Травень

Звільнивши свій народ з єгипетського рабства, Єгова призначив у ньому священників, які мали служити при святому наметі. Деяку роботу біля цього намету він доручив левітам. Але це зовсім не означає, що про тих, хто служив у святому наметі або жив біля нього, Єгова дбав ліпше, ніж про інших. У нашого Бога ніколи не було любимчиків. Відчути на собі турботу Єгови міг кожен ізраїльтянин. Наприклад, Єгова зробив так, що весь народ міг бачити стовп хмари або стовп вогню, які розташовувалися над святим наметом (Вих. 40:38). Коли хмара починала рухатись, це бачили навіть ті, хто жив дуже далеко від неї. Завдяки цьому вони разом з рештою народу вчасно розбирали свої намети, брали речі і вирушали в дорогу (Чис. 9:15—23). Те саме можна сказати про нас: всі ми, незалежно від того, де живемо, відчуваємо, що Єгова нас любить, дбає про нас і захищає. w24.06 4, абз. 10—12

Пригадаймо, що сталося, коли син Давида, Авесалом, вирішив захопити царський трон (2 Сам. 15:12, 13). Життя Давида опинилося в небезпеці, тож він мав негайно залишити Єрусалим. В якийсь момент Давид зрозумів, що було б добре мати когось зі своїх людей у місті, щоб знати про плани Авесалома. Тож він попросив Садока та інших священників повернутися в Єрусалим (2 Сам. 15:27—29). Вони мали бути дуже обережними. Щоб придушити бунт, Давид склав план і попросив своїх друзів Садока та Хушая допомогти йому його реалізувати (2 Сам. 15:32—37). Згідно з планом, Хушай втерся в довіру до Авесалома і порадив йому таку стратегію, яка дозволила б Давиду підготуватися до нападу. Потім Хушай повідомив про це Садока та Евіатара (2 Сам. 17:8—16). А ті передали цю інформацію Давиду і так врятували життя царя (2 Сам. 17:21, 22). w24.07 4, 5, абз. 9, 10

Деякі служителі Єгови досі не можуть простити собі гріхи, які вони скоїли до хрещення, а може, навіть і після нього. Але не забуваймо, що Єгова дуже нас любить. Саме тому він заплатив за нас викуп. Без сумніву, Бог хоче, щоб ми прийняли цей подарунок. Звернімо увагу, в чому він нас запевняє. Якщо ми, так би мовити, обговорили свою справу з Єговою і він допоміг нам примиритися з ним, то можемо не сумніватись: він більше не докорятиме нам за наші гріхи. Простивши провину, Єгова забуває про неї, а от наших добрих вчинків він ніколи не забуває (Пс. 103:9, 12; Євр. 6:10). Якщо тебе досі мучить почуття вини через скоєний гріх, то з усіх сил старайся не озиратися в минуле, а жити теперішнім і дивитись у майбутнє. Ти не можеш змінити своє минуле, але можеш прославляти Єгову у своїх теперішніх обставинах і роздумувати про прекрасне майбутнє, яке він тобі пообіцяв. w24.10 8, абз. 8, 9

Можливо, читаючи Біблію, ти іноді знеохочуєшся, бо бачиш у собі багато недоліків. Уяви такий сценарій: сьогодні ти читаєш уривок, в якому радиться бути безстороннім (Як. 2:1—8). Ти розумієш, що тобі є над чим попрацювати, і ставиш перед собою відповідні цілі. Завтра ти читаєш інший уривок, який наголошує на тому, як важливо контролювати свій язик (Як. 3:1—12). Тобі відразу пригадуються випадки, коли ти говорив не найприємніші речі. Тому ти вирішуєш, що відтепер старатимешся бути позитивною людиною і всіх підбадьорювати. Післязавтра ти доходиш до уривка, який закликає християн не бути друзями цього світу, і усвідомлюєш, що тобі треба серйозніше підходити до вибору розваг (Як. 4:4—12). Минуло лише три дні, а тобі вже опускаються руки від того, скільки в собі треба міняти. Не засмучуйся. В нову особистість неможливо одягнутися за один день. Це тривалий процес. w24.09 5, 6, абз. 11, 12

Ісус знав, що Єгова бачить, як несправедливо з ним поводяться, і не сумнівався, що у відповідний час його Батько все виправить. Приклад Ісуса заохочує нас зважати на свої слова, коли ми зазнаємо несправедливого ставлення. Іноді образа незначна, тому на неї краще взагалі не реагувати. Або ж ми можемо промовчати, щоб не погіршити ситуації (Еккл. 3:7; Як. 1:19, 20). Все ж деколи ми мусимо заступитися за того, кого кривдять, або стати на захист правди (Дії 6:1, 2). Але робити це потрібно спокійно і з повагою. Також ми можемо наслідувати Ісуса, ввіряючи себе «тому, хто судить праведно» (1 Пет. 2:23). w24.11 5, 6, абз. 10—12

Як же добре, коли людина, яка скоїла серйозний гріх, виявляє каяття! (Луки 15:7). Але чия це заслуга? Старійшин? Цікаво, що апостол Павло написав про грішників: «Можливо, Бог дозволить їм покаятись» (2 Тим. 2:25). У навчальному виданні Біблії до цього вірша є коментар: «Вони можуть розкаятися, тобто змінити своє мислення... Такий добрий результат — це заслуга не людини, а Єгови, адже саме він допомагає християнину, який зійшов з правильного шляху, зробити цю важливу зміну. Далі Павло пише про інші добрі результати каяття: грішник набуває точнішого знання правди, отямлюється і може вирватися з пасток Сатани (2Тм 2:26)». Після того як грішник розкаявся, старійшини й далі будуть робити до нього пастирські візити, щоб допомогти йому продовжувати опиратися спокусам Сатани і «випрямляти стежки для своїх ніг» (Євр. 12:12, 13). w24.08 23, абз. 14, 15

Люди, яких нагодував Ісус, були зосереджені лише на тому, щоб задовольнити свої фізичні потреби та бажання. Наступного дня вони побачили, що Ісуса й апостолів немає. Тоді люди сіли на човни, які прибули з Тиберіади, і попливли в Капернаум шукати Ісуса (Ів. 6:22—24). Чому вони це зробили? Хотіли більше дізнатись про Боже Царство? Ні. В першу чергу вони хотіли, щоб він знову дав їм хліба. Звідки ми це знаємо? Звернімо увагу, що сталося біля Капернаума, коли люди знайшли Ісуса. Він прямо сказав, що вони прийшли до нього лише заради того, аби задовольнити свої фізичні потреби. Ці люди «їли хліб і наситилися», їм цього було достатньо. Але Ісус пояснив, що то була «пожива, яка псується», і заохотив їх: «Працюйте... заради нетлінної поживи, яка приносить вічне життя» (Ів. 6:26, 27). w24.12 5, абз. 8, 9

Щоб бути хорошим вчителем, ґрунтуй свої промови й особисті поради на Божому Слові. Ретельно досліджуй Біблію і наші публікації (Присл. 15:28). Особливу увагу звертай на те, як у публікаціях пояснюються ті чи інші біблійні вірші, щоб ти міг правильно ними послуговуватись. А коли навчаєш, старайся досягати сердець своїх слухачів. Також стати вмілішим вчителем тобі допоможуть досвідчені старійшини: радься з ними і втілюй в життя їхні пропозиції (1 Тим. 5:17). Старійшина повинен вміти підбадьорювати братів і сестер. Але часом йому доводиться давати їм поради чи навіть докоряти. У будь-якій ситуації пам’ятай: старійшина завжди має бути добрим. Лагідно та з любов’ю навчаючи інших за допомогою Божого Слова, ти наслідуватимеш Великого Вчителя, Ісуса, і так станеш умілим вчителем (Матв. 11:28—30; 2 Тим. 2:24). w24.11 24, абз. 16

Ми можемо прославляти Єгову своїми устами. Біблія заохочує нас «співати Єгові», «вихваляти ім’я його», «звіщати добру новину про те, що він дає спасіння» і «розповідати народам про славу його» (Пс. 96:1—3). Усе це прославляє нашого небесного Батька (Дії 4:29). Крім того, ми можемо прославляти Єгову, даючи пожертви. Правдиві служителі Єгови завжди це робили (Присл. 3:9). Наприклад, ізраїльтяни жертвували гроші та інші цінні речі на будівництво храму і догляд за ним (2 Цар. 12:4, 5; 1 Хр. 29:3—9). Дехто з послідовників Ісуса прислуговував йому та апостолам, «використовуючи своє майно» (Луки 8:1—3). Також християни в першому столітті відправляли допомогу одновірцям, які були в нужді (Дії 11:27—29). Сьогодні ми теж можемо прославляти Єгову своїми добровільними пожертвами. w25.01 4, абз. 8; 5, абз. 11

Що допомогло Корнилію? «Він та ціла його сім’я боялися Бога». Також Корнилій постійно звертався до Бога в палких молитвах (Дії 10:2). Почувши від Петра добру новину, Корнилій і його домашні без зволікань охрестилися (Дії 10:47, 48). Як бачимо, цей чоловік був готовий багато від чого відмовитися заради того, щоб разом із сім’єю поклонятися Єгові (Іс. Нав. 24:15; Дії 10:24, 33). Корнилій мав високе становище, і це могло б стримати його від хрещення. Однак він зробив правильний вибір. Можливо, для того, щоб охреститися, тобі потрібно зробити серйозні зміни у своєму житті. Знай, що Єгова з тобою. Якщо ти твердо вирішив служити йому і дотримуватися біблійних норм, він обов’язково тобі допоможе. w25.03 5, абз. 12, 13

Якщо ви натрапите на інформацію, яка виставляє нашу організацію чи відповідальних братів у негативному світлі, пригадайте, що́ Божі вороги казали про Ісуса та його учнів. Біблія передрікала, що служителів Єгови будуть переслідувати і обмовляти (Матв. 5:11, 12). Жодні скандальні історії про нашу організацію не введуть нас в оману, якщо ми пам’ятатимемо, звідки вони походять, і будемо правильно на них реагувати. А якою має бути наша реакція? Відкидайте сумнівну інформацію. Апостол Павло пояснив, як треба діяти, натрапивши на неї. Він писав Тимофієві, щоб той і іншим наказував «не звертати уваги на байки», і сам їх відкидав (1 Тим. 1:3, 4). Ми розуміємо, яку небезпеку криють у собі різні сенсаційні новини, і знаємо, хто є їхнім першоджерелом. Саме тому ми відмовляємося слухати все, що не відповідає «зразку здорових слів» правди (2 Тим. 1:13). w24.04 11, абз. 16; 13, абз. 17

Залишайтеся в єдності з тими, хто відданий Єгові. Єгова хоче, щоб ми служили йому в єдності. Для цього нам усім треба триматися правди. Кожен, хто поширює неправдиву інформацію, спричиняє розбрат. Тому Бог радить уникати таких людей, інакше нас може легко віднести від правди (Рим. 16:17). Якщо ми міцно тримаємось правди і знаємо, як відрізнити її від брехні, то нашому духовному здоров’ю ніщо не загрожуватиме (Еф. 4:15, 16). Нас не введуть в оману вчення Сатани і його пропаганда, і з допомогою Єгови ми безпечно перейдемо через велике лихо. Тож і далі тримайтеся правди, і «Бог миру буде з вами» (Філ. 4:8, 9). w24.07 13, абз. 16, 17

Ісус приділяв особливу увагу людям, які були обтяжені власними гріхами. Він запрошував їх стати його учнями. Ісус знав, що гріх є головною причиною «хвороб» людства — усіх бід і страждань. Тому він охоче допомагав грішникам. Використовуючи образну мову, він сказав: «Здоровим лікар не потрібний, а хворим потрібний,— і тоді додав: — Я прийшов покликати не праведних, а грішних» (Матв. 9:12, 13). Саме це він і робив упродовж свого служіння. Згадаймо, як Ісус відреагував, коли одна жінка, знана як грішниця, обмила йому ноги своїми слізьми. Він говорив з нею лагідно і простив її гріхи (Луки 7:37—50). Іншого разу, сидячи біля колодязя, Ісус зустрів самарянку. Він знав, що ця жінка веде розпусне життя, але відкрив їй важливі істини (Ів. 4:7, 17—19, 25, 26). Крім того, Ісус отримав від Бога владу над смертю — найстрашнішим наслідком гріха. Він воскрешав різних людей: чоловіків і жінок, дітей і дорослих (Матв. 11:5). w24.08 4, абз. 9, 10

У недалекому майбутньому Єгова прославить своє ім’я, виконавши свої присуди. Невдовзі Бог здійснить суд над Вавилоном Великим, який очорнює його святе ім’я (Об’яв. 17:5, 16; 19:1, 2). Побачивши знищення Вавилона Великого, дехто, можливо, захоче разом з нами поклонятися Єгові. Зрештою, в Армагеддоні, Бог знищить весь світ Сатани — всіх, хто противиться йому і зневажає його ім’я. Але він врятує кожного, хто любить та слухається його і вважає за честь віддавати йому славу (Марка 8:38; 2 Фес. 1:6—10). Коли закінчиться остаточне випробування, яке відбудеться після Тисячолітнього правління Христа, ім’я Єгови буде цілковито освячене (Об’яв. 20:7—10). Тоді «земля буде наповнена знанням про славу Єгови, як море наповнене водою» (Ав. 2:14). Який же це буде чудовий час, коли кожна жива істота віддаватиме Єгові славу, належну його імені! w25.01 7, абз. 15, 16

Що могло допомогти християнам в Юдеї витримати протидію? Правильний погляд на випробування. Апостол Павло пояснив, що, коли християнин стикається з якимись труднощами, Бог може використати цю ситуацію, щоб його чогось навчити. Наприклад, за складних обставин можна розвинути або вдосконалити якусь важливу рису. Якщо брати і сестри в Юдеї пам’ятали, які добрі плоди можуть приносити випробування, їм було легше залишатись витривалими (Євр. 12:11). Павло заохочував християн бути мужніми і не опускати рук, коли вони зносять лиха. А він знав про що говорить. Як колишній гонитель збору, він добре уявляв, що може чекати християн. Павло і сам не раз стикався з переслідуванням. Ставши християнином, він пройшов через багато випробувань (2 Кор. 11:23—25). w24.09 12, абз. 16, 17

З кожним днем наше служіння стає все більш нагальним. Чому? Тому що час спливає. Пригадаймо, що Ісус казав про працю проповідування в останні дні, як записано в Марка 13:10. Згідно з паралельним уривком в Євангелії від Матвія, він передрік, що добру новину будуть проповідувати по цілій населеній землі, а тоді «прийде кінець» (Матв. 24:14). Ісус мав на увазі остаточний кінець злого світу Сатани. Дуже скоро відбудуться приголомшливі події. Єгова призначив для них конкретний «день» та «годину» (Матв. 24:36; Дії 1:7). І вони невпинно наближаються (Рим. 13:11). Тому, поки ми ще маємо час, нам потрібно невтомно проповідувати добру новину. Кожному з нас варто задуматись над дуже важливим запитанням: чому ми проповідуємо? Коротко кажучи, до цього нас спонукує любов. Ми проповідуємо, тому що любимо добру новину, людей, а найголовніше — Єгову та його ім’я. w24.05 14, 15, абз. 2, 3

Батьки, навчайте дитину помічати чудеса творіння. Прогулюючись на природі або працюючи на городі чи в саду, звертайте увагу дитини на захопливі форми, яких безліч довкола нас. Ці форми доводять, що існує розумний Творець. Наприклад, уже багато років учені досліджують спіральні структури. Біофізик Нікола Фамелі зауважує, що коли порахувати кількість обертів у деяких спіралях, які бачимо в природі, то можна помітити певну послідовність чисел. Її називають послідовністю Фібоначчі. Спіральні структури дуже поширені: ми знаходимо їх і у формі галактик, і в будові мушель равликів, і в розташуванні листя рослин та насінин соняшника. w24.12 16, абз. 7

Мойсей, Давид і апостол Іван жили дуже давно. Їхнє життя відрізнялося від нашого, але в нас багато спільного. Як і вони, ми служимо правдивому Богу. Як і вони, ми молимось до Єгови, покладаємось на нього і прислухаємося до його порад. Подібно до цих вірних чоловіків, ми впевнені, що Єгова рясно винагороджує тих, хто його слухається. Тож пам’ятаймо про поради цих чоловіків і завжди слухаймось Єгови. Вони допоможуть нам досягти справжнього успіху і отримати вічне життя. Нам буде приносити радість те, що нами задоволений наш небесний Батько. Він виконає всі свої обіцянки і перевершить усі наші сподівання (Еф. 3:20). w24.11 13, абз. 20, 21

У першому столітті деяких братів призначали служителями збору (1 Тим. 3:8). Схоже, що саме їх мав на увазі апостол Павло, коли згадав про «тих, хто надає допомогу». Очевидно, ці брати виконували багато важливих завдань, що дозволяло старійшинам зосередитись на навчанні і пастирській праці. Наприклад, служителі збору могли допомагати у виготовленні копій Святого Письма чи купувати необхідні для цього матеріали. А які завдання виконують служителі збору сьогодні? (1 Пет. 4:10). Вони відповідають за рахунки збору, території, аудіо- та відеообладнання, замовляють літературу і роздають її вісникам, служать обслуговуючими під час зібрань і допомагають підтримувати Зал Царства в хорошому стані. Без цього збір не міг би належно функціонувати (1 Кор. 14:40). w24.10 19, абз. 4, 5

Якщо Єгова для нас реальний, нас не злякають жодні труднощі: ні великі, ні малі. Він Всемогутній і може дати нам силу все знести. Тож у нас немає причин боятися. Якщо ми вміємо покладатися на Єгову в повсякденних справах, нам буде легше покластися на нього і тоді, коли ми опинимося перед лицем серйозного випробування. Пригадаймо два випадки, які сталися з царем Давидом, коли він був ще зовсім юним і пас овець свого батька. Вони дуже зміцнили його довіру до Бога. Одного разу на отару напав ведмідь і вкрав вівцю. Іншого разу те саме зробив лев. В обох випадках Давиду вдавалося догнати звіра і врятувати вівцю. Але він не вважав це своєю заслугою, бо знав, що йому допомагав Єгова (1 Сам. 17:34—37). Роздуми над цими випадками зміцнювали його впевненість у тому, що живий Бог не залишить його і в майбутньому. w24.06 21, абз. 5, 6

Припустімо, тебе запросили на вечірку. Чи варто на неї іти? Якщо ти не знайомий з організатором або не знаєш, що саме заплановано, то поцікався: де і коли пройде вечірка? Скільки там буде людей? Хто за нею наглядатиме? Кого запрошено? Яка буде програма? Чи подаватимуть алкогольні напої? Відповіді на ці запитання допоможуть тобі прийняти мудре рішення. Тепер, зібравши факти, треба їх обдумати, щоб вималювалась повна картина. Припустімо, ти дізнався, що на вечірці будуть люди, які не дотримуються біблійних принципів, або що там подаватимуть алкогольні напої і ніхто за цим не наглядатиме. Чи ти розумієш, що така вечірка може перетворитися на буйну гулянку? (1 Пет. 4:3). Якщо візьмеш до уваги всі обставини, тобі буде легше прийняти правильне рішення. w25.01 15, абз. 4, 5

У Біблії кілька образів описують, як за допомогою викупної жертви Єгова усуває гріхи тих, хто кається. Дуже важко усунути зі світлого одягу яскраво-червоні плями. Але Єгова запевняє нас, що може так добре «відіпрати» наші гріхи, що від них не залишиться й сліду. Гріхи також порівнюються до боргів (Матв. 6:12; Луки 11:4). Кожного разу, коли ми грішимо, наш борг перед Єговою стає дедалі більшим. Ми винні йому величезну суму! Але коли Єгова пробачає нам, то скасовує наш борг. Він не вимагає плати за гріхи, які вже прощені. Звільнившись від боргів, людина відчуває надзвичайне полегшення. Те саме відчуваємо ми, коли Єгова прощає наші гріхи. w25.02 9, 10, абз. 9, 10

Звичайно, коли батьки постаріють і їм знадобиться допомога, діти не залишать їх напризволяще (1 Тим. 5:4). Однак християни розуміють, що найбільше щастя не в тому, щоб діти тебе забезпечували, а в тому, щоб вони вірно служили Єгові (3 Ів. 4). Батьки, готуючи дітей до самостійного життя, власним прикладом показуйте їм, що означає довіряти Єгові. Змалечку привчайте дітей до роботи (Присл. 29:21; Еф. 4:28). Поясніть їм, що у школі треба старанно вчитися. Знайдіть у Біблії принципи, які допоможуть вашим дітям правильно вибрати освіту. Пам’ятайте, ваша мета — щоб діти вміли себе утримувати і при цьому мали час на служіння, можливо навіть піонерське. w25.03 31, абз. 15, 16

В 65-му розділі книги Ісаї описано, які благословення чекатимуть на тих, хто буде перебувати в духовному раю. Вперше це пророцтво виконалося в 537 році до н. е. Тоді євреї були звільнені з вавилонської неволі і повернулися на батьківщину. Єгова щедро поблагословив свій народ. З Божою допомогою ізраїльтяни змогли повернути Єрусалиму його колишню красу, а також відбудувати храм — центр правдивого поклоніння (Ісаї 51:11; Зах. 8:3). Вдруге пророцтво Ісаї почало сповнюватись у 1919 році. Тоді служителі Єгови були звільнені з полону Вавилона Великого і духовний рай почав ширитися усією землею. З’являлося все більше ревних проповідників Царства, засновувались нові і нові збори, люди робили великі зміни у своєму житті. Ті, хто колись був жорстоким і мав звірячі риси, «одягалися в нову особистість, що створена за Божою волею». w24.04 20, 21, абз. 3, 4

У деяких країнах існує звичай, що пару для молодої людини підбирають її батьки чи хтось із родичів. А десь прийнято, що рідні чи друзі лише знайомлять хлопця і дівчину, а ті вже самі вирішують, підходять вони одне одному чи ні. Людині, яку попросили знайти комусь пару, слід взяти до уваги бажання і потреби обох сторін. Перш ніж рекомендувати якогось брата або сестру, треба дізнатися, які в них риси і наскільки він чи вона духовні. Стосунки з Єговою набагато важливіші, ніж гроші, освіта чи соціальний статус. І, звичайно, слід пам’ятати, що рішення одружуватись чи ні залишається за хлопцем і дівчиною. w24.05 23, абз. 11

Варто пильнувати за тим, що́ ми говоримо. А іноді взагалі краще мовчати (Присл. 12:18). Можливо, нам не терпиться всім розказати, що такий-то брат і така-то сестра почали зустрічатися, але, напевно, вони хотіли б повідомити цю новину самі. Було б недобре пліткувати про пару або критикувати їх за рішення, які вони в праві приймати (Присл. 20:19; Рим. 14:10; 1 Фес. 4:11). Крім того, варто стримуватися від коментарів або запитань, які б натякали, що парі вже пора одружитися. А що, коли пара вирішує припинити стосунки? Нам не слід втручатися в цю справу і розбиратися, хто в цьому винен (1 Пет. 4:15). Якщо пара розійшлася, це не означає, що вони зустрічалися намарно. Навпаки, вони досягли своєї мети — змогли визначити, чи їм варто одружуватися. Однак розставання все одно завдає болю. Тож варто подумати, як нам підтримати свого друга чи подругу. w24.05 31, абз. 15, 16

Чи не найважче випробування для будь-якого християнина — це коли хтось із близьких покидає Єгову (Пс. 78:40). І чим тісніші узи нас поєднували з цією людиною, тим важче з цим змиритися. Якщо тобі знайомий цей біль, то приклад Садока може тебе підбадьорити. Він залишався вірним Єгові навіть тоді, коли його близький друг, Евіатар, повівся підступно. Це сталося, коли цар Давид важко захворів. Його син Адонія вирішив захопити трон, хоча знав, що Єгова пообіцяв царство Соломонові (1 Хр. 22:9, 10). Евіатар вирішив стати на бік Адонії (1 Цар. 1:5—8). Таким чином він зрадив не тільки Давида та Садока, але й Єгову! Адже Садок та Евіатар кілька десятиліть пліч-о-пліч служили як священники (2 Сам. 8:17; 15:29; 19:11—14). w24.07 6, абз. 14, 15

Ми точно не пошкодуємо, якщо будемо пильнувати за собою і остерігатися спокус. «Тимчасове задоволення від гріха» не йде в жодне порівняння зі щасливим життям, яке має той, хто дотримується норм Єгови (Євр. 11:25; Пс. 19:8). І це не дивно, адже саме для того ми і створені (Бут. 1:27). Слухаючись Єгови, ми матимемо чисте сумління і надію на вічне життя (1 Тим. 6:12; 2 Тим. 1:3; Юди 20, 21). Справді, «плоть слабка» (Матв. 26:41). Однак ми не безпомічні. З нами Єгова! Він завжди готовий дати нам «силу, яка перевершує людську» (2 Кор. 4:7). Звісно, це не означає, що від нас не вимагається жодних зусиль. Ми маємо кожного дня робити все, щоб оберігати себе від спокус. А коли нашої, людської, сили буде недостатньо, Єгова відповість на наші молитви і дасть нам силу, яка її перевершує (1 Кор. 10:13). З Божою допомогою ми зможемо захистити себе від гріха. w24.07 19, абз. 19—21

У сьогоднішньому вірші апостол Павло дав Тимофієві, який служив старійшиною, вказівку щодо «тих, хто ходить у гріху». Таким особам Тимофій мав докорити «на очах у всіх». Чи це означає, що докір потрібно було винести перед усім збором? Не обов’язково. Очевидно, Павло мав на увазі тих, хто уже знав про скоєний гріх. Це могли бути люди, які стали свідками гріха, або ті, кому грішник сам про все розповів. Лише цим особам старійшини повідомлять, що вони розглянули справу і вжили необхідних заходів. У деяких випадках про гріх відомо (або є імовірність, що стане відомо) багатьом вісникам у зборі. Тоді старійшина оголосить перед усім збором, що брату або сестрі винесено докір. Для чого? Як пояснив Павло, «щоб застерегти інших» від гріха. w24.08 24, абз. 16, 17

Ми маємо бути активними в служінні Єгові до самого кінця. Помазанцям потрібно зберігати пильність, аби отримати свою небесну нагороду (Матв. 24:40). Вони з нетерпінням чекають часу, коли «будуть зібрані», щоб перебувати з Ісусом на небі. Після війни Армагеддон помазанці візьмуть участь у весіллі Ягняти як його наречена (2 Фес. 2:1). Час, коли Ісус судитиме людство, стрімко наближається, але нам немає чого боятись. Якщо ми залишатимемось вірними, наш люблячий небесний Батько дасть нам «силу, яка перевершує людську», щоб ми все витримали і «змогли... стати перед Сином людським» (2 Кор. 4:7; Луки 21:36). Хоч би яка в нас була надія, зважаймо на застереження з Ісусових притч. Тоді наш Батько буде нами задоволений. Єгова виявить нам незаслужену доброту, і наші імена будуть записані у «книзі життя» (Дан. 12:1; Об’яв. 3:5). w24.09 25, абз. 19, 20

Якщо в тебе виникли сумніви в тому, що Єгові варто служити, ти можеш їх перемогти. Подумай, що тобі вже подарував Єгова і яке майбутнє він перед тобою відкриває. Порівняй це з тим, що мають люди, які не служать Богові. Все, що в них є,— це їхні досягнення в цьому світі. Вони не мають надії на майбутнє. Це не йде в жодне порівняння з тим, що обіцяє тобі Єгова (Пс. 145:16). Крім того, невідомо, чи досяг би ти успіху, навіть якби не пішов на жертви заради служіння Єгові. Але ось що відомо точно: ті, хто пішов на жертви, бо дуже любив Єгову і хотів допомагати людям, не залишаться без нагороди. w24.10 26, 27, абз. 12, 13