Лютий

Брати, які мають прекрасні християнські риси, є справжнім скарбом для збору. Поміркований чоловік підтримує мир. Він вислуховує інших і намагається зрозуміти їхні погляди. Уяви, що ти на зустрічі ради старійшин. Чи ти будеш готовий підтримати рішення більшості, якщо воно не суперечить біблійним законам та принципам? Не наполягай на тому, щоб усе було по-твоєму. Пам’ятай, як добре мати багато порадників (Бут. 13:8, 9; Присл. 15:22). Різкість і непоступливість — це не про тебе; будь лагідним і тактовним. Як мирна людина, сприяй миру навіть у напружених ситуаціях (Як. 3:17, 18). Своїми добрими словами ти можеш заспокоїти інших — навіть противників (Суд. 8:1—3; Присл. 25:15; Матв. 5:23, 24). w24.11 23, абз. 13

Христос помер «раз і назавжди», але він досі йде заради нас на жертви (Рим. 6:10). У якому розумінні? Він і далі присвячує час та сили тому, щоб зливати на нас благословення, які стали можливими завдяки його викупу. Що саме він робить? Ісус виконує роль нашого Царя, Первосвященника і голови збору (1 Кор. 15:25; Еф. 5:23; Євр. 2:17). Він відповідальний за збирання помазанців і великого натовпу; це завдання буде виконано перед кінцем великого лиха (Матв. 25:32). Також він дбає про те, щоб у ці останні дні його вірні служителі мали вдосталь духовної їжі (Матв. 24:45). І під час Тисячолітнього правління Ісус продовжить служити на благо людей. Єгова справді віддав свого Сина для нас! w25.01 24, абз. 12

Єгова прощає повністю і назавжди. Завдяки цьому ми можемо мати близькі стосунки з нашим небесним Батьком. Разом з тим не треба забувати, що справжнє прощення — це подарунок. Ми отримуємо його, тому що Єгова любить нас і виявляє нам незаслужену доброту. До Божого прощення не можна ставитися як до чогось, на що ми маємо право. Які ж ми вдячні Єгові за те, що він по-справжньому нас прощає! (Пс. 130:4; Рим. 4:8). Але він робить це за однієї умови. Ісус пояснив: «Якщо не будете прощати людям їхні проступки, то й Батько не простить ваших» (Матв. 6:14, 15). Отже, ми повинні наслідувати Божу готовність прощати. w25.02 13, абз. 18, 19

Візьмімо для прикладу мешканців Содома й Гоморри. Серед них жив Лот, який був праведним чоловіком. Але чи ми точно знаємо, що він проповідував їм усім? Ні. Ті люди робили велике зло, але чи кожен з них це усвідомлював? Пригадаймо, як натовп хотів зґвалтувати Лотових гостей. Біблія каже, що його дім обступили всі содомські чоловіки, «від малого до старого» (Бут. 19:4; 2 Пет. 2:7). Виходить, що там були навіть діти, які навряд чи усвідомлювали всю важкість свого гріха. То чи є в нас підстави вважати, що милосердний Бог не воскресить жодного мешканця Содома? Судячи з того, що він сказав Аврааму, в цьому місті не знайшлося навіть десяти праведників (Бут. 18:32). Тож содомляни понесли цілком справедливе покарання. Але чи можемо ми сказати, що під час «воскресіння неправедних» ніхто з них не повернеться до життя? Ні. Ми цього не знаємо. w24.05 2, абз. 3; 3, абз. 8

Зіткнувшись з фінансовими проблемами, дехто вирішує поїхати на заробітки далеко від сім’ї. Але, як показує досвід, здебільшого це погано закінчується. Тому, перш ніж влаштовуватись на нову роботу, варто взяти до уваги не тільки можливі фінансові доходи, а й можливі духовні втрати (Луки 14:28). Задумайтесь, як на ваші стосунки з чоловіком або дружиною вплине те, що ви будете далеко одне від одного. Чи не доведеться вам пропускати зібрання? Чи зможете ви ходити в служіння і проводити час з братами та сестрами? Якщо у вас є діти, постає інше, не менш важливе, запитання: як, будучи далеко від дому, «виховувати їх, повчаючи і наставляючи згідно з волею Єгови»? (Еф. 6:4). У першу чергу слухайтесь Бога, а не родичів чи знайомих, для яких біблійні принципи не мають жодної ваги. w25.03 29, абз. 12

Через «підступність людей і хитрий обман» незрілого християнина «кидає, мов на хвилях». Він може легко повірити в якусь теорію змови чи піддатися впливу відступників. Такий християнин заздрить іншим, спричиняє конфлікти, схильний ображатися і піддається спокусам (1 Кор. 3:3). У Біблії духовний ріст порівнюється до дорослішання (Еф. 4:15). Дитині бракує розсудливості і вона потребує постійної опіки дорослих. Наприклад, коли мама переходить через дорогу зі своєю маленькою донькою, то обов’язково тримає її за руку. З часом, коли донька підросте, їй вже не буде потрібна допомога. Але, скоріш за все, мама й далі буде нагадувати їй дивитися по сторонах. А от у дорослому віці донька вже й сама знатиме, які є небезпеки і чого треба остерігатися. Так само, коли християнин стає зрілим, він роздумує над біблійними принципами, щоб зрозуміти, як Єгова дивиться на ту чи іншу справу, і прийняти відповідне рішення. w24.04 3, абз. 5, 6

Деякий час Божими друзями були лише ті, хто разом з ним жив у духовній сфері. Але пізніше в наметі Єгови опинилися й люди. Серед них були такі вірні Богові служителі, як Енох, Ной, Авраам і Йов. Всі вони «ходили з правдивим Богом», тобто були його близькими друзями (Бут. 5:24; 6:9; Йова 29:4; Ісаї 41:8). Вже не одне століття Єгова запрошує людей стати його гістьми (Єзек. 37:26, 27). З пророцтва Єзекіїля ми бачимо, що Бог дуже хоче, аби його вірні служителі мали з ним близькі, теплі стосунки. Він пообіцяв укласти з ними «угоду про мир». Це пророцтво вказувало на час, коли ті, хто має небесну надію, і ті, хто має земну, разом як «одна отара» перебуватимуть в Божому наметі (Ів. 10:16). І цей час настав! w24.06 2, абз. 2; 3, абз. 4, 5

Служителі Єгови усім серцем підтримують Боже Царство, і часто це вимагає неабиякої мужності (Матв. 6:33). Потрібно бути дуже сміливим, щоб у цьому злому світі жити згідно з нормами Єгови і проповідувати добру новину. Сміливість потрібна і для того, щоб у цю добу ворожнечі й поділень залишатися політично нейтральним (Ів. 18:36). Через відмову від участі в політичній діяльності та від військової служби багато Божих служителів стикаються з економічними проблемами, насиллям і навіть потрапляють до в’язниці. Приклади тих, хто сміливо підтримував і підтримує правління Єгови, додають сил та мужності й нам. Наш Цар Ісус Христос непохитно протистояв спробам Сатани втягнути його у політичні справи цього світу (Матв. 4:8—11; Ів. 6:14, 15). При цьому він ніколи не покладався на власні сили, а просив допомоги в Єгови. w24.07 3, абз. 4; 4, абз. 7

Єгова залишив цю сумну розповідь на сторінках Біблії заради нашого блага. Вона допомагає нам зрозуміти, чому Бог так сильно ненавидить гріх. Гріх віддаляє нас від нашого небесного Батька і веде до смерті (Ісаї 59:2). Саме тому Сатана — бунтівний ангел, який звів перших людей,— любить гріх і поширює його. Мабуть, він думав, що здобув в Едемі велику перемогу. Але він навіть не уявляв, наскільки Єгова люблячий. Бог не змінив свого наміру щодо нащадків Адама і Єви. Він любить людей, тому відразу ж дав нам усім надію (Рим. 8:20, 21). Єгова знав, що на землі будуть ті, хто любитиме його і шукатиме його допомоги в боротьбі з гріхом. Наш Батько і Творець подбав про те, щоб ми могли розвинути з ним близькі стосунки і звільнитися від гріха. w24.08 3, абз. 3, 4

Сьогодні мало хто має розмірений темп життя. Наприклад, нам треба забезпечувати себе і свої сім’ї, тому більшість з нас працює на світській роботі (1 Тим. 5:8). Багато хто доглядає за хворим чи пристарілим родичем. І, звичайно, ми мусимо дбати про власне здоров’я, на що теж іде час. До того ж у нас є різні завдання у зборі. А один з найголовніших наших обов’язків — ревно проповідувати добру новину. Без сумніву, читання Біблії — це одна з тих справ, які для християнина є дуже важливими. В 1-му Псалмі наголошується, що щасливою є та людина, яка «знаходить насолоду в законі Єгови і читає його закон упівголоса вдень і вночі» (Пс. 1:1, 2). Ці слова показують, що на читання Біблії треба виділяти час. А яка пора дня найкраще для цього підходить? Єдиної відповіді немає. Кожен читає тоді, коли йому зручно. Головне — обрати такий час, щоб нам вдавалося робити це регулярно. w24.09 3, абз. 5, 6

Чи буває таке, що зрілий християнин потребує допомоги? Так. Час від часу він може просити поради в інших. Різниця між незрілим і зрілим християнином полягає в тому, що перший хоче, аби все вирішували за нього, а другий розуміє, що мусить нести «власну ношу» відповідальності. Він може звертатися до тих, хто має більше мудрості й досвіду, але рішення приймає самостійно. Коли діти виростають, вони не стають однаковими. Кожен дорослий має свою унікальну зовнішність. Так само і з християнською зрілістю. Кожен зрілий християнин має свою унікальну особистість. Хтось виділяється мудрістю, а хтось — сміливістю, хтось відомий своєю щедрістю, а хтось зігріває серця інших щирим співчуттям. Крім того, в однаковій ситуації двоє зрілих християн можуть прийняти різні рішення, але при цьому і одне, і друге буде узгоджуватися з біблійними принципами. Зрілий християнин розуміє, що є питання, в яких кожен керується своїм сумлінням. Тому він не засуджує тих, хто поводиться не так, як він, а старається підтримувати мирну атмосферу у зборі (Рим. 14:10; 1 Кор. 1:10). w24.04 4, абз. 7, 8

Що може допомогти тобі, якщо ти борешся з почуттям нікчемності? Перечитуй біблійні вірші, які запевняють тебе в Божій любові, і роздумуй над ними. Можливо, ти засмучуєшся через те, що тобі не вдається досягти якоїсь цілі або ти не можеш робити стільки, скільки інші. Не будь до себе занадто суворим, адже Єгова поміркований у своїх очікуваннях щодо нас (Пс. 103:13, 14). Якщо колись ти став жертвою насилля, не звинувачуй у цьому себе. Ти не заслуговував такого ставлення! Пам’ятай, що Єгова притягує до відповідальності кривдника, а не його жертву (1 Пет. 3:12). Також пам’ятай, що Єгова може послуговуватися тобою, щоб допомагати іншим. Він удостоїв тебе честі співпрацювати з ним у проповідуванні (1 Кор. 3:9). Твій гіркий досвід зробив тебе співчутливішим, і тобі, мабуть, легше розуміти почуття тих, хто переживає щось подібне. Ти можеш багато зробити для них. w24.10 7, 8, абз. 6, 7

Нашому небесному Батькові зовсім не байдуже, як інші ставляться до нас. У Біблії сказано, що «Єгова любить справедливість» (Пс. 37:28). І, як запевнив Ісус, він обов’язково встановить її, як тільки настане відповідний час, «притому дуже швидко». Невдовзі Єгова залікує всі рани, завдані несправедливістю, і покінчить із нею раз і назавжди (Пс. 72:1, 2). Поки ми чекаємо на час, коли на землі запанує праведність, Єгова допомагає нам мудро реагувати на несправедливість (2 Пет. 3:13). Наприклад, він навчає, як поводитись, коли нас кривдять, аби не створити собі ще більше проблем. Зокрема він подбав про те, щоб у Біблії було описано, як на несправедливість реагував його Син. Також Єгова дав дієві поради, які допоможуть у ситуаціях, коли з нами несправедливо поводяться. w24.11 2, 3, абз. 3, 4

Ісус сказав апостолам нагодувати натовп. Це здавалось неможливим, адже там було близько 5000 чоловіків. А якщо врахувати ще жінок і дітей, загалом могло налічуватися аж 15 000 осіб (Матв. 14:21). Апостол Андрій сказав: «Тут один хлопчик має п’ять ячмінних хлібин і дві невеликі риби. Але це ніщо для такої великої кількості людей!» (Ів. 6:9). У ті часи ячмінний хліб був поширеною їжею серед простих людей; невелика риба, мабуть, була не сирою, а засоленою і в’яленою. Але для багатотисячного натовпу того, що мав хлопчик, явно не вистачило б. Бажаючи виявити людям гостинність, Ісус сказав їм сісти на траву, розділившись на групи (Марка 6:39, 40; Ів. 6:11—13). Після цього він подякував своєму Батькові за хліб і рибу. Це було більш ніж доречно, адже саме Бог дає нам усім їжу. Ісус залишив нам чудовий приклад: перед їдою завжди варто дякувати Єгові. Далі Ісус попросив учнів роздати хліб і рибу людям. Усі наїлися. w24.12 2, 3, абз. 3, 4

Коли Ісус був на землі, він прославляв свого Батька, підкреслюючи, що робить чуда завдяки його силі (Марка 5:18—20). Також Ісус приносив Єгові славу тим, як відгукувався про нього і як ставився до інших. Одного разу Ісус навчав у синагозі. Серед присутніх була жінка, яка 18 років перебувала під владою демона. Через нього вона була скорчена і не могла розігнутися. Як же ця жінка страждала! Пройнявшись співчуттям, Ісус підійшов до неї і лагідно сказав: «Жінко, ти звільнена від своєї немочі». Потім він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилася та «почала прославляти Бога». Її здоров’я і почуття гідності були повністю відновлені (Луки 13:10—13). Ця жінка мала всі підстави прославляти Єгову. Маємо їх і ми. w25.01 3, абз. 3, 4

Чи можемо ми повернути те, що Адам і Єва втратили? Власними силами — ні (Пс. 49:7—9). Без Єгови ми не мали б надії на вічне життя чи воскресіння. По суті, нас чекав би такий самий кінець, як тварин (Еккл. 3:19; 2 Пет. 2:12). Наш люблячий Батько, Єгова, оплатив за нас увесь непосильний борг, який ми успадкували від Адама. Як Єгова це зробив? Ісус пояснив: «Бог настільки любить світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя» (Ів. 3:16). Крім того, завдяки цьому дорогоцінному подарунку ми можемо мати з Єговою близькі стосунки. Цей подарунок звільняє нас від боргу, тобто від гріхів. w25.02 3, абз. 3—6

Що допомогло Савлу? Коли йому з’явився Господь Ісус, яскраве світло з неба осліпило його (Дії 9:3—9). Три дні Савл постив і, без сумніву, роздумував над тим, що сталося. Він зрозумів, що Ісус — це Месія і що його послідовники — правдиві служителі Бога. Приклад Савла дуже корисний для нас. Він міг би пихато відмовитись щось міняти у своєму житті або піддатися страху перед людьми. Але він став християнином, хоча й знав, що його будуть переслідувати (Дії 9:15, 16; 20:22, 23). Після хрещення Савл не переставав вірити, що Єгова допоможе йому витримати будь-які випробування (2 Кор. 4:7—10). Ти теж після хрещення будеш стикатися з різними випробуваннями віри. Але тобі буде на кого покластися. Тебе завжди підтримуватимуть Бог і Христос (Філ. 4:13). w25.03 4, абз. 8, 9

Дуже добре читати Біблію. Все ж самого лиш читання недостатньо, щоб Боже Слово приносило нам користь. Подумаймо над таким прикладом. Дощ дуже потрібний рослинам. Але якщо швидко випадає багато опадів, то в якийсь момент ґрунт перезволожується і припиняє вбирати воду. А коли дощик дрібний, вода має достатньо часу, щоб проникнути в ґрунт і наситити коріння. Те саме можна сказати про Біблію: читаючи її поспіхом, ми не встигаємо засвоїти інформацію, вона швидко забувається і приносить мало користі (Як. 1:24). Чи ти помічаєш за собою звичку читати Біблію поспіхом? Тоді свідомо сповільнюйся. Старайся роздумувати над текстом під час читання або після нього. Можна просто виділяти на вивчення трохи більше часу, щоб ти зміг і почитати, і подумати. w24.09 4, абз. 7—9

Старійшини отримують багато вказівок стосовно того, як проводити зібрання, як представляти збір у молитві і, звичайно ж, як дбати про Христових овець. Кожного разу, коли надходить нове керівництво, їм необхідно уважно його прочитати і максимально точно втілити в життя. Тоді кожен у зборі відчуватиме, що Єгова його любить і ніжно ним піклується. Коли ми отримуємо вказівки від старійшин, нам варто охоче їх дотримуватись. Завдяки цьому їм буде легше виконувати свої обов’язки. Біблія заохочує нас бути покірними і слухатися тих, хто бере серед нас провід (Євр. 13:7, 17). Іноді це буває нелегко, адже ці чоловіки недосконалі. Але якби ми почали зосереджуватися на їхніх недоліках, то цим зіграли б на руку нашим ворогам. Чому? Якщо ми почнемо погано думати про старійшин, то поставимо під загрозу нашу довіру до організації. w24.04 10, абз. 11, 12

Що буде з тими, хто помре під час великого лиха? Чи вони воскреснуть? В Біблії чітко сказано, що вороги Єгови, які будуть знищені в Армагеддоні, не матимуть надії на воскресіння (2 Фес. 1:6—10). А що сказати про інших людей? Наприклад, хтось може померти від хвороби, хтось від старості, хтось через нещасний випадок, а хтось від рук убивці (Еккл. 9:11; Зах. 14:13). Чи можливо, що дехто з них опиниться серед «неправедних», які воскреснуть у новому світі? (Дії 24:15). Цього ми не знаємо. Хоча про майбутні події нам відомо небагато, дещо ми все-таки знаємо. Наприклад, ми знаємо, що люди будуть суджені згідно з тим, як вони ставились до братів Христа (Матв. 25:40). «Вівцями» будуть визнані тільки ті, хто підтримував Ісуса і його помазанців (Об’яв. 12:17). w24.05 10, 11, абз. 9—11

«Скрутні часи, коли жити буде дуже важко» — так Біблія описує наші дні (2 Тим. 3:1). Окрім проблем, з якими стикаються всі люди, народу Єгови доводиться зносити ще й протидію та переслідування. Чому ми не припиняємо свого служіння, попри різні труднощі? Тому що знаємо, що Бог, якому ми служимо,— живий і завжди готовий нам допомогти (Єрем. 10:10; 2 Тим. 1:12). Єгова реальний. Він бачить, з чим нам доводиться боротися на своєму шляху, і хоче нас підтримати (2 Хр. 16:9; Пс. 23:4). Якщо ми пам’ятаємо, що він є живим Богом, то зможемо знести будь-яке випробування. w24.06 20, абз. 1, 2

Нам треба повністю довіряти сучасній організації Єгови. Коли відповідальні брати бачать вагомі підстави зробити зміни в нашому розумінні біблійних істин або в організаційному порядку, вони без вагань це роблять. Чому? Тому що понад усе вони хочуть догоджати Єгові. Усі свої рішення вони ґрунтують на Божому Слові, якого служителі Єгови тримаються як зразка правди. Апостол Павло радив «триматися зразка здорових слів» (2 Тим. 1:13). Цим зразком є християнські вчення, які містяться в Біблії (Ів. 17:17). На них ґрунтується уся наша віра. Божа організація заохочує нас міцно триматися цього зразка. Якщо ми будемо так робити, Єгова нас благословлятиме. w24.07 11, абз. 12, 13

Апостол Петро з власного досвіду знав, як почувається людина, яка покаялася і отримала прощення, тому він міг багато чого навчити інших. Через деякий час після свята П’ятидесятниці Петро виголосив промову перед натовпом євреїв, які не вірили в Ісуса. В ній він пояснив, що на них лежить вина за смерть Месії. Тоді Петро з любов’ю закликав їх: «Покайтесь та наверніться, щоб ваші гріхи були стерті і щоб від самого Єгови прийшли часи відсвіження» (Дії 3:14, 15, 17, 19). Цими словами він показав, що каяття має спонукувати грішника до навернення, тобто людина повинна змінити своє мислення та поведінку і робити те, що подобається Богу. Також апостол показав, що Єгова може стерти їхні гріхи — зробити так, наче їх ніколи й не було. Які ж підбадьорливі слова! Якщо ми скоїли гріх, навіть дуже серйозний, Єгова готовий нам простити. w24.08 12, абз. 14

Ми не піддамося духу матеріалізму, якщо твердо віримо в те, що кінець цього світу неминучий. Під час великого лиха гроші не матимуть жодної цінності. Біблія каже, що люди «срібло своє... повикидають на вулиці», бо зрозуміють, що «ні срібло, ні золото не врятує їх у день люті Єгови» (Єзек. 7:19). Тому не варто гнатися за багатством. Значно краще приймати такі рішення, які дозволять нам дбати про себе та свої сім’ї і при цьому не занедбувати служіння Єгові. Наприклад, ми не будемо брати зайвих боргів чи обростати речами, догляд за якими вимагає дуже багато часу. Також ми пильнуватимемо за тим, щоб занадто не прив’язуватися до свого майна (Матв. 6:19, 24). Напередодні кінця цього світу ми не раз можемо опинитися перед вибором: покластися на Єгову чи на свої статки. w24.09 11, абз. 13, 14

Цілком можливо, що деяких схильностей нам вдасться позбутися повністю. Але деякі й далі даватимуться взнаки. Так було у випадку апостола Петра. Через страх перед людьми він тричі зрікся Ісуса (Матв. 26:69—75). Пізніше Петро сміливо свідчив перед Синедріоном, і здавалося, що він позбувся своєї слабкості (Дії 5:27—29). Але через багато років Петро знову оступився. «Зі страху перед обрізаними» він перестав їсти з одновірцями з інших народів (Гал. 2:11, 12). Як бачимо, до Петра повернувся його давній страх. А може, він ніколи його і не покидав. Нам теж час від часу доводиться боротися зі слабкостями, яких ми, здавалося, давно позбулись. Що нам потрібно робити? Дотримуватися Ісусової поради — постійно пильнувати за собою (Матв. 26:41). Нам треба уникати всього, що веде до спокуси, навіть коли нам здається, що ми твердо стоїмо на ногах. І далі застосовуймо методи, які допомагали нам в минулому (2 Пет. 3:14). w24.07 18, 19, абз. 17—19

Жодна людина не зробила для інших стільки, скільки Ісус. Він здійснив багато чуд, щоб допомогти людям (Луки 9:12—17). Заради нас він навіть пожертвував своїм життям. Це найбільший дар, який ми могли отримати (Ів. 15:13). Після свого воскресіння Ісус продовжує про нас дбати. Як і обіцяв, він попросив Єгову дати нам святого духу. Цей дух навчає нас і потішає (Ів. 14:16, 17, прим.; 16:13). У нас є чудові зібрання, на яких Ісус допомагає нам ставати вмілішими вчителями. Завдяки цьому ми успішно виконуємо його завдання — робити учнями людей з усіх народів (Матв. 28:18—20). Апостол Павло написав, що після того, як Ісус піднявся на небо, «він дав людей, які стали дарами» (Еф. 4:7, 8). Павло пояснив, для чого Ісус це зробив: щоб збір отримував різного роду допомогу (Еф. 1:22, 23; 4:11—13). Звичайно, ці брати недосконалі і допускаються помилок (Як. 3:2). Але наш Господь Ісус Христос послуговується ними, щоб підтримувати нас. Вони є справжніми подарунками від нього. w24.10 18, абз. 1, 2

Давид сказав Соломону, що успіх прийде до нього, тільки якщо він буде слухатися Єгови. Але, на жаль, з часом Соломон почав поклонятися іншим богам, і Єгова перестав давати йому мудрість. Тому правління Соломона уже не було ані праведним, ані справедливим (1 Цар. 11:9, 10; 12:4). Який висновок ми можемо зробити? Слухняність — основа успіху (Пс. 1:1—3). Звісно, Єгова не обіцяє, що ми станемо такими ж багатими і знаменитими, як Соломон. Але якщо ми слухаємося Бога, він допоможе нам приймати правильні рішення (Присл. 2:6, 7; Як. 1:5). Його принципи підкажуть нам, як ліпше розпоряджатися грошима, яку вибрати освіту, роботу чи розваги. Слухаючись порад Бога, ми оберігаємо свої стосунки з ним і не втратимо перспективи жити вічно (Присл. 2:10, 11). Божі поради допомагають знайти хороших друзів, вони можуть допомогти і в сімейному житті. w24.11 10, абз. 11, 12

У батьків є багато нагод вести з дітьми цікаві розмови про Біблію і про віру в Бога. Така нагода може з’явитися, коли вони разом відвідують музей. Звертайте увагу дитини на історичні події або експонати, які підтверджують правдивість Біблії. Чи знає ваша дитина про Моавітський камінь? Його копію можна побачити на виставці «Біблія і Боже ім’я» у Всесвітньому центрі Свідків Єгови у Ворвіку (США). В написі на Моавітському камені розповідається, що Меша, цар Моаву, збунтувався проти Ізраїлю, і це узгоджується з Біблією (2 Цар. 3:4, 5). Коли ваша дитина на власні очі бачитиме докази достовірності Біблії, її віра ставатиме міцнішою. w24.12 14, абз. 4; 15, абз. 6