Зцілення вірою — Чи воно шкодить?

ЗЦІЛИТЕЛІ вірою з’ясовують, що їхня сила зціляти не завжди діє. Так як можемо уявити собі, це довело до проблем. Коли хворі люди цілком покладались на зцілителя вірою, а чудо на яке надіялися не здійснилося, то деколи траплялись дуже серйозні наслідки. У деяких випадках люди вмирали від хвороб, яких можна було б успішно вилікувати в інакший спосіб.

Можливо, маючи це на думці, багато зцілителів вірою тепер пропонують, щоб їхні „пацієнти” таки ходили до їхніх лікарів тоді як приходять до них зцілятись вірою. Вони кажуть, що лікар є партнер, а не суперник у ділі зцілення. Декотрі лікарі обережно похвалюють таке зцілення вірою, маючи на увазі можливі психосоматичні користі їхнім пацієнтам.

Доктор Вільям А. Новлан, після довгого дослідження зцілення вірою, згадав ще іншу проблему. Досліджуючи кілька претендованих зцілень, він знайшов багато гіркості. Людям казали, або доводили їх до висновку, що вони вже зцілились. Але пізніше вони знов хворіли. Декотрі хвороби погіршались. Багато людей почували себе обманеними.

Але, припустім що людина послухала поради, щоб ходити до домашнього лікаря; і припустім, що та особа приготовилася думкою, що надійне зцілення може не буде успішне. То чи ж це пошкодить піти до зцілителя вірою — вразі, якщо? Щоб відповісти на це, то мусимо подивитись на цю справу з релігійного боку.

РЕЛІГІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ

Зцілення вірою має сильні релігійні зв’язки. Євангелисти й каризматики відчувають, що їхнім ділом вони привертають людей назад до Христа’. Чи це дійсно так?

Вартим уваги є те, що протягом їхніх служб люди можуть „говорити чужими мовами”, або так як вони кажуть бути „убиті в духові”— тобто вони впадають у транс [форма психічного розладу] в якому не можуть рухатись, але здається усвідомлюють усе що відбувається навколо них. Цікаво, це є подібне до поривів та трансів інших релігійних зцілителів, шаманів і чаклунів.

Правда, декотрі „психозцілителі” відчувають, що їхні зцілення є окремі від релігії. Однак, їхні процедури та досвіди, часто є подібні до досвідів і процедур релігійних зцілителів. І принаймні декотрі з цих походять від спіритизму, або можливо з філософії східних релігій.

Чи ж ці подробиці є важливі в цьому вільнодумному 20-му столітті? Так, ці подробиці є дуже важливі, якщо будемо розцінювати їх на основі зцілення виконаних Ісусом Христом і його апостолами в ранньому Християнстві. Що ми зауважуємо коли розглядаємо ці зцілення?

ЗЦІЛЕННЯ ЯКИХ ІСУС ВИКОНУВАВ

Ісусові зцілення не пов’язувались з „психохірургією” або з „убиванням у дусі”. Ісус також не виступав з хвилюючими проповідями перш ніж зціляв. Те, що Він виконував було часто неформальне. Іноді Він доторкався хворого, або хворий Його доторкався, або часто Він тільки промовив до недужого. І вони зцілялись.— Матвія 8:14, 15; Луки 8:43—48; 17:12—19.

Ісусове зцілення не було психосоматичне. Всохлу руку неможливо зцілити таким способом, однак Він зціляв такі прикрості. Він міг зціляти „всяку недугу, і всяку неміч”. Він навіть воскрешав мертвих. (Матвія 4:23; Луки 6:6—11; 8:49—56) Ці не були тільки часткові поліпшення й там не було невдач. Відносно Ісусового зцілення, не було таких слів як „розчарований” або „обманений”. Навіть Його вороги признали, що ці зцілення дійсно відбувались. (Івана 11:47, 48) Чому ж різниця між тодішнім зціленням, а теперішнім?

ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

Оскільки багато погоджуються — також більшість зцілителів вірою — що Ісусові зцілення були від Бога, то чи ж може бути, що сьогоднішні зцілителі пов’язуться з інакшим джерелом сили? Це є дуже правдоподібне, особливо тому, що декотрі зцілителі вірою мають зв’язки з спіритизмом і містицизмом. Також дуже важливим є те, що відносно цієї практики, Біблія перестерігає: „Нехай не знайдеться між тобою такий, . . . хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих”.— 5 Мойсеєва 18:10, 11.

Це не є релігійна нетерпимість. Краще, це охороняє нас від забруднення зловісними спіритичними силами — демонами — які завжди діяли не на користь людства. Неминучо, сучасне зцілення вірою, з його зв’язками з містицизмом є інакше від зцілення виконуваного Ісусом Христом, через те що Він завжди уникав такі впливи. Що-небудь виконане під впливом цих сил, неминучо доводить до „розчарування” і „обману”.

Коли ми усвідомимо, що сьогодні немає жодної причини сподіватись такого зцілення, якого Ісус виконував, то зрозуміємо, що ця сила походить від інакшого джерела. Зцілення, якого Ісус і Його апостоли виконували сповнило свій намір.

ЧОМУ ІСУС ЗЦІЛЯВ

Коли Тимофій, друг Павла, захворів, то Павло пропонував, не покладення на нього рук, але щоб він заживав трохи вина. (1 Тимофія 5:23) Чому? Тому що для ранніх християн дар зцілення не був якоюсь терапією. Також християн призначено, не для догляду фізичного здоров’я тодішнього людства.

Так як Ісус, вони були проповідниками. Понтійському Пилатові, Ісус пояснив головний намір Його життя, коли сказав: „Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду”.— Івана 18:37.

То навіщо ж зцілення? Зцілення, разом з іншими чудами, було ознакою. Це доказало, що християнська звістка дійсно була від Бога, була „правда”. Апостол Павло показав це, коли писав: „То як ми втечемо, коли ми недбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалось спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув, коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами”. (Євреїв 2:3, 4) Отже, важлива річ була звістка спасіння, а не чуда. Чуда тільки стверджували правдивість звістки. Коли це, і також факт що Бог користувався християнським збором, уже доказалось, то чудові дари духа, а також зцілення, вже не були потрібні.— 1 Коринтян 12:27 до 13:8.

Але що ж сказати про претендовані чуда, які сьогодні виконуються в Ісусовому імені? Ісус Сам сказав, що багато казатимуть до Нього: „Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?” Як же Ісус відповів на це? „Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!” Ісус не заперечував, що будуть виконуватись великі чуда. Але ці чуда не будуть виконуватись під Його владою, в Його імені’. Вони будуть виконуватись якоюсь іншою силою; отже, будуть беззаконні.— Матвія 7:21—23.

З другого боку, Ісус сказав про діяльності Своїх правдивих послідовників: „Ця добра новина про царство буде проповідуватись по всій населеній землі на свідоцтво всім народам”. Він також сказав: „Ідіть . . . робіть учні з людей . . . навчаючи їх”. Так, сьогоднішнє свідоцтво мало бути проповідування й навчання, а не такі чуда як зцілення.— Матвія 24:14; 28:19, 20, НС (анг.).

КРАЩА ВІДПОВІДЬ

Отже, тоді як можливі користі зцілення вірою є сумнівні, то небезпеки є дійсні. Небезпека знаходиться в тому, що через нього можна пов’язатись з демонами, і що Ісус буде дивитись на вас як на одного з „тих хто чинить беззаконня”. Крім того, мусимо враховувати небезпеку можливості пропустити багато важливішу відповідь до проблем людських хвороб ніж зцілення вірою.

Є краща відповідь — Божа власна, яку Біблія пояснює нам. Ця натхненна книга не обіцяє нам негайного полегшення від хвороб. Але вона дійсно помагає в справах здоров’я. Наслідувати біблійну пораду про фізичну й моральну чистість, поможе нам уникати багато хвороб, навіть сьогоднішнє лихо венеричних хвороб і рака внаслідок куріння. Слухатись її поради поможе нам уникати багато хвороб пов’язаних з напругою, яких спричиняє заздрість, підозрілість або жовчний гнів.— Приповістей 14:29, 30; 2 Коринтян 7:1; Галатів 5:19—23.

Крім того, апостол Павло показує нам як зовсім покладатись на Бога в часі такої кризи як хвороба. Це усуває багато тривоги й приносить „мир Божий, що вищий від усякого розуму”. Такий душевний спокій приносить певні психосоматичні користі в часі хвороби, і людина не мусить покладатись на зцілення вірою.— Филип’ян 4:6, 7.

І ще більше, Біблія дуже потішає нас коли описує обставини, які будуть існувати по цілому світі після того коли Царство, небесний уряд про якого Ісус проповідував, цілком усуне теперішній самолюбний й насильний лад. Ці описи ще більше збуджують коли врахуємо, що час для їхнього здійснення вже дуже близько.

Апостол Петро сказав, що Ісусові чуда були „ознаки” і „знамена”. (Дії 2:22) Вони були „ознаки” на доказ правдивості Ісусової звістки, і були „знамена” всього того, якого Бог Єгова уповноважить Його зробити для людства тоді, коли Боже Царство виконає Його волю по цілій землі. Уявіть собі тодішню роботу зцілення й відновлення!

Описуючи наслідки цього майбутнього зцілення, книга Об’явлення каже: Бог „зітре всяку сльозу з їхніх очей, і смерті вже більше не буде, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде. Колишнє минулось”. Це є вірогідна обіцянка. Там не буде розчарованих надій або обману, оскільки Бог Сам каже: „Напиши, бо ці слова є вірні й правдиві”.— Об’явлення 21:4, 5, НС (анг. ).

Чи вас гризе проблема про хворобу й смерть? Більшість з нас турбуємось цим. Якщо так, то чому ж не дослідити ці Божі обіцянки? Ви знайдете, що вони є багато більше вірогідні й задовольняючі від зцілення вірою.

[Рамка на сторінці 6]

Ісусові зцілення були —

● очевидно від Бога

● завжди цілком дійові

● часто досить неформальні

● визнані успішними навіть Його ворогами

● на те, щоб доказати правдивість звістки про спасіння

[Рамка на сторінці 7]

Ісусові зцілення —

● НЕ були пов’язані з спіритизмом або містицизмом

● НЕ проводились за допомогою хвилюючих проповідей

● НЕ були психоматичні або формою терапії

● НЕ були найважливішою частиною Його служби

● НЕ були передсказані, щоб наслідувати їх у нашому часі

[Ілюстрація на сторінці 5]

Ісусове зцілення було інакше від сьогоднішнього зцілення вірою