Сучасні зцілителі — чи вони від Бога?

ОДИН чоловік західної Африки був калікою багато років. Нарешті він відвідав відокремлене село славного “пророка” в надії, що цей вилікує його від його недуги. Він заплатив приписану “жертву”, і постив кілька днів, міркував і молився. Дуже хвилюючий обряд завершив процедуру, як пророк і його пророчиці обступили цього чоловіка співаючи і голосно викликуючи Ісуса й в тому самому часі танцювали до безупинного ритму барабанів. Але чоловік не видужував!

“У тебе немає віри!” сказав пророк.

“Але я мав віру!” сказав розчарований чоловік. “Я мав сильну віру, що Бог виздоровить мене”.

А що ж було зле? Чи тут дійсно бракувало віри? Багато інших заявляють, що вони зцілилися. Чому ж цей чоловік не видужав?

Недавні палаючі звіти приваблювали багато щирих, часто розчарованих людей до різноманітности модерних “зцілителів”. Факт, що вони набувають трохи наукової і медичної уваги, спричиняючи навіть багатьох недовірців ближче приглянутися до них.

Зростаюча “шанобливість”

Колись “зцілителів вірою” єднали з більш радикальними групами у так званому Християнстві. Проте, сьогодні навіть деякі більш консервативні церкви мають між собою зцілителів і з’єднують з ними “служби зцілення”.

Коли добре знаний американський зцілитель вірою, Орал Рабертс, недавно дав промову в Пам’ятничій Методистській Церкві в Атланта, то церква була “переповнена славними священиками, теологами та мирянами”, каже Journal з Атланта, Джорджії. Він зауважує, що правдоподібно його були б не прийняли з таким захопленням два роки тому”.

Дванадцять єпіскопів і 700 священиків прибули на Католицьку Конференцію Карісматичного Відродження в університеті Нотра Дейм минулого літа. На зібранні відбулася велика служба для зцілення. Також славний євангелист-зцілитель з Болівії, Джуліо Руїбал, є католик.

“Кілька років тому, звіти про використовування, яке ведуть зцілителі вірою стягнули лише трошки пихкання посміху від медичного суспільства”, каже старший редактор Іван Карлова з Medical Economics журнала. Проте, деякі лікарі вже змінюють свій погляд. В його статті під заголовком “Навіть Лікарі Мають Віру в Цього Зцілителя Вірою”, Карлова описує про діла методистської зцілительки Ольги Воррал, до якої “дуже багато лікарів приходили . . . зціляти свої власні недуги”, і до якої “багато інших відсилали ‘безнадійних’ випадків”.

І заступник директора Організації Світового Здоров’я, д-р Т. Адіо Ламбо каже, що “деяких із цих так званих чарівників, я волів би називати традиційні зцілителі вірою, . . . повинно офіціально признати у нашій громаді, . . . щоб їхні служби було можливо включати до загальних лікарських служб по їхніх країнах”.— Світове Здоров’я, квітня 1974 р.

З такою підтримкою, чи дивно є, що один урядник Народного Інституту для Психічного Здоров’я сказав на недавній конвенції Американського Товариства Психіатрів, що “в кожному кварталі тепер, є психо-зцілитель, і немає жодного сумніву відносно їхнього великого успіху, в деяких випадках. Але питання є чому”.

Вкоротці, коли подивитися на характеристики модерних “зцілителів” вірою, то це поможе нам віднайти відповідь.

Постійно непослідовні, суперечні

Одне, що відразу справляє на нас враження є несхожість між лікарями вірою. Їхні методи чи способи зцілення різняться, часто неможливо передбачити наслідків, і вони приписують свою силу різним джерелам.

Наприклад, багато славних зцілителів вірою кажуть, що їхні сили походять від Ісуса. Але інші, які кажуть, що мають такий самий успіх не заявляють жодного зв’язку з Християнством. Деякі вживають чарівництво або чаклунство. Інші єднають це з Католицизмом, а особливо в Латинській Америці. Інший славний зцілитель вірою каже, що він дістав свою силу через буддистського Лама.

З другого боку, кілька лікарів і психіатрів погоджуються, що якась форма “спіритуалістичної енергії” знаходиться в самому зцілителеві лікареві. Інші кажуть, що лікар збуджує зціляючі сили в самого пацієнта.

Способи також різняться. Багато “зціляють” через вживання лише ім’я Ісуса в якійсь формулі, часто після хвилюючої проповіді. Інші відбувають довгі обрядові церемонії вживаючи символи, які викликали б огиду в деяких глядачах.

І маємо суперечну “спіритуалістичну хірургію”, яку широко практикують на Філіппінських Островах. Ці зцілителі кажуть, що виривають заражену тканину “операцією” в якій вони не вживають лікарських приладів, але лише руки.

Навіть сама справа про віру підносить суперечність. Більшість зцілителів вимагають цілковитої віри від недужого. Причина невдачі зцілити пацієнта переважно кладеться на “брак віри”. Але один славний лікар каже, що ‘віра не має нічого спільного з цим’.

Деякі пацієнти заявляють, що вони цілком виздоровіли, але інші кажуть, що лише “краще” чуються. До деяких зцілителів треба кілька разів ходити, щоб поступово “видужати”, а інші кажуть, що відразу зціляються. Жодні зцілителі навіть не твердять, що можуть зціляти всіх, що приходять до них. “Одного разу ви є герой, а іншого невдача”, каже Орал Рабертс.

Одно в чому всі зцілителі є однакові є те, що вони не можуть воскресати мертвих. І один стостерігач з Ґани підносить питання: ‘Чому не зціляти прокажених в Ґані і в інших місцях?’

Відношення до грошей також є різні. Переважно перед “зціленням”, між присутніми ходять із кошиками збирати гроші. Часто баптистський зцілитель Давид Еплі, збирає так багато грошей з недільних колекцій, що аж потребує грузовика, щоб відвозити їх. Одначе, філіппінські “спіритуалісти хірурги” дістають лише “датки” і кажуть, що Ольга Воррал не бере нічого за свої служби.

Отже виглядає, що немає постійности між зцілителями вірою. Чи це розсудливо вірити, що чинники одного Бога будуть вживати такі різноманітні способи і мати такі різні ступні успіху? Бог Біблії не є “Богом безладу, але миру”.— 1 Кор. 14:33.

Якщо вони не є всі чинники одного Бога, то чи можна казати, що Бог підтримує якогось одного такого “зцілителя”, або групу таких зцілителів? Якщо так, то хто або що підтримує решту? Зцілення про яких Біблія говорить, і до яких багато сучасних зцілителів звертаються за своїм прикладом, доказують чи вони є чинники Божі.

Порівняння “зцілення”

Зцілення в Біблії не має формалізму. Ісус та Його учні не відкладали спеціального часу для “служб зцілення”. Як вони проповідували, то люди приходили до них в різні часи, щоб вони зціляли їх. Зцілення людей було припадкове до їхньої служби і вони зціляли добровільно і самовільно: “[Ісус] побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздровив”. Що може бути більш самовільне від того, коли при одній оказії каліка жебрак просив милостині від Петра та Івана, як вони минали його на сходах до храму? Замість милостині, він дістав здорове тіло.— Мат. 14:13, 14; 15:29—31; Дії 3:1—7.

Їм не треба було хвилюючого обряду. Переважно кілька слів вистачало: “Уставай, візьми ложе своє, та й ходи”. (Ів. 5:8; Дії 3:6) Часами лише дотик без слів вистачав. (Мат. 8:14, 15; 14:36) Вони не робили “операцій”, ні руками, ані приладами. Записані звіти в Біблії показують, що ті, які приходили до апостола Ісуса Христа на зцілення були “всі вздоровлювані”. Ісус уздоровлював “всяку недугу”, навіть воскресав мертвих. (Дії 5:15, 16; Мат. 4:23; 8:16; 10:1) Там не було часткового зцілення, де пацієнт лише “краще почувався”. І не треба було ходити на “психічну хірургію” або на якісь інші обряди. Їхні зцілення були досконалі і самовільні.— Дії 3:7, 16; Ів. 5:5—9; Мат. 8:3, 13; 12:10, 13.

Правда, багато з уздоровлених мали сильну віру, але ані разу брак їхньої власної віри не перешкоджав уздоровленню. Багато навіть не знали хто виздоровлював їх. Один сліпий чоловік сказав про Ісуса, коли Він виздоровив його: “Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?” (Ів. 9:36; 5:13) Чи мертві, яких вони воскресали могли мати віру перед їхнім воскресенням? (Луки 7:12—15) Отже, коли деякі учні не могли відразу виздоровити одного хлопчика, то Ісус показав, що це їм бракувало віри і Сам зцілив його.— Мат. 17:14—20.

Не так як тепер, коли часто збирають гроші перед зціленням по сучасних службах, Ісусові учні не збирали грошей. Але, часами, після вздоровлення вони роздавали всім харч і то даром.— Мат. 14:14—21; 15:30—38.

Вищезгадані є деякі з головних різниць між Біблійними зціленнями, а сучасними зціленнями вірою. Чи це розсудливо, щоб вони були чинники того самого Бога, Який колись зовсім інакше діяв? Чи Бог змінив Свої способи? Чи Його сила тепер є більш обмежена? Чи Він тепер розрізняє між тими, які вздоровлюються, а тими, що мусять далі страждати? Чи такий стан не відбиває замішання? Однак, так як ми вже згадали, Бог Біблії “не є Богом безладу”.— 1 Кор. 14:33.

Але, між сучасними зцілителями вірою є ще інша недостача, що перевищує навіть вищеподані утруднення.

Бракує Царства

Яка була головна ціль Ісусової служби? Чи її намір був зціляти? Ні. Біблія каже, що “ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, [а друге] і вздоровлюючи всяку недугу”. (Мат. 4:23) Деяким, які хотіли, щоб Він залишився між ними й уздоровлював їх, Він сказав: “І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже царство, бо на те Мене послано”. Він висилав Своїх учнів ради того самого головного наміру.— Луки 4:43; Марка 1:38; Мат. 10:7, 8; Луки 9:2, 60.

Згідно з цим, Ісус навіть нічого не згадував про зцілення, коли передсказував дії правдивих християнів “при кінці віку”. Замість зціляти, Він пророкував, що вони будуть “проповідувати цю добру новину про царство по цілому світі, на свідоцтво всім народам”.— Мат. 24:3, 9—14; Марка 13:9—13.

Скільки сучасних зцілителів вірою роблять Боже царство серцем своєї служби? Скільки з них навчають людей, що Царство є дійсний, вічний уряд, якого Бог поставив, і воно “потовче (на кусочки) і покінчить усі ті [теперішні] царства”? — Дан. 2:44; 7:13, 14; Іс. 9:6, 7.

Замість звертати людям увагу на Боже царство, як відповідь на людські клопоти у згоді з Ісусовим пророцтвом, чи більшість сучасних цих “зцілителів” не звертають увагу на зцілення? І чи часто їхнє відношення не є патріотичне, навіть хоч Біблія каже, що всі теперішні людські царства будуть ‘потовчені’ Божим царством? — Ів. 17:14, 16; 18:36.

Зцілення, про яких Біблія говорить ніколи не набирають більшої важливости від дійсного наміру Християнства. Вони були лише додатком до проповідування “євангелії царства”. Вони доказували, що Сам Бог підтримував проповідування молодого християнського збору. (Євр. 2:3, 4) Вони також показували, в обмеженому масштабі, що Бог зробить по цілому світі, коли Він принесе постійне фізичне зцілення під Його царством. (Луки 10:9; Об. 21:1—4; порівняйте 2 Пет. 3:13.) Тому зцілення минуло, разом з іншими чудовими духовними дарами, коли християнський збір добре утвердився.— 1 Кор. 13:8—12.

Джерело сучасного “зцілення”

Отже, коли хтось відвертає увагу від Божого царства, хоч визнає носити Христове ім’я, то він не може бути правдивим чинником Бога. Передбачуючи це, Ісус передсказав, що ‘чудотворці’ за нашого дня будуть казати: “Господи, Господи! . . . хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?” Ісусова відповідь показує чи це Він підримує їх: “Я ніколи не знав вас. . . Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня”. Він не хотів мати нічого до діла з тими, що розбивали надію на царство Боже, а похвалювали “чудеса”.— Мат. 7:21—23.

Цей факт показує хто дійсно підримує діла тих, які противляться Божому небесному царству похвалюючи існуючі невидимі “влади”, . . . світоправителі цієї темряви”. (Ефес. 6:11, 12) Біблія показує, що то є “Сатана”, який хитро “прикидається ангелом світла”, щоб обманювати людей. “Не велика це річ”, вона далі каже, якщо й слуги його прикидаються слугами правди”.— 2 Кор. 11:13—15; порівняйте 2 Солунян 2:9, 10.

Не дайтеся, щоб вас відвернули від Божого правдивого наміру завести тривале фізичне зцілення через Його царський уряд. Чи не краще зазнати тепер багато важніше зцілення наших особистостей “обновлюючи їх знанням” через духовну зціляючу силу Божого Слова? Цим чином запевнемо своє місце, як придатні підданці того чудового Царства.— Кол. 3:9, 10; Ефес. 4:22, 23.