Збільшуючи вашу святу службу

НЕ СТРИМУЙ добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити”. (Прип. 3:27) Чи ви наслідуєте цей принцип у вашому житті? Чи ви шукаєте нагод чинити комусь добро? Коли так, то правдоподібно ви є щаслива особа, бо ті, що найбільше віддають себе іншим є найщасливіші.— Дії 20:35.

Чому ж не віддавати себе до святої служби Богові? Чи це „в силі вашої руки” збільшити вашу службу? Життям ми є задовжені Єгові, і тому що Він є наш Власник, то наша вдячність повинна спонукувати нас сердечно служити Йому. (Пс. 36:6, 10; 1 Хрон. 16:8) Найбільший привілей нашої святої служби є проповідувати людям добру новину Царства. (Мат. 24:14) Чи вам можливо збільшити вашу участь у цій роботі? Чи вам можливо статися повночасним вісником, „регулярним піонером”, який відкладає двадцять або більше годин на тиждень проповідувати „добру новину”?

Один Свідок-жінка, що вже піонерує кілька років недавно написала: „Піонерування завжди дуже потішало мене”. Вона розказує, що студіює з вісьмома особами й їхній поступовий поступ дуже потішає її. Вона також каже, що коли почала піонерувати, то має більше часу для чоловіка й трьох дітей. Вона знаходить, що є краще зорганізована і може корисніше вживати свій дорогоцінний час.

Чи ви колись подумали, як піонерування може мати добрий вплив на ваше життя? Ви будете мати радість знаючи, що кожного дня маєте нагоду говорити комусь про Єгову, помагаючи їм пізнати й любити Його. (Пс. 96:1—4) Це правда, що трапляються нагоди говорити про Царство навіть коли не піонеруємо, але ходити від дому до дому кожного дня дає більшу нагоду знаходити тих, що хочуть навчитися. І подумайте, скільки більше разів ви зможете вживати Біблію. Це не лише підкріпляє віру, але коли будете добре вміти вживати Боже Слово, як меч, то зможете розрізати пута тим, що є поневолені фальшивим релігійним блудом. (Ефес. 6:17, 18) Також виглядає, що в кожному зборі є хтось, що міг би скористати з вашої допомоги, і як піонер, ви будете в позиції допомагати такому.— Рим. 12:10.

ПОДУМАЙТЕ ПРО ВАШ ТЕПЕРІШНІЙ СТАН

Чи те, що ви тепер робите є таке важне, як піонерування? Чи ви б могли трохи змінити обставини, щоб служити Богові повночасно? Певна річ, що треба буде зробити деякі зміни, можливо й жертви, але чи великі користі не заступлять такі невигоди? Перше, треба помолитися до Єгови про справу. Вискажіть вашому найближчому Другові ваше почуття й бажання, Він дасть вам потрібного проводу.— 1 Пет. 3:12.

Правдоподібно ви маєте деякі відповідальності в житті. Через ці ви можливо не можете піонерувати. Коли так, то доглядайте цих і тіштеся, коли служите Єгові під такими обставинами. Але, коли ви зможете зробити зміни, то чому ж не зробити їх? Це значитиме викуплювати час від того, що ви робите. (Кол. 4:5) На християнські зібрання, особисту студію, та споріднені духовні справи мусить бути час, отже треба відібрати цей час від чогось іншого. Час можна купити від світських справ або розривок, які забирають нам багато часу, отже на ці треба звернути увагу, коли робимо поправку.

Чи ви є молоді? Чи можете відібрати час від розривок, забав, або від світської роботи, ніж є потрібно? Один Свідок, який почав піонерувати, коли йому було вісімнадцять років віку, й який вже служить повночасно на протязі тридцять чотири роки, пригадує собі, що коли почав піонерувати, то не мав таких речей, яких його товариші уважали бути потребами, як-от авто і гроші в банку, однак, він ніколи не був у серйозній потребі. Крім цього, його життя було повне благословенств, яких ніколи не був би зазнав, коли б не піонерував.

Ви можливо вже на пенсії і не працюєте, або думаєте йти на пенсію. Чи ви можете заповнити цей час, якого колись вживали на світській праці, піонеруванням — регулярно чи тимчасово, відкладаючи коло дві години щоденно служити Богові один місяць або більше? Чи ви є дружина працююча, щоб допомагати утримувати родину? Чи може бути, що коли б краще обдумали і розцінили ваші обставини, то вам не було б потрібно працювати, щоб постачати родинні потреби? У такому разі, чи ви могли б покинути світську працю і піонерування, щоб збільшити власне щастя та вашої родини? Коли це є у вашій силі піонерувати, то чому не зробити так?

ТРЕБА ПІОНЕРІВ!

Ви можливо подумаєте: Чи дійсно є потреба на більше піонерів, коли ми так часто покриваємо нашу територію? Так, бо навіть у таких територіях є багато зацікавлених людей. По деяких околицях світу, як-от Гавайї, покривають територію майже кожного тижня. Однак, багато піонерів таки знаходять „вівці”. Але коли б ви могли б вибратися до інших пасовиськ, то можете знайти ще більше загублених „овець”. Наприклад, у Сполучених Штатах і по декотрих інших країнах є збори в яких нема робітників або часу покривати територію навіть раз на рік. Напишіть до Товариства і вам радо дадуть інформацію про такі збори.

Без різниці чи ви будете піонерувати вдома чи десь інше, то треба розвивати добрий погляд на піонерування. Піонерування не є якийсь хвилюючий досвід або пригода. У піонерці треба тяжко працювати, яка то робота є радісна і нагороджуюча, коли її добре впланується. (Ів. 4:34; 5:17) Піонери мусять покривати щоденні життєві видатки і змагаються з високим коштом прожитку. Отже було б розумно знайти часткову роботу за яку добре платять. Також треба рівноваги у харчуванню здоровим харчом і добре висиплятися.

Хоч треба здорового погляду доглядати себе фізично, то ще важнішим є доглядати себе духовно. Сила служити з енергією і триматися піонерування приходить від духовного стану. Поговоріть із тими, що вже довгий час піонерують і вони скажуть вам, що їхня сила приходить від діети здорових слів. (2 Тим. 1:13, 14) Вони мають практичну програму для особистої студії, і коли є здорові, то не пропустять ані одного зібрання і конвенції. Вони знають, що духовна праця вимагає духовної їжі й енергії, яку лише Божий дух дає.— Іс. 40:29—31.

Також дуже важно є служити з правильним наміром. А який же є цей намір? Треба любити Бога й людей. (Мат. 22:37—39) Чи пригадуєте собі думку в 1 Івана 3:17? — „А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?” Цей принцип можна пристосувати до піонерування. Коли маємо „достаток на світі” включаючи добре здоров’я, і свободу від побічних відповідальностей, то чи любов не повинна спонукувати нас піонерувати? Також, ми не повинні забувати про користі для нас, бо коли відбиваємо таку несамолюбну любов, то підкріпляємо власні серця.— 1 Сол. 3:12, 13.

ПРИГОТОВЛЯЮЧИСЬ ДО ПІОНЕРУВАННЯ

Ваше власне приготовлення є дуже важне в збільшенню святої служби, як піонер. Чим більше вмієте навчати людей, то тим більше радісна і продуктивніша буде ваша служба, як піонера. Тому то добре працювати з досвідченими вісниками або іншими піонерами. Поговоріть із такими про способи, які вони знайшли бути найкращими, щоб досягти людські серця. Ідіть із ними в службу, приглядайтеся, слухайте і вчіться. Не чекайте аж поки не почнете піонерувати, але привчайтеся наперед.

Так само, як „товариство лихе псує добрі звичаї”, то так само добра дружба зберігає й збагачує добрі звичаї. (1 Кор. 15:33) Ваше товаришування з тими, що серйозно думають про піонерування дуже допоможе вам. Такі особи, як піонери, обласні та околичні надзирателі і ревні старші, які „здорово обстоюють постійно” поможуть вам не забувати про „гарні діла”. (Тита 3:8, НС) Таке заохочення підкріпляє вашу волю продовжувати в цій гарній роботі. Також, ми набираємося звичаїв тих, яких любимо. Коли ці звичаї, яких вони самі навчилися, походять із років вірної служби, то ми можемо дуже скористати.— Порівняйте 1 Коринтян 11:1.

Коли ваша служба тепер, як вісника, є досить мала, то було б краще перше тимчасово піонерувати кілька місяців, перед тим ніж починати регулярне піонерування. Стародавнє прислів’я каже, що ви не можете бігти доки перше не навчитеся ходити. Ви зараз побачите мудрість цієї думки, коли будете пробувати збільшити службу від кількох годин на місяць до дев’ятдесят годин на місяць.

Тут годиться дати слово перестороги. Не думайте, що ваше життя, як піонера завжди буде легке. Дивіться на це реалістично з повною свідомістю. Будуть проблеми. Бо так є в житті. Може буде трудно знайти часткової роботи. Деякі будуть знеохочувати вас кажучи, що ви не повинні піонерувати. Але коли почнете, то постановіть не переставати. Тисячі вже піонерують багато років. Коли вони вже так довго піонерують, то ви також зможете.

У цій справі збільшення нашої святої служби, як піонера, то понад усе треба кріпкої віри й переконання, що Єгова може доглядати і постачати для нас. Багато піонерів знайшли, що треба цілком виснажитися матеріально, щоб зазнати, що це значить, коли сказано, що Єгова „опікується вами”, то Він дійсно дбає”. (1 Пет. 5:7) Хоч це є звичайно журитися про те, що будемо їсти і що будемо вбирати, то ми повинні довіряти Єгові, так як Його Син пригадує нам, „Отець же ваш знає, що того вам потрібно” і буде доглядати вас. (Луки 12:25—31) Наші основні потреби є харч, одяг і сховок, і цими речами ми повинні бути задоволені. (1 Тим. 6:8) Маючи такого люблячого небесного Отця, Який так гарно доглядає нас, то чи нам не надіятися на Нього цілим серцем і довіряти Йому? — Прип. 3:5, 6.

Єгова дозволив двері до ковчегу збереження бути відкритими. На який час, ми не знаємо. Запитайте себе, у моєму теперішньому стані, чи я можу допомогти багатьом увійти до середини? Чи це в моїй силі відложити більше часу для цієї найбільш нагороджаючої праці? Коли можете відповісти так на ці питання, то постановіть піонерувати!