Цілковите зобов’язання вимагається від тих, що йдуть в сховище
1. Про яких двох символічних жінок згадується в книзі Об’явлення, і як показується хто вони є?
В ОСТАННІЙ біблійній книзі ми знаходимо дві символічні жінки в гострій протилежності одна до одної. Одна жінка є “Вавилон Великий”, а друга “дружина” Агнця Божого. Перша називається “розпусниця”. А друга “невіста, Дружина Агнця”, є діва. (Об. 17:3—6, 15; 21:9) Обидві представляють релігійні організації, одна нечиста, а друга чиста. “Невіста”, “дружина Агнця” є збір з 144.000 чистих вірних послідовників Агнця Ісуса Христа, всі вони є духовні ізраїльтяни. Вавилон Великий є світова імперія фальшивої релігії так як вона походить з стародавнього Вавилону. Отже, її складають усі ті, що практикують релігії, які противляться правдивому Християнству. Тому то апостол Іван “бачив жінку, п’яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових”. (Об. 17:6) Релігії членів Вавилону Великого, тому, не є християнські, але вавилонські, отже фальшиві.
2. Яке є споріднення між так званим Християнством, а Вавилоном Великим, і як це стається ясно?
2 Ставши найсильнішою релігійною організацією Римської Світової Сили, так зване Християнство дійсно стало донькою Вавилону Великого, про яку є сказано: “А на чолі її було написане ім’я, таємниця: “Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі’“. (Об. 17:5) Чи ж нас повинно дивувати, що так зване Християнство наслідує свою релігійну матір, про яку є сказано: “З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі”. (Об. 17:1, 2) Так зване Християнство втішається близькою дружбою зо світом. Це пригадує нам надхнений вірш в Якова 4:4: “Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом,— то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається”. Різні союзи Церкви з державою у так званому Християнстві не приносять їй честь. Вони показують, що вона є духовна розпусниця, яка мішається в світську політику. Тому вона є засуджена як фальшиве і нечисте сховище для людства.
3. Як виявляється долю Вавилону Великого, включаючи так зване Християнство?
3 Те, що станеться з Вавилоном Великим також станеться з так званим Християнством. Тут двох думок не може бути, бо Об’явлення, 17-ий розділ, хоч написаний символічною мовою, дуже докладно виставляє цей факт. Приступаючи до найвищої драматичної точки цього розділа, ми читаємо: “А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина [на якій Вавилон Великий їхав, як розпусниця], вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять”. Це не є гарний образ! — Об. 17:16.
УТІКАЙТЕ З ВАВИЛОНУ ВЕЛИКОГО ДО БОЖОЇ ПРАВДИВОЇ ЖІНКИ
4. (а) В Об’явленні 18:4—8, який поклик Іван чув, і чому цей поклик є наполегливий? (б) Як хтось може віднестися до цього поклика, але яке питання ми всі сьогодні мусимо зустріти?
4 Отже не дивно, що на початку 18-го розділа в Об’явленні, ми читаємо важний та захоплюючий поклик: “Вийдіть із нього, люди Мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. . . . Одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь [Єгова], Бог що судить його”. (Об. 18:4—8) Чи ви вже чули такий поклик і послухали його? Ви можливо кажете, що знаєте про лицемірство церков так званого Християнства і вже покинули їх, якщо ви дійсно були їхнім членом. У нашій генерації є багато людей, які цілком не належать до жодної релігії, але неясно висловлюють свою віру, що мусить бути Бог. Чи ви є задоволені лише залишатися нерелігійним? Ви не можете твердити, що ви є, або шукаєте бути в безпечному сховищі, якщо ви тримаєтеся такого негативного та незобов’язуючого відношення. В зв’язку з тим, що бачимо так багато доказу про надходячий кінець теперішньої системи, включаючи так зване Християнство, то мусимо зустріти питання: По чиїй стороні ми тепер знаходимося в цьому дні зближаючого кінця?
5. Після видіння 144.000, який натовп людей Іван бачив, даючи яку інформацію?
5 Ви можливо кажете, що не є членом класи “царства небесного”, складаючихся з тих, що є переконані, що вони мають небесну надію, так як було вже дискутовано раніше. Але це не значить, що ви не можете мати Божої ласки або що ви не можете сховатися під Його крила. (Пс. 91:4) Об’явлення 7:4—8, закінчивши говорити про 144.000 духовних ізраїльтянів далі каже: “Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І взивали вони гучним голосом, кажучи: ‘Спасінням ми задовжені Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві’ “. Тоді, щоб дальше показати хто ці є, ми читаємо: “Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця. Тому то вони перед Божим престолом, і служать Йому день і ніч в храмі Його . . . [і] Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і запровадить їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”. Який привабливий образ! — Об. 7:9—17, НС.
6. (а) Як Ісус говорив про цей натовп? (б) В який спосіб Він зробив це дуже особистим, доводячи до якого гарного запевнення?
6 Щоб дальше показати хто це ті, що складають цей “великий натовп” і запросити вас бути частиною його, хочемо пригадати вам те, що Ісус сказав про Своїх послідовників, яких Він уподібнив до овець. Про тих, що будуть царювати з Ним, Він сказав: “Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство”. (Луки 12:32) Так, мала черідко. Але іншим разом, коли Ісус докладніше говорив про Свої “вівці” і про Себе, що Він є “гарний пастир”, який ‘віддає душу Свою за вівці’, Він сказав: “Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде одна отара, і Один Пастир”. Це було особисте запрошення. Перед цим Він сказав: “І свої вівці Він [добрий пастир] кличе по йменню, і випроваджує їх”. Це значить, що коли ви станете одною з Його правдивих овець, коли зречетеся себе і будете постійно наслідувати Його, то Він буде особисто знати вас. І зверніть увагу на дальший особистий тон Його слів: “Мого голосу слухають вівці Мої [і нікого іншого], і знаю Я їх [особисто], і за Мною слідком йдуть вони. І Я вічне життя даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки”. Яке чудове запевнення безпечного сховища! — Ів. 10:3, 16, 27—29; побачте також Матвія 16:24.
7. Яку пересторогу Петро дав про “фальшивих вчителів”?
7 Вертаючись назад до питання по чиїй стороні ми знаходимося, то було б добре застановитися над тим, що апостол Петро був надхнений сказати про це. При кінці його другого листа він перше перестерігав, що повстануть “між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль”. Маючи цих так званих християнів на думці, він тоді каже: “В останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: ‘Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасипали наші батьки, усе залишається так від початку творіння”. Чи ж це не є загальне відношення між священиками так званого Християнства та їхніми послідовниками? Ми надіємося, що таке не є ваше відношення.— 2 Пет. 2:1, 2; 3:3, 4.
8. Як Петро далі дав пересторогу, а особливо на наш день?
8 Навпаки, наші надії є, що щире відношення всіх нас буде в згоді з апостоловим дальшим заохоченням. Згадавши, що “словом Божим” колишня система, колишні “небо і земля”, тодішній світ ‘водою потоплений, згинув’, він продовжує кажучи, що “теперішні небо й земля заховані тим самим словом [Божим], і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей”. Тоді він перестерігає, щоб не бути нетерплячим, так як багато є цими днями, через Боже нібито баріння, кажучи: “Не бариться Господь [Єгова] із обітницею, як деякі вважають це барінням, [тепер зауважте причину], але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”. Він знову перестерігає, що “День же Господній [Єгови] прийде як злодій”, в якому теперішні символічні небо і земля, під невидимою контролею Сатани, будуть знищені.— 2 Пет. 3:5—10.
9. Чому це дуже важно мати правильний погляд до Божої терпимости?
9 Тоді приходить заохочення: “А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та побожності ви, що чекаєте і маючи в своїх думках присутність дня Єгови”. (2 Пет. 3:11, 12, НС) Ті, що насміхаються сьогодні не використовують Божої терпимости. Однак, хоч вони не оціняють цього, то Бог дуже ласкаво поводиться з ними даючи їм нагоду покаятися. Так як апостол Павло писав: “Погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?” (Рим. 2:4) Горе нам коли будемо погорджувати Божою добрістю!
10. На якій основі й яким способом можна відповісти на просьбу в 2 Петра 3:14?
10 Але, з позитивної сторони, як нам відповісти на питання: Якою особою ви повинні бути? І як ми можемо показати, що ‘маючи в наших думках присутність дня Єгови’? По-перше, всі ми, без різниці чи наші надії є на небесне чи земне життя, повинні відповісти на Петрову просьбу: “Старайтеся, як можете, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі”. (2 Пет. 3:12, 14, НС) Так, ми завжди повинні старатися бути морально чисті. Ми мусимо бути вірні, “чисті серцем”, цілою душею посвячені Єгові. (Мат. 5:8) Правда, ми всі є недосконалі і кожного дня грішимо, але так як згадується в наступному листі в Біблії, в 1 Івана 1:7: “Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він [Бог] у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха”. Так, Ісус Христос є “ублагання за наші гріхи [християнський збір, “мале черідко”], і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”. Отже, без різниці скільки ще приступлять до того ‘великого натовпу’ “інших овець”, то вони можуть, і мусять ‘випрати одіж свою та вибілити її у крові Агнця’.— 1 Ів. 2:2; Об. 7:14.
11. Крім залишання фальшивої релігії, який докладний обов’язок можна бачити в Об’явленні 18:4?
11 Але це не все. Чи пам’ятаєте, що ми згадували про тих двох символічних жінок у гострій протилежності одна до одної? Одна є розпусниця, Вавилон Великий, яка поміщає також так зване Християнство, а друга діва, дружина Агнця, християнський збір. Це не вистачає лише виходити з Вавилону Великого, покинути всі фальшиві релігії. Кому є сказано в Об’явленні 18:4, “вийдіть із нього”? Вони є “люди Мої”. Це значить, що ви мусите показати себе бути одним із Божих людей, одним із Його вірних слуг, як послідовник гарного пастиря, Ісуса Христа, одною з Його “овець”. Щоб дістати більше інформації про це, то треба вернутися до Єврейського Писання і пророцтв, що становлять основу, не лише на заповідь в Об’явленні 18:4, але на більшість інформацій в останній біблійній книзі.
12. (а) Як пророцтво Ісаї говорило про небесну організацію Єгови? (б) Яку участь Ісус Христос мав у цій організації?
12 Згідно з пророцтвом Ісаї, Месіянський Раб Єгови, Ісус Христос, перед тим ніж зійшов на землю, був членом Єговової небесної організації вірних “синів Божих”. (Йова 1:6; 2:1; 38:7) Та небесна духовна організація є немов “дружина” Творцю Єгові, так як стародавній ізраїльський народ, коли був взятий під Закон угоду, був ніби одружений з Єговою і якого представлялося, як Його земна дружина. (Іс. 54:1, 5—8) Єгова вибрав Свого головного небесного Сина послужити за Месіянського Раба на землі. Отже, материнська організація Єгови на небі видала Його стати головним оборонцем всесвітнього суверенітету свого Мужа. Коли цей раб вірно виповнив Свій шлях на землі і воскрес із мертвих, то та материнська небесна організація прийняла Його за “первородженого з мертвих”. (Кол. 1:18; Об. 1:5, 17, 18) Ця радість була передсказана! Послухайте: “ ‘Веселися ж’ ”, каже Ісая 54:1, “ ‘неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої’, говорить Господь [Єгова]”.
13. (а) Як і до кого Павло застосовує Ісаї 54:1? (б) У згоді з цим, як Ісус застосовував Ісаї 54:13?
13 Апостол Павло застосовує це писання, не до жидівського народу після його поневолення в Вавилоні, але до дружинної організації Єгови на небі. У Галатів від 4:22 до 5:1, Павло протиставить жидівський народ з його столицею в Єрусалимі, народ, який відкинув Ісуса Христа, до Божої дружинної організації і каже, що “вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам”. Так як показує пророцтво Ісаї, Божа небесна організація мала мати більше дітей ніж лише Месію Ісуса, на якого вона так довго чекала. Вона мала статися духовною матір’ю 144.000 спільників Месії Ісуса. Це можна ясно бачити з Ісаї 54:13, яке звертається до “вишнього Єрусалиму”, до “небесного Єрусалиму”, або “Гори Сіонської”, і каже: “Всі сини твої стануться за учнів Господніх [Єгови], і спокій глибокий настане синам твоїм”. Факт, що Ісус Христос застосовував цей вірш до Своїх власних учнів в Івана 6:45, доказує, що це розуміння є правильне.— Євр. 12:22.
14. Як представляється Божу організацію на землі, вимагаючи якого цілковитого обов’язка?
14 Отже можна сказати, що добре-освічені і добре-вивчені спільники Ісуса Христа представляють Божу дружину, небесну організацію тут на землі. Отже, ми мусимо не лише втікати від нечистої розпусниці, Вавилону Великого, але ми мусимо шукати сховище в близькій дружбі з Божою правдивою жінкою, з “небесним Єрусалимом”, якого представляють непорочні послідовники Агнця, Ісуса Христа, на землі. Це можна легко бачити зі стану, який існує сьогодні серед християн, які називаються Свідки Єгови. Між ними, складаючи осередок або ядро, є останок помазаний Божим духом до небесної надії. Зібрані навколо цього осередка є постійно збільшаючий “великий натовп” “інших овець”, складаючи ‘одну отару [під] одним пастирем’.— Ів. 10:16.
15. Як Свідки Єгови показують, що вони “пам’ятають” день Єгови?
15 Це не є марна заява. Ці люди показують, що справді “пам’ятають присутність дня Єгови”. Незважаючи на збільшаючі натиски, вони таки тримаються ‘чистої і неопоганеної релігії’, не заплямовуються від нечистого світу. Вони не поклоняються політичній “дикій звірині” і її “образу”, якого людина витворила в організації Об’єднаних Націй. Вони не є заплямовані виною у кровопролитті, але дотримують строгий нейтралітет і не беруть участи в кривавих війнах народів та політичних партіях цього світу. Вони наслідують Ісуса Христа, свого провідника і не є частиною цього світу.— Як. 1:27; Об. 13:1—15; 15:2—4; Ів. 15:19; 17:14, 16.
16. Як вони виконують дві заповіді у Матвія 24:14 і Матвія 28:18—20, з яким доказом Єговового благословенства?
16 Підкреслюючи позитивну сторону вони доказують, що “шукають перше царства [свого небесного Отця] і Його правди” своїм наполегливим проповідуванням того, що знають є єдина надія і сховище для людства, так, як Ісус передсказав: “Ця добра новина Царства буде проповідуватися по цілій залюдненій землі на свідоцтво всім народам”. Вони також намагаються, поки ще є час, виконувати заповідь воскреслого Ісуса Христа ходити і робити учнів з людей всіх народів, хрестячи їх у воді і навчаючи їх дотримувати все те, що Він наказав їм. (Мат. 6:33; 24:14; 28:18—20, НС) Про те, що Єгова благословив цю роботу можна бачити, не лише з збільшаючого числа приходячих до організації Єгови, але також у мирних, щасливих, безпечних та чистих обставинах, які по цілому світі існують між присвяченими людьми Єгови. Цей стан справді є ніби духовний рай. Послухайте і покоріться біблійному запрошенню шукати сховища в цьому духовному раю.
ЗАПРОШЕННЯ ДО ДУХОВНОГО РАЮ
17. Які обітниці й запрошення дається в Ісаї 54:17 і Ісаї 55:1, 2, з яким малим сповненням?
17 При кінці 54-го розділа Ісаї, знаходимо гарну обітницю духовним синам “вишнього Єрусалиму”: “Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш”. (Іс. 54:17) Тоді маємо чудове запрошення: “О всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности — й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока! . . . Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа”. (Іс. 55:1, 2) Ключ до цього стану можна бачити, коли пригадаємо собі, що Ісая передсказав спустошення Єрусалиму й Юдеї та заслання жидів у Вавилон на сімдесят років. Він також передсказав їхнє визволення через перського Кіра, який був ужитий за пророчий образ Божого Месіянського Раба, Ісуса Христа, Який перекине і знищить сучасний Вавилон Великий. (Іс. 44:28 до 45:6) Але, що сказати про сьогоднішній час?
18. Як досвіди Свідків Єгови від 1914 до 1919 р. доводять до головного сповнення вищезгаданих віршів?
18 Протягом Першої Світової Війни, Вавилон Великий поневолив Свідків Єгови при допомозі його світських коханців, політичних, військових й судових властей. Тоді відбувалися широкі переслідування і заборони, найвища точка, якої було ув’язнення членів урядової установи Свідків Єгови. Надії були малі. Тоді раптом перед ними відчинилася післявоєнна доба. Від Єгови прийшла вістка визволення, біблійна вістка визволення від Вавилону Великого через засноване Месіянське царство. Конкретний доказ цього можна було бачити у відпущенні з тюрми вищезгаданих членів і коли їх цілком виправдали від фальшивого обвинувачення. Того самого 1919 р., у Вартовій Башті появилася головна стаття під заголовком “Блаженні Відважні”, становлячи тему Загальної Конвенції в Сідер Пойнт, Охайо, від 1-ого до 8-ого вересня, 1919 р. На тій конвенції, як ознака більш духовної поживи і більш майбутньої роботи, виголосили видання нового двотижневого журнала, Золотий Вік. Так як можете уявити собі, все це було немов свіжа вода, підкріпляючий хліб, радісне вино та повне молоко Божим правдивим рабам.
19. Які кроки бралися відновити духовний рай?
19 Це був лише початок, перший крок, відновлення духовного раю для Божих людей. Відтоді організація рушила вперед, так як сучасна історія Свідків Єгови показує, і яку то історію всі можуть побачити і переглянути самі для себе. Крім цього, можна було бачити, що кожний крок уперед був під проводом Автора Біблії, Який сказав: “Слово Моє . . . порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете . . . І всі польові дерева будуть плескати в долоні. На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви,— появиться мирт. І стане усе Господеві [Єгові] на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться”.— Іс. 55:10—13.
20. Як висловлюється це запрошення мати участь у раю в Псальмі 1:1—3?
20 Який чудовий і привабливий опис духовного раю! І вас запрошується мати особисту участь у тому раю, якщо будете близько триматися Божого Слова. Так як є сказано в Псальмі 1:1—3: “Блаженний муж, що . . . в Законі Господнім [Єгови] його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує”. А що стається з таким чоловіком? “І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно і що листя не в’яне його [все родюче і завжди зелене], і все, що він чинить, щаститься йому”.
21, 22. (а) Як Писання в Матвія 25:34 і Об’явленні 22:17—20 побільшують це запрошення? (б) Яке особисте і цілковите зобов’язання ми можемо прийняти на відгук цього запрошення?
21 Дорога у духовний рай ще є відкрита! Запрошення входити і втішатися ним ще проголошується по цілому світі! Так як висловив цар в Ісусовій притчі: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу”. (Мат. 25:34) По суті, Святе Писання, Боже Слово, кінчається цим запрошенням: “А дух і невіста говорять: ‘Прийди’! А хто чує, хай каже: ‘Прийди!’ І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере даром”. Як останнє слово, Іван, через видіння, чує, як Ісус Христос говорить: “Той, хто свідкує, говорить: ‘Так,— незабаром прийду’ ”.— Тоді Іван завзято відповідає: “Амінь. Прийди, Господи Ісусе”.— Об. 22:17—20.
22 Чому не прийняти цілковите зобов’язання і сховатися під нетлінним ‘царством небесним’? З таким часто-повтореним і важним запрошенням, чи ви палко не приймете його? Чи не прийдете?