Наше сховище під нетлінним “Небесним Царством”
1. З яких причин люди відчувають небезпечність, доводячи до якого наполегливого викрику?
ЧИ ВИ колись відчували палку потребу шукати сховища, місця охорони від небезпеки або горя? Можливо ви пам’ятаєте як ви мусіли ховатися кожної ночі по бомбосховищах у часі війни, відчуваючи охорону і мірку полегшення. Але, що сказати про небезпеки та напруги під сьогоднішніми обставинами? Бувши чоловіком, чи ви відчуваєте забезпечення вашої роботи? Бувши жінкою, чи ви відчуваєте безпечність у домашньому житті й особистих спорідненнях? Чи це безпечно для вас або ваших дітей виходити одиноко вночі, або навіть дньом? Можна згадати багато більше причин через які відчувається небезпеку, включно з цими: інфляція, варварство, наркоманія, забруднення, і тому подібне. Світові обставини ще ніколи не були темніші від теперішніх. Світові горя гіршають. Безпорадність людини можна все більше і більше бачити. Ясно є, що людські джерела не дають полегшення. З болем серця люди питають, де нам шукати дійсного безпечного сховища?
2. (а) В який спосіб 1914 р. З.Д. був великою поворотною точкою? (б) Від того часу, в якому відношенні можна було бачити прискорення?
2 Перед тим ніж ми дамо відповідь на це питання, то перше давайте подивимося на корінь цих обставин. Коли і як вони почалися. Дивлючись назад, ми можемо бачити, що 1914 рік З.Д. був великою поворотною точкою. До літа того року обставини були досить надійні. В Європі був Постійний Третейський Суд для залагодження міжнародних незгод. Життя для багатьох людей було лагідне і надійне. Тоді вибухла Перша Світова Війна немов грім серед ясного неба, починаючись одним вистрілом, який розвився в падаючі бомби. Люди надіялися, що це буде війна, яка закінчить всі війни. Але вона лише приготовила дорогу для Другої Світової Війни. І тепер нагромадження атомної зброї для війни з далекосяжними ракетними стрілами загрожує самому існуванню. Прискорення можна також бачити в іншому відношенні. Світове населення збільшується, немов складні проценти вложених грошей. Через таке збільшення чутки є про світовий голод у недалекій майбутності. А що сказати про збільшення хвороб. Не лише “іспанський грип” у 1918 р. взяв 20 мільйонів жертв, але у нашому дозвільному суспільстві, огидні статеві венеричні хвороби обернулися в епідемію. Злочин, буйність і беззаконня стали повсякденні. Через збільшаючу потребу самозбереження, і через велике суперництво, пожадливість, крадіж, використовування можна сподіватися, що успадкована самолюбність буде збільшатися. Тому, що між людьми бракує любови, то любов до Бога також охолола. Ця любов не лише охолола, але сьогодні є популярно говорити, що Бог є мертвий! Безперечно, ми охочо признаємо, що є багато осіб доброго серця, які живуть чесно, але треба признати також, що для них таке життя стає все трудніше і трудніше.
3. (а) Як нас провадиться віднайти правдиве значення теперішніх обставин? (б) Яке важне питання довело Ісуса Христа сказати Його велике пророцтво?
3 Отже, ми дослідили загальний напрям після 1914 р., але чи ми дійсно добилися до корення проблеми? І ще важніше, яка є відповідь до неї? Чи є якась відповідь? Як нам знайти задовольняючу відповідь до цих питань? До кого нам звернутися? На щастя, так, є хтось, Який може дати, і дійсно вже дав нам, зовсім задовольняючі відповіді на всі ці питання. Хочемо пригадати вам, що так далеко назад, як у 1876 р. один студент Біблії, який став першим президентом Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур писав, що біблійні “Часи Поган” мали закінчитися в осени 1914 р., і вони приведуть зі собою небувалі горя для цілого світу. А де він дістав свою інформацію? З Божого Слова, Святої Біблії, особливо з пророцтва Даниїла 4:16, 23, 25, 32 і славного пророцтва, якого дав Ісус Христос, Божий Син, під надхненням Божого святого духа. Це пророцтво становить невід’ємну частину Божого Слова і є записане в Матвія 24:4—51, також у Марка 13:5—37 і в Луки 21:8—36. Це пророцтво було дане у відповідь на важне питання, якого Ісусові учні були поставили Йому: “Скажи нам, коли все це станеться, і яка буде ознака Твоєї присутности і кінця системи?” (Мат. 24:3, НС) Так, Ісус передсказав закінчення системи, не лише для Його дня, але подібно для нашого дня. Він також виявив дуже потрібне сховище, яким ми самі сильно цікавимося.
4. Яке було перше сповнення Ісусового пророцтва, показуючи яку подібність за нашого часу?
4 Коли б коротко переглянути перше сповнення Ісусового пророцтва за часу Ісуса та Його учнів, то бачимо, що все передсказане сповнилося з спустошенням храма, тим “святим місцем” і “святим містом”, Єрусалимом, також провінцією Юдеї у 70 р. З.Д., зазначаючи нещасний кінець тієї системи. Але, що сказати про наш час? Чи ми бачимо багато подій, яких Ісус передсказав будуть становити складену “ознаку”, щоб зазначити Його присутність і кінець системи? Ми вже згадали досить багато цих речей і навіть крім хронологічного вираховування кінця “часів Поган”, ми можемо сказати з певністю, що 1914 р. зазначив початок “останніх днів” цієї системи, коли, так як Павло сказав, “настануть тяжкі часи”.— 2 Тим. 3:1.
ВІДПОВІДЬ І СХОВИЩЕ
5. У Луки 21:28—31, як Ісус розказував про єдине сховище до якого ми повинні втікати?
5 Тепер ми питаємо: Чи є якась відповідь? Для цієї системи немає надії на виправлення. Так як Боже Слово показує, вона заслужила цілковите знищення. Але, чи особи можуть звернутися до чогось, щоб протидіяти проти сьогоднішніх лукавств? Певно, що так, і на це сховище звертається нам увагу, до якого ми зараз мусимо втікати без затримки. Зверніть увагу на Ісусові слова, коли Він сказав:
“Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! І розповів Він їм притчу: ‘Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже царство вже близько”.— Луки 21:28—31.
6. (а) Як Ісус показав хто був цар Божого царства? (б) Яке дальше ототожнення знаходимо в Єврейському Писанні?
6 Ось маємо відповідь! На те “царство Боже” треба звернути нашу повну увагу. А хто є цар того царства? Саме перед вищенаведженими словами, Ісус, говорячи про Себе, сказав: “І побачать тоді Сина людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою”. І по цьому пророцтві Він дав три притчі, закінчуючи одну про вівці і козли, представивши її ось як: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі ангели з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї”. (Луки 21:27; Мат. 25:31) Немає сумніву відносно того, хто є помазаний Цар Божого царства. І немає ніякого сумніву про Його гідність! Перше, Він охочо умалив Себе з Його небесної слави, а тоді, “ставши подібним до людини, і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти на мученицькому дереві. Тому й Бог повищив Його, та дав Йому ім’я, що вище над кожне ім’я”. (Фил. 2:5—11, НС) Сьогодні Він є жива особа, так, і дуже цікавиться сповненням власного надхненого пророцтва! Його життя на землі було відзначене, і в дуже важному значенні було передсказане в надхненому Єврейському Писанні, щоб ясно виявити хто Месія був. Одно з цих пророцтв передсказувало наш день, коли “земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа [Єгову] та на Його помазанця;” тоді, на відповідь і глузливим та розгніваним сміхом, Єгова повідомляє Своїх ворогів, що вже запізно. Він каже: “Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою”. Щоб далі показати хто Він є, Єгова сказав цьому помазаному цареві: “Ти Мій син”. Йому дається ворожі народи, яких Він “потовче, як посуд гончарський”. Але Псальма дуже гарно кінчається: “Щасливі всі, що ховаються у ньому”. (Пс. 2:1—12, НС) Багато інших Псальмів, як-от Псальма 91:1, 2, кажуть, що Єгова є наше сховище, або “сховище”, але сьогодні Він постачає сховок у свойому царстві в руках Свого помазаного і царюючого Сина, Ісуса Христа.— Побачте Псалом 110:1—4.
7. Який є Божий намір, щоб деякі мали участь із Ісусом Христом, і чому це є таке дивне?
7 Ісус говорив багато разів про “царство Боже”, або про “царство небесне”. Він також говорив, що деякі будуть мати участь з Ним у тому царстві, стаючись спільними царями. Хто колись чув про такий розпорядок? Чи вже був якийсь народ або імперія, щоб одночасно царювало 144.000 царів? Такого ще ніколи не було. Навіть сьогодні, коли світове населення є більше, як чотири тисячі мільйонів, то немає так дуже багато царів або правителів, навіть коли б і всіх зібрали разом. Отже від кого почалася ця ідея? Певно, що не з людиною. Це є Божа ідея. Такий розпорядок є намір Творця неба і землі. Такий небесний уряд в якому є так багато царів складаючи світовий уряд може здаватися фантастичним для людей з політичними ідеями. Але це тому, що так як буквальні небеса є вищі від землі, то такі думки небесного Творця, Бога, є вищі від думок земної людини. Так як Бог колись сказав Свойому стародавньому народові, Ізраїлеві: “Бо ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь [Єгова]. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки”.— Іс. 55:8, 9.
8, 9. (а) Яку дальшу інформацію ми знаходимо про це в Об’явленні 1:5, 6? (б) Що більше є сказано про це в книзі Об’явлення?
8 Отже нас не повинно дивувати коли те, що Він пропонує є багато вище від того, що людина може уявити собі. Століття пізніше, в останній книзі Біблії, Об’явлення Бог дав більше інформації про цей світовий уряд. Там також віддається Божому Синові повну честь за те, що Він пожертвував Себе, коли був досконалою людиною на землі. Зауважте, як апостол Іван, під надхненням, висловлює цю думку: “Ісус Христос, ‘Свідок вірний’, ‘Первенець з мертвих’, і ‘Владика земних царів’. Йому, що нас полюбив і кров’ю Своєю обмив нас від наших гріхів, що вчинив нас царями, священиками Богові, й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки. Амінь!”— Об. 1:5, 6.
9 Якщо б Ісус Христос не вилив Своєї крови Богові у жертву, то Його послідовники ніколи не могли б стати царями і священиками Богові Його Отцеві на небі. Ісус Христос таким способом, грає дуже важну ролю, роблячи можливо, щоб вони стали спільними царями разом із Ним у небесному царстві. Так як Він сказав: “Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, із Отцем Своїм сів на престолі Його”. (Об. 3:21) У згоді з цим, двадцять чотири старців сказали Ісусові Христу: “Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони царюватимуть над землею”.— Об. 5:9, 10, НС.
10. Кого там бачиться з Агнцем на Горі Сіон, і що є сказано про них?
10 Нам є сказано число цих спільних царів і священиків із Ісусом Христом. Говорячи про тих, що будуть царювати з Христом Ісусом на небесній Горі Сіон і говорячи про їхні гарні кваліфікації, Іван пише: “Ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім’я Його й ім’я Отця Його, написане на своїх чолах. ... І співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі. Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні”.— Об. 14:1—5.
11, 12. (а) Як вони є відрізнені від загального людства? (б) Коли ці царі-священики будуть царювати з Христом Ісусом, і як вони дістануться до небесного царства?
11 Цих послідовників Агнця ясно відрізняється від загального людства, коли Об’явлення 7:4—8 говорить про них, як духовних ізраїльтянів. Бувши такими, вони є попечатані “печаткою живого Бога” на своїх чолах. Апостол Іван списує дванадцять поколінь, даючи їм ізраїльські патріархальні імена. Він говорить, що 12.000 було попечатано з кожного з двадцятьох поколінь, видаючи 144.000 духовних ізраїльтянів. Самого Агнця, Ісуса Христа, називається “Лев, що з племени Юдиного”. (Об. 5:5) Отже, разом є 144.000 і один духовних ізраїльтянів.
12 Двадцятий розділ Об’явлення виявляє, що ці 144.000 царі-священики будуть царювати тисячу років із Агнцем Ісусом Христом зараз після зв’язання і вкинення в безодню Сатани Диявола з його демонами, де ці лукаві духовні сили вже не зможуть зводити людей на землі під час Христового тисячолітнього царювання, разом із тими, яких Він викупив Своєю жертовною кров’ю. Вони входять у небесне царство з Христом через воскресення до духовного життя, якого називається “перше воскресіння”. Отже, Об’явлення 20:6 говорить: “Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть із Ним тисячу років”.
НЕТЛІННЕ СХОВИЩЕ
13. З усього вищеподаного доказу, до якого заключення ми приходимо?
13 З усім цим надхненим написаним доказом перед нами, ми не маємо жодної причини сумніватися, що намір Бога Єгови є створити дійсний уряд з сто сорок і чотирьох тисяч і один царів царювати над усією землею через призначених тисячу років, коли Сатана та його демони будуть “ув’язнені”. Досі, на нашій землі ще не було такого уряду, з начальників, які б посідали такі побожні риси. Цей небесний світовий уряд уже є близько. Цей уряд є царство, якого всі люди повинні шукати за сховище, яке не схибить їх.
14. (а) В які два способи сьогоднішні провідники є підлеглі корупції? (б) У цьому відношенні, що можна сказати про членів Божого небесного уряду?
14 Всі людські царства або уряди, так як їх представляють провідники, без різниці яким титулом їх називається, таки є підлеглі корупції. Вони є тлінні не лише тому, що всі вспадкували гріх і є недосконалі, отже слабнуть і вмирають, але також тому, що є підлеглі корупції морально. На це не треба наводити доказу. Ми всі є дуже знайомі з їхньою історією. Але так не є з урядом, що становить “царство небесне”, навіть хоч воно і складається з такого великого числа. Кожний з них буде нетлінний, буквально, організмом, і морально. Про Найвищого в цьому уряді, Ісуса Христа, немає жодного сумніву, про Якого в листі до Євреїв 7:26 є сказано “святий, незлобний, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса”. Але, що сказати про Його спільників, вибраних з-поміж грішного людства? Коли вони щиро покаяться і навернуться до Бога у сердечному посвяченні і коли будуть вірити в цінність Христової викупної жертви, то Бог прийме і буде удосконалювати їх Своїм духом до нової, небесної надії. Так як сказав апостол Петро: “Він [Бог] великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас”. Пізніше, сказавши, “Послухом правді очистьте душі свої”, він додає: “Бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим”.— 1 Пет. 1:3, 4, 22, 23; також побачте Дії 26:20.
15, 16. Про що ми дальше навчаємося відносно цього, включаючи вірші в 2 Петра 1:4 і 1 Коринтян 15:33?
15 А про здійснення їхньої небесної надії, Петро каже: “Він [Бог] дав нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління”. І Павло потверджує цю природу та організм, коли він писав: “Мусить бо тлінне, оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя”.— 2 Пет. 1:4; 1 Кор. 15:53.
16 А ті, що не є з класи “царства небесного, але, які шукають і знаходять сховок під Царством, також мусять доказати себе морально нетлінними, але про цю справу будемо пізніше дискутувати.
ФАЛЬШИВЕ УРЯДОВЕ СХОВИЩЕ
17. Від Першої Світової Війни, чому й як люди зверталися все більше і більше до людських урядів, і незважаючи на яке проповідування?
17 Тимчасом, щоб збільшити наше оцінення гострою протилежністю, давайте подивимося на фальшиве урядове сховище, якого накинули на людство, що досягає своєї найвищої точки в нашому часі. По вибуху Першої Світової Війни в 1914 р., безсилля людських урядів успішно керувати людством ставало все більше ясніше. Однак, люди ще більше звертаються до людського уряду і від 1919 р. розвилося багато більше народних урядів, як за інших часів. У колишній Лізі Націй, яка завмерла в Другій Світовій Війні, було менше як шістдесят членів. Але в Організації Об’єднаних Націй сьогодні є сто тридцять вісім членів. Провідничий принцип був, щоб місцеві люди володіли, замість колоніальні імперії. Ці людські уряди дуже розмножувалися незважаючи на палке проповідування Свідків Єгови, що Боже Месіянське царство є єдина надія для людства. На протязі минулих шістдесят один років, сотки тисяч осіб відповіли на цю вістку Царства, але світове населення з чотирьох тисяч мільйонів є багато більше від цих двох мільйонів провісників Божого царства. Факт, що більшість людства не ховаються під Божим царством, як їхньою єдиною надією є неможливо заперечити.
18. (а) Яка Ісусова притча передсказувала дві протилежні класі, і як? (б) Що Ісус дальше сказав даючи більшого значення Його іншим притчам?
18 Чи ж нам дивуватися, що більшість людства не хоче слухати євангелії (доброї новини) про Царство, але вибирають собі людські політичні уряди за сховище в цих клопотних часах? Ні, ми не будемо дивуватися, якщо ми є ознайомлені з пророчим писанням Божої Святої Біблії. Божий Син, Агнець Ісус Христос, передсказав, що так станеться. В одній з Його притч, Він сказав: “Царство небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов”. Він сказав, що коли прийдуть жнива то тоді будуть відділяти кукіль від пшениці. Пізніше, пояснюючи цю притчу, Він сказав: “Добре ж насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого” і додав, що “жнива — кінець віку (системи)”. (Мат. 13:24—30, 36—43) Також, пам’ятайте про Ісусову відповідь, коли учні запитали Його: “Чому притчами Ти промовляєш до них?” Тепер, зверніть увагу на Його відповідь: “Тому, що вам [учням] дано пізнати таємниці Царства небесного, їм же не дано . . . дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї [в розділі 6:9, 10], яке промовляє: ‘Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите. Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив’ ”. (Мат. 13:10—15) Це оточення дає сили Ісусовим притчам. Чи ж сьогодні не є так само з “куколем” в цих “жнивах” при “кінці системи”? Їхні серця й їхні розуми є зачинені.
19. (а) Яку подібну пересторогу Павло дав у Дії 20:27—30? (б) Як розвився “беззаконник” формуючи яке фальшиве урядове сховище?
19 Відносячись до цієї самої теми, ми пригадуємо собі пересторогу, яку апостол Павло дав старшим збору в Ефесії, коли сказав: “Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть. Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою”. (Дії 20:27—30) Ці фальшиві вчителі будуть продажні, і так як Павло передсказав, з часом заснують складеного “беззаконника”. (2 Сол. 2:3—12) Це відступлення вже почалося за днів апостолів, але виявило свою точну форму аж у четвертому столітті, коли імператор Константин Великий присилував компроміс з так званими “єпіскопами”, фальшивими вчителями за його часу. Отже підроблене Християнство над яким ці “єпіскопи” наглядали з’єднали з поганською римською релігією. Ця з’єднана релігія стала Державною релігією, і таким то чином заснувалося так зване Християнство. Сьогодні воно становить велику релігійну мішанину і є насичене поганством, світовими поглядами, шкідливістю, людськими традиціями, лицемірством та демонськими науками. Так зване Християнство зробило себе частиною Вавилону Великого, світової імперії фальшивої релігії, і панує над тією релігійною імперією.— Об. 17:3—6; Гал. 5:9, 19—21.