Спосіб життя, що веде до щастя

ЩАСТЯ! Коли ви хочете бути щасливі? Тепер, ви кажете. Під якими умовами? Під якими-небудь, ви швидко відповідаєте. Тоді ви починаєте роздумувати. Ви дуже добре знаєте, що щастя може бути лише поверхове, дуже задовольняюче на короткий час, але пізніше обертається в гидоту, погане відношення або вічну шкоду. Задумавшись трохи більше, ви кажете самі до себе, що хочете добре заснованого і тривалого щастя. Воно можливо не є збуджуюче так, як тимчасове, але є глибоко задовольняюче.

Поступивши так далеко, ви можливо знеохотитеся думаючи, що через теперішні обставини у світі або ваші власні, є безкорисно шукати щастя, якого неможливо досягнути. Ви думаєте, що треба навчитися бути задоволеним тимчасовим щастям.

Але, чи ви повинні так скоро піддаватися? Чому ж не продумати цю справу з нами? А такі обмірковування можуть довести до свіжого й іншого життя від якого приходить правдиве і тривале щастя. Сьогодні є тисячі осіб, які вже знайшли, і далі йдуть такою новою дорогою життя, але яких колишнє життя, в багатьох випадках, було дуже погане — фізично, розумово і морально.

КРОКИ ДО ЩАСТЯ

Так як кажуть, треба почати правою ногою. Треба будувати на правильній основі. Але, яка то є основа? Ну, які речі роблять нас відразу щасливими? Це є речі, яких ми любимо бачити, різні прекрасні речі Божого творіння навколо нас, нічого не згадуючи про речі, які ми любимо їсти, овочі та різну ярину, тощо. До того маємо ще дружбу тих, яких ми любимо, які є близькі та дорогі для нас. Життя і здоров’я також є дорогоцінні нам. Усі ці речі і багато більше, показують, що особистий Творець існує, Який пристосував і так створив нас, що ми можемо бути дійсно щасливі. Він створив усі речі з означеним наміром на думці. Так як Він спричинив, щоб це було написано в Його власній книзі, Біблії, Він є Той, що говорить: ‘Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню’ ”. (Іс. 46:10) Отже Йому належиться честь за все, те, що Він учинив, і про це саме Біблія говорить в Об’явленні 4:11: “Достойний Ти, Господи [Єгово] й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все”.

Признаючи це, який є наступний крок до правдивого щастя? Певно, що це є тільки логічно припускати, що ми є включені в тих створених речах, то ми повинні дуже цікавитися волею Творця, або наміром, якого Він має для нас. Чи ж не бачите ви відразу, що тут лежить таємниця до правдивого і тривалого щастя?

Зобразім це в такий спосіб. Якщо б хтось дав рільнику коня, якого вживають у перегонах, щоб він орав ним, то чи ж він був би щасливий? Ні кінь, ані рільник не були б задоволені. Обидвоє відчували б себе нездібними для такої задачі. Подібно сталося з людством в Едені. Відступивши від свого Творця, Адам і Єва знайшли себе в позиції, яка не сходилася з наміром ради якого Бог створив їх. Тому вони відчували себе у невигідному положенні, не на місці. Вони загубили своє щастя.— 1 Мойс. 3:8—13.

Чи Творець загубив Своє щастя, коли це сталося? Ні. Безперечно, Він не був задоволений таким добровільним непослухом цієї пари, але разом з тим Він вирішив як Він справиться з цією проблемою. Говорячи пророчою і символічною мовою ще в той час, Він передсказав, що постачить “насіння”, яким поблагословить людство. (1 Мойс. 3:15) Пізніше, Він показав, що це “насіння” прийде через рід Його “друга”, Авраама, і що через це “насіння” всі народи напевно “будуть благословляти себе”. (1 Мойс. 22:18) Іншими словами, можна сказати, що людство дістане нагоду знайти правдиве щастя — через це “насіння”. А хто ж є те “насіння”? Галат 3:16 відповідає: “А обітниці дані були Авраамові й насінню Його. . . . ‘І Насінню Твоєму’, яке є Христос”.

ТАЄМНИЦЯ ЩАСТЯ

Справді, Ісус Христос знав таємницю щастя. Таж Він згадав про цю тему дев’ять разів одну за одною на початку Його добре знаної Проповіді на Горі, кажучи:

“Блаженні (щасливі) вбогі духом [ті, хто є свідомі їхньої духовної потреби], бо їхнє Царство небесне.

“Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

“Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

“Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

“Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

“Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

“Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

“Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство небесне.

“Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами”.— Мат. 5:3—12.

Прочитавши ці слова, ви можливо скажете, який дивний засіб на щастя! Однак, можна справді сказати, що Ісус говорив про спосіб життя, який дає правдиве і тривале щастя. Наприклад, подивіться на перших дев’ятьох ‘щасливостей’.

Чи ви ‘є свідомі про вашу духовну потребу’? Були деякі особи, які студіювали Біблію зі Свідками Єгови, але, які з якихось причин перестали студіювати і пізніше відпали. Чи вони знайшли щастя тому, що змінили свій шлях? Чи вони цілком забули про те, що навчилися? Або, чи вони пам’ятають факт, що “Боже Слово живе, та діяльне (дає силу)”? (Євр. 4:12) В дійсності, багато з них знайшли, що через Біблійні правди, які вони навчилися, вони не почували себе на місці, коли вернулися назад у старий світ і старалися стати такими, як він є. Отже, багато з них вернулися знову товаришувати зі Свідками Єгови.

Вас дуже здивує, коли довідаєтеся як багато Свідків Єгови, а особливо між молодшими, мали такий досвід. Вони трохи навчилися правди з Божого Слова, Біблії, або були виховані так ще з дитинства, а тоді, можливо коли стали підлітками, вони вибрали дорогу незалежности. Деякі з них почали вживати наркотики, жити неморально, ставали “гиппіями”, і скоштували гіркий плід розстроєння. Вони зазнали трохи збудження, але не були дійсно щасливі. Тоді, вони знову відшукали своїх колишніх друзів, які могли дати їм практичної допомоги і заохочення. Вони відчули “їхню духовну потребу”. Через це вони навернулися і очистили своє життя. Коли подивитеся на них сьогодні — чисті, ревні, з свіжим виглядом і завжди готові бути приємні — трудно уявити, що вони є з такого поганого походження. Вони вже не почувають себе невигідно, коли товаришують з християнським збором, глибоко оціняючи намір ради якого були створені. Вони знову стали щасливі.

Перша з цих дев’ятьох ‘щасливостей’ в Ісусовій проповіді основно показує нам як можна скористати з Джерела правдивого щастя. Ті, що відчувають свою потребу духовного проводу, шукають особистого споріднення з Єговою. Як це споріднення росте, то вони стають Божими друзями і дуже відчувають внутрішній спокій й щастя, яких ніхто не може відібрати від них. (Ів. 14:27) Решта вісім ‘щасливостей’ основно показують, які характерні риси будуть притягати нас ближче до Єгови, як-от лагідність, прагнення праведности, бути милосердним, мати чисте серце, бути миролюбним і щоб бути витривалим під переслідуванням.

Проте, цих дев’ять ‘щасливостей’ лише є передмовою до Ісусової проповіді на Горі, починаючись у Матвія 5:3 аж до Матвія 7:27. Ціла ця проповідь, має вплив на тему щастя. Після цього вступу, Ісус ясно показав, яке наше доручення є, і коли будемо сповняти його, то воно збільшить наше особисте щастя і щастя інших, кажучи: “Ви — сіль землі . . . Ви світло для світу”. (Мат. 5:13—16) Так як сіль має силу зберігати, так і добра новина може спасти життя. І яка радість приходить коли наше ‘світло сяє’ перед іншими, словом і прикладом!

Тоді Ісус дає серію порівняння, починаючи: “Ви чули, що було стародавнім наказане”. (Мат. 5:21, 27, 33, 38) Тут Він показав, що християнський спосіб життя правдивого учня є глибше і принесло більші користі, також відповідальності, у порівнянні з вимогами Закона, якого Бог дав Ізраїлеві через Мойсея. Від християнів вимагається, щоб вони любили навіть ворогів, і розвивали таку саму несамолюбну любов, яку Бог показує всьому людству, таким способом доказуючи себе досконалими, так як їхній небесний Отець є досконалий. Певно, що це запевняє щастя, помагаючи їм ставати такими, як наш “щасливий Бог”.— Мат. 5:43—48; 1 Тим. 1:11.

Решта Проповіді на Горі показує, як ми можемо приближатися і залишатися близько Єгови. Це можна зробити, частинно, коли будемо обминати зовнішній показ побожности, а особливо, коли не будемо журитися “скарбами на землі”, і такими речами, як харч та одяг. Журба і щастя не ідуть рука в руку. “Не журіться про завтрішній день”, Ісус сказав, але “шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться”.— Мат. 6:1—34, НС.

Так як ми раніше згадали, треба зустріти деякі вимоги. Ця дорога життя не є “широка” дорога самолюбства, яка доводить, не до щастя, а до знищення. Навпаки, так як Ісус далі сказав: “Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її”. (Мат. 7:13, 14) Багато осіб не є готові заплатити дійсний кошт несамолюбства і покорити свою волю у дусі відданості цілою своєю душою виконувати волю Того, хто створив їх. Справді, що Єгова є гідний “дістати славу, і честь, і силу”.— Об. 4:11.

Безперечно, що ми не можемо купити ласки в Єгови і вимагати, щоб Він дав нам щастя. Лише через незаслужену ласку Єгови ми, грішні створіння можемо посвятити себе і ввійти в похвалене споріднення з Ним. Він зробив це можливим через жертву Свого любого Сина. (1 Тим. 2:3—6) Це Єгова постачає достатньо духовної поживи і освітлення та інші відсвіжаючі забезпечення, а тоді Він запрошує нас: “Ідіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока. . . . Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа . . . і житиме ваша душа”.— Іс. 55:1—3, НС.

Такий спосіб життя дає правдиве щастя!