Жених і невіста звертають увагу на виховання родини
ВИХОВУВАННЯ дітей є радісною, але великою відповідальністю. Щоб виповнити цю відповідальність вимагається теплого догляду, постійної уваги, багато любови, дисципліни, поправлення, родинної єдности, товаришування й брати участь у розривках. Тому, коли чоловік є на війні, то це не є час для нього звертати увагу на виховання родини. Народи переважно признають це і звільняють чоловіків із родинними відповідальностями від військової служби хіба що народне становище є надто серйозне. Коли новоодружений чоловік вертається з війни то він є дуже радий бути з своєю невістою, а вона з ним. Їхнє щастя є найбільше, тому що тепер вони можуть працювати разом, планувати дім і починати виконувати основний ціль подружжя — виховувати родину. Це є річ, яку Бог постачив. І ми є вдячні Богові за цей розпорядок, бо через нього ми маємо життя.
Щоб ми могли зрозуміти наміри Єгови для нас, Бог ужив цей самий стан показати, що Він ще вчинить для людської родини. Він любить людську родину і хоче, щоб ми мали життя, не лише на кілька коротких років, які у більшости є наповнені клопотами й стражданнями, але вічне життя під обставинами де не забракне постійного щастя. Він повторно казав нам через Своє Слово, що Він постачив Месію, Свого однородженого Сина Ісуса Христа, як спосіб людству дістати життя. Показати нам як Він заведе ці користі для нас тут на землі, Він уживає цю саму легко-зрозумілу притчу жениха і невісти, як вони звертають увагу на виховування родини.
Ісус Христос є Жених. (Ів. 3:28, 29) Він є духовний, безсмертний, в небі. (1 Пет. 3:18; 1 Тим. 6:14—16) А хто є його невіста й яка особа вона є? Біблія каже, що це християнський собор є його невістою. (Кол. 1:18) Певно, що вона не є якась жінка, але складна невіста, організація складаючись із людей. Невіста, яка має одружитися з духовним женихом сама мусить бути духовна, і вона є такою, бо вона є Ізраїль Божий, духовний Ізраїль, духом породжені сини Божі. Ця складна невіста також називається “мале стадо”, якому Бог дає царство (Луки 12:32), і які мають стати царями і священиками з Христом. (Об. 20:4, 6) У гармонії з тим, що вони є “мале стадо” Біблія показує, що їх є лише 144.000. (Об. 14:1) Жених і невіста належать до родини великого небесного Отця, Бога Єгови. Одружившись з Сином, кожний член цієї складної невісти має на своїм чолі ім’я Христа, як їхнього чоловіка і також ім’я його Отця.
БОРОТЬБА НА ОХОРОНУ ІМ’Я НЕВІСТИ Й РОДИНИ
Тепер, Жених і його невіста цікавляться виховувати родину, яка буде гідна носити славетне ім’я Отця, Єгова, і буде слухняна і шанувати те родинне ім’я. То на користь цього родинного ім’я і також на охорону його невісти, що Жених мусить воювати війну перед тим ніж він зможе зазнати повний мир і віддати нероздільну увагу до виховання родини. Ця війна є проти ворогів його Отця, яку веде Божий головний ворог, Сатана Диявол. Сатана вживав людей на землі, які противляться правдивому Християнству, щоб знищити невісту або забруднити її морально чи духовно, так, щоб вона не була гідна вийти заміж за небесного Жениха. З цієї причини Жених воює війну Армагеддон, щоб цілком покрушити всіх земних ворогів, а тоді поборить самого Сатану та його лукавих демонів. Біблія говорить про наслідки цього вчинка і каже, що земля і небо втікають так, що вже місця для них вже нема. (Об. 20:11) Цим чином кожна перепона є усунена, щоб забезпечити мир і щоб не було жодної загрози невісті. Жених уже заснував цілком вигідний стан для своєї невісти: “І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було”.— Об. 21:1.
Коли вже не буде старого неба Сатани та його демонів, або духа Сатани, що є дух світу, вживаючи свою лукаву силу відвертати людські розуми до лукавства, тоді запанує цілком новий уряд, а це Ісус Христос і його 144.000 спільних царів і священиків. Біблія помагає нам віднайти час коли Жених і його невіста звернуть свою увагу до родини кажучи, що цей уряд має володіти тисячу років. (Об. 20:4) Цей щасливий час починається з Христовим тисячолітнім царюванням. “Нова земля” над якою цей уряд володіє не є нова земна куля, так як “нове небо” не замінить небо Боже. Це є розпорядок, який цілком замінить старий, зіпсутий, земний і тілесний розпорядок Сатани, так як нове небо навіки замінить старе Сатанське небо, яке псувало і панувало над людським суспільством. Та “нова земля” є цілком праведне нове земне людське суспільство. А символічне “море” неспокійного, бунтівничого, безбожного людства з яких давно тому вийшла символічна дика звірина, яку Диявол уживав, вже не буде. (Об. 13:1, 2; Іс. 57:20) Наші буквальні моря залишуться. Але, звідки таке праведне нове земне суспільство прийде? Апостол Іван бачив це у свойому видінні:
НОВИЙ ЄРУСАЛИМ СХОДИТЬ ВДОЛИНУ
“І я бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготовлений, як невіста, прикрашена для чоловіка свого”. (Об. 21:2) Це є найщасливіший час для Жениха, час для нього почати своє славетне тисячолітнє царювання з своєю невістою. Звичайно, це є радісний час також і для неї, і тому про неї є опис, що вона є дуже гарно прикрашена для цієї оказії. Її уподібнюється до міста, Єрусалиму, який за часу славетного царювання царя Соломона було місце прекрасної краси, високо на горі Сіон з її гарним храмом, якого можна було бачити здалека, виблискуючи від сонця і вихвалюючи правдиве поклоніння Бога Єгови. У Біблії місто часто вживається представляти організацію. Ця невіста є організація зв’язана в цілковитій єдності, в любові Жениха та його Отця Єгови і цілком приспособлена для служби, “приготовлена, як невіста, прикрашена для чоловіка свого”, і готова чинити волю свого чоловіка. Разом вони тепер з радістю звертають увагу до землі, бо вони служать як нова столична організація, новий уряд. Вони є докінчене Авраамове насіння, яким “всі народи на землі будуть благословити себе”.— 1 Мойс. 22:18; Об. 3:12.
Як зможуть тоді ті, що живуть на землі, маючи мірку життя від Адама, стати дітьми цього Жениха і його невісти? Або, хто є ці діти? Ті, що тоді будуть жити на землі вже будуть мати право жити, бо вони переживуть битву Армагеддон, але вони, ще не будуть досконалими; вони ще матимуть успадкований гріх від Адама; з часом вони мусіли б умерти. Армагеддон не змінить їхні тіла, хоч знищить їхніх ворогів. Отже їх ще треба буде наповнити дійсним життям. Вони мусять стати, не діти грішного Адама, але “Отця Вічности” Ісуса Христа. (Іс. 9:6) Це значить багато роботи для невісти і Жениха, бо їхня відповідальність є сильно любити, добре доглядати і дати цим особам дійсне життя. Крім цього є мільйони, які зовсім не мають життя. Вони повмирали і не існують більше. Вони є частиною народів і родин землі, яких Авраамове насіння мусить також поблагословити, і отже вони мусять воскреснути до землі, щоб дістати нагоду стати нащадками невісти і Жениха, постійними членами його родини. (1 Мойс. 12:3) А як же невіста і Жених виконають це діло? Іван дістав відповідь до цього питання в наступному видінні:
РОДИНА ЖЕНИХА
“І почув я гучний голос із престолу, який кликав: ‘Оце Оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними’”. (Об. 21:3) Ось так воно стається. Це не значить, що Бог, велике Джерело життя, буде особисто жити з людством на землі, маючи прямий дотик із ними, бо навіть ті, що складають невісту, коли ще були на землі, не мали Бога особисто живучи між ними. Ісус Христос служив за Посередника між Богом, а людьми на користь 144.000, або невісти. Отже час прийшов для решта людства зовсім примиритися з Богом. (1 Тим. 2:5, 6; 2 Кор. 5:20) У часі, коли вони примиряються з Богом, Він живе з ними лише символічно, чекаючи кінця тисячолітнього царювання. Тоді всі покірні на землі будуть забрані в родину Жениха, ‘Агнця Божого’, який відбирає гріх світу’, і тоді в них будуть розвинуті його власні праведні риси. Вони будуть виявляти родинні риси Ісуса Христа, “останнього Адама” замість зіпсуті і принизливі риси їхнього первісного отця “першої людини Адама”. (1 Кор. 15:45) Через їхню віру в пролиту кров Агнця Божого, через їхню слухняність до Христа як Вічного Отця, користі його досконалої жертви підуть до них і принесуть їм життя, протилежно гріхові, якого вони вспадкували від Адама, через який то гріх вони мусіли вмерти.— Ів. 1:29, 36, НС; Рим. 5:12.
У стародавньому Ізраїлі шатро або намет в пустині мав внутрішній відділ називаючись Святиня Святих у якій Бог символічно перебував із Своїми людьми. Світло між херувимами над ковчегом заповіту і хмара, яка покривала шатро були доказом, що Єгова звертав Свою ласку до них. Невіста кляса з 144.000 членів, ми пригадуємо собі, є духовний дім, духовний храм у якому Ісус Христос є наріжний камінь, місце в якому Бог Єгова живе духом. (1 Пет. 2:5; Ефес. 2:19—22) Так як чоловік в дійсності є фундамент родини, то так Христос є для своєї невісти. Коли вони сходять з неба, це значить, що вони звертають свою увагу і діла та силу до землі і тих, що живуть на ній, то тоді Бог буде жити з людьми через цю храмклясу. Вона є центром поклоніння до якого всі люди мусять прийти, так як у стародавньому Ізраїлі шатро (а пізніше храм) було центром поклоніння. Цим чином вони примиряться з Богом і справді стануть “Його народом”.
А які будуть наслідки людям, коли вони будуть все більше і більше приближатися до цілковитого примирення з Богом? Іван каже нам: “І [Бог] кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”. (Об. 21:4) Який гарний, відсвіжаючий, чудовий, життя-даючий розпорядок для людства! Коли вони будуть слухняні і коли Христос та його невіста будуть любо допомагати їм робити духовний поступ і застосовувати користі викупу для сцілення їхнього тіла, тоді буде все менше і менше болю і менше причин на сльози. І смерти вже не буде. Смерть, успадкована від Адама, вже більш не буде поширюватися, коли родження дітей перестане. Ті, що житимуть на землі, коли прийдуть до досконалости, вже не будуть мати Адамського гріха в собі. Смерть, яку вони вспадкували від Адама, буде цілком знищена і вже не буде існувати.— Рим. 5:12, 18, 19.
Цвинтарі приносили багато смутку для людства. Нас непокоїть навіть подивитися на могилу. Гадес, звичайний гріб усього людства, також перестане існувати, коли воскресення мертвих появиться і коли люди вже більше не будуть умирати через гріх Адама. Тоді сповняться слова: “Бо перше минулося”.
ЗАПЕВНЕННЯ ВІД ТОГО, ЧИЙ НАМІР ЦЕ Є
Єгова знає, що це трудно людям на землі, живучи під сьогоднішніми обставинами, уявити такий бажаний стан. Трудно повірити в нього, але з другої сторони, чи не так само трудно повірити, що теперішній стан під Сатаною, великим ворогом Бога, може бути такий страшний? І чи Боже Слово не передсказало цей день? Сам Бог говорить, що Він спричинить сповнення цих речей. Богові неможливо говорити неправду. (Євр. 6:18) Іван пише: “І сказав Той, Хто сидить на престолі: ‘Ось! все нове творю!’ І говорить: ‘Напиши, що слова ці правдиві та вірні’”. (Об. 21:5) Єгова мило і зрозуміло дає нам запевнення про ці обставини Своїм власним ім’ям. Він є вірний й правдивий Бог, і Його Син, Жених, дав своє життя, щоб людина могла жити. Понад усе інше, Син цікавиться сповненням і здійсненням цих Божих обітниць.
Те, що Бог задумує є таке певне, що Він називає Себе “(Той), що звіщаю кінець від початку, і наперед — що не сталося ще”. Навіть про Своїх слуг Авраама, Ісака й Якова Він може сказати, навіть хоч вони вже повмирали, що Він був їхнім Богом, бо Він є “не Богом мертвих, а живих”. Перед тим ніж Він наказав Іванові записати це видіння, Він сказав йому: “Сталося”! тому що ці обставини напевно сповняться.— Іс. 46:10; Мат. 22:32; Об. 21:6; Рим. 4:17.
Чи ви вірите, що все це станеться? Бог, дальше показуючи нам як Він може застановитися над майбутніми речами мов вони вже сповнилися, терпеливо каже: “Я Альфа й Омега. Початок і Кінець”. У грецькій мові, якою апостол Іван писав, буква альфа починає азбуку, а буква омега кінчає її. Єгова каже нам тут, що коли Він починає якусь роботу, бувши Всемогутнім, роблячи все з наміром, то Він приводить все до успішного кінця. Жодна перешкода або втручання не може спонукати Його залишити Свій намір незакінчений.— Об. 21:6; 1:8; 22:13.
Тому що Його обітниця є заснована на такій твердій основі, то ми можемо бути певні коли приймаємо Його запрошення: “Хто прагне, тому дармо Я дам (пити) від джерела живої води”. (Об. 21:6) Псалма 36:10, промовлена до Єгови, каже: “В Тебе джерело життя”. (НС, УП, АС) Якщо якесь створіння прагне досконалого, щасливого, вічного життя, то воно мусить дістати його від великого Джерела життя, Бога Єгови, Хто є Альфа з яким всі добрі речі починаються. Спраглий не може купити цієї життя-даючої, життя-підкріпляючої води золотом, сріблом або матеріяльними речами. Бог Єгова дає її даром, але лише за Його умовами. Отже воду життя треба прийняти через Його Сина Ісуса Христа.
Тоді Бог говорить до останку з 144.000 духовних спадкоємців Бога, співспадкоємців з Ісусом Христом, які є ще на землі. У Його восьмому і останньому заохоченню до вірности в Об’явленні, Єгова каже: “Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина”. (Об. 21:7; 2:7, 11, 17, 26; 3:5, 12, 21) Щоб запевнити собі це небесне наслідство останок 144.000 мусить перемогти цей лукавий світ так, як Ісус Христос, головний Син Божий, переміг його. (Ів. 16:33; Об. 3:21) Вони мусять далі перемагати світ дотримуванням вірности до Бога і лишатися духовно та морально чистими, як заручена невіста, аж поки скоро кінець цього лукавого ладу не усуне його і вони тоді ввійдуть переможцями у новий порядок.
НЕ ВСІ СТАНУТЬ ДІТЬМИ ЖЕНИХА
Чи все людство на землі автоматично стане дітьми Жениха і невісти, зрештою стаючи частиною вічної родини Бога Єгови? Ні. Іван тепер говорить про тих, які не будуть Його дітьми: “А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це (значить) друга смерть”. (Об. 21:8) Особи, що чинять ці речі не є переможці світу, бо вони роблять світські речі, діла тіла. Вони виконують діла грішного предка людської раси, Адама, і наслідують взірець Вавилону Великого, “мати розпусти й гидоти землі”. Душогуби, розпусники, або статево неморальні, ті, що наслідують Вавилон Великий практикуючи спіритизм, чарівництво і чари, ідолопоклонники, включаючи й тих, що поклоняються символічній “дикій звірині” та її сучасному “образові” і неправдомовці, які наслідують Диявола “батька неправди”— всі такі не перемагають світ і будуть знищені в Армагеддоні. На новій землі ці риси будуть також огидні і особам, що будуть чинити їх, не дозволиться жити.— Ів. 8:44; Об. 17:5, 6; 18:23, 24.
Джерело води життя, хоч є досяжне таким особам, але вони відкидають його і не п’ють з нього, втрачуючи своє власне життя. Смерть, якою вони помруть не є Адамська смерть, але смерть заслужена через їхній власний добровільний бунт і лукавство. Це буде вічна смерть, яку символізує “озеро, що горить огнем та сіркою”, друга смерть. (Об. 21:8) Це не є так звана “свідома жива смерть”, у якій страждає якась уявлена безсмертна людська душа в огні й сірці навіки вічні. Це є смерть з якої немає воскресення. Для цієї другої смерти немає ключа, хоч Ісус Христос має ключ до Адамської смерти. (Об. 1:18) Друга смерть є цілком інша від Адамської, бо Змій, Первісний Змій, Сатана Диявол, ніколи не вмер від Адамової смерти, але його кидається в “другу смерть”, у символічне огняне озеро, разом із “дикою звіриною” і “фальшивим пророком”. Навіть Адамську смерть і Гадес або Шеол кидається в “другу смерть”. Отже “озеро огняне” символізує вічне знищення особи або якоїсь речі. Це Адамської смерти вже більше не буде, а не “другої смерти”. Ті, що будуть вкинуті в другу смерть залишаться там навіки, і ніколи не будуть відкуплені.
Жених і його невіста не будуть жалувати за такими особами, бо вони показували такого самого лукавого духа, як Сатана, і за ними не будуть плакати, коли вони зникнуть із землі. Протягом тисячолітнього царювання, коли невіста й Жених будуть зосереджувати свою увагу до виховування родини, то вони також будуть провадити своїх дітей у будуванні найгарніших домів, а саме, земний рай, так, що при кінці тисячу років і після знищення невірних в “озері огняному” буде величезна родина з тисячів мільйонів, усі живучи щасливо вічним життям на гарній землі. (Пс. 37:10, 11; Рим. 8:21) Божий намір у цьому блаженному подружжі Свого любого, вірного Сина доведеться до славетного закінчення, заводячи людство в родину небесного Отця, як “сини Божі”.