Сповнене пророцтво свідчить, що Бог живе

БАГАТО людей вірять, що коли б Бог жив, то Він уже давно тому приніс би кінець цій добі лукавства та горя. А тому що тепер деякі священики кажуть, що “Бог є мертвий”, то багато є цікаві знати де можна знайти правду про цю справу. Правду можна знайти в Святій Біблії, а головно відносно цієї суперечки, чи Бог живе, маємо свідчення сповненого пророцтва.

Коли ми бачемо, що пророцтва в Біблії сповняються, то це є доказом, що Бог живе. Люди не можуть так докладно передсказувати події, навіть пару років наперед, але Бог передсказував їх століттями наперед. Наприклад, століттями перед приходом Ісуса Христа, Бог докладно передсказав багато подій про його народження.

ЩО ПРОРОЦТВА ПРО ІСУСА ДОКАЗУЮТЬ

Застановіться над Ісусовим народженням. Около сімсот років наперед Бог надхнув Свого пророка передсказати, що Ісус народиться у Віфлеємі. (Мих. 5:2) Як чудово це пророцтво сповнилося! І воно сповнилося наслідком царського закона від самого римського кесаря! Жидівська діва, Марія, і її чоловік, Йосиф, мешкали в Галілеї в Назареті, около шістдесят миль на північ від Віфлеєму, і це не була собі легка подорож у тих часах. Одначе, закон кесаря Августа вимагав, щоб вони подорожували до Віфлеєму зареєструватися — саме на час Ісусові народитися у Віфлеємі! — Луки 2:17.

Також, застановіться над пророцтвами, які сповнилися в часі Ісусової смерти. У надхнених Псалмах було передсказано, що ані одна кістка його не буде зламана і що вояки будуть кидати жеребка за його одежу. (Пс. 34:21; 22:19) Чи так сталося? Тому що слідуючий день після розп’яття був святий для жидів і тіла не можна було лишати на дереві страстей, то римські вояки почали ламати ноги чоловіків, щоб прискорити їхню смерть. Але тому що Ісус уже був мертвий, то вони не поламали його ноги. (Йоана 19:31—36) А відносно Ісусової внутрішньої одежі, яка не мала рубця, то вояки вирішили кинути жеребка замість роздирати її і ділитися нею. О, як чудово ці пророцтва сповнилися! — Йоана 19:23, 24.

Пророцтва відносно Ісусового похорону, часу його перебування в гробі та воскресіння також чудово сповнилися. У Псалмах було передсказано, що Бог не лишить Свого святого в пеклі, або в гробі. (Пс. 16:10, АВ) І сам Ісус пояснив, що він буде “вбитий, але воскресне третього дня”. (Мат. 16:21) Чи це сталося? Так! Апостол Петро свідчив про це: “Бог Ісуса цього, воскресив, і чого свідки ми всі”. Пророцтва сповнилися! — Дії 2:30—32.

Тепер подумайте. Чи все це сталося автоматично лише тому, що воно було пророковано? Чи це було випадково, що кесар Августус видав свій закон реєструватися саме на час, щоб Марія пішла до Віфлеєму й породила Ісуса? Чи це було випадково, що вояки поламали ноги лиходіям після Ісусової смерти? Чи це сталося випадково, що Ісусова одежа була така, що вояки вирішили не ділитися нею але кидали жеребка? І як це сталося, що Ісусове тіло зникло з могили третього дня без людського втручення? Усе це виконував живий Бог! Він діяльно втручувався в людські справи, щоб Його пророцтва сповнилися! — Луки 24:1—7.

Сповнення тих пророцтв свідчило, не тільки, що Бог жив у минувшині, але, що Він і тоді був живий, в часі їхнього сповнення.

ПРО ЩО СВІТОВЕ ГОРЕ СВІДЧИТЬ?

Але, що сказати про сьогодні? Кілька осіб сперечаються, що страшне збільшення лукавства та горя на землі є доказом, що “Бог є мертвий”. Вони думають, що Бог відвернувся від земних справ і що, не так як Він колись робив, Він тепер нічого не робить на користь людства на землі. Але чи це є правда?

Такі особи напевно не роблять помилки коли вони кажуть, що цей рід зазнав велике зростання горя та клопоту. Дві руїницькі світові війни, страшні голоди, поширення хворіб, багато великих землетрусів, страшне збільшення беззаконства — так, всі ці події обернули цей рід у “вік буйности”. Так як сказав Нью-Йорк Таймс Журнал із 2-го травня, 1965 року: “Більшість істориків тепер годяться, що... це не було зорганізоване святкування 1900 р., але зорганізовання воєнних дій в 1914 р., що рішучо закінчило розділ людської історії”.

Але чи таке страшне погіршення в людських справах повинно бути несподіване для нас? Чи Всемогучий Бог не дав людству перестороги про прихід таких страшних часів? Просемо вас розгорнути вашу Біблію до двадцять четвертого розділу Маттея, до тринадцятого розділу Марка, до двадцять першого розділу Луки і до другого послання до Тимотея, до третього розділу. Що ви там читаєте? Чи ж там не пишеться, що ці страшні обставини, яких ми тепер переносимо, були передсказані становити знак “останніх днів”? Так, від 1914 р. Божі пророцтва про “закінчення системи речей” почали сповнятися!

Отже, що теперішнє збільшення горя дійсно доказує? Чи воно показує, що Бог безсильний побороти цих клопотів? Що Він не цікавиться людством робити щось на їхню користь? Чи теперішні горя справді показують, що “Бог є мертвий”? Або, чи вони доказують, що Він живе?

На відповідь до цих питань, ми можемо звернутися до Святої Біблії, до дванадцятого розділу Одкриття. Тут прославлений Ісус Христос дав апостолові Йоанові видіння про те, що має статися. У видінні Йоан бачить велику війну, не на землі, але на небі. Цю війну спонукує народження Божого царства. Божий царюючий Син, Ісус Христос, і його святі ангели воюють проти Диявола та його демонських ангелів, скидаючи їх із неба. Але в яку сторону ті лукаві духи є скинені? Вони є скинені в нашу сторону — на землю! Божественна історія каже:

“І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься Диявол і Сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені. І почув я великий голос на небі, кажучи: ‘Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч! . . . Горе землі та морю, до вас Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має’ ”, тобто сказати, короткий час перед знищенням його і його демонів.— Одк. 12:9, 10, 12.

“Горе землі!” Так, це точно, що ми зазнали протягом минулих п’ять десятиліть. А що таке сповнення пророцтва доказує? Чи воно доказує, що Бог є мертвий? Зовсім ні, воно доказує, що Бог живе! Сповнення цього пророцтва є доказом, що Бог виявив Свою царську силу на небі й що Його царство виступило проти Диявола та його демонів, скидаючи їх до землі.

Отже, у світлі сповнення пророцтва, світові обставини сьогодні свідчать, що Диявол був скинутий з неба до землі й його скинення показує, що Бог живе й бере кроки закінчити лукавство. Замість бути безпомічним поліпшити стан, або не цікавлючись людством, Бог постарав потрібні провізії, щоб знищити лукавство й повіки благословити людство заснованням Свойого царства на небі. Незабаром те засноване царство в руках Христа знищить Диявола та його лукавих сил. Справді, світові події свідчать не те, що Бог є мертвий, але що Його царство вже тепер володіє на небесах, і що Бог живе!

ПРОПОВІДУВАННЯ ПРО ЦАРСТВО СВІДЧИТЬ, ЩО БОГ ЖИВЕ

Факт, що Боже царство вже є засноване на небі, можна бачити з того, що Бог щось іншого робить на користь людства, свідчачи, що Він справді живе й що Він цікавиться добробутом любимців праведности. А що це є? Це Він спричинив світове проповідування про Його засноване царство, так як було передсказано в Маттея 24:14, НС: “Ця добра новина про царство буде проповідуватися по цілому світі, на свідоцтво народам усім; і тоді прийде кінець”.

А під якими обставинами буде проповідуватися Боже засноване царство по “цілому світі, на свідоцтво народам усім”? Чи народи будуть тішитися почути цю “добру новину”? Навпаки, Ісус Христос сказав: “На муки тоді видаватимуть вас (вісників царства), і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за ймення моє”.— Мат. 24:9.

Чи новина про царство тепер проголошується по цілому світі незважаючи на спротивлення та ненавість “усіх народів”?

Застановіться над історичними фактами. Наприклад, професор історії, Чарлс Самуїл Браден, написав у своїй книжці, “Ці Також Вірять” (анг.): “Свідки Єгови буквально покрили ввесь світ своїм проповідуванням. . . . Поправді можна сказати, що жодна інша група у світі не виявила більшого захоплення і наполегливости, щоб поширити добру новину про царство як Свідки Єгови”.

А як цих свідків царства приймали? Шановний конституційний адвокат, Ліо Пфефер, переглянувши справу, написав про Свідків Єгови в свойому творі “Церква, Держава й Свобода” (анг.): “Їхні агресивні місіонерські вчинки пригадують нам проповідування перших християнів, і прийняття, яке невіруючі дають їм також пригадує нам те прийняття, яке невіруючі давали першим християнам”.

У країні за країною політичні власті, релігійні провідники й юрби старалися припинити проповідування царства, так як Ісус передсказав. Але противникам не вдалося цього зробити. Союз Американських Цивільних Свобід звістив, що за шість місяців у 1940 році: “1,488 чоловіків, жінок і дітей сталися жертвами юрб у 335 суспільствах у 44 штатах. . . . Від 1920-го десятиліття, за днів організації Клу Клакс Клену, в Америці не було подібної доби буйности юрбою”.

Протягом другої світової війни цим християнським Свідкам забороняли проповідувати в тридцять чотирьох країнах. Але незважаючи на таку буйність у Сполучених Штатах, в Канаді, у Великій Британії та в інших країнах, вони не припиняли роботу.

Націсти також старалися винищити цих вісників царства, Гітлєр навіть розкричався з стисненими кулаками: “Ця зграя буде викорінена з Німеччині!” І писав професор Ебенштайн із Прінстону університету в своїй книжці “Націстська Держава” (анг.): “Кампанія жаху була заснована проти Свідків Єгови, найбільша кампанія, яка колись була проваджена проти якої-небудь іншої жертви націзму в Німеччині”. Одначе, робота проповідування поширювалася й Гітлєр та інші націсти не могли стримати поширення цієї доброї новини. А чому ні? Тому що живий Бог попирає цю роботу.

У комуністичних країнах по цілому світі робили велике зусилля припинити проповідування про царство. Часопис Daily Star (Щоденна Зоря) з 2-го липня 1960 р., у Торонто, сказав: “Всі релігії сталися анафемою для совєтів. Але, непояснено, ніхто інший не дратує їх так дуже як Свідки Єгови. . . . Правда звіщає, що Свідки стаються все більше і більше активними. . . . Віра поширюється, і виглядає, що всі могутні державні засоби не можуть знищити її”.

А чому могутні уряди не могли припинити роботи цього малого гуртка Свідків царства? Таке проповідування про царство в лиці світового переслідування ясно показує, що ця робота не є від людини. Коли б так, то вона була б упала давно тому. Так як сказав шановний лікар за першого століття: “Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде,— розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете”. (Дії 5:34—39) Сам факт, що ця світова робота проповідування про царство продовжається є доказом, що Бог існує, що Бог поперає цю роботу,— так, що Бог живе!

Зустрічаючи такий докладний доказ сповнених пророцтв, минулі як і ті, що тепер сповняються, то чи воно розсудливо вірити, так як декотрі заявляють, що Бог є мертвий? Усі, що приступають до Біблії з пошаною мають багато доказу, що Бог живе. Справді, наше довір’я може бути таке саме як було довір’я апостола Павла, який давно тому сказав: “Надію кладемо на Бога живого”.— 1 Тим. 4:10.