Критичний рік в історії

БОГ ЄГОВА дуже акуратно дотримує час. Він назначує часи для подій, щоб виконати свої наміри, і тоді точно сповнює їх на час. Він дає нам дуже акуратну історію про Його діла з людством. Це не лише служить за історичні цілі, але й помагає нам вирішувати час на сповнення декотрих із Його пророцтв. Це помагає нам переглянути наше власне розуміння пророцтва додаючи хронологічне свідчення до доказу фізичних фактів, і подій, які ми бачимо перед нашими власними очима.

Біблія дає нам хронологічну інформацію про всі її важні події. Щоб нам знати коли ці події відбувалися в спорідненню з нашим часом, то ми мусимо вірогідно встановляти біблійну подію з її часом в історії. Іншими словами можна сказати, що ми мусимо знайти біблійну подію, яка відбулася на якийсь час у порівнянню з нашим календарем. Установивши такий час, ми тоді можемо брати біблійну хронологію й відтоді лічити взад чи вперед, і засновувати багато інших дат про які говориться в Біблії.

Застановляючись над подіями записані в стародавньому Єврейському Писанні маємо дату, яка зовсім відповідає вимогам критичного року. Над іншими історичними подіями про які згадується в тих часах є багато суперечок, але цей час можна добре заснувати з історичних записів. Він постачає нам початок, за яким ми можемо зазначувати по наших календарях події про які говориться в Єврейських Писаннях і також потверджувати сповнення декотрих пророцтв. Той рік є 537 р. перед З.Д., дата коли декрет перського царя Кіра дав євреям дозвіл вернутися назад до їхньої батьківщини. Історія про цю подію знаходиться в Ездри 1:1—4, НС.

“А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Єгови, проречене устами Єреміїними, збудив Єгова духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи: ‘Так говорить Кір, цар перський: “Усі земні царства дав мені Єгова, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу,— нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Єгови, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі. А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі” ’ ”.

КОЛИ КІР ПОЧАВ ЦАРЮВАТИ

Біблія каже, що з Вавилону вийшло 42,360 євреїв, разом із 7,337 мужеськими та жіночими невільниками і 200 мужеських та жіночих співаків. (Езд. 2:1—67) Кір міг зробити такий декрет відносно Єрусалиму, бо коли він завоював Вавилон у 539 р. перед З.Д., то він завоював, не лише саму Вавилонію, але й всі його закордонні держави, включаючи Сирію, Палестину і частину Асирії над якою він ще не царював. Але цей декрет не відносився до євреїв, що втікли до Єгипту, бо Єгипет не був доданий до перської імперії аж по смерті Кіра, в часі царювання його сина й наступника Камбісеса. Світські історики подають нам 539 р. перед З.Д. бути тим роком коли Вавилон, яко третя світова сила, упав перед мідянами та персами, і коли перська імперія сталася четвертою світовою силою. Даниїла 5:30, 31 показує, що Дарій перше царював із Вавилону зараз після його упаду. Даниїл, тоді у Вавилоні, говорить про “перший рік Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством”. (Дан. 9:1; 11:1; 6:1, 6, 9, 25, 28) Декрет визволення не був поданий цього року, бо це був рік у якому Даниїл лише студіював про визволення обчисляючи, що воно мало прийти при кінці сімдесят років. (Дан. 9:1—18) Отже принаймні один рік і можливо частина другого року перейшов Дарійового царювання перед тим ніж Кір почав царювати в 538 р. перед З.Д. до слідуючого 537 р. перед З.Д.a

А євреї, наколи Кір подав свій декрет, зараз вийшли з Вавилону, бо з їхнього знання пророцтв Єгови через Єремію та Ісаю, вони приготовилися наперед. Але це забрало багато часу цілком приготовити 49,897 осіб і вони подорожували до Юдеї принаймні добрих чотири місяці. Отже вони прийшли до Юдеї перед сьомим місяцем, тішрі. (Езд. 2:70; 3:1) Це значить, що Кірів декрет мусів бути виданий десь при кінці зими або весною 537 р. перед З.Д.b Це є дуже важний рік для всіх студентів Біблії, бо ним ми можемо встановити час початку спустошення Юдеї й початок “часів поган”, або “призначених часів народів”.— Луки 21:24 УВ; НС.c

Що сімдесят років спустошення мало закінчитися яко наслідок Кірового декрета можна бачити з 2 Паралапоменон 36:20—23, НС.

“І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, . . . щоб виповнилося слово Єгови, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи,— по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ. А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Єгови, проречене устами Єреміїними, збудив Єгова духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі. . . . ,”

Цей декрет Кіра був записаний в офіціяльній історії Персії, так як можна бачити з Ездри 6:1—5, коли перський цар Дарій Перший, наступник Камбісеса, син Кіра, розшукував записи й знайшов сувій на якому був записаний цей декрет, в Екбатанії (Ахмета, УВ), що була колишня столиця Медії й літнім домом царя Кіра, на північносхід від Вавилону.

КОЛИ СІМДЕСЯТИЛІТНЄ СПУСТОШЕННЯ ЗАКІНЧИЛОСЯ

Чи декрет Кіра закінчив сімдесятирічне спустошення Єрусалиму й Юдеї? Ні. А чому ні? Тому, що невільницькі євреї насамперед мусіли скористати з того декрета й вийти з Вавилону назад до своєї батьківщини, щоб закінчити це спустошення. Через різні причини, як-от старий вік, багато євреїв не могли вернутися; але багато інших добре вкорінилися в матеріялістичній Вавилонії, і воліли далі жити в своїй вигоді замість переносити труд подорожування через пустиню до землі, що була цілком спустошена. Але останок вірних євреїв, який вернувся назад до Єрусалиму нетерплячо бажали коритися наказам Єгови. Вони були ревні за правдивим поклонінням у місці на якому він положив Своє ім’я. Вони хотіли вийти з нечистого Вавилону, щоб бути чистими принести святі посудини поклоніння Єгови назад до Його святого храму.— Іса. 52:11; Єрем. 50:8; 51:6.

Кір призначив Шешбазаря бути губернатором над євреями й доручив йому святі посудини. В Ездри 3:2, 8 говориться про Шешбазаря, вавилонське ім’я на Зоровавель, сина Шеалтіїла, спадкоємця царя Давида. (Мат. 1:6—13) Єврейський первосвященик Ісус, син Йоцадаків, вернувся з губернатором Зоровавелем назад до Єрусалиму.

Коли євреї вернулися назад до Юдеї, то там не було нікого, щоб міг противитися їм, бо Бог Своєю силою зберіг землю спустошеною, щоб вона могла втішатися суботніми роками, щоб доповнити відпочинок, який належався їй, і там не було нікого обробляти її. Кожний рік її спустошення рівнявся з суботнім роком згідно з законом Єгови через Мойсея. (3 Мойс. 25:1—12) А як це точно сповняло пророцтво про сімдесят років? Сьомого місяця того року коли Єрусалим був спустошений земля сталася цілком безлюдна коли убогі євреї, яких Навуходоносор не забрав у неволю втекли до Єгипту. Вони втікли сьомого місяця, забираючи зі собою пророка Єремію. (2 Цар. 25:22—26; Єрем. 41:1 до 43:8) Це був той самий місяць у якому починалися суботні роки та Ювілеї, а саме “сьомий місяць, десятого дня місяця в день очищення”. (3 Мойс. 25:9, 10) Слова Ездри 3:1 потверджують точний час сповнення цього пророцтва: “А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму”.

КОЛИ СПУСТОШЕННЯ ЄРУСАЛИМУ ПОЧАЛОСЯ

Студенти Біблії цікавляться часом спустошення Юдеї та Єрусалиму. Маючи цей критичний час встановлений, буде легко вернутися назад сімдесят років від сьомого місяця 537 р. до сьомого місяця 607 р. перед З.Д., вирішити час спустошення Єрусалиму та Юдеї. У 607 р. перед З.Д. місяць тішрі почався 22 або 23 вересня, день обходження свята нового місяця. Це того місяця 607 р. перед З.Д., що “сім часів” або “часи поган”, “призначені часи народів” почалися. (Дан. 4:16, 23, 25, 32; Луки 21:24, УВ; НС) Це було два місяці після знищення Єрусалиму і спустошення та спалення його храму, забиваючи двох із його головних священиків.— 2 Цар. 25:5—21.

Якщо ми будемо слідити точне дотримування часу Бога Єгови, так як воно знаходиться записане в Його Слові, то ми бачимо, що спустошення Юдеї тягнулося від 607 до 537 р. перед З.Д., і цим не будемо робити помилки, яку роблять хронологи так званого Християнства, які не приймають пророцтва про сімдесят років спустошення, кажучи, що воно відбулося в 587 р. перед З.Д. Вони обмежують спустошення Єрусалиму та Юдеї лише до п’ятдесят років, приймаючи за доказ невірогідне лічення поганських істориків замість вірогідного Слова Божого.— 2 Пар. 36:19—23.

Одинадцять років перед знищенням Єрусалиму й спустошенням Юдеї, Єремія бачив поворот останка у видінню яко кошика “добрих фіґ”, бо вони вернулися назад відновити чисте поклоніння Бога Єгови в тому місці де Він поставив Своє ім’я. В Єремії 24:1—7, НС Єгова каже: “І поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб’ю, і засаджу їх, а не вирву. І дам їм серце пізнати Мене, що Я — Єгова. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!”

ПРАВДИВЕ ПОКЛОНІННЯ ЗНОВУ ЗАСНОВАНЕ

Так як було передсказано 200 років наперед, в Ісаї 44:28, Кір дійсно знову зібрав Єговових овець до їхньої властивої отари в Юдейській землі. Єгова тут також передсказав заложення основи храму. Сьомого місяця, саме після їхнього приходу було заскоро заложувати основи, одначе це не відкладало відновлення поклоніння Єгови. Навколо них були ворожі народи, але вони стали відбудовувати прийнятий вівтар, так як ми читаємо:

“І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка. І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Єгови, цілопалення на ранок та на вечір. І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день, а по тому — цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Єговові свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Єгови”.— Езд. 3:2—5, НС.

В Ездри 3:6, НС ми читаємо: “Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Єгови. А під Єгововий храм не були ще покладені основи”. За грегорійським календарем, це буде 28 або 29-го вересня 537 р. перед З.Д.d Отже першого дня місяця вони святкували новий місяць сьомого місяця того року. (4 Мойс. 10:10; 28:11; 1 Сам. 20:5, 18, 24) П’ятнадцятого дня того самого місяця вони дотримували Божий закон починаючи сім-денне свято Кучок, свято збирання. (3 Мойс. 23:33—43; 2 Мойс. 23:16; 34:22) Ці “святі конвенції” були веселі святкування для вірного останка євреїв, разом із їхніми друзями Нетінімами, що вернулися з ними, і які служили при вівтарі як рубачі дров та носії води.— Езд. 2:70.

ОСНОВИ ХРАМУ ЗАЛОЖЕНІ

Тепер мусіло сповнитися пророцтво Єгови відносно храму: “Заложать твої основи”. І так сталося:

“А другого року [536 р. перед З.Д.] по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею дому Єгови. ... А коли клали основу храму Єгови, то поставили одягнених священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів із цимболами, щоб славити Єгову за уставом Давида, Ізраїлевого царя. . . . А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм [побудований Соломоном], при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості”. Цей галас можна було чути далеко.— Езд. 3:8—13, НС.

Але ця робота не виконувалася без труднощів. Лише чисті, посвячені руки могли брати участь у відбудовуванні дому Єгови, так що навколишні народи не могли брати участи в цій роботі. Вони стали перешкоджати роботі. Стараючись як могли “заламати їхній задум, по всі дні Кіра, царя перського, і аж до царювання Дарія, царя перського”. (Езд. 4:1—5) Нарешті вони набули наказ від перського царя наказуючи євреям перестати будувати. “Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спинилася вона аж до другого року царювання Дарія, царя перського”. (Езд. 4:6—24) Тут не говориться про Дарія мідянина, але про царя Дарія І-го з Персії, який почав царювати в 522 р. перед З.Д.

У наступних двох числах цього журнала ми побачимо, як Божі вороги не могли перешкодити відбудовуванню храма й самого Єрусалима, на яку то роботу Єгова прирік точний час. Але повище подане вистарчить доказати, що рік 537 перед З.Д. є дуже важний. Для Єгови, як і для вірного останку євреїв, які вернулися з Вавилону, це був важний рік. Він є важний і для студентів Біблії, бо цим роком вони можуть вирішити довжину часу людського існування на землі, час потопу за днів Ноя, внесення Авраамової угоди, вихід із Єгипту, сорок років мандрування Ізраїля в пустині й багато інших важних біблійних подій. Цей рік є важний для кожного з нас, бо ним ми можемо потвердити доказ фізичних фактів, які відбуваються доказуючи кінець “сім часів”, “призначених часів народів” і засновання Божого царства на небі під Христом, у 1914 р. З.Д.

[Примітки]

Куніформські таблиці називаючись “Страсмаєр, Кір Число 11” згадує про перший рік Кірового царювання. По тій таблиці обчислюють, що цей рік почався від 17 або 18 березня 538 р. перед З.Д., за грегорійським календарем. Отже, другий царський рік Кіра почався наступного дня від 5 або 6 березня 537 р. перед З.Д. Згідно з цим, Кір мусів видати свій декрет десь перед цим пізнішим часом, а саме, пізно у 538 р., або на початку 537 р. перед З.Д. Побачте сторінки 14, 29 Babylonian Chronology (Вавилонська Хронологія) 626 р. перед Хр. до 75 р. по Хр., якого видали Паркер і Дуберстайн у 1956 р.