Знак, що царство є при владі

Чи ми можемо бачити той знак сьогодні? Чи його легко пізнати?

КОЖНОГО дня кругом світу, товпи людей зауважують знаки про погоду. Комфорт, прожиток і навіть саме життя може залежати на таких знаках. Однак ці самі товпи людей звертають дуже мало уваги на знаки наших часів, між якими ми тепер живемо, знаки, які показують, що велика гроза клопоту знаходиться саме перед нами. Якщо б люди, замість говорити, що майбутність є неначе запечатана книга, яку ніхто навіть не повинен старатися розуміти, шукали вірогідної інформації про майбутність і навчалися як акуратно пізнавати знаки цих часів, то вони запитували б те саме, що Ісусові ученики питали: “Учителю, коли ж оце станеться? І яка буде ознака, коли має початися це?”— Луки 21:7.

А що то було “оце” про яке ученики випитували його? В шостім стиху цієї самої голови Євангелії Луки ми знаходимо запис Ісусової перестороги про надходяче знищення храму в Єрусалимі. В стихах двадцять до двадцять чотири він також пророкував, що Єрусалим буде спустошений й що його мешканці “поляжуть під гострим мечем, і (їх) заберуть до неволі поміж всі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”. Один із тих чотирьох розпитуючих учеників (Йоан) дожив до 70-го року по Хр., коли більше як мільйон євреїв загинуло, переважно від меча й коли генерал Тит вислав майже 100,000 у неволю до різних частин римської імперії. Місто з його храмом спалили й цілком знищили. Отже ці події доказали точність Ісусового пророцтва.

ВІЙНИ Й РОЗРУХИ

В паралельнім записі можна зауважити, що ученики ще про щось інше випитували його: “Скажи нам, коли станеться це? й яка буде ознака Твоєї присутності й кінця системи речей?” (Матт. 24:3, НС.) Зауважте Ісусову відповідь до цього питання. Пояснивши, що багато будуть приходити й фальшиво притендувати на те, що вони є поверненим Господом і марно будуть зворушувати людей про близькість кінця цієї системи, він сказав: “Й як про війни та розрухи вчуєте ви не лякайтеся, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще”. (Луки 21:9) Отже це натякає, що тут має перейти досить часу заки знак його другої присутності можна буде зауважити.

“Війни та розрухи” про які чули тодішня й слідуючі генерації християнів, безсумнівно включали єврейські бунти проти Риму, один що відбувся в 66 р. по Хр., а другий в 132 р. по Хр., довгу боротьбу між Східньою а Західньою частиною Імперії за верховною владою, напади північними варварами, численні війни між кусочками розпадаючої Імперії, Походи, Тридцятилітню Війну, Наполеонські війни й багато інших. А чому нам так розуміти цю справу? Тому, що Ісус повідомив своїх учеників, що “погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”. (Луки 21:24) Через цілу ту буйну історію аж до закінчення дев’ятнадцятого століття вони не бачили ніякого визволення для Єрусалиму.

Аж у останній половині дев’ятнадцятого століття пильні християни почали розуміти зі студії біблійної хронології, що “призначені часи поганам”, період складаючись із 2,520 років, протягом якого безбожні людські провідники будуть утішатися владою над мешканцями на землі без ніякого небесного втручання мали закінчитися в 1914 році.a Аж поки не прийде той час, то не можна було сподіватися сповнення пророцтва: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. Й перед Ним всі народи зберуться” на суд. (Матт. 25:31—33) Отже на той 1914 рік чекали з великим сподіванням. І коли того року почалася Перша Світова Війна вмішуючи всі головні народи землі, й коли небувалі хвороби, епідемії й голод наслідили її, студенти Біблії зараз зауважили сповнення Ісусових слів: “Повстане народ на народ, і царство на царство. І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі”.— Луки 21:10, 11.

“ЗНАК” ХРИСТОВОЇ ПРИСУТНОСТІ

Відрізняючи цю війну від “війни та розрухи”, які поредували її, нам треба зауважити, що національна економія всіх учасників тієї війни була так приспособлена, що кожний чоловік, жінка й дитина були примушені додавати до того воєнного зусилля. Сам кошт людського життя тієї війни в якій загинуло майже 13,000,000 осіб — більше як подвоїв кошт всіх попередніх війн протягом 125 років раніше. Грішми, вона коштувала багато більше як 337,000,000,000 доларів, приголомшлива сума. Як війна закінчувалася, то епідемія “інфлюєнци” поширилася по землі ослаблюючи більше як 500,000,000 заражених нею, й лишила більше як 20,000,000 мертвих за собою. Голод, спричинений війною також забрав дуже багато життя. В самій Росії, кілька мільйонів людей вигинуло з голоду між Першою а Другою Світовими Війнами.

Після 1914 р., а зокрема після 1948 року, великі підземні сили почали збуджуватися, потрясаючи нашою планетою, зморщуючи її поверхню трусами так, що майже щороку траплявся один або й більше катастрофічних землетрусів. В 1960 р. Перу, Морокко, Алжир, Японія й Чілі всі були вражені вигубляючи більше як 26,500 людей. В самій Чілі шкоду обчислили на більше як 300,000,000 доларів. В 1962 р. Іран і Колумбія потерпіли від великих трусів, Іран рапортуючи около 12,400 забитих. В 1963 р. Лівія, Югославія й Кашмір, Індія, були дуже страшно потрясені де було 1,390 забитих і лишилося около 16,000 осіб без домів. В 1964 році, Аляска страшно потерпіла й шкоду від землетруса обчислили на около 750,000,000 доларів. Справді, що Ісусове передсказання, що “будуть великі землетруси” точно сповнялося в нашому часі.

Ісус також передсказав “страшні та великі ознаки на небі”. Коли б ми були недалеко Хіросіми, Японії того фатального дня в 1945 р., коли вибух атомної бомби зносився до небес і посипав тих, що ще лишилися живими в тій окрузі живою смертю, то ми були б зазнали великий страх. Відтоді, як бачимо, що звичайні люди мають силу вибухати бомби з величезною силою знищення, то майбутність усього людства виглядає бути дуже обмеженою. Як знавці з їх дуже поліпшеними науковими інструментами досліджують таємниці сонця, місяця і звізд, роблячи це з військовим наміром, то страх і тривога на майбутність дуже побільшаються. Здогади декотрих науковців про майбутність сонця й нашої планети дуже зворушують багатьох людей. Декотрі науковці передбачують, що сонцеві забракне енергії й це лишить нашу землю замерзлою, а інші кажуть, що жар сонця побільшиться до такої точки, що спалить землю й її мешканців. Страх переслідує все людство сьогодні.

ЧИ НАРОДИ ДАЛІ ТОПЧУТЬ ЄРУСАЛИМ?

Певно, що тепер можна бачити всі риси, які складають “знак” другої присутності Христа в царській силі! Але, як справа з земним Єрусалимом? Чи він тепер також буде визволений? Ні; замість звільнення, то боротьба та розділення прийшло до того міста Палестини де араб сперечається з єврейом над ціною нерухомого майна. Але ревні студенти Божого Слова зрозуміли, що це не до цього Єрусалиму й Ізраїля прийде обітоване звільнення. Чи Ісус не пояснив точно, що “від вас [тілесного Ізраїля] Царство Боже відійметься й дасться народові, що плоди його буде приносити”? (Матт. 21:43) А що це за народ? Павло показує, що всі ті обітниці, яких тілесний Ізраїль не отримав, тепер будуть здійснені на авраамових духових потомках, кажучи: “А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці”. (Гал. 3:29) Про того духового Ізраїля, то цей самий апостол пише, що “життя ж наше на небі”, а Йоан свідкує, що те святе місто, Новий Єрусалим має своє місце в небі.— Фил. 3:20; Жид. 12:22.

В 1914 р. “призначені часи [поганським] народам” закінчилися й небесний Єрусалим породив Боже царство, яке мусить царювати над усіма цими поганськими народами жезлом залізним, щоб порозбивати їх на кусочки. (Одк. 12:1—5) Тепер ті поганські народи самі мусять бути потоптані в давильній пресі лютого гніву Бога Вседержителя. (Одк. 19:15, 16) їх кінець наближається!

В 1919 р. духовий Ізраїль, який ще був на землі й який потерпів припинення його Богомданої роботи проповідувати народам на землі стався звільнений від страху, бездіяльности й дезорганізовання. Відтоді аж до тепер їх відважне проповідування доброї новини про Царство по всій землі, в часі спокою як і під час війни, незважаючи на народні або міжнародні натиски, накинені на них, можна пояснити фактом, що невидиме правління Христа в царстві визволило цих громадянів Нового Єрусалиму виконувати роботу, яку Ісус був передсказав: “І буде проповідувана Євангелія оця Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім; й тоді прийде кінець”. (Матт. 24:14) Тільки після небесного втручення, коли “призначені часи народам” були здійснені в 1914 р., можна було відповідно проголошувати таку вістку по цілому світі.

О який ясний є той “знак” сильної та невидимої присутності Царства! Маючи цю пересторогу в цій інформації, ми можемо й повинні брати кроки, які предбають нам охорону від наступаючої й найбільшої грози за всіх часів, бурі гніву Єгового й знищення всіх народів їхньої системи. “Шукайте смирности, може хоч ви оцілієте в день гніву Єгови”, є порада Божого пророка. Сховок буде значити життя під праведним, вічним правлінням Христового спокійного царства.— Соф. 2:3, НС.

[Примітки]