Місто що вповало на укріплення

ЛАХИС було місто яке уважало себе за безпечне й непобориме. Так, його жителі вповали на міські укріплення; вони забули про Єгову. Місто Лахис було яких тридцять миль на полудне від Єрусалиму. Заки цар Сеннахирим Ассирії наступив на Єрусалим, він постановив знівечити укріплення Лахиса. “І сталось”, каже Біблія, “що Сеннахирим цар Ассирії, наступив на всі утверджені городи Юдині та й по опановував їх. І післав цар Ассирійський Рабсака з Лахиса до Єрусалиму.”— Іса. 36:1, 2.

Віднайдення археологами дає нам сяке-таке поняття про жорстокість облоги проти міста Лахис. Камянні подобини тієї облоги були вироблені на приказ царя Сеннахирима. Ті різбяні подобини тепер знаходяться в Британськім Музею, були віднайдені сером Австеном Лайард в руїнах Ниневії. Описуючи ті вириті образи на тридцяти камянних таблицях, Йоан Елдер пише в книжці Пророки, Ідоли і Землекопи:

“Над ними є написані слова: Сеннахирим, цар світу, цар Ассирії, засів на німеду-престолі й переходив оглядаючи награбоване добро (забране) від Лахисів (Ла-кі-су). Мури міста Лахисів є зображені на вершині стрімкого насипу. Там є вежі й проекти з малими засувами вікон; деревяними поруччям й котрі виглядають наче круглі захисники проекти із муру веж. . . .

“Мури й башти з оборонцями, стрілами та луками атакуючих. Можна нарахувати не менше як десять обложних висипів, що їх піднесли проти стрімких мурів, що були збудовані із цегли, каміння, землі й деревяних стовбурів. Там було сім штурмових таранів коло мурів на цих прохожах. Кожний із цих облогових таранів були приміщені на чотирьох колесах, а покриті були раміною будою на переді. Кожний приміщував трьох людей — один справляв штурмові тарани або вживав джаґана з вістрям, щоб вибирати каміння із мурів; другий стріляв з лука із під накритих дахів; й третій лляв воду довгоручним черпаком на підбурювачів, котрі то оборонці лляли на первісні танки. На цім басрельєф все відбувалось нараз: блокада, облога, напад і підданняся.

“Стрільці клячуть в передніх рядах, в других вони схилені на перед, а в третіх стоять прямо — всі зображають наче б вистрілювали з лук на міських оборонців. Носії-шоломів із шоломами покриті шкірою є там, щоб схоронити стрільців, котрі також ховаються поза рядами. Там є пращі й списоносці. Драбини виставлені для штурми падуть із мурів; в розпучливім змаганню, щоб стримати наступ, оборонці кидають свої колисниці на голови атакуючих.”

Коли Сеннахирим грозив нападом проти Єрусалиму, цар Езекія положив облогу міста в руки Єгови, й за одну ніч ангел Єгови поразив 185,000 вояків у таборах Ассирійців. “І рушив Синнахирим, цар Ассирійський, та й пішов і вернувсь, та й седів у Ниневії.”— 2 Цар. 19:35, 36.

Місто Лахиса очевидно було відбудоване знову в сильне місто. Коли Єгова привів царя Навоходонозора Вавилону проти невірного Єрусалиму в 607 році п-д Хр., місто Лахиса не уникнуло знищення рівно ж. Його жителі забули про Єгову, й місто заслужило на знищення, як це Михея предсказав. (Мих. 1:13) Руїни міста Лахиса були підкопані в 1930 році через Археологічне Дослідження Експедицію, керівником першим був Й.Л. Старкей. Експедиція віднайшла грізний доказ про Навоходонозорів обліг. Каже Вернер Келлер в книжці Біблія як Історія:

“Досліджування про верству, яка зазначує Вавилонську роботу знищення дало для Старкейса здивовання, попіл. Попіл в неймовірній якості. . . . . Навоходонозорові інженери були спеціялістами в арті підпалів. Всяке дерево вони стягали на одно місце, . . . накладали дров так високо як хата надворі й підпалювали. . . . День і ніч клапті полуміння скакали під небеса: вогонь лизав стіни від вершка додолу. Облога накладала більше й більше вогню, аж біло-гарячі каміння тріскали й стіни завалювалися.

За вповання на укріплення й на мілітарну зброю й за понехання Єгови, Лахис потерпіло заслужену судьбу. Руїни цієї твердині осталися як пересторога для всіх, котрі вповають на людей й зброю радше ніж на Найвищого Єгову.