Чи Бог дбає про вас?

„КОЖНОГО разу коли лише подумаю забагато про себе, то так ніби сказати, беру себе на бік і кажу собі: ,Ти маленька порошинко. Чим ти гордишся?’ ”

Та заява, яку висловив християнський вісник кілька років тому, відбиває важливу рису — покірність. І справді ця риса є дуже бажана, якщо „заплата покори і страху Господнього [Єгови, НС, анг.],— це багатство і слава, й життя”.— Приповістей 22:4.

Подумати про величність всесвіту з його мільйонами небесних тіл, то бачимо, що мешканці цієї землі є незначні і справді мають причину бути покірними. Отже, з доброї причини було сказано, що люди є тільки ,порошок на порошині’ у всесвітові.

Але чи ж це значить, що Всевишній є задуже величний, щоб турбуватися людьми на цій маленькій планеті? Дійсно, чи Бог дбає про вас?

Що сказати про землю?

Правда, земля є досить мале тіло в просторі. Однак, чи вона є тільки незначна порошинка? Не в Бога, бо Він каже: „Небеса — Мій престол, а земля — то підніжок для ніг Моїх”. (Ісаї 66:1) Певно, такий символічний „підніжок” Всевишнього не є тільки незначна „порошинка”.

По суті, Єгова має чудовий намір для Його „підніжка”, землі. Колись ця земля стане місцем райської краси, чудовим домом для покірного людства. (Ісаї 45:18; Луки 23:43) Хоч дослідники Біблії признають, що земля є дуже мала, то вони знають, що її створив Бог Єгова, і що вона є важлива для Нього.— 1 Мойсеєва 1:1.

Що це є людина’?

Отже, за Божим поглядом, то земля не є тільки незначна „порошинка” у всесвітньому просторі. Але, що сказати про людину?

Ставшись дуже вражений Божими небесними творами, натхненний псалмописьменник, Давид написав: „Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця та зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї?” (Псалом 8:4, 5) Правда, коли лише подумати про наше місце у всесвітові, то це повинно принижувати нас. На вигляд, здається, що людина створена нижчою від ангелів, не є гідна, щоб Бог Єгова турбувався нею. Однак, запитання псалмописьменника показує, що Бог дбає про людей.

Подумайте: Давид запитав: ,Що це людина, що Бог пам’ятає про неї, що Єгова дбає про неї?’ Ясно є, що Бог дійсно пам’ятає людину. Всевишній дійсно дбає про людину. Замість поводитись з людьми мов вони були незначною „порошинкою”, то Бог дозволяє сонцю сяяти і дощеві падати на праведних і на неправедних. (Матвія 5:45) Дійсно, покоління за поколінням, людство має причину дякувати Богові за те, що Він не забув про нього, тому що Він давав „із неба дощі та врожайні часи”.— Дії 14:16, 17.

Бог Єгова дбає про людство. І чому ж Йому не дбати? Писання кажуть нам: „І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив Він їх”. (1 Мойсеєва 1:27) Тому що Бог є „дух”, то фізично людина не є подібна до Бога. (Івана 4:24) Проте, людина посідає риси, які відбивають характерні риси небесного Творця, риси, які дуже відзначають людину від тварин. Наприклад, так як Бог, людина має головні риси — любов, правосуддя, мудрість і силу. (1 Івана 4:8; 5 Мойсеєва 32:4; Йова 12:13; Ісаї 40:26) Отже, людство не є незначне в Творця.

Коли б хтось дивився на і поводився з якоюсь людиною як з незначною „порошинкою”, то в дійсності міг би накидатись на Творця людства. Придатно цьому, Боже Слово каже нам: „Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця”. (Приповістей 17:5) Також, у Приповістей 14:31 ми читаємо: „Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його”, тобто Бога Єгову.

Дійсно, коли хтось обманює вбогого або насміхається з нього, то ображає Творця людини. По суті, наше поклоніння мало б мале значення, коли б ми принижали інших людей. (Якова 3:17) Отже, нам слід поважати людей, так як Єгова поважає їх. Але запитання є:

Скільки Бог Дбає?

З всесвітнього погляду, то земля і людина є досить незначні. І певно, що можемо бачити невеликість людини, коли порівняємо її з Творцем. Щодо цього, успадкований гріх і недосконалість лишили б людей в безнадійному стані, коли б Бог не дбав про людину.— Римлян 5:12.

Але Бог Єгова дбає! „Бог так полюбив світ”, сказав Ісус Христос, „що дав Свого однородженого Сина, щоб усі, що практикують віру в Нього не були знищені, але одержали вічне життя”. І це є дуже особисте постачання, бо апостол Іван пише: „Той, хто практикує віру в Сина має вічне життя; хто не слухається Сина, не побачить життя, але гнів Божий залишається на ньому”.— Івана 3:16, 36, НС (анг.).

Чи це значить, що Бог прагне знищити грішне людство? Певно, що ні! Бо християнський апостол Петро сказав, що Єгова „не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулись до каяття” з надією на вічне життя в Його обіцяному новому ладові. (2 Петра 3:9, 13) Той самий апостол також показав, що Бог турбується нами як особами, бо сказав: „Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його і чинить правду”.— Дії 10:34, 35.

Отже, Єгова дбає про людство — як особи. Він буде зберігати і благословити всіх тих, що люблять добрість і покірно ходять з Ним. (Михея 6:8) Отже, розвивайте близьке особисте споріднення з вашим Творцем, бо Бог дійсно дбає про вас.