Перша книга Самуїла
21 Згодом Давид прийшов у Нов+ до священика Ахімеле́ха. Побачивши Давида, той затремтів зі страху і запитав: «Чому ти сам? Чому з тобою нікого немає?»+ 2 Давид відповів священику: «Цар дав мені доручення, але сказав: “Ніхто не має знати про те, що я тобі доручив і що наказав”. І я домовився зі своїми людьми зустрітись у визначеному місці. 3 Тому дай мені, якщо маєш, п’ять буханців хліба або що в тебе знайдеться». 4 Священик відказав: «У мене немає звичайного хліба, є тільки святий.+ Я дам його, якщо твої люди утримувались від жінок*».+ 5 Давид промовив: «Будь певний, з нами не було жінок, як і раніше, коли я ходив у військові походи.+ Якщо тіла моїх людей святі навіть тоді, коли вони виконують звичайне доручення, тим більше вони святі сьогодні». 6 Тож священик дав йому святий хліб,+ бо не мав іншого хліба, а лише хліби представлення, які забрали з-перед обличчя Єгови того дня, коли поклали свіжі хліби.
7 У той час там був перед Єговою Сау́лів слуга, едомля́нин+ Дое́г,+ старший над пастухами Сау́ла.
8 Тоді Давид запитав Ахімеле́ха: «Чи є в тебе спис або меч? Я не взяв ні свого меча, ні іншої зброї, бо доручення царя було дуже нагальним». 9 На це священик відповів: «Є меч філісти́млянина Голіа́фа,+ якого ти вбив у долині Е́ла.+ Він лежить за ефо́дом,+ загорнений у тканину. Якщо хочеш узяти його, бери, бо іншого немає». Давид сказав: «Іншого такого меча не знайти. Дай мені його».
10 Того дня Давид, втікаючи+ від Сау́ла, подався далі. Зрештою він прийшов до Ахı́ша, царя Га́та.+ 11 Слуги сказали Ахı́шу: «Хіба це не Давид, цар цього краю? Чи ж не про нього, танцюючи, співали:
“Сау́л убив тисячі ворогів,
а Давид — десятки тисяч”?»+
12 Ці слова стривожили серце Давида, і він дуже злякався+ Ахı́ша, царя Га́та. 13 Тому перед слугами він удавав із себе безумного+ і поводився серед них* як навіжений. Він креслив якісь знаки на воротах і пускав слину по бороді. 14 Ахı́ш сказав своїм слугам: «Ви ж бачите, що цей чоловік божевільний! Навіщо ви привели його до мене? 15 Чи в мене мало своїх божевільних, що мені потрібен ще й цей, аби він шаленів переді мною? Хіба можна пускати такого в мій дім?»