„Ні про що не турбуйтесь”
„Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”.— Фил. 4:6.
1. З яких біблійних причин ми можемо казати, що Єгова є „Бог миру”?
ЄГОВА є „Бог миру”. (Фил. 4:9) Він ні про що не турбується, не відчуває розумової тривоги, ні страху. Нічого — навіть огидні вчинки лукавих — не можуть позбавити Богові спокій або спричинити, щоб Він загубив Свою рівновагу. Його характерні риси завжди є досконало зрівноважені. Наприклад, діючи в любові, Єгова „наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими”. (Мат. 5:44, 45; 1 Ів. 4:8) Він ніколи не перекручує правосуддя. (1 Мойс. 18:25) Через Свою незрівняну мудрість Бог може ,бачити кінець від початку’ і подолати яку-небудь випадковість. Також, Його безмежна сила, якою Він ніколи не користується безвідповідально, завжди закінчується сповненням Його праведної волі.— Йова 12:13; Іс. 40:26; 46:9, 10.
2. Як Його поклонники повинні дивитись на Єгову?
2 Як всесвітній родині Його поклонників слід дивитись на цього незрівняного „Бога миру”? (Порівняйте Ефесян 3:14, 15.) Оскільки їхній небесний Отець може подолати будь-який стан, то любимці Єгови мають усяку причину бути спокійними. Вони можуть відчути правдиву безпеку в їхньому спорідненню з Ним.
ЦІЛКОМ БЕЗ ТУРБОТИ?
3. Чому ж це не дивно, що слуги Єгови повинні зазнавати трохи турботи?
3 Звичайно, це не значить, що „любимці Єгови” будуть цілком без турботи. (Пс. 97:10) Вони вспадкували недосконалість від Адама й мусять жити між грішними потомками того першого чоловіка. (1 Цар. 8:46; Рим. 5:12) ,Їхні роки’, є неспокійні, і всі недосконалі люди є „короткоденні та повні печалями”. (Йова 14:1; Пс. 90:10) Отже, це не дивує нас, що слуги Єгови будуть зазнавати трохи турботи.
4. Які Писання показують чому побожні люди не можуть бути цілком вільні від турботи?
4 Наприклад, можуть приходити хвилюючі страждання, так, як хіттеянські дружини Ісава „стали гіркотою духа” для його побожних батьків Ісака й Ревеки. (1 Мойс. 26:34,35) Хвороба витворює деяку тривогу для Божих слуг сьогодні, так само, як траплялось в житті таких вірних християн, як Тимофій і Трохим. (1 Тим. 5:23; 2 Тим. 4:20) Так як „праведний Лот”, сьогоднішні слуги Єгови є стривожені через неморальність людей, котрі відмовляються коритись законові. (2 Пет. 2:7) Часами, особи віддані Єгові мусять жити дуже бідно, і справді це спричиняє їм більшу від нормальної турботи. (Фил. 4:12) І, так як апостол Павло, багато християнських чоловіків у нашому часі турбуються співвіруючими. (2 Кор. 11:28) Додайте до цього всього різні проблеми, які особисто оточують побожних осіб, і нам легко бачити, що в теперішньому часі вони не можуть бути цілком без турбот.
5. (а) Яку спеціальну допомогу мають слуги Єгови, щоб подолати турботу? (б) Так як Писання показують, то що „мир” означає?
5 Однак, слуги Єгови мають Божественну допомогу, щоб подолати всі їхні турботи — дорогоцінна допомога, якою не втішаються ті, котрим бракує духовности. (Порівняйте Юди 17-21.) Єгова не тільки є „Бог миру”, але, щасливо, також Бог, Котрий „дає мир”. (Рим. 15:33) У Біблії, „мир” означає щось багато більшого, ніж тільки відсутність боротьби. Між іншими речами, він вказує на добробут, щастя, достатки й всяке добро’. (1 Мойс. 41:16; Марка 5:34; Луки 1:79) Певно, посідання такого все-охоплюючого миру повинно протидіяти життєвим турботам, або зменшувати їх.
6. Що ми мусимо робити, коли бажаємо досягти й втримати Богом-даний мир?
6 Але, щоб досягти й втримати цей Богом-даний мир, то людина мусить дуже любити Єгову й Його Слово. Це значить любити Бога, дотримувати Його заповіді, мати віру в ім’я Його Сина, Ісуса Христа, і любити інших людей. (1 Ів. 3:19—24; 5:2—4) Звичайно, щоб дотримувати Божі заповіді, ми мусимо знати їх. Це значить, що ми мусимо щоденно студіювати Біблію. (Іс. Нав. 1:8) І, без сумніву, коли будемо відкладати більше часу для слова Єгови, то будемо збільшувати своє „прагнення” до того Слова. Це, по черзі, дасть нам більший душевний мир.— 1 Пет. 2:1—3.
ЛЮБИЙ ОТЕЦЬ МОГУТНІХ ВЧИНКІВ
7. Як поліпшене знання Божого Слова впливає на наше споріднення з Ним, і як воно звільняє нас від турботи?
7 Наше поліпшене знання Божого Слова ще більше приблизить нас до Всевишнього, якщо будемо приступати до Нього з дитячою покірністю, з сердечним бажанням набувати „мудрости, що з верху”. (Як. 3:17, 18) Ми будемо вражені тим, що Єгова є „Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий”. (2 Мойс. 34:6) Тоді ми ще більше зрозуміємо, що Він є „добрий і вибачливий”. (Пс. 86:5) Бувши недосконалими та грішними, ми будемо спотикатись, але маємо це запевнення: „Як жалує батько дітей, так Господь [Єгова, НС, анг.] пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох”. (Пс. 103:13, 14) Як це знімає з наших сердець та розумів турботу, яка могла знищити нас! І любовний вчинок, якого людина навіть не може збагнути є те, що Єгова постачив викуп через Свого любого Сина, щоб „кожен, хто практикує віру в Нього, не був знищений, але мав життя вічне”.— Ів. 3:16, НС (анг.); 1 Тим. 2:5, 6.
8, 9. (а) Які Писання кажуть, як Єгова є Виконавцем „могутніх вчинків”? (б) Чому ви казали б, що Божі минулі вчинки доказують, що Його слуги можуть сподіватись Його допомоги, щоб подолати життєві турботи?
8 Наш небесний Отець також є Виконавцем „могутніх вчинків”. (Пс. 106:1, 2; 145:4, 11, 12) Благаючи ласки у Бога, Мойсей міг був сказати: „Владико Господи [Єгово, НС, анг.],— Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою, та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, великі діла Твої?” (5 Мойс. 3:23, 24) Мойсей міг пригадати собі, як Єгова могутньо визволив Своїх людей від рабства в Єгипті й провів їх по сухому дні Червоного моря. (2 Мойс. 12:29—42; 14:5—31) Також, пророк бачив вчинки Єгови, коли Він дав Ізраїлеві перемогу над аморіями, під царями Сігоном і Оґом. Крім того, оскільки Єгова воював за Ізраїль, то Мойсей мав довір’я, що Бог повалить ще інші ворожі царства й дасть Своїм людям Обіцяну Землю. (5 Мойс. 3:1—22) Так, і Бог точно зробив це, тому що Він дотримує Свої обітниці. (Іс. Нав. 24:1—5) Отже, як „любимцям Єгови” слід почуватись, коли вони задумуються над Божою вірогідністю й над Його вчинками визволення? Чи ж є якась основа на те, щоб Його люди сьогодні надмірно турбувались? Ні в якому разі, бо Єгова є вірний і „вміє рятувати побожних від спокуси”.— 2 Пет. 2:5—9.
9 Звичайно, Божі вчинки заради тих, котрі цілком віддались Йому, не обмежуються тільки до вчинків визволення. Все ж таки, такі вчинки доказують, що „Господь [Єгова, НС, анг.] не опустить народу Свого”. (Пс. 94:14) Отже, ми можемо бути певні, що Він допоможе їм подолати життєві турботи.
,ВИЯВЛЯЙТЕ БОГОВІ ВАШІ БАЖАННЯ’
10. Згідно з словами апостола Павла до Филип’ян 4:6, 7, то як ми можемо зміцнити наш зв’язок з „Богом миру”?
10 Регулярне студіювання Божого слова приблизить щиру людину до Єгови. Також міркування про способи й могутні вчинки Небесного Отця до тих, котрі вірно служать Йому. Однак, є ще інший спосіб, яким ми можемо зміцнити наш зв’язок з „Богом миру”. Християнський апостол Павло зробив це очевидним, коли заохочував співвіруючих: „Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”. З цього приходить Богом-даний спокій, який перевершує людське розуміння.— Фил. 4:6, 7.
11. Які біблійні приклади ви можете дати на доказ, що Єгова є „Слухачем молитви”?
11 Давно перед тим, як Павло написав ті слова, то Єгова вже доказався бути любим, вірогідним „Слухачем молитов”. (Пс. 65:3) Його поклонники могли складати на Нього їхні різні турботи, з довір’ям, що Він вислухає їхні благання. Наприклад: Бог відповів на молитву Авраамового слуги Елі-Езера, коли його послано шукати дружину синові свого пана, Ісакові. (1 Мойс. 15:2; 24:10—27, 62—67) Неплідна Анна „довго молилась” з плачем і їй народився син, Самуїл, якого вона вдячно ,віддала Єгові на всі дні’. (1 Сам. 4—28) З щедрим плачем, смертельно хворий цар Єзекія благав Єгову й був оздоровлений. (2 Цар. 20:1—11) Довгий час Неемія постив та молився,— і в критичному часі тихо благав „Бога небес”— з радісним наслідком, що одержав царський дозвіл відбудувати спустошений Єрусалим. (Неем. 1:1 до 2:8) У храмі вірна Анна служила день і ніч „постами й молитвами” й була нагороджена бути присутньою, коли туди привели немовлятка Ісуса. (Луки 2:36—38) Останньої ночі свого земного життя, Христос благав Єгову й Небесний Отець підкріпив Його пити „чашу” призначену для Нього.— Мат. 26:36—47.
12. Чому слуги Єгови можуть довірливо молитись до Нього, коли зносять якусь турботу?
12 Також подумайте про різні інші молитви, котрі є записані в Біблії — молитви визнання гріхів, хвали, подяки. Тоді запитайте: Чи ж сьогоднішні слуги Єгови не повинні звертатись до Нього з молитвою, коли вони є щасливі, вдячні, в тяжкому становищі або стурбовані? Справді, що вони повинні робити це, з довір’ям, що їхній небесний Отець вислухає їхні скромні, щирі благання й вислови.
13. Чому апостол Павло міг заохочувати своїх співхристиян не турбуватись „про ніщо”?
13 Саме перед тим, як апостол Павло порадив своїх співхристиян виявляти Богові свої бажання, то заохочував: „Ні про що не турбуйтесь”. (Фил. 4:6) У цьому, він повторював пораду Ісуса, Котрий був сказав: „Не журіться про життя своє” і „не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити”. (Мат. 6:25; Марка 13:11) Апостол знав, що небесний Отець подбає про Своїх поклонників, і що вони будуть мати допомогу святого духа Єгови у виконуванню чого-небудь, що мало божественну похвалу.
14. Відносно молитви, що це є „прохання”?
14 Знаючи, що Єгова є „Слухачем молитви”, то ми, котрі сьогодні ставимо собі, як мету, побожне життя, можемо з довір’ям звертати увагу на Павлове застереження: „А в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”. Часто наші молитви є „прохання”. Тобто, це значить, що ми просимо точних речей або робимо певні прохання. Елі-Езер і Анна були між тими вірними особами, котрих точні прохання Бог вислухав, і Ісус показав, що це правильно прохати Бога в такий точний спосіб. Наприклад, Христос сказав Своїм учням, щоб вони просили Отця: „Хліба нашого насущного дай нам на кожний день”— Луки 11:2, 3.
15. (а) У зв’язку з молитвою, що це значить „благати”? (б) Що писання до Євреїв 5:7 навчає нас про молитви Ісуса Христа?
15 Великі тривоги можуть розвитися про різні справи, і тоді необхідно „благати”. Цей вислів ставить наголос на потребу і покірне, щире прохання. Отже, це не значить тільки шановно звертатись до Бога загальною молитвою. Часами потрібно прохати та благати. „За днів тіла Свого”, ми читаємо, „Христос приніс був благання й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти,— і був вислуханий за побожність Свою”. (Євр. 5:7) Признаючи Свої безперечні потреби, Ісус сердечно прохав, щиро благав Свого Отця. Крім того, Христос благав Єгову, робив точні росьби.— Ів. 17:9, 10, 15—21.
16. Як це може впливати на християнина, коли він одержує відповіді на свої молитви?
16 Коли християнинові точні просьби є задоволені, коли він одержує відповіді до своїх щирих прохань, тоді знає, що Єгова є з ним. Цей доказ божественної допомоги може спонукати відношення подібне до Йовового, котрий був сказав після свого випробування: „Тільки послухом уха я чув був про Тебе (Бога Єгову), а тепер моє око ось бачить Тебе”. (Йова 42:5) Так як Йов, оком розуміння, віри й оцінення ми можемо дивитись на стосунки Єгови з нами й можемо „бачити” Його так, як ми ще ніколи не бачили Його. Який мир серця й розума приходить з такого близького зв’язку з нашим небесним Отцем!
„З ПОДЯКОЮ”
17. Чому ми повинні дякувати Богові в молитві?
17 Павло заохочував співвіруючих виявляти їхні прохання Богові молитвою й благанням „з подякою”. (Фил. 4:6) Справді, чимало є причин дякувати й хвалити Всевишнього. (1 Хрон. 29:10—13) Ісус поставив приклад Своїм послідовникам, коли подякував (Богові) за поживу та символічний хліб і вино, яким користувались при Господній Вечері. (Мат. 15:36; 26:26, 27; Луки 22:19, 20) Крім висказування подібної вдячности Богові, нам слід „дякувати Єгові” за „Його чудові вчинки синам людським”, за Його „праведні судові рішення”, і за багато більше речей. (Пс. 33:2—5; 92:2, 3; 100:4, 5; 107:1, 8, 15, 21, 31; 119:62) Як відповідно дякувати Богові за Його незрівняне Слово правди! І які вдячні ми повинні бути за жертву Його Сина, через яку ми можемо примиритись з Єговою! — Рим. 5:6—11.
18. Коли ми вірно виконуємо божественну волю, то чому не маємо причини боятись, що будемо захаращені турботою?
18 „Любимці Єгови” також можуть дякувати Йому за те, що Він дійсно опікується ними. Апостол Петро писав: „Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами”. (1 Пет. 5:6, 7) Отже, Петро, а також Павло, заохочували співвіруючих не турбуватись про ніщо, але передавати всі їхні журби на Єгову. Яка ж придатна порада це є! Нема обсолютно нічого, щоб Всевишній не міг виконати або контролювати заради тих, котрі сердечно віддали себе Йому. (Марка 10:27; 12:29, 30) Що б Бог не дозволяв, то вірні можуть знести через те, що Він ,підкріпляє їх’. (Фил. 4:13; 1 Кор. 10:13) З доброї причини псалмоспівець Давид сказав: „На Господа [Єгову, НС, анг.] здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить”. (Пс. 37:5) Так, вірно виконуйте Божественну волю й не будете мати жодної причини на паніку і переважаючу турботу. Замість цього, ми маємо добру причину мати внутрішній мир, навіть серед горя й безладдя. Але, який великий є той мир?