Чи ваша віра є жива?
НАЙБІЛЬШ бажана річ є та побожна прикмета — віра. (Ів. 3:16; 2 Кор. 5:7; Євр. 10:38) Але мати віру не значить лише повірити в щось. „Чи хочеш ти знати, о марна людино”, питає Яків писатель Біблії, „що віра без діл — мертва?” (Як. 2:20) Він додає: „Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл — мертва”. (Як. 2:26) Християнинова віра не може стояти на місці, але мов рослинність, що прикрашає землю, віра мусить залишатися дієва і розростатися.— 2 Сол. 1:3.
У цьому змісті можна навчитися з відношення стародавнього Ізраїля, коли Бог обіцяв дати їм землю Ханаан. Бог запевнив їм надлюдську підтримку, кажучи:
„Ось Я посилаю ангела перед лицем твоїм, щоб він охоронив у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив. Стережися перед лицем Його і слухайте Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо ім’я Моє в Ньому. Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.— 2 Мойс. 23:20—22.
Ізраїль був під обов’язком співпрацювати з Богом, щоб викорінити ханаанців. Бог наказав: „Ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний. І не споріднюйся з ними”.— 5 Мойс. 7:2, 3.
Після того, як Ізраїль увійшов в Обіцяну Землю і розтаборувався в Ґілґалі, на сході від Єрихону, ангел, який виявив себе бути „вождь (принц — НС) господнього війська [Єгови НС]”, появився перед Ісусом Навином. Це ангел сказав, що Бог чудесно повалить мури Єрохону. І так сталося! (Іс. Нав. 5:13—6:27) Як це підкріпило їхню віру, що Бог ,ворогував проти ворогів Ізраїля’!
Але це не все! Під проводом ангельського вождя або принца Єгови, місто за містом падало перед Ісусом Навином і ізраїльтянами. (Іс. Нав. розділи 6, 10, 11) Тут Божих людей підбадьорувалося докінчити їхнє божественне призначення і викорінити ханаанців. Але, чи вони покорилися цьому наказові і втримали свою віру живою?
Ні, бо пізніше Біблія згадує про ще одне появлення ангела, але цей раз із сумною вісткою. Ми читаємо:
„І прийшов ангел Господній [Єгови — НС] з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: ,Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: „Не зламаю Свого заповіту з вами повіки”. А ви складете заповіту з мешканцями цього краю, їхні жертівники порозбиваєте”, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили? І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам тернем у боки, а їхні боги стануть вам пасткою”’ ”.— Суд. 2:1—3.
Показуючи, як Ізраїль „не слухав” Бога, Писання розказують, що Юдинне племено не вигнало мешканців із одної околиці південного Ханаану, тому, що „вони мали залізні колесниці”. (Суд. 1:19) Очевидно, Юдинне плем’я налякалося цих колесниць. Потім покоління Веніяминове, Манасії, Єфрему, Завулонове Асира, Нефталима і Данове також не вигнали ханаанців із різних міст та залежних сел. Замість вигнати їх, вони згодилися мешкати між ханаанцями, декотрі з яких стали їм за „данину”.— Суд. 1:21—36.
Хоч Ізраїль явно визнавав віру в Єгову і був згодився слухати ,всього, що Єгова наказував’, то часто їм бракувало вчинків відбивати живу віру. (2 Мойс. 19:8; 24:3—7) Замість приносити їм користі, їхній невірний шлях заводив їм жаль. Відносно ангельського докору Ізраїля в Бохімі, Біблія каже: „І сталося, як ангел Господній [Єгови — НС] говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав. І назвали ім’я того місця: Бохім [що значить „плакальники”]”.— Суд. 2:4, 5.
І прийшли ще багато гірші наслідки. Мешкаючи між розбещеними ханаанцями завело Ізраїль в ідолослуження, жертвування своїх дітей демонам і до пролиття багато невинної крови. Через це Єгова дуже розгнівався на них.— Пс. 106:34—42.
А що християни можуть сьогодні навчитися із цих подій біблійної історії? Хоч християни не мають наказу викорінювати дійсних людей, то перед ними є викликуюча робота, яка бере їх поміж люди, що не поклоняються Єгові. Ісус призначив Своїх учнів проповідувати „добру новину” Божого царства по цілому світі ,йти та робити учнів з людей всіх народів’.— Мат. 24:14; 28:19, 20, НС.
Чи ви берете участь покірно у цьому проповідуванню про Царство і творенню учнів? Писання запевняють нас, що ця праця також має ангельську підтримку й що вона буде закінчена до Божого задоволення. (Об. 14:6) Так як ми вище згадали, стародавній Ізраїль не встояв через брак віри і тому що не мав ревности виконати Божі накази викорінити ханаанців. Подібно сьогодні християни мусять вважати, щоб їхня ревність до роботи, якої Ісус призначив Своїм послідовникам не прохолодилася.
Подібно до Божого наказу Ізраїлеві ,не робити угоди’ з ханаанцями , християни мають наказ: „До чужого ярма не впрягайтесь з невірними. . . . Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь [Єгова, НС] і не торкайтесь нечистого”. (2 Кор. 6:14—17) Чи ви показали, що ваша віра справді є жива відлученням від усякої світської нечистоти?
Коли стародавній Ізраїль безвірно не слухав Бога, то це довело до докору і плачу в Бохімі. Подібно сьогодні безвір’я може довести до ще більш серйозного плачу. А як?
Сповнення „ознаки” по цілому світі, яку Ісус був дав показує, що від 1914 р., ми живемо у Христовій , присутності й кінці [теперішньої] системи’. (Мат. 24:3 до 25:46, НС) Про теперішнє покоління Ісус сказав в одній з Його притч: „Так буде й наприкінці віку. Ангели повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів”.— Мат. 13:49, 50; 24:3, 34.
Так як Писання показують, та „огненна піч” символізує „вічне знищення” лукавих у часі коли Бог „даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає доброї новини про нашого Господа Ісуса”. (2 Сол. 1:6—10, НС) З другого боку, пережиття у нову праведну систему є щаслива надія тих, що коряться добрій новині, тих, яких віра в Бога й Ісуса Христа сяє біблійними вчинками, ,яких вони виконують день-у-день, (2 Пет. 3:13; Об. 21:1—5) Чи ваша віра є жива?