Порадники виявляючи “лагідну мудрість”
ХРИСТИЯНСЬКИЙ збір в якому служать мудрі і розумні чоловіки справді зазнає велике благословенство. Бо те, що є правда про родинний дім або родину є також правда про “дім Божий”,— що “дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним”.— Ефес. 2:19; Прип. 24:3, 4.
Ті, що служать як християнські старші мають привілей давати братам пораду з Божого Слова. Але, як старший може доказатися “мудрим і розумним”, коли дає таку пораду? Учень Яків відповідає: “Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням [“в покірній мудрості”, Американський Переклад, “з скромністю, яка походить від мудрости”, Нова Англійська Біблія]”. Така лагідність походить із глибокої пошани й оцінення Божої мудрости, “мудрість, що зверху”, і скромного признання свого власного обмеження. Таке покірне відношення буде хоронити порадника від шкідливих помилок. Воно дуже поможе йому давати корисну пораду.— Як. 3:13, 17.
ЛАГІДНИЙ ДУХ ПРОВАДИТЬ ПОРАДУ МУДРОГО
Часами хтось може приступити до старшого, або навіть ходити від одного старшого до другого, шукаючи відповіді, якої він хоче почути, але, яка може не годитися з Біблійними принципами. Це є подібне до поводження деяких дітей, які стараються поставити одного родича проти другого. Часами старший схоче запитати шукаючого поради чи він уже говорив з кимось іншим про це й що вони радили йому робити. Бувши покірним він не буде зараз перечити такої поради, а особливо коли ще не мав нагоди поговорити з порадником.
Лагідність не дає дозволу бути жорстоким або непотрібно гострим. Але старший мусить уважати, щоб особиста дружба або чиясь похвала не натискали його давати бажаної поради, замість просто представляти пораду з Божого Слова. (Прип. 24:25, 26) Ми не можемо зменшити сили Божого Слова тільки тому, щоб догоджати особам, применшувати його принципи, щоб заспокоювати їхнє сумління. На яке добро така порада може вийти, коли вона кладе життя в небезпеку? Вона може бути подібна до поради Амнонового приятеля. Через його пораду Амнон зазнав тимчасовий успіх у задоволенні свого бажання, але пізніше заплатив своїм власним життям за неї.— 2 Сам. 13:1—19, 28, 29.
Замість ‘лоскотати вуха братів’, ми мусимо вірно говорити “Слово”, Боже Слово. (2 Тим. 4:1—4) Наслідуйте апостола Павла, який не стримувався говорити братам “усієї поради Божої”. Таким чином ви не будете винні у кровопролитті перед Богом. (Дії 20:26, 27) Порадник, який має “покірну мудрість”, буде виявляти побожний страх і буде давати пораду або, де потрібно, праведно докоряти і нарешті, брати будуть більше оціняти його ніж коли б він тільки обманював або хвалив їх.— Прип. 28:23.
Хоч старші не будуть стримуватися, коли треба давати потрібної поради, то вони також будуть признавати, що не можуть робити рішення для інших. Де Біблія говорить докладно, то вони мусять робити те саме. Але є багато справ в яких сумління й особистий розсудок осіб мусить рішати, що вони будуть або не будуть робити. Коли старший буде рішати для когось, то він буде мусів відповісти за наслідки такого рішення. Він мусить прийняти вину за наслідки.— Гал. 6:5; Рим. 14:5, 12.
Співхристиянин часто зможе робити особисте рішення тільки тоді, коли запитає питання, які поможуть йому подумати про “за” і “проти” якоїсь справи і це також поможе йому подумати про можливі наслідки.
“ЧАС МОВЧАТИ І ЧАС ГОВОРИТИ”
Часами старший не буде знати відповідей до деяких питань. Або він можливо не є певний як пристосовувати Біблійні принципи в деяких справах. То що він має робити?
Було б дуже легко піддатися страхові, щоб не ‘загубити пошани’ або поваги в очах допитувача натискати його приходити до якоїсь відповіді. Але це не виявить ‘лагідности або мудрої покірности’. Зарозумілість веде до нечесности; скромність показує мудрість. (Прип. 11:2) Приповістка 21:23 радить: “Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха”. Воно багато краще признати, що не знаєте відповіді ніж давати неправильної поради з якої можуть виринути злидені проблеми. Так, є “час мовчати і час говорити”, і час говорити є коли ви мали нагоду знайти правильну відповідь.— Еккл. 3:7.
Дійсно, краще не відповідати на деякі питання. Вони можуть бути лише спекулятивні і не мають нічого до діла з дійсною проблемою або станом. Такі питання часто “кінчаються в нічому”, тільки викликують “більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно”, так то є лише ‘базікання марне’. (1 Тим. 1:4—7; 2 Тим. 2:14) Хоч допитувач може вимагати відповіді, то мудрий порадник вирішить не мішатися.— Прип. 12:8; 17:27.
“ПРИ ЧИСЛЕННОСТІ Ж РАДНИКІВ ЗАДУМИ СПОВНЯТЬСЯ”
Коли трудні питання або проблеми зустрічаються, то молитва і особиста студія завжди є дуже важні. Однак, мудра людина також буде пам’ятати, що при “численності ж радників задуми сповняться”. (Прип. 15:22) Коли ми порадимося з іншими, то ми можемо скористати з їхньої мудрости і досвіду. (Прип. 13:10) З такої поради можна набрати більше зрівноваженого погляду. Також, коли особа запросить ще іншого старшого брати участь у дискусії, коли шукає поради в серйозній справі, то це охоронить старшого від неправильного репрезентування коли б пізніше хтось складав вину на нього. (5 Мойс. 19:15; порівняйте Суд. 12:1—3.) Але, тому що ви запросите ще іншого старшого вислухати вас коли ви розсуджуєте якусь справу, то тут немає причини для допитувача відчувати, що він стоїть перед якимось судовим “переслуханням”. Ви можете покірно признати старшому, що ви можете скористати від помочі іншого старшого.
Деякі старші в зборі мають обов’язок служити при судовому комітеті, але це не значить, що вони не повинні шукати помочі коли зустрічають трудне рішення. Вони можуть користати з помочі інших старших, хоч вони самі повинні робити останнє рішення. Цікаво зауважити, що жидівська Мішна каже, що суди по ізраїльських селах різнилися величиною залежачи від серйозности справ, яких представляли перед ними.— Побачте Помічник до Розуміння Біблії, (в анг. мові) ст. 385.
Справді, що в “численності ж радників” є користь. Однак, сама численність не запевняє правильности. Більшість також може зробити помилку. Рішальні фактори, які запевняють правильні рішення завжди є Біблія і Божий святий дух. Лагідність правдивої мудрости вимагає, щоб ми покірно і скромно корилися їм.