Бувайте чуйні до християнської відповідальності

ПРИЗНАЧЕНИЙ час для цього старого світу вже кінчиться. Як ми знаємо це? Ми знаємо це по сповненню Ісусового великого пророцтва, про котре він сказав: “Так і ви, як побачите що це сталося, знайте, що близько під дверима. Направду кажу вам, що не перейде рід цей доки все це станеться.”— Марка 13:29, 30.a

Що ж це обходить християн? Це обходить їх дуже, тому що Ісус далі сказав: “Гледіть, пильнуйте й моліться; не знаєте бо коли пора. Це так як чоловік від’їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві велів, щоб пильнував. Оце ж пильнуйте, не знаєте бо коли пан господи прийде, увечері, чи впівночі, чи вранці, щоб прийшовши несподівано, не знайшовшії вас сплячих. Що ж кажу вам, усім кажу: Пильнуйте.”— Марка 13:33—37.

Про який прихід тут говориться? Не про Христову присутність або парусія, що почалась в 1914 році, ані про об’явлення його присутності, епіфанія, що почалась в 1918 р. із приходом Єгови у храм із післанцем угоди, але до його приходу в Армагедоні, його апокалипсіс, його відкриття,— от до чого Ісус відносився, коли він сказав “Ось, йду як злодій.”— Одкр. 16:15.

Про що християни мусять чувати? Про їх Богом-дані відповідальності! Кожний один, що посвятився чинити волю Божу й йти слідами Ісуса Христа, мусить любити й служити Богу, як цього вимагалось і в минулих часах: “Чого вимагає від тебе Єгова, Бог твій, як не того, щоб ти боявся Єгови, Бога твого, ходив усіма дорогами його, і любив і служив Єгові, Богу твому, всім серцем твоїм і всією душею твоєю.”— 5 Мойс. 10:12.

Які різні відповідальності це включає? Перше, щоб проповідувати слово Єгови вірно: “Самий Господь Єгова промовив! Хто ж не пророкувати ме?” Ранні християни оціняли їх відповідальності у виконуванні цього, бо ми читаємо, що “которі порозсипались, ходили, благовіствуючи слово”. Апостол Павло мав особливше ясне оцінення свого припоручення проповідувати, бо він воскликнув: “Горе мені, коли не благовіствую! ” Цієї відповідальності жадний посвячений християнин не може обминути, але мусить чувати про всякі нагоди і виконувати їх — Амоса 3:8; Діян. 8:4; 1 Кор. 9:16.

Християни також мають відповідальність до їх сусідів, бо вони мусять любити їх як самого себе. Любов до ближнього вимагає, щоб загріти його до наполягливості нашого часу, що час кінчається і незабаром не буде нагоди утекти знищення в Армагедоні.— Марка 12:31.

Голови родин мають особливші відповідальності про які вони мусять чувати. Воно не досить старатись про поживу, сховок та науку для їх потомків. Вони також мусять бути готові для остаточної інспекції в Армагедоні. Родичі, читайте Біблію вашим дітям, студіюйте з ними, моліться з ними, беріть їх на християнські зібрання, де вони можуть навчитися більше про Боже Слово разом із вами, а потім беріть їх із собою в ділі проповідування. Воно легко занедбати ті відповідальності, хіба що ви будете пильні.— 5 Мойс. 6:5—7.

Є також певні відповідальності у зв’язку з місцевим християнським собором. Доспілі християнські міністри мають повинність надзирательства, щоб все легко оперувало і собор міг поступати з міністрами, що складаються з чоловіків, жінок і дітей. Включають в їх відповідальностях тримати себе невинними і без причини для докору з боку світських людей. Як добрі пастирі, вони мусять вишукувати “агнців”, які зблудили, або захворіли, і треба доглянути їх і привернути назад до стада й духового життя.

Сьогодні як ніколи перед тим, порада записана в 1 Солунян 5:6 є відповідна: “Тим же оце не спімо, як інші, а пильнуймо і будьмо тверезі.” Отже нехай кожний християнин буває пробудженим в його відповідальностях до Бога, до його ближнього, до його родини і до його собору. Чинячи це, він дістане одобрення від Єгови і може надіятися пережити надходячу битву Армагедон і втішатися безконечним життям в Божому новому світі.

[Примітка]