Рішальний Час Бути Пробудженим

1. Проти якого лицемірного руху Ісус застерігає бути пробудженим тепер, і по котрій стороні нам треба бути пробудженими?

РІШАЛЬНУ пересторогу, “Ось йду як злодій; блаженний хто чуває, і хоронить одежу свою,” дав прославлений Ісус Христос проти давніх пророчих передречень, що тепер драматично сповнюються по цілому світі. Царі, володарі всієї землі й Володарі небес,— всі марширують походом: Як в небесах так і на землі чути гуркіт військових ватаг, що тепер розставлені до битви над битвами, всесвітної війни Армагеддону. Нема нейтральності в цій війні. Кожний живий є примушений робити вирішення, наслідком якого буде життя або смерть, пережиття або знищення. Тут є конечна потреба бути обережним про спір, який має бути полагоджений. Треба безнастанно бути пробудженим й доказати вірність й довірливість по правій стороні спору. Зауважте, яку вчасну пораду вставлено в пророчих признаках давно тому, щоб зобразити події які тепер беруть місце:

2. Між якими пророчими ознаками була Ісусова вчасна порада в Одкриттю 16:15?

² “А пятий (ангел) вилив чашу гніву Божого на престол звіря, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю; і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від діл своїх. А шестий (ангел) вилив чашу гніву Божого на велику ріку Ефрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця. І бачив я із рота змія, із рота звіря лжепророка три нечисті духи, подібні до жаб. Це бо вирази бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землі і цілої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя. Ось іду, як злодій; блаженний хто чуває, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його. І зібрали їх в одно місце, що зветься по єврейськи Гар-Маґеддон (Гора Меґіддо).”— Одкр. 16:1, 10—16.

3. Що згадка про Маґеддон або Меґіддо пригадувала Жидам, як от Ісусу Христу й апостолу Йоанові?

³ Для Єврея, яким був Ісус Христос на землі й його апостол Йоан, згадка про Маґеддон або Меґіддо пригадувала їм історичну битву того місця. Коли Ізраїльтяни підбивали край Ханаан, суддя Єгови, Ісус Навин, воював коло міста Меґіддо і переміг його поганського царя. (Ісуса Навина 12:7, 21) Суддя Єгови Барак воював й переміг гноблючих царів Ханаанських. (Суддів 5:1, 19—21) Цар Йосія котрий сидів на “престолі Єгови” в Єрусалимі, пізніше воював неодобрену битву проти Єгиптян “на рівнині Меґіддо,” й був ранений на смерть, його військо також потерпіло поразку.— 2 Паралип. 35:20—25.

4, 5. (а) Отже, яким значенням імя Меґіддо сповнилося, коли його пристосувати до битви великого дня Бога? (б) Перед котрими царями старинний Вавилон упав, й як ріка Ефрат послужила тій цілі?

⁴ Отже назва Меґіддо є повна значення, коли відноситься до всесвітньої війни “великого дня Бога Вседержителя,” в котрій він воюватиме проти “царів цілої залюдненої землі,” щоб завдати їм цілковитої поразки. Це той час, коли також велика світова система представлена через стародавній Вавилон на річці Ефрат, 525 миль на схід від Меґіддо, мусить впасти перед Всемогутнім Богом й його Сином Ісусом Христом. Це ті два небесні Царі представлені через “царів від сходу сонця” й перед котрими вода символічної “великої ріки Ефрат” висохла, щоб приготовити дорогу для входу в символічний Вавилон. “Гнів Божий” спочиває на тій символічній річці за постачання комерції й збагачення символічного Вавилону, й також для постачання сильної охорони для Вавилону.

⁵ Давно тому, в ночі жовтня 539 року перед Хр., води літеральної ріки Ефрат були відвернені воєнними інженерами. Тоді армії, двох царів зі сходу, Мідійського Дарія й Перського Кіра, марширували висушеною рікою й дісталися до Вавилону через його відчинені ворота й забили царя Валтасара. Вавилонська світова сила впала. Вкоротці потім люди пророка Даниїла, люди Єгови, були звільнені царем Кіром, щоб вони відбудували храм Єгови в Єрусалимі.

6. Що буде новочасною протилежністю цього упадку Вавилону, й котре місце почитання останеться?

⁶ Як новочасна протилежність цього, символічний Вавилон сьогодні впаде перед гнівом Єгови й його спів Царя, Ісуса Христа. Царі цілої залюдненої землі не зможуть прийти на поміч Вавилонові. Демонами надхнена пропаґанда й політика збирають тепер тих царів на поміч Вавилонові й до атаки на визволених людей Єгови, його посвячених Свідків на землі сьогодні. Це викликає обурення, і тим самим “війну великого дня Бога Вседержителя”, а царі цілої залюдненої землі зустрінуть поразку й знищення так як в Меґіддо давно тому. Але духовний храм Божий залишиться, й його почитання продовжиться з тріумфом.

7, 8. (а) Хто буде дальше служити при правдивім храмі, й чому там буде потрібно більше служителів? (б) Чому треба бути пробудженим й пильнувати більше чим далі ми йдемо?

⁷ Але ж, хто буде дальше служити Богові в його правдивім духовнім храмі? Ті правдиві християни, що послухали Ісусової перестороги, що є уміщені між пророчими предсказаннями, як царі цілої залюдненої землі збираються до Армаґеддону при помочі демонської пропаґанди й хитрості. Правдиві християни мусять пильнувати й бути пробудженими в духовнім храмі, бо ж символічна вода Ефрату мусить висохнути, щоб лишити символічний Вавилон без підтримки й оборони, а струї з людей, що йдуть до “гори дому Єгови,” мусять ставати повнішими й повнішими, біжучи безнастанно. Отже храмові ворота мусять бути отворені всякого часу, не заперті ні в день ні в ночі, щоб прийняти на храмове подвіря припливаючі натовпи посвячених поклонників. (Іса. 2:2—4; 60:11—13) Потреба буде чимраз більша набути служителів на добро додаткових поклонників.

⁸ Всякий нечистий з лукавим наміром, що пробує увійти й опоганити святий храм, буде викинутий геть. Всі вірні поклонники будуть спільно старатися затримати чистими й святими “дім молитви для всіх людей.” (Іса. 56:7) Потреба бути пробудженими й пильнувати проти влізливости всякої нечистоти й духової небезпеки стається все більшою оскільки час наближається для царів цілої залюдненої землі під провідництвом символічного змія, Гога з землі Магог, виконати на життя або смерть напад на вірних християнських поклонників Єгови в Армаґеддоні.— Езек. 38:1 до 39:8.

ЯК БУТИ ПРОБУДЖЕНИМ

9. Коли сторож засне, то це ставить його в яку небезпеку, й що Божі любі поклонники роблять?

⁹ Заснути при службі як слуга Єгови, ставить сплячого в небезпеку бути злапаним Головним Інспектором Храму, Ісусом Христом, котрий приходить як злодій в Армаґеддоні й робить своє останнє порівнання всіх релігійних країн, котрі називають себе християнськими, й виконати остаточний суд. Це наражає сплячого бути обнаженим з його символічної одежи, і спалити її.a Кожний поклонник, що любить Бога з виключною посвятою й котрий любить свого Головного Інспектора й прагне його приходу ради останнього суду, буде намагатися бути пробудженим. Він буде пильнувати чистого почитання Єгови й дорогоцінних справ його Царства через Христа. Як же поклонник може стояти пробудженим духовно?

10, 11. (а) Щоб бути пробудженим, то що людина потребує робити, і що радить Ісус в його пророцтві? (б) В який спосіб ми не бажаємо поступати як Вавилонці, й чому ні?

¹⁰ Основно, щоб бути пробудженим, людина потребує властиво відпочити перше, й також оминати прожирство й пянство. Ісус сказав до своїх послідовників, що запитували його відносно часу і про те, якою буде ознака, коли предсказані події зявляться: “Остерегайтеся ж, щоб часами не обтяжились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя цього, й щоб несподівано на вас не настиг день той. Бо як сітка, впаде на всіх, що живуть на лиці всієї землі. Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїлися втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.”— Луки 21:7, 34—36.

¹¹ Ми не хочемо бути схожі до Вавилонців, як от цілий світ людства, святкуючи Валтасара свято й бенкетуючи байдужно й сполягаючи на мілітарне установлення цього світу й мильно вживати речі Бога Єгови й хулячи його, роблячи це в саму судну ніч, коли чудесне рукописання явилось на стіні й чудесно було вияснене. (Дан. 5:1—30) Така Вавилонська самопоблажливість й не духовна світськість буде напевно спонукувати до дрімоти й байдужості та зробить нас необережними і здушить молитву до Бога. Воно притупить нас до відвічальностей, як християнського проповідника доброї новини Божого Царства й ослабить нас в обороні принципів, й спричинить, що ми забудемо про пізність часу. Тільки лукавий раб їсть та пє й впивається, думаючи, що його пан забариться прийти додому й взяти перелік.— Луки 12:43.

12. Протягом цієї випадкової потреби, що помагає нам бути пробудженими, й чому?

¹² Коли є така наполегливість для нас бути пробудженими й чувати під великим напруженням, тоді нам треба спонукання до пробудження. Таке спонукання дає силу й не вичерпує запасів його сили і не провадить до будучого ослаблення. Коли який поклонник Бога Єгови студіює Боже Слово з метою й розумно, і шукає певної інформації, щоб узброїти себе для виконання його служби й для зустрічі передбаченої оказії, то це служить як духовне спонукання для нього. Це повиннося робити постійно, молячись до Бога, бо він дає мудрість щедро й без опрокинення того, хто молиться за свою недостачу. (Якова 1:5) Каже уособлена мудрість: “Блажен хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, стоїть на сторожі під дверима в мене! Бо хто знайшов мене, знайшов життя, й одержить ласку від Єгови.” (Прип. 8:34, 35) Щастя скріпляє.

13. Який наш стан повинен бути коли ми студіюємо, й чому студія мусить бути поступова?

¹³ Однак, нам треба бути пробудженими коли студіюємо. Нам треба робити поступ в студії, збільшуючи наше знання й розуміння із тієї студії. Тим більше, ми мусимо триматися з поступом знання й розуміння Слова Божого й замірів. Щоб робити це, ми мусимо студіювати те, що дає поступ більший того, що ми вже знаємо й розуміємо. Те що ми студіюємо, повинно бути поступове в інформаціях, а не перебувати безнастанно на початках християнської правди або як дитина, що не може відвикнути від своїх забавок. Те що ми студіюємо повинно збудовувати наше власне бажання й спонуки. Тоді наша студія стається дуже відсвіжаючою й скріпляючою для розумової й духовної пильности. При помочі такої студії ми ростимо до християнської зрілості.— Жид. 5:14; 6:1—3.

14. Як ми затримаємо поступ який робимо в знанню й вирозумінню, й як це впливає на нас?

¹⁴ Ми повинні цупко затримувати поступ який ми робимо в знанні й розумінні Слова Божого через служіння нашим знанням і розумінням іншим. Якщо ми сповняємо себе новим і просвітним знанням, тоді ми будемо висказувати його самовільно. Ми будемо подавати ті нові, поступові речі, котрими ми втішаємося, всім тим, що ми з ними сходимося. Особливше це буде діятися в Залі Царства Свідків Єгови, або в домі, де тижневі студії Біблії відбуваються при помочі одного з членів собору, або в домах людей, коли ми свідкуємо від дому до дому або коли ми робимо поновні відвідини до овець-людей, що заінтересовані студіюванням Біблії. Все це служить в поступі знання іншим і викликує в нас знання в нашім власнім розумі й справляє приємне враження там; та й пояснення його іншим помагає нам розуміти його краще самим. Ми відчуваємо втіху, що ми посідаємо поступове знання й напевно зробили його нашим власним, пожиточним для нас як навчителів Слова Божого.

15. Як це збудження впливає на нас відносно будуччини?

¹⁵ Такі скріплення як повищі відновлюють наше життя в нас й укріплюють нас для будучих потреб, замість вичерпувати наші засоби, які ми потребуємо для будучності.

16, 17. (а) Які інші скріплення є, що їх заповів Єгова поклонникам? (б) Чому тепер є більша потреба діяти на цей приказ?

¹⁶ Ще інша сильна спонука для пробудження й нашої активности в службі й настороженні до того, що діється й до того, що значить вчащати реґулярно на зібрання разом з поступовими співхристиянами Свідками, котрі почитають в тім же духовнім храмі Єгови. Фактом є, що ходження на зібрання зі спів покликаними є наказом Єгови для його поклонників. День остаточного перевірення Первосящеником Єгови й виконання суду у всесвітній битві Армаґедон наближається ближче й ближче. Тому все це більше наполягає діяти після напоминання під надхненням в Жидів 10:23—25, 35—37;

¹⁷ “Держімо непохибне визнання надії (вірен бо Той, хто обіцяв) і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих діл, не покидаючи громади своєї, як у декого є звичай, а один одного піддержуючи, і стільки більше, скільки бачите, що наближається день. Не кидайте ж сміливости вашої, котра має нагороду велику. Терпіння бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітування. Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде і не загається.”

18. Чому в цім зимнім світі нам потрібно всякого заохочення й спонукання, щоб ми збирались разом?

¹⁸ Нам потрібно всякого заохочення й підсилення, яке ми тільки можемо дістати, через збирання і через обмінення потіхи з братами в вірі й надії. В цім зимнім світі, де любов більшого числа остигла, то заохочення, нагадування й спонукання, які вірні брати дають нам на зібранні, є схожі до ляпасів (легкоудари долонею), які німецькі Свідки Єгови давали один одному, як були увязнені нагими в нацистській тюрмі, де люта студінь спричиняла млявість й сонливість, щоб тримати один одного пробудженим й активним й так не допустити замерзнути на смерть. Такі ляпаси могли жалити, проте вони були життяспасаючі для нас. “Ліпші щирі догани від люблячого.” (Прип. 27:6) Сказав Давид, котрий не гордив докором: “Нехай покарає мене правдивий — це доброта; нехай докоряє мене,— це олива на голову; не одвернеться голова моя.” (Пс. 141:5) Отже збиратися разом з нашими співпоклонниками приносить сильне скріплення, щоб бути пробудженим.

19. Чому пригадування й пересторога потрібна нам в нашій службі?

¹⁹ Нам потрібно пригадати й поінформувати себе відносно наших християнських завдань при духовнім храмі Єгови й також пригадати іншим про таку саму річ. Ми повинні завжди старатися поліпшити себе у виконанні нашого служіння, бо ж таке поліпшення приносить більшу радість в проповідуванні й утіху. “Свідоцтво Єгови вірне простоту навчає.” (Пс. 19:7) Людина здобуває мудрість коли бере до серця пригадування й пересторогу, яка приходить від Бога Єгови через його видиму організацію наших вірних співпрацівників.

20. Які дальші скріплення постачені для нашого вжитку, й як Ісус під найбільшими спокусами показав силу того скріплення?

²⁰ Ще інше скріплення до пробудження, то це наш привілей молитись до Бога. Більше як братів, ми потребуємо Бога; й люблячий Бог установив систему комунікації між собою а нами. Цю провізію зроблено задля нашої потреби, щоб вживати, а не нехтувати й відпихати. В його останньому візиті з його учнями в Гефсиманськім городі Ісус Христос знайшов, що молитва до його небесного Отця була великою охороною проти спання. Він мусів був молитися досить довго, коли він знайшов своїх довірочних учеників сплячих. Він сказав: “Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? Пильнуйте та моліться, щоб не ввійшли в спокусу. . . . В такій годині ви спите й спочиваєте!” Тому що вони не молилися, вони поснули й впали в спокусу. Ісус молився й був пробуджений, й тому відпер найбільшу спокусу. (Мат. 26:36—45) В нашій безкровній війні проти “лукавих духовних піднебесних сил,” включаючи й демонами надхненої пропаганди, яка приходить від символічного змія, дикого звіря й фальшивого пророка, нам потрібно більше як “цілковитої зброї від Бога.” Нам потрібно молитви, також.— Ефес. 6:18.

21. Опріч цілковитої зброї від Бога, то що Павло каже, щоб християнські воїни робили в додатку?

²¹ Зокрема повчаючи нас про “всю зброю Божу,” щоб змогли успішно відперти спокуси в цім лукавам часі, апостол Павло каже: “Всякою молитвою й благанням молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню й благанню за всіх святих, і за мене, щоб мені дано слово на відкриття уст моїх, щоб сміливо обявляти тайну благовістя; Його ж я й посел в кайданах, щоб у ньому був сміливий, яко же подобає мені говорити.”— Ефес. 6:11—20.

22. З огляду на кінець всіх речей, то що Петро каже робити?

²² Безсумніву, що пишучи під надхненням для нашого часу особливше, апостол Петро каже: “Усьому ж кінець наблизився. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитви.” (1 Петр. 4:7) Нам потрібно чувати для случаїв на молитви, розуміючи ясно про що молитва є, як рівно ж й бути пробудженим через віддання молитві.

ВТРАЧЕННЯ ВЕРХНЬОЇ ОДЕЖІ

23. (а) Тримаючи себе поінформованими на часі, чому ми не бажаємо засипати? (б) Зогляду, що прихід Інспектора схожий до злодія, то яку небезпеку ми повинні оминати?

²³ Коли ми тримаємо себе поінформованими відносно того, що діється в замірі Бога Єгови, то ми повинні бути надто зворушені, щоб йти спати й втратити все. Прихід Головного Інспектора подібне до приходу злодія, щоб виконати божественний суд у надходячій битві Армаґеддон, повинен порушити нас зробити всяке зусилля й приготування щоб бути пробудженим. Небезпека лежить в тому, коли ми робимо зусилля забезпечити себе вигідно матеріально й відпочивати, із думкою, що непевність котрого часу Інспектор прийде значить, що це візьме довгий час заки він прийде, і протягом того довгого часу ми можемо брати справу легковажно, постановляючи рушитися до діла, коли ми дістанемо більш дивовижній доказ про наближення його приходу.

24. Чому Головний Інспектор не повідомив нас про точний час Армаґеддону наперед, й що буде великою поміччю для нас бути чуйними?

²⁴ Інспектор не дозволить нам знати про день Армаґеддону й годину наперед, так щоб ми могли наставити алярмуючого годинника й пробудитися в найкоротшім часі перед тим, заки він прийде, й тоді зробити вигляд неначе ми на сторожі, пробуджені й зайняті на своїм призначенім пості ввесь час. В дійсності, божественний алярм дзвонить вже тепер, не тільки перед Армаґеддоном. Отже, ми мусимо пробудитися тепер й наскрізь виконувати служіння, щоб виконати як найбільше можливо заки Великий Інспектор прийде. Ми не бажаємо вдавати за гіпокрита перед ним, бо цього зробити ми не можемо, але ми бажаємо осягнути його одобрення з добрим сумлінням, бо ми любимо його прихід. Це велика поміч для нас якщо ми інтересуємося його приходом й який буде вислід з того.

25, 26. (а) Чому втрата верхньої одежі значить велике нещастя для загубившого, зогляду на значення такої одежі? (б) Що забрання одежі від слуги означає, й чому це серйозна справа для сторожа заснути?

²⁵ Якщо ми не бережемо нашої верхньої одежі, то це значить велике нещастя для нас, тому що він роздягне нас як негідних носити її й тоді спалить її цілком. Що ж значить роздягнути сторожа зобовязаного бути пробудженим й пильнувати? Також спалення його верхньої одежі? Символічно верхня одіж є зовнішним доказом, що він був призначений на службу в духовнім храмі Єгови. У признання, Божий святий дух або активна сила спочиває на такім призначенім служителі, щоб помогти йому у виконанні його завдання, і йому з ласки поручено нагоду й привілей проповідувати добру новину про Боже Царство й збирати схожих до овець поклонників зі всіх народів й тоді годувати їх духовною поживою й берегти їх духовно.

²⁶ Відібрання його службової одежі значить втрата божественного признання й забрання всіх привілеїв божественної служби, тому що він показав бути невірним в його служінні. Цього можна сподіватись відносно слуги, котрий занедбує виконувати його призначенні завдання через те, що він заснув при його службі й стався неактивним через байдужість. Ясним є, що релігійні духовники так званого Християнства ніколи не мали цієї правдивої службової “верхньої одежі,” отже вони були все “нагі” в Божих очах. Давно тому Петро застеріг: “Бо пора початись судові від дому Божого. Коли праведник тільки що спасеться, то безбожник й грішник де явиться?” (1 Петр. 4:17, 18) Це серйозна справа для сторожа заснути й так виставити себе на втрату або забрудження справ, що припоручені для його надзору. У світській армії ті вартові, що їх знайдено сплячих при їх сторожі в часі війни, були розстрілені на смерть. Чому? Тому, що вони виставляли на небезпеку життя або свободу багатьох вояків, котрих вони стерегли.

27. (а) Яку пересторогу Єгова дав пророкові Єзекіїлові відносно байдужого сторожа, й як Єзекіїл тримав свою службову одіж? (б) Що служителі пильнують, і чому вони мають бути так обережними?

²⁷ Сторож, що заснув, не може бачити або заважати надходячій небезпеці до міста або громади й тому не може дати алярму й пробудити інших про надходячу небезпеку. Звиш 2,500 років тому, коли Єрусалим мав бути знищений через завойовні армії Вавилону, Бог Єгова перестеріг пророка Єзекіїла, котрого він наставив бути вартовим для загрожених Ізраїльтянів: “Коли ж вартовик та побачить меча та й не затрубить у трубу, й люди не будуть остережені, і наступить меч і відбере кому життя, то він умре за свою провину, та кров його з руки сторожа будуть вимагати.” Тому Єзекіїлові було сказано бути пробудженим й чувати й перестерігати лукавих, котрі були загрожені мечем погуби. (Єзек. 33:6—9, ПС) Він так й зробив. Невірний Єрусалим упав, лукаві загинули в його знищенні, але Єзекіїл затримав свою пророчу службову “верхню одіж.” Вартовий слуга дозирає дорогоцінні душі або життя. Цей факт підкреслений в інструкції до християн: “Слухайте наставників ваших і коріться (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелік оддати; щоб з радістю це робили, а не зітхаючи, це бо не на користь вам.”— Жид. 13:17.

28. (а) Чому роздягнення сплячого сторожа спричиняє йому велике замішання? (б) Як оголення невірного сторожа духовно є карою за його недбальство?

²⁸ Здерши зі сплячого сторожа його верхню одіж й спаливши її вогнем, це лишає невірного сторожа нагим. На його замішання його нагота стає виявлена. Це не те, що Бог Творець зробив якусь часть людського тіла соромною; але тому, що гріх увійшов у світ і спричиняє неморальні пристрасті в упавшім тілі, і тому людина, що має власну гідність відчуває до певної міри соромні приниження, коли в наготі виставлена на публічний вид. (1 Мойс. 2:25; 3:7; 1 Корин. 12:22, 23) Отже оголення невірного служебного сторожа є карою за його недбалість. Для смирних людей й ангелів це показує, що він не був активний в службі Єгови й не сповняв свого християнського призначення, припоручення й обовязків. Він не сповняв замірів християнських, бувши одним зі Свідків Єгови й служителем. Тільки з імені він був християнином, маючи вигляд благородності, але в дійсності сили її відцуравсь. (2 Тим. 3:5) Він є невірний, лінивий, що любить вигоди, недбалий, що не бере свого обовязку серйозно в теократичнім ділі. Він не оцінює справ Бога Єгови й не пробує охороняти їх і тримати їх чистими. Він не старається побільшити земні справи Божого Царства або схоронити й розширити духовний рай вірних Свідків Єгови на землі.

29. Чому оголені (сторожі) є більше ганебні ніж яка оголена світська людина, і що приносить йому ця покара?

²⁹ Сплюх стається “голим”, як якась інша світська людина, що є грішна, тільки більш ганебно голим, тому що він був зодягнений в почесну християнську службу й повинен був знати краще й жити згідно з його відвічальностями. Його кара є схожа до “лукавого слуги,” як про це описано цими словами: “Прийде пан того слуги дня, якого не сподівається, і години, якої не відає, та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скриготання зубів.” (Мат. 24:48—51) Він умре з невірними й гіпокритами під час виконання Божого суду в Армаґеддоні Ісусом Христом, царським Інспектором. Він умре із “нагими” духовниками, котрі гіпокритично служать в їх релігійних одягах в так званих християнських храмах Божих. Це значить безнадійна смерть, друга смерть — Одкр. 21:8.

РАДІСТЬ В ЗАТРИМАННІ СВОЄЇ ВЕРХНЬОЇ ОДЕЖІ

30. (а) Наше застановлення над нещастям яке паде на сплячого слугу помагає нам оціняти що більше вповні? (б) Схожі на Ізраїльських священиків, які були висвячені, то що ми будемо виконувати в любові, й що за це ми отримаємо від Бога?

³⁰ Наше зрозуміння страшних наслідків із заспання й втрачення нашої верхньої одежі помагає нам більше оціняти в повні щастя тих, котрі стоять пробудженими й упривілейовані тримати їх верхню одіж, як Божі слуги. Схожий до злодія прихід царського Інспектора в Армаґеддоні не повинен застати нас несподіваними й бездільними, незанятими, неактивними в службі Царства. Через цілий період нашої проби, ми будемо виконувати наше посвячення Богу в любові. Ми будемо пробудженими до нашої служби й стояти в границях святого поручення або призначення в службі, так як священики робили, котрі були призначені для служби в храмі й котрим було приказано: “І стоятимеш коло входу у соборний намет і день і ніч через сім діб, і пильнуватимете заповіді Єгови, щоб вам не померти.” (3 Мойс. 8:35, 36) Отже, як вірні пробуджені сторожі, ми отримаємо Боже одобрення через його Інспектора Ісуса Христа. О, яка тоді буде радість!

31. Яка нагорода за збереження нашої одежі вдягнутої на нас?

³¹ Це заставляє нас тримати нашу верхню одіж в активній службі. Наше затримання нашого урядового убрання значить, що ми далі упривілейовані Божим признанням, як його слуги й затримані в його святій службі. Наш одяг офіціальної служби в його храмі не буде відібраний й спалений, він не примусить нас “ходити нагими” і бути знеславленими перед всесвітом, виставленими як частина цього світу, котрий має бути знищений в Армаґеддоні. В Армаґеддоні Інспектор й Виконавець пощадить наше життя. Наша надія на життя в новім світі праведності є схоронена для нас. В цей спосіб ми можемо “стояти пробудженими” на все й можемо тішитися в Божім вічнім новім світі.— Порівняй Одкриття 3:3—6.

32. Як обережні слуги будуть винагороджені відносно справи почитання?

³² Як нагорода за те, що були пробуджені і все на сторожі при храмі проти нечистого і шкідливого, ми маємо радісну участь в підтриманні на землі правдивої релігії, як “спосіб почитання, що є чистий й неопоганений з точки погляду нашого Бога і Отця.” Ми також беремо участь в царськім оправданні почитання єдиного правдивого й вічного Бога, Єгови, виправдовуючи його святе імя зі зневаг. Це єдине почитання його буде тривати у практиці під божественним одобренням через “битву великого дня Бога Вседержителя” й буде практикуватися в новім ладі під Божим Царством через Ісуса Христа. В гармонії з цим, одобрені сторожі служителі будуть мати нагоду вічно почитати й вихваляти переможного Царя вічності, й прилучитися із “животними сотворіннями” по цілій вселенній безперервно кажучи: “Свят, свят, свят Бог Єгова, Вседержитель, що був, і єсть, і прийде.” (Одкр. 4:8) Одобрений пильний служитель буде сповняти найвищу ціль в його життю, тобто прославляти й величати Бога Творця по віки.

33. Перед обличчям великого теперішнього привілею, яким чином це буде привілеєм носити нашу Богом дану верхню одіж, коли “день Єгови” прийде як злодій?

³³ О, як славне й чесне є служіння Богу Єгові в його духовнім храмі тепер! Що за невисказане щастя навіть тепер серед темного лукавого світа служити Богу, проповідуючи добру новину про Царство його Месії! Що за привілей носити Богом дану верхню одіж достойно як його служителі! Що за привілей це буде носити одіж служителя, коли “Єгови день” прийде “акуратно як злодій в ночі” й знищить так званого Християнства гіпокритичний храм Божий й збурить символічного змія, дикого звіря й фальшивого пророка й всіх “царів цілої залюдненої землі”, котрих демонами надхнена пропаганда й хитрість тепер збирає до Армаґеддону на їх знищення! (1 Солун. 5:2, 3; 2 Петр. 3:9, 10; Одкр. 19:19 до 20:3) Слуга сторож, що його знайдено пробудженим й активним на службі побачить вічну перемогу Єгови над ворогами його правдивої релігії й його єдиного правдивого правительства всієї вселенної.

34. Замість оголення й ганьби, то в що гідні служителі увійдуть і коли настане вирішальний час для них бути пробудженими?

³⁴ Ось так замість оголення й сорому, вони переживуть й увійдуть у красоту й честь як достойні служителі Найвищого Бога всесвіту і його чудового нового світу. Кожний з них буде “посудиною на честь, освяченою і потрібною владиці, на всяке діло добре наготовленою.” (2 Тим. 2:21) Щаслива справді нагорода тих, що стоять пробудженими в духовнім храмі Бога Єгови. Але вирішальний час для пробудження — ТЕПЕР!

[Примітки]