Відвага для перемоги над релігійною опозицією
1. На чому є основана відвага христіянина, і як ту відвагу показали слуги Божі?
МОЙСЕЙ стояв перед фараоном з відвагою. Йозуя показав відвагу, коли йшов до Обітованого Краю. Давид, хоч був пастушком, став відважно проти воєводи велитня Голіята. Ісус зустрінув свого противника з відвагою. Всі оті люди набули відваги через їх віру в Бога Єгову. Вони вірували! Після того, як Божий дух був вилитий в Пятидесятницю на ранніх христіян, тоді вони виконували Божу волю цілосердечно і мали повну віру. (Ефес. 6:6) Вість про царство небесне муситься дати людству. Ісуса Христа муситься проповідувати як дорогу спасення. Апостол, будучи сповнений святим духом, мав вість проголошувати про Ісуса, кажучи: “Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлів, що Господом і Христом зробив його Бог, цього Ісуса, котрого ви розпяли.” (Діян. 2:36) Той страх, що розкинув був учеників за те, що вони знали або були з Ісусом в ночі, коли він був увязнений, увесь зник. Тепер відвага взяла його місце через віру.
2. Як ті, що приходили до апостолів слухати і бути оздоровлені показали, що вони мали віру й відвагу?
2 Множество людей прибуло із міст навколо Єрусалиму, щоб почути промови апостолів, і вони приводили хворих людей “і клали на постелях та ліжках, щоб як іти ме Петро, хоч тінь отінила кого з них.” Що за віра! Всі, що мали таку віру, були оздоровлені. Та треба було відваги, щоб прийти й бути оздоровленим. (Діян. 5:14—16) Проповідування доброї новини в тому часі не знало границь — ані воно не повинно знати сьогодні. З відвагою Ісус побідив світ; тепер ученики Ісуса Христа мусять зробити так само. Чи вони мають досить відваги через віру? Побачимо.
3, 4. (а) Яка проба, що прийшла на апостолів, вимагала відваги з їх сторони? (б) Чому жидівські релігійні провідники були вельми занепокоєні?
3 Випробування відваги прийшло, коли “архиєрей і всі з ним (тодішня єресь садукейська) сповнились завістю, і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю. Ангел же Єгови відчинив у ночі двері темничні, і вивівши, сказав: Ідіть, і ставши в церкві, промовляйте до народу всі слова життя цього.” (Діян. 5:17—20) Під таким наказом від ангела Єгови, апостоли не вагалися; вони не боялися. Правда, що вони були кинуті у темницю день передтим, але їх навчено проповідувати, що було їх діло як слуг євангелиї. Їм сказано говорити про “це життя” і навчати людей, як вони можуть дістати його. В ранці вони пійшли в синагогу і навчали там людей.
4 Коли прибув архиєрей, він скликав Сангедрин й інших із старших людей із синів Ізраїля, і вони післали чиновників, щоб привели перед нього вязнів. У здивованню вони сказали: “Темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів, та відчинивши, нікого в середині не знайшли.” Така ситуація досить занепокоїла всякого. А ці Жиди були головно занепокоєні, тому що вони бажали стримати це проповідування доброї новини. Саме в той час якийсь чоловік прибіг й повідомив: “Ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять в церкві й навчають народ.”
5. (а) Коли апостолам знову заборонили проповідувати релігійні власти, то що апостоли відказали? (б) Чому це переслідування впало на апостолів?
5 “Тоді прийшовши старшина зі слугами привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх. І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей, кажучи: Чи не наказом же заказувано вам не навчати в імя це? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести кров на нас Чоловіка того. І відповіли Петро і інші апостоли: Більше треба коритись Богу ніж людям. Бог отців наших підняв Ісуса, що ви вбили його, повісівши на дереві. Цього Бог підняв як Князя і Спаса по своїй правиці, щоб дати покаяння Ізраїлеві і оставлення гріхів. І ми свідки його в словах тих і дух святий, котрого Бог дав тим, хто кориться йому.” (Діян. 5:22—32) Аджеж, що апостоли пригадали Ісусові слова: “Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть. Все це робити муть задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.” (Йоана 15:20, 21) О, як правдиві були слова Ісуса тепер для апостолів!
6. Що досвід в релігійних судах показав відносно стану серця тих ранніх христіян?
6 Слова тих апостолів на тім релігійнім суді показують, що їх страх до людей покинув їх. Навіть страх до релігійного архиєрея і тих, що були з ним, зник від них. Серця тих ранніх христіян були зєдинені в страсі до Всемогучого Бога.— Пс. 86:11.
Христіянська відвага в Еспанії в 1961
7. (а) Як ми читаємо про досвідчення тих христіян з першого століття, то які питання ми мусимо запитати себе? (б) Де свідки Єгови сьогодні зустрічають подібну ситуацію?
7 Коли ви читаєте здригаючі досвідчення, як от ці в раннім христіянськім соборі, то як ви чуєтеся? Щоб ви, будучи христіянином, робили серед таких обставин щоб далі проповідувати добру новину про Боже царство? Яку саме позицію ви взяли б, коли б були у краю, що його релігійні провідники заявили, що ви серед ніяких обставин не можете промовляти? Щоб ви зробили, будучи в католицькому краю або якому іншому, і вам сказали власти: “Ми виразно забороняємо вам навчати в те імя і не промовляти прилюдно про вашого Бога і його написане Слово? Ось в такому положенню многі христіянські свідки Єгови знаходяться в країні Еспанії саме тепер.
8. (а) Яка є причина, що в Еспанії переслідують свідків Єгови? (б) Як багато миро-люблячих людей зробило протест, але яку відповідь вони отримали?
8 Задля переслідування, яке стягнуто на свідків Єгови за проповідування доброї новини про Боже царство в Еспанії, многі одиниці по вьому світу написали листи протесту до еспанського уряду і його урядових представників в ріжних краях. Таке переслідування є стягнене на свідків Єгови еспанським урядом котрого підбурює католицьке духовенство. У відповідь на протести цього роду Еспанська Амбасада у Вашінгтоні, округ Колумбія, пише:
“У мойому краю існує цілковита свобода почитання, як на це указує артикул VI Хартії прав, де зазначено: “Ніхто не буде знущаний за його релігійні вірування ані за приватне сповнення його почитання.”
Ніхто не може казати, що в Еспанії нема свободи почитання, де 15,000 не-католицьких Еспанців мають 260 протестантських церков і кілька ісламських божниць та синагог. Треба розуміти, що це релігійного новонавернення або пропаганди не дозволяється ухваленим законом, котрого ціль є не допустити до безладдя або реакції. Величезна більшість в тому краю, як це певно відоме вам, є католицька. З другої сторони католики вірують, що протестантська наука є помилкова. Отже, еспанський уряд не може дозволити, щоб блуд поширювався між його громадянами. Цей напрям є логічний наслідок його вірувань.”
9. (а) Який же погляд має еспанське правительство відносно почитання? (б) Що свідки Єгови роблять в Еспанії?
9 Звідси ми можемо бачити, що еспанський уряд каже, що ви можете вірувати в що ви бажаєте, але нікому не розказуйте про це. Це мусить бути приватне почитання його релігії. Амбасада взяла позицію, що католики вірують, що протестантська наука є блудна, і розуміється вони клясують свідків Єгови як протестантів, тому що вони єдині в Еспанії протестують проти фальшивої науки католицької церкви. Що ж свідки Єгови роблять в Еспанії? Вони не спричиняють ніякого заколоту. Вони тільки стараються навчати людей з Біблії, котрої католицька церква не бажає, щоб люди мали. Це правда, що свідки Єгови говорять до католиків, бож там нема багато інших людей, щоб в тому краї до них говорити. Отже, щоб проповідувати в Еспанії, вони мусять говорити до католиків про Боже Слово.
10. Як це сталося, що подібна ситуація виринула з релігійної нетерпимости з боку Жидів проти ранніх христіян?
10 За днів первісних христіян зараз по Пятидесятниці, де було лише кілька тисяч визнаних христіян, в якому ж краю ті христіяни знаходилися? У цілком жидівській суспільності! Жиди, через своїх володарів, уже були розпяли й вбили христіянського провідника, Ісуса Христа, щоб задушити ту “нову релігію.” Але ж ті послідовники Христа мали далі Христову вість в їх серцях і умах. Із бігом років многі інші прийняли добру новину через апостолів, і так правда Божого Слова розходилась. Апостоли не могли замкнути свої уста ані жадні інші навернені Жиди. (Діян. 5:41, 42) Але жидівські релігійні провідники не бажали, щоб ніхто в їх суспілності почув про цю нову науку. Отже що ті релігійні священики зробили як не увязнили тих послідовників Христа і кинули у вязницю. Випустивши їх після побиття, думаючи, що вони настрашили їх, тоді священики через старшого сказали: “Ми виразно заказуємо вам, щоб ви не навчали в імя Ісуса.” (Діян. 5:28—40) Ті релігійні діячі могли легко ухвалити закони,— вони ж були тоді в силі. Але що зробити із наказом від Ісуса, щоб його послідовники проповідували правду? Кому б ви корилися?
11. Отже сьогодні в Еспанії які дві заповіді здається є в противенстві?
11 Такі самі обставини існують сьогодні в Еспанії 1900 літ пізніше. Еспансько-католицькі закони кажуть, що ви не можете говорити іншим про Біблію. Вони кажуть, що свідки Єгови можуть приватно сповняти їх почитання, але вони не можуть робити того, що Христос приказав: “Йдіть же і робіть учеників з людей усіх народів.” (Мат. 28:19) Ні, не в Еспанії!
12. (а) З огляду на теперішню релігійну ситуацію в Еспанії, чи апостол Павло був би прийнятий там? (б) Чи в Еспанії є люди, що оціняють це проповідування свідками Єгови, і чому?
12 Ранні христіяни й не думали перестати проголошувати добру новину, та й вони не перестали помимо всякого переслідування й спроб, які стягнуто на них. Ми сьогодні дякуємо Богу, що вони мали відвагу йти вперед, тому що багато тисяч людей у многих краях пізнали дорогу до вічного життя. Одного разу Павло надіявся піти до Еспанії, але Павло з його напасною службою не був би прийнятий в Еспанії сьогодні. Ця правда, якої він навчав не пасувала б до фальшивих доктрин, церемоній й диктаторського напряму католицької церкви в Еспанії сьогодні. Однак тисячі еспанських людей є вдячні, що свідки Єгови уперто проповідували від дому до дому і що вони заходили до їх домів і студіювали Біблію з ними, і що вони слухають Бога радше ніж католицьких єпископів в Еспанії. Чому так? Тому що многі особи в Еспанії пізнали правду, відступили від католицької церкви і тепер втішаються проголошенням вістки, як і інші вірні свідки Єгови робили це через роки.
13. Які рапорти показують, що релігійна опозиція в Еспанії не є нова?
13 В Річній Книжці Свідків Єгови на 1952 рік, сторона 75, оцей звіт поміщено про Еспанію:
“Поліція завжди пильнує вісників дуже близько, з чого виринуло слідуюче досвідченння: Два слуги з собору Барцелонії очевидно знайшли зацікавлення в певному домі і приготовили студію Біблії. Коли вони зробили поновні відвідини, вони знайшли там два члени тайної поліції чекаючих на них. Вони були арештовані. Їх доми були перетрясені, література сконфіскована, а самих їх кинуто у вязницю. Пізніще ту літературу уважно переглянули і розпочато слідство. Однак, мало було сказано, аж поліція знайшла артикул в Пробудись! про Франко і обставини в Еспанії. Це розярило поліцію і ті два брати мусіли перетерпіти вогонь знущання та насильств. Одначе, після зложення повного справоздання про них поліцією, їм дано пересторогу про наслідки, якщо вони будуть далі проповідувати добру новину, відтак власти випустили братів на волю.”
14. За минулих десять років які наслідки з послушенства до Божого закону виринули для свідків Єгови в Еспанії?
14 В тих часах, десять років тому, в Еспанії було тільки 121 свідків Єгови, що проповідували добру новину про Царство. Але ті відважні свідки Бога Єгови не замовчали. Вони далі проповідували ту добру новину. І многі із тих, до котрих вони говорили через роки, пізнали правду і посвятили їх життя Богу Єгові, і вони також проповідували аж до тепер, десять років пізніше, тепер там є 2,141 благовісників, свідків Єгови, що проповідують правду в Еспанії. Отже протягом тих десять років переслідування, котре тепер погіршається, свідки Єгови в Еспанії робили те саме, що свідки Єгови робили в Палестині. Вони корилися “Богу радше ніж людям.”— Діян. 5:29.
Відвага для релігійного очищення
15. За часів царя Аси, як показалась відвага в поширенню правдивого почитання?
15 Воно треба відваги, щоб станути проти всіх людей або народу й поширювати правдиве почитання, як це цар Аса робив в краю Юдейському 978 років перед Христом. “І чинив Аса, що було добре й до вподоби Єгові, Богові його. Він повикидав жертівники богів чужих і висоти, й порозбивав ідоли й повирубував їх святі дуброви.” Пророк Одеден заохочував царя Аси. “Як почув Аса ці слова й пророкування Одеденка пророка, то посьмілішав і повикидав ідольську гидоту з усього краю Юдиного й Беняминового, й з міст, що їх забрав на горі Ефраїмовій, і поновив жертівник Єгови, що був перед притвором Єгови.” (2 Паралип. 14:2, 3; 15:8) Цар Аса мусів надіятися на Єгову і бути сильним і відважним, щоб це вчинити. Та й він мав піддержку від Бога, і він сказав людям, “глядіти Єгови, Бога батьків своїх, і держати закон і заповіді.”— 2 Паралип. 14:4.
16. Як свідки Єгови виконали знищення іконів?
16 Христіянські свідки Єгови показали ту саму ласкаву відвагу до всіх народів світу. Вони навіть виконували іконоклястичну роботу (тобто, винищували ікони) в Христіянстві, де міліони католиків почитають ікони-фігури замість правдивого Бога. Тому що свідки Єгови навчали людей, що Біблія говорить про почитання образів, многі із них понищили їх ікони-образи. По всьому світі дається багато пошани таким образам всіляких богів, великих і малих. Сотки тисячі отвертого ума люди слухали свідків Єгови й довідалися, що Слово Боже каже про почитання образів; і тоді вони набрали відваги й відступили від їх релігійної системи і її почитання ідолів, як це Аса порадив людям зробити давно тому.
17. В Ефесі, як проповідування Павлове вплинуло на вироблення образів, і які були наслідки?
17 Павло мусів зустрічати таку саму ситуацію в його часі. Павло не мав наміру позбути чиєсь крамарство. Радше він сказав: “Горе мені, коли не благовіствую!” (1 Кор. 9:16) Він був обовязаний розказувати правду, і наслідок був, що многі люди перестали купувати образи. Один Деметрій виробляв срібні храми Артемиди (богині), і такі храми приносили йому добрий дохід. Так і сьогодні, а особливо в католицькій релігії. Але це діло вироблення й продажі образів приупало до досить великої міри, як наслідок того, що Павло розказував людям. Йому треба було відваги, щоб далі проповідувати, коли великий гендель воював проти нього. В дійсності він тільки проповідував правду з Божого Слова й звертав їх до правдивого почитання Бога Єгови. Однак, Деметрий не дуже любив загубити свій гендель. Отже він сказав до своїх спів-ремісників: “Бачите й чуєте, що не то в Ефесі, а мало не по всій Азиї цей Павло, пересвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.” (Діян. 19:26) Така промова зворушила місто Ефес. Сформувалась товпа. Це спричинило великий галас, і люди кричали майже дві годині: “Велика Артемида Ефеська!” “А, як утихомирилась буча, покликав Павло учеників і попрощавсь, і пішов у дорогу до Македонії. Пройшовши ж там ті сторони і напімнувши їх многими словами, прийшов у Грецію.”— Діян. 19:34; 20:1, 2.
18. Чому потрібно виявляти фальшивість почитання образів?
18 Як це бувало за часу Аси і за часу Павла, так ми бачимо й сьогодні. На почитання образів, що є ложне почитання, муситься звернути увагу забобонних людей, що шукають правди й праведности, так щоб вони відвернулись від їх ложної релігії.
19. Що помагає людині мати відвагу зустрінути й перемогти релігійну опозицію?
19 Хоч христіянські надзирателі, як Павло, бачать свій привілей промовляти до чужинців про добру новину, рівнож ті надзирателі мусять заохочувати христіян многими словами, щоб далі йти вперед правим шляхом. Павлова вірність серед переслідування скріпляла тих христіян, що були дійсно посвячені Богу, щоб вони далі поступали в їх роботі хоч Павло мав оставити їх. Бачити людей, що вони відвертаються від ідолопоклонства і співтоваришать із правдивими поклонниками Єгови, то це дуже заохочуюче, але ж треба також й зустрінути ярість релігійної організації, яку ті люди лишають. Віра в що людина вірує помагає зустрінути такі спроби, але їх можна зустрінути більше відважно через регулярне зібранняся із собором Божих людей, котрі мають той самий ум і дух.
Спільне заохочування
20. Чи й надзирателі потребують заохоти? Що Писання показують?
20 Чи ви коли призадумались, що й надзиратель, котрий помагає соборові прийти до зрілости, також потребує заохочення? Він може бути заохочений і скріплений у своїй вірі дуже часто через найбільше покірного, смирного та відсталого чоловіка в соборі. Сама присутність такої людини на зібранню й виміна слів із ним помагає надзирателеві й іншим в соборі Божому. У своїм листі до Коринтян Павло каже, що він набрав відваги від собору. Він розказує нам, як дух Титів був “заспокоїв його від усіх вас,” у соборі Тит мав важну позицію як надзиратель в ранній церкві, і він був скріплений і заохочений тими самими одиницями яким він служив. Тит любив той собор, тому що він бачив послух у всіх із них. Який саме вплив ці відвідини Тита зробили на Павла, апостола до поган, котрий печаливсь усіма соборами? Павло розказує, що це зробило йому: “Радуюсь оце, що у всьому можу звіритись вам.” (2 Кор. 7:13, 16) Так, Павло ставсь сильним і відважним через віру собору.
21. Як Павлові досвідченння у вязниці дали відвагу його христіянським братам?
21 Здругого знову боку, Павлова непохитна вірність навіть у вязниці в Римі дала відвагу його братам. Павлові кайдани у вязниці “явились у всьому судищі і по всіх інших місцях, і більше братів у Господі, упевнившись кайданами моїми, ще більше осьмілились без страху промовляти слово Боже.” (Филип. 1:13, 14) Павлів властивий приклад, що він пійшов до вязниці за праведність, був підйомом для христіянських соборів. Павлові написані листи до соборів по всьому світі, і чинячи це із вязниці, скріпляли всіх послідовників Христа і заставили їх йти вперед сміливо. Це зробило Павла щасливим й він радувався бачити відвагу його братів в проповідуванню Божого слова не зважаючи що станеться з ними в ріжних областях Римської Імперії. Те саме є правдою сьогодні.
22, 23. (а) Як правдиві христіяни сьогодні протидіють, коли їх брати в переслідувані? (б) Щоб зустрінути переслідування, то яку пораду дає Петро?
22 Коли христіянина кинуть у вязницю за проповідування доброї новини, або його віддадуть у плінний табор за те, що він відмовиться сказати, що спасення приходить від чоловіка, як от від Гітлєра і його уряду, або коли він переслідуваний і знущаний за те, що він проповідує Біблію свойому сусідові, а закон краю каже, щоб не говорити нікому про Боже царство, тоді Божі люди покажуть свою віру з відвагою усьому світу. Нехай ціла дияволська організація старається задушити проповідування доброї новини про Боже царство в цих послідних часах, то це все завернеться до них. Світло Слова Божого буде сияти без ріжниці як велике буде переслідування й горе, яке впаде на вірних слуг Божих. Ця правда відноситься до правдивих христіян сьогодні, як це було з ранніми христіянами. Петро дав оцю пораду христіянським свідкам Єгови і всім іншим, що бажають вийти із цього на-смерть-переляканого світу:
23 “Тільки ж коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, ані тривожтесь, а Господа Христа святіть у серцях ваших. Бувайте завсіди готові дати одвіт всякому, що домагається від вас слова про вашу надію, з лагідністю і страхом.”— 1 Петр. 3:14, 15.
24, 25. (а) Чому страхи світу не панують над життям тих посвячених, що чинять волю Єгови, але що помагає їм побіджати світ? (б) Як брати з Риму дали відвагу для Павла, і чинячи це, як вони показали любов до Ісуса?
24 Сьогодні ми живемо в світовім переляку, в страсі про само-винищення. Чому ж такий переляк між народами? Тому що в йому нема любови. Ісус сказав: “Любіть один одного як я полюбив вас.” (Йоана 15:12) Таку любов ви знайдете в людях, що посвятилися чинити волю Єгови, і вони будуть терпіти за праведність і це вони будуть робити разом без злости. Але ж де є любов між народами сьогодні, або хоч би між людьми ріжних народів? Якщо ви бажаєте знайти таку любов, то ви мусите відлучитися від народів, як це Ісус і ранні христіяни зробили. Ісус сказав: “Вони не є зі світа, як і я не зо світа.” (Йоана 17:16) Щоб узяти таку позицію у світі, що повний страху, то треба відваги. Але це можна зробити, як це Ісус сказав: “У світі горе мати мете, та бодріться! бо я побідив світ.” (Йоана 16:33) Так і ви можете зробити, якщо ви посвячений христіянин. Многі вже побідили, і ваші брати поможуть вам, хоч часом обставини здаються темними. Коли Павло був у дорозі до вязниці в Римі, собор вийшов зустрінути його, як це історія в Діяннях 28:14, 15 каже: “Звідтіля, брати почувши про нас, повиходили на зустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трьох Гостинниць. Побачивши їх Павло і подякувавши Богу, набрався відваги.”
25 Ті брати з Риму вийшли, щоб зустрінути чужинця їм, але він був їх братом у кайданах. Вони ж ніколи не бачили Павла перед тим, але вони памятали Ісусові слова: “Я був чужинецею і ви погостили мене; нагий, та й зодягли мене, недугував, і ви одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.” (Мат. 25:35, 36) Посвячені христіяни в Римі ніколи не мали нагоди послужити Ісусу Христові, як от апостоли і Марія й Марта й многі інші служили Ісусу і дбали про його потреби в Палестині. Але Ісус сказав: “Направду кажу вам: Скільки раз ви чинили це одному із цих братів моїх найменших, мені чинили.” Що було зроблено для Павла, то це почислено як для Ісуса. Вже саме зустрінення Павла показувало любов і віру, яку той собор мав до вірного брата, і цей чин з боку собору дав Павлові відвагу.— Мат. 25:40.
26. Як ми можемо сьогодні, навіть у вічі релігіної опозиції, затримати відвагу й бути сильними серцем?
26 Чи ви потребуєте відваги? Тоді сходімся разом, “не покидаючи зібрання свого, як у деяких звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближується день.” (Жид. 10:25) Сьогодні тисячі людей є свідомі про свою духовну потребу і вони відступають від цього лукавого світа і шукають правди зі свідками Єгови. Вони приходять від усяких релігійних угроповань, як із тих людей, що кажуть вони не мають ніякого релігійного звязку. Чому? Тому що вони люблять життя і студії Біблії зі свідками Єгови. Це поможе їм збудувати їх віру в Бога Дателя життя. Як це тисячі студіюють Слово Боже разом із собором Божих посвячених людей, тоді віра підбудується і дасть їм відвагу й силу — потрібні чесноти в цих часах. Тоді страх світа вже не буде їх страхом, тому що активні свідки Єгови в дійсності очікують на знищення цього ладу в битві Армагедон. Коли вони так чекають, вони проголошують царство Єгови як єдину надію для людства. Хоч народи і більшість людей світу не годяться із цією потішаючою вісткою, і многі свідки є переслідувані, увязнені, а навіть повбивані за проповідування з Божого Слова, то вони пригадують скріпляючі слова псальміста Давида: “Будьте сильні і майте в серці відвагу, ви всі, що вповаєте на Єгову.”— Пс. 31:24.
[Вставка на сторінці 122]
Навчи мене творити волю твою! Ти бо єси Бог мій.— Пс. 143:10.