Чи ваше “так” дійсно значить так?

ДВОЄ дозрілих вдовиць з убогими достатками у Лонґ Айленд, Нью-Йорку, чекали на приємний обід з маленькою групою, включно з давно знайомим другом. По суті, він мав бути їхнім спеціальним гостем. Цей порядний чоловік відповів „так” на їхнє запрошення, і тому жінки радісно метушилися, приготовляючи їжу, а особливо тому, що він обіцяв прийти на обід. Але той чоловік не прийшов. Уже минуло багато років, і жінки не є нагнівані на цього чоловіка. Однак, до цього дня вони пригадують собі те болюче розчаровання.

Цей правдивий досвід може пригадувати вам час, коли ви самі були розчаровані, коли запросили когось на обід, а він не прийшов. З другої сторони, так як більшість з нас, можливо ви можете пригадати випадок, що через непередбачені обставини, ви не могли дотримати зобов’язання. В такому разі хтось міг сумніватися: Чи ваше „Так” дійсно значить так?

Основний принцип

Звичайно, деякі обітниці є багато важніші від дотримування свого слова прийти на обід. Але, основний принцип є той самий без різниці чи обітниця є мала чи велика. А який є цей принцип?

У Своїй Проповіді на Горі, Ісус Христос сказав: „Нехай ваше слово Так значить Так, а ваше Ні, Ні”. Ісус тут радив, щоб не присягати нерозбірливо і легковажно так, як у деяких був звичай. (Мат. 5:33—37, НС) Певно, що особа не потребує підтверджувати кожне слово обітниці присягою. Вона лише повинна дотримувати своє слово. Це значить, що її „Так” дійсно повинно бути Так.

Безперечно, що то не завжди є легко дотримати своє слово. Часами через змінені обставини є неможливо дотримати зобов’язання. Одначе, Писання говорить, що праведний, маючи ласку Бога Єгови „присягає, для себе хоча б і на зло,— і дотримує”. (Пс. 15:1, 2, 4) Так, він можливо згодився зробити щось, що не вийшло йому на добро. Але він таки дотримав своє слово.

Бог Єгова Сам є найбільший дотримувач обітниць, і таким чином постачаючи прекрасний приклад тим, що бажають Його ласки. Згідно з цим, Бога-боячий Ісус Навин міг написати: „Зі всіх добрих обітниць, яких Єгова дав домові Ізраїлевому, ані одна не похитнулася; усі сповнилися”.— Іс. Нав. 21:45, НС.

Отже, який принцип підкреслюють слова Ісуса, псальмоспівця та Ісуса Навина? Оцей: Ми повинні старатися дотримувати наше слово. В дійсності, наше „Так” повинно дійсно бути Так, хіба перше повідомимо особу.— Прип. 6:1—5.

Необхідні причини

Хоч вищезазначені принципи справді застосовуються до важних згод, то на хвильку застановімся над такими меншими справами, як коли приймаємо запрошення на обід. Переважно запрошується когось на обід через дружбу. З цієї причини, господиня радо витрачає час та гроші купувати та приготовляти їжу, так як тих двоє вдовиць про яких ми згадали раніше. Який друг хоче так легковажити такими справами, коли обіцяє прийти на обід, а тоді не дотримує свого слова з малої або без жодної причини? Певно, що правдива дружба є доброю причиною дотримати слово. Крім того, лише подумати про витрату грошей та час повинно спонукати нас дотримувати слово.

Також через правду є дуже важно дотримувати своє слово і не зневажати запрошення на обід, щоб не розчаровувати господарів. Придатно, псальмоспівець Давид сказав Богові: „Ото, полюбив єси правду в глибинах (у серці)”.— Пс. 51:8.

А що коли хтось згодиться прийти на обід до скромного дому, але пізніше його запрошують на банкет у палаці того самого вечора? Коли б він пішов на обід до заможного, а бідний довідається про це, то як він буде почуватися? Правдоподібно це буде боляче для нього і він розчарується. Отже, бажання не витворювати такого болю є ще одна необхідна причина чому ми повинні шанувати перше запрошення, щоб наше „Так” справді значило Так.

Цікаво, коли Ісус Христос відсилав деяких з Його послідовників помагати людям духовно, то Він сказав: „Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому”. І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас вернеться. Зоставайтеся у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них — бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім”.— Луки 10:1, 2, 5—7.

Ісусові учні мали перебувати у тому домі аж поки не закінчать своє доручення в тому селі чи місті. Його послідовники не мали переходити з одного дому у другий лише тому, що якийсь господар був більш заможний або міг дати учням більшої вигоди та розваги.

Лише пригадання цих інструкцій Ісусовим послідовникам може вплинути на рішення, коли він погоджується прийти на обід у скромному домі, а пізніше отримає запрошення на банкет в іншому домі у той самий час. Без сумніву, що через несамолюбність та чесність така особа буде дотримувати своє перше зобов’язання.

Зробивши так, гість може мати дуже приємний час у такому скромному домі. Та ж дружній, теплий, неформальний дух такого дому може бути багато більш підкріпляючим від великого банкету! У Писанні ми читаємо: „Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл та ненависть при тому”.— Прип. 15:17.

Справді, що справедливість, любов та увага до інших спонукує осіб доброго серця дотримувати свої обітниці. Такий є шлях правди, чого сподівається від побожних осіб. (Ефес. 4:25) І дотримування слова повинно включати навіть дотримування слова прийняти запрошення бути з близькими друзями. Справді, що це є один спосіб, яким ви також можете доказати, що ваше „Так” дійсно значить Так.