Щасливі, хоча зненавиджені

1. Що Ісус сказав під час Нагірної проповіді і чому ці слова, мабуть, здивували його слухачів?

ПІД час Нагірної проповіді Ісус сказав: «Щасливі ви, коли... інші вас ненавидять» (Луки 6:22). Мабуть, ці слова здивували його слухачів, адже нікому не подобається, коли його ненавидять. Що Ісус мав на увазі? Сьогодні це запитання дуже актуальне. Розгляньмо, чому багато людей нас ненавидять і які в нас при цьому є причини для радості.

ЧОМУ НАС НЕНАВИДЯТЬ

2, 3. Чому служителів Єгови переслідують і як розуміння цього впливає на нас? (Івана 16:2, 3).

² Нас ненавидять, тому що ми поклоняємося Єгові. Ісус пояснив, чому його послідовників будуть переслідувати і навіть вбивати: «Люди чинитимуть так тому, що не пізнали ні Батька, ні мене». (Прочитайте Івана 16:2, 3.) На кому лежить найбільша вина за те, що люди не знають Єгови і ненавидять його служителів? На Сатані, «богові цього світу» (2 Кор. 4:3, 4). Він засліплює людям розуми, щоб вони не пізнали правди про Єгову, і спонукує їх протидіяти тим, хто знає і любить Бога (Ів. 8:42—44). Як ця думка впливає на наше ставлення до переслідувачів? Розуміючи, що вони обмануті Сатаною, ми не відповідаємо їм ненавистю на ненависть.

³ Чудовий приклад подає брат Павлоa, який живе в країні, де наша діяльність заборонена. За вірне служіння Єгові його заарештували, жорстоко побили і посадили в одиночну камеру на довгі місяці. Ось що Павло каже зараз: «Для мене очевидно, що нас переслідують, тому що демони намагаються зупинити поклоніння Єгові. Наскільки я побачив, більшість людей, які працюють у в’язницях, не відчувають до нас особистої неприязні. Вони просто виконують свою роботу». Подібну думку висловив брат з Хорватії, який зіткнувся з сильною протидією батьків. Він сказав: «Я розумію, що мій справжній ворог — не батьки, а Сатана» (Еф. 6:12).

4. Чого нас вчить приклад Ісуса і Степана? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁴ У нас немає ненависті до гонителів. Нерідко ми навіть молимося за них (Матв. 5:44). Цього нас вчить приклад Ісуса і Степана. Прибитий до стовпа мук, Ісус молився: «Батьку, прости їх» (Луки 23:34). Ісус просив Єгову пробачити воїнам, які просто виконували наказ. Можливо, він мав на увазі і натовп, який вимагав його смерті, піддавшись на провокації релігійних провідників. Ісус розумів, що всі ті люди насправді не знали, що робили. Степан теж просив Бога пробачити його вбивцям (Дії 7:58—60). Чи Єгова відповів на ці молитви? Так. Багато людей, які були причетні до суду над Ісусом і до його страти, згодом розкаялися, повірили в нього і охрестилися (Дії 2:36—41). І щонайменше один чоловік, який підтримував убивство Степана, Савл з Тарса, став християнином і глибоко шкодував про жахливі речі, які робив по незнанню (1 Тим. 1:13).

5. Що ви взяли для себе з історії Сесара?

⁵ Єгова і сьогодні відповідає нам, коли ми молимося за своїх гонителів. У цьому на власному досвіді переконався Сесар, який живе у Венесуелі. Він виростав у релігійно розділеній сім’ї. Його батько вороже ставився до Свідків. Ось що Сесар пригадує зі свого дитинства: «Моя мама була ідеальною дружиною і матір’ю. Хоча для неї завжди головним був Єгова, вона ніколи не нехтувала батьком. Вона вчила мене і моїх братів та сестер поважати його і слухатися, якщо він не вимагав нічого, що суперечило б волі Єгови». Минули роки, і серце батька Сесара зм’якшилось. Сесар каже: «Одного дня я палко помолився до Єгови, а потім запитав батька, чи не хотів би він вивчати зі мною Біблію. І, уявляєте, він погодився! Не можу вам передати, який я був щасливий». З часом батько Сесара охрестився. Звичайно, не всі противники так змінюються, але дехто починає інакше до нас ставитися, коли бачить, з якою повагою ми розмовляємо та поводимось. Ми цьому раді і дуже хочемо, щоб Єгова, милосердний «Суддя всієї землі», привів до себе ще когось із цих людей (Бут. 18:25).

6. З якої ще причини нас ненавидять? (Марка 13:13).

⁶ Нас ненавидять, тому що ми підтримуємо Ісуса. Він сказав, що справжніх християн усі будуть ненавидіти за його ім’я. (Прочитайте Марка 13:13.) Що мається на увазі під Ісусовим іменем? Його репутація і становище. Він правитель Божого Царства. Люди, які вороже до нас ставляться, покладають свої надії на земних лідерів, а не на Царя, якого вибрав сам Єгова. У 1914 році Ісус Христос сів на трон у Божому Царстві. І дуже скоро він ліквідує земні уряди — всіх, хто не визнає́ його влади.

7, 8. Чому дехто зі служителів Єгови стає об’єктом насмішок? (Івана 15:18—20). (Дивіться також ілюстрації.)

⁷ Нас ненавидять, тому що ми відрізняємося від світу Сатани. Ісус пояснив, що його послідовників будуть ненавидіти за те, що вони не належать до світу. (Прочитайте Івана 15:18—20.) Так само як християни першого століття, ми відрізняємося від безбожного світу своєю поведінкою, мовою і поглядами. Через це багато братів і сестер стали об’єктом насмішок на роботі або в школі (1 Пет. 4:3, 4). Однак, побачивши нашу непохитність, деякі люди зрештою починають нас поважати.

⁸ Розгляньмо приклад Ігнасіо з Центральної Америки. У школі один вчитель висміював його християнські цінності. Коли Ігнасіо закінчував школу, вчитель поцікавився, як йому вдавалося витримувати ворожість довколишніх і не поступатися своїми принципами. Ігнасіо пояснив, що він бачить у Божих законах захист, а потім запросив учителя на зібрання. І вчитель прийшов! Чоловіка так сильно вразила тепла атмосфера у зборі, що він продовжив ходити на зібрання. Пізніше він почав вивчати Біблію і сам зіткнувся з ворожим ставленням до себе. Але це не завадило йому духовно рости. Зрештою він охрестився.

9, 10. а) Чим ще християни відрізняються від світу Сатани? б) До чого нас спонукує приклад апостола Павла?

⁹ Ми відрізняємося від світу Сатани також тим, що не втручаємося в політику і не беремо участі у війнах (Ів. 18:36). Відповідно до вказівки з Римлян 13:1, ми стараємося бути законослухняними громадянами. При цьому християни не стають ні на чий бік у політичних конфліктах, не висувають свої кандидатури на виборах і самі ні за кого не голосують. Чому ми дотримуємося такої позиції? Тому що повністю віддані Єгові і його Царству, на чолі якого — Христос. Багато Свідків Єгови позбавлені волі за свої переконання. Але і в тюрмах вони продовжують проповідувати. Ці брати і сестри наслідують апостола Павла, який провів не один рік під домашнім арештом і в ув’язненні (Дії 24:27; 28:16, 30). Він ділився доброю новиною з усіма, хто його слухав, в тому числі з тюремними охоронцями, суддями, намісниками, царями і, можливо, навіть з наближеними імператора Риму, Нерона (Дії 9:15).

¹⁰ Так само й сьогодні наші ув’язнені брати та сестри проповідують усім, хто їх слухає, зокрема суддям, високопосадовцям і охоронцям. Один брат, який провів у в’язниці понад шість років за відмову служити у війську, сказав, що сприймав свій в’язничний термін не як покарання, а як завдання від Єгови. Він шукав людей, схильних прийняти правду. Яка це велика радість — допомагати Єгові доносити добру новину до найрізноманітніших людей! (Кол. 4:3). Розгляньмо, що ще робить нас щасливими, незважаючи на те, що нас ненавидять.

ЧОМУ МИ ЩАСЛИВІ, ХОЧА НАС НЕНАВИДЯТЬ

11. Як переслідування зміцнюють нашу віру? Наведіть приклад.

¹¹ Ми знаємо, що ненависть світу — це сповнення біблійних пророцтв. У першому записаному в Біблії пророцтві Єгова передрік, що Сатана і його символічне потомство — всі його прибічники — будуть ненавидіти кожного, хто любить Бога і служить йому (Бут. 3:15). Ісус часто підтверджував правдивість цих пророчих слів — про це сказано в усіх чотирьох Євангеліях (Матв. 10:22; Марка 13:9—12; Луки 6:22, 23; Ів. 15:20). Подібні згадки є і в інших авторів Грецьких Писань (2 Тим. 3:12; Як. 1:2; 1 Пет. 4:12—14; Юди 3, 17—19). Тому переслідування нас не шокують. Навпаки, ми радіємо, що біблійні пророцтва виконуються і є ще один доказ того, що ми служимо правдивому Богу. Сестра, яка живе в країні, де на нашу діяльність накладено обмеження, розповідає: «Коли я присвячувалась Єгові, я знала, що рано чи пізно зазнаю переслідувань. Тому вони мене не злякали і не здивували». Серед багатьох переслідувачів цієї сестри був її чоловік. Він принижував її, спалював Біблію і нашу літературу. Але сестра не піддалася страху і не відступила. Навпаки, її віра стала міцнішою (Євр. 10:39). Вона каже: «Переслідування були передречені, тому я знала, що вони почнуться. Зіткнувшись з ними, я ще більше переконалася, що вибрала правильну релігію».

12. Що допомагало одному братові зносити переслідування?

¹² Хоча ми попереджені про переслідування, зносити їх все одно буває непросто. Ось що один брат написав про час, який він провів у в’язниці: «Іноді мене накривало пригнічення, я сильно переживав і просто починав плакати». Що йому допомогло? «Я постійно молився,— каже він,— починав з молитви кожен свій ранок. Потім часто молився протягом дня, коли виникали проблеми. Якщо мене обурювала якась несправедливість, я закривався в туалеті і починав молитися». Також цей брат пригадував служителів Єгови минулого і сучасності, які залишалися вірними попри жорстокі переслідування. Це допомогло йому все витримати і наповнювало його серце миром, який Ісус обіцяв своїм послідовникам (Ів. 14:27; 16:33).

13. Що допомагає нам перемагати ненависть?

¹³ Наша любов сильніша за будь-яку ненависть. Ісус до останнього подиху палав любов’ю до Батька. Не переставав він любити і своїх друзів (Ів. 13:1; 15:13). Якщо ми любитимемо Єгову та одновірців, ненависть цього світу ніколи нас не зламає. Це підтверджує приклад апостола Павла.

14. Що допомогло Павлові не відступити перед лицем смерті?

¹⁴ Незадовго до своєї страти Павло написав лист близькому другові, Тимофію. У ньому було сказано: «Бог дав нам не дух боягузтва, а дух сили, любові» (2 Тим. 1:7). Павло мав на увазі, що сильна любов до Єгови спонукує християнина не відступати перед лицем найважчих випробувань (2 Тим. 1:8). Без сумніву, саме завдяки любові Павло мужньо прийняв смерть, залишившись вірним Богові (Дії 20:22—24).

15. Як у наш час брати і сестри виявляють одне до одного саможертовну любов? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁵ Так само як Акила й Прискилла ризикували життям заради Павла, сьогодні багато хто іде на великий ризик, щоб підтримати своїх братів і сестер в умовах переслідування (Рим. 16:3, 4). Це говорить про те, наскільки сильно ми любимо одне одного. Наприклад, у Росії брати і сестри приходять на судові слухання, щоб підбадьорити заарештованих одновірців. Коли одна сестра побачила біля суду десятки Свідків, від зворушення їй аж відняло мову. Вона відчула приплив сил, яких так потребувала. Це щастя — мати любов, яка перемагає будь-яку ненависть.

16. Чому апостол Петро написав, що ті, кого утискають за служіння Богові, щасливі? (1 Петра 4:14).

¹⁶ Ми знаємо, що Богові приємно бачити нашу стійкість. (Прочитайте 1 Петра 4:14.) Апостол Петро написав, що ми щасливі, якщо нас утискають за служіння Єгові. Чому? Те, що ми залишаємося вірними в таких обставинах, доводить, що «на [нас] перебуває дух... Божий». Петро з власного досвіду знав, наскільки приємно усвідомлювати, що ти витримав випробування і Бог тобою задоволений. Невдовзі після П’ятидесятниці 33 року н. е. юдейська храмова охорона заарештувала Петра та інших апостолів за проповідування. Петро мужньо виступив на захист своєї віри (Дії 5:24—29). Хоча апостолів висікли, вони не перестали проповідувати. Більш того, вони раділи, що «удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я». Коли зневажають нас, ми теж маємо підстави для радості (Дії 5:40—42).

17. Що Ісус сказав учням в останній вечір перед своєю стратою?

¹⁷ В останній вечір перед своєю стратою Ісус сказав учням: «Хто любить мене, того буде любити й мій Батько. І я теж любитиму його» (Ів. 14:21). Ми з нетерпінням чекаємо часу, коли за служіння Єгові люди будуть нас любити, а не ненавидіти (2 Фес. 1:6—8). А поки цей час не настав, нехай нас зміцнюють думки з цієї статті. Бути щасливим, коли тебе ненавидять, можливо!