Як допомогти родичам, які не служать Єгові

1, 2. Через що могли змінитися наші стосунки з родичами?

ЯКОСЬ Ісус сказав чоловіку, який хотів стати його послідовником: «Іди додому, до родини, і розкажи про все, що зробив для тебе Єгова» (Марка 5:19). Ісус знав, що нам властиво ділитися зі своїми родичами добрими новинами.

² Згадайте часи, коли ви вперше почули добру новину з Біблії. Мабуть, вам не терпілося поділитись нею з усіма родичами. Але, скоріш за все, не кожному з них сподобалося те, що ви почали вивчати Біблію зі Свідками. Або ж може бути, що ви донесли інформацію занадто прямолінійно і це створило напруження. Як зберегти або відновити хороші стосунки з родичами, не поступаючись при цьому своїми християнськими цінностями?

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ У цій статті ми розглянемо чотири поради. По-перше, важливо пройнятися співчуттям. Воно буде спонукувати нас добре ставитися до невіруючих родичівa попри те, що вони не відгукуються на добру новину. По-друге, потрібно правильно реагувати на їхні образливі слова та вчинки. По-третє, нам варто бути терпеливими і не втрачати надії, що колись наші родичі захочуть служити Єгові. І, по-четверте, треба показувати, що ми їх любимо.

ПРОЙМІТЬСЯ ДО НИХ СПІВЧУТТЯМ

4. Як Ісус ставився до тих, хто був байдужим до його звістки?

⁴ Ісус не поспішав відвертатися від тих, хто був байдужим до його звістки. Він порівняв себе до робітника, який не переставав доглядати за фіговим деревом, хоча воно не приносило плодів (Луки 13:6—9). На той момент Ісус вже більше ніж три роки докладав зусиль, щоб євреї повірили в нього і стали його послідовниками. Чому він був таким наполегливим? Тому що співчував людям. Співчуття допомагало йому бути терпеливим.

5. Чому Ісус співчував своїм співвітчизникам?

⁵ Ісус співчував своїм співвітчизникам, бо релігійні провідники не допомагали їм розвинути справжню віру в Бога. Люди «були як вівці без пастуха» (Марка 6:34). Незадовго до своєї смерті Ісус навіть оплакував Єрусалим. Він знав, що через брак віри більшість його мешканців втратить життя (Луки 19:41—44). Приклад Ісуса дуже цінний для нас. Нам не можна бути байдужими до наших родичів. Співчуття спонукуватиме нас не покидати спроб їм допомогти.

6. Чому нам варто бути терпеливими до своїх невіруючих родичів? (Галатів 6:9).

⁶ Прочитайте Галатів 6:9. Навіть якщо родичі не цікавляться вашими віруваннями, все одно будьте до них терпеливими і робіть їм добро. Глибоко вкорінені упередження не зникають за один день і віра не з’являється відразу. Колись ви й самі «не мали надії та перебували без Бога» (Еф. 2:12). Але хтось терпеливо вам допомагав, і ви почали служити Єгові. Тому не знеохочуйтесь. Хто знає, може, одного дня ваші зусилля принесуть плоди.

НЕ ПРИЙМАЙТЕ ОБРАЗЛИВІ СЛОВА ТА ВЧИНКИ БЛИЗЬКО ДО СЕРЦЯ

7. Через що брати Ісуса могли не вірити, що він Месія?

⁷ Брати Ісуса, мабуть, чули про його чудеса в Галілеї (Луки 4:14, 22—24). Все ж вони в нього не вірили (Ів. 7:5). Чому? Біблія не пояснює. Але в ній згадуються дві причини, через які деякі євреї не ставали Ісусовими послідовниками. Хтось боявся суспільного осуду (Ів. 9:18—22). А хтось знав Ісуса з дитинства і не міг уявити його в ролі Божого представника (Марка 6:1—4). Такі самі причини могли бути в Ісусових братів. Можливо, і ваші родичі бояться осуду або просто не сприймають вас серйозно.

8. Через що родичі можуть говорити або поводитися з нами неприязно?

⁸ Постарайтесь зрозуміти, що стоїть за їхніми словами і вчинками. Брати Ісуса могли бути серед тих родичів, які казали, що він зійшов з розуму (Марка 3:21). Чому вони так подумали? З контексту видно, що Ісус був настільки зайнятий проповідуванням і зціленням людей, що не мав часу навіть поїсти (Марка 3:20). Можливо, родичі вирішили, що він став фанатиком. Наші рідні теж можуть думати, що ми занадто захопилися релігією. Тоді варто показати їм, що, хоча служіння Богу для нас важливе, в нашому житті є місце й іншим заняттям.

9. Як можна допомогти родичам змінити своє ставлення до Свідків? (1 Петра 3:1, 2). (Дивіться також ілюстрації.)

⁹ Нехай ваша поведінка говорить за вас. Ваші добрі слова та вчинки можуть спону́кати родичів змінити своє ставлення до вас. (Прочитайте 1 Петра 3:1, 2.) Уявімо сестру, чоловік якої незадоволений тим, що вона йде на зібрання чи в служіння, а його залишає самого. Щоб проводити з ним більше часу, вона могла б трохи змінити свої плани — наприклад, іти в служіння тоді, коли чоловіка немає вдома або коли він чимось зайнятий. Своєю гнучкістю і розсудливістю сестра може допомогти чоловікові подивитися на Свідків інакше.

10. Як наслідувати Ісуса, коли чуємо різні закиди на свою адресу?

¹⁰ Не відповідайте на кожен закид. Коли Ісуса звинуватили в тому, що він ненажера і любить вино, він не розізлився і не став захищатися. Він просто запропонував проаналізувати факти, а вони свідчили про протилежне (Матв. 11:19). Крім того, якщо подивитися на життя Ісуса, стає очевидно, що він не впадав у крайнощі і вмів приємно проводити час. (Порівняйте Івана 2:2, 6—10.) Беріть з Ісуса приклад. Ви не мусите відповідати кожного разу, коли про вас говорять щось погане. Нехай родичі самі побачать, що ви не фанатики і ведете щасливе, повноцінне життя. Тоді вони не будуть вірити наклепам на Свідків.

БУДЬТЕ ТЕРПЕЛИВИМИ І НЕ ВТРАЧАЙТЕ НАДІЇ

11. Як Ісус ставився до своїх братів?

¹¹ З євангельських оповідей видно, що Ісус був дуже терпеливим до своїх братів. Скоріш за все, вони теж були на весіллі в Кані і бачили перше Ісусове чудо (Ів. 2:11, 12). Однак, як уже згадувалося, вони все одно в нього не вірили. Чи Ісус викреслив їх зі свого життя? Ні. У Біблії записана розмова Ісуса з братами, яка відбулася більш ніж через три роки після чуда в Кані. В Ісусових словах немає ані неприязні, ані роздратування (Ів. 7:5—8).

12. Що допомагає нам не втрачати надії, що одного дня наші родичі захочуть служити Єгові?

¹² Ми знаємо, що Єгова дуже милосердний і що в наших родичів ще буде можливість стати його служителями. Тому ми не втрачаємо надії. Наприклад, приєднатися до Божого народу вони можуть під час великого лиха. Побачивши знищення релігій, наші родичі, можливо, пригадають, що ми попереджали їх про цю подію, і навіть захочуть разом з нами поклонятися Єговіb (Об’яв. 17:16). Звичайно, ми хотіли б, щоб це бажання з’явилося в них ще до початку великого лиха. Якщо у ваших родичів зараз нелегкий час, підставте своє плече. Можливо, відчувши вашу щиру любов і турботу, вони зацікавляться біблійними істинами.

ПОКАЗУЙТЕ ЇМ СВОЮ ЛЮБОВ

13. Яке враження не повинно складатися в наших родичів?

¹³ Хоча ми завжди зайняті в служінні Єгові, у наших родичів не повинно складатися враження, ніби ми не маємо на них часу або більше їх не любимо (Матв. 7:12). Як довести своє хороше ставлення до них? Ось кілька способів.

14, 15. Як показати родичам, що ми їх любимо? Наведіть приклад.

¹⁴ Підтримуйте зв’язок. Родичі відчуватимуть, що ми їх любимо, якщо ми будемо регулярно спілкуватися з ними, розповідати, як у нас справи. Можна надіслати повідомлення і кілька фотографій з відпустки, подорожі чи гостини з друзями. Іноді, щоб повернути теплоту в стосунки, достатньо простого подарунка чи листівки з приємними словами. Такі прояви уваги покажуть вашим рідним, що їх люблять.

¹⁵ Розгляньмо приклад нашої сестри з Вірменії, яку звати Анна. В її родині прийнято часто збиратися разом, особливо з нагоди днів народження та інших свят. Коли Анна стала Свідком, родичі переживали, що вона від них віддалиться, а нова віра створить їй зайві проблеми. Що Анна робить, щоб розвіяти їхні тривоги? Вона каже: «Коли я приїжджаю до родичів, то розповідаю про своє життя, про те, чим займаюся. Я запрошую їх до себе в гості і знайомлю з братами та сестрами. Більшість родичів добре знають моїх друзів, і їм приємно з ними поспілкуватися». Анна додає: «Багато моїх рідних казали, що бачать, наскільки я щаслива, і тепер за мене спокійні».

16. Як Ісус запевнив свого брата Якова в тому, що й далі його любить? (Дивіться також примітку.)

¹⁶ Цікавтеся їхнім життям. Після воскресіння Ісус з’явився своєму брату Якову (1 Кор. 15:7). Лише уявіть, як радісно було Якову від того, що Ісус не викреслив його зі свого життя, а й далі його любив. Скоріш за все, саме ця зустріч переконала Якова, що Ісус — Месія. Можливо, після неї Яків пішов до своїх рідних і допоміг їм теж повірити в Ісусаc (Дії 1:14).

17. Як можна застосувати принцип з Римлян 12:15? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁷ Прочитайте Римлян 12:15. Якщо цікавитися життям рідних і бути поряд, коли вони цього потребують,— у радісні та сумні моменти,— це може змінити їхнє ставлення до насd. Наприклад, можна привітати їх з народженням дитини і зробити подарунок на знак того, що ми дуже за них раді. А якщо хтось із рідних втратив близьку людину, ми могли б розрадити його, чимось допомогти або хоча б надіслати кілька слів підтримки. І, звичайно, було б добре просто час від часу цікавитися, як у родичів справи, особливо коли вони переживають важкий період.

18. У чому ми можемо взяти приклад з Андрія?

¹⁸ Знайомте їх з одновірцями. Коли учень Андрій зрозумів, що Ісус — Месія, він відразу ж познайомив з ним свого брата Петра (Ів. 1:40—42). Ми можемо взяти з нього приклад. Чому б час від часу не запрошувати родичів на зібрання або на почастунок з друзями? Познайомившись з нашими одновірцями, вони побачать, що Свідки — нормальні, порядні люди.

19. Як нам слід ставитися до рідних, навіть якщо вони не до кінця розуміють наші переконання? (1 Петра 3:15).

¹⁹ Прочитайте 1 Петра 3:15. Рідні можуть не розуміти, чому ми відмовляємося від якихось занять, але вони завжди пам’ятатимуть нашу доброту і повагу. Ми не відзначаємо з ними свята і не беремо участі в різних обрядах, але можемо приїжджати до них в гості, запрошувати їх на обід і робити їм подарунки в інші, несвяткові, дні. Скоріш за все, їм буде приємно, що ми стараємося проводити з ними час.

НЕ ЗНЕОХОЧУЙТЕСЯ

20. Чим підбадьорливий приклад Якова?

²⁰ Яків не скористався можливістю супроводжувати Ісуса під час його служіння, але зрештою став його послідовником (Гал. 1:18, 19; 2:9). Хоча і не відразу, Ісусові вчення все-таки торкнулися серця Якова. Цікаво, що його лист, який увійшов у Біблію, багато в чому перегукується з Нагірною проповіддюe.

21. Чому не варто покидати спроб допомогти нашим невіруючим родичам?

²¹ Може бути, що попри наші старання родичі все-таки не цікавляться біблійними істинами або не відповідають взаємністю на наші прояви уваги. Чому не варто опускати рук? Тому що кожного разу, коли робимо добро рідним, ми наслідуємо нашого милосердного Бога Єгову та його Сина, Ісуса (Луки 6:33, 36). З часом наша любов може змінити ставлення родичів до нас. Цілком можливо, що колись вони пригадають думки, якими ми ділилися з ними раніше. Якщо ми не знеохотимося, то, може, одного дня побачимо, як вони приєднуються до нас у служінні Єгові. Яка ж це буде радість!