Зразковий єврейський рукопис Біблії

ПЕРЕД відкриттям рукописів Мертвого моря 1947 року найдавніші відомі єврейські рукописи Біблії — не враховуючи декількох фрагментів — походять з кінця IX — початку XI століття н. е. Це майже тисяча років тому. Чи це означає, що єврейський текст Біблії до 1947 року був сумнівним? І чому так мало стародавніх єврейських рукописів?

Спочатку розгляньмо останнє запитання; за часів ортодоксальної єврейської системи будь-який єврейський рукопис Біблії, що вважався занадто зношеним для дальшого використовування, закривали в генізі, як називали комору в синагозі. Потім, коли ці старі рукописи нагромаджувалися, їх виносили та спалювали. Євреї робили це для того, щоб запобігти опоганенню та неправильному використанню свого Святого Письма. Чому? Тому що там вони вміщали тетраграмат — єврейські букви, які представляють святе Боже ім’я, котре українською мовою в основному представляється ім’ям «Єгова».

«Вінець»

Стародавній єврейський текст з давнини передавався в основному вірно. Наприклад, існував важливий єврейський рукопис за назвою «Кетер» — «Вінець», який спочатку містив усе Єврейське Письмо, або «Старий Завіт». Він зберігався в найстарішій синагозі стародавнього мусульманського міста Алеппо (Сірія), де перебувала маленька громадка євреїв. Спочатку цей рукопис залишили в Єрусалимі євреям-караїмам, але 1099 року його захопили хрестоносці. Потім рукопис повернувся і опинився в Старому Каїрі, що в Єгипті. Він потрапив до Алеппо принаймні в XV столітті і згодом став відомий як «Кодекс Алеппо». Цей рукопис, приблизно датований 930 роком н. е., вважався вінцем масоретської ученості, як на це наголошує сама його назва. Він є гарним прикладом того, як піклувалися передаванням біблійного тексту, і справді був зразковим єврейським рукописом.

У сучасні часи ті, що зберігали цей видатний рукопис, не дозволяли вченим досліджувати його, з підозрою побоюючись осквернення цієї святої речі. До того ж, оскільки сфотографували тільки його один аркуш, опублікування факсимільного видання для дослідження було неможливим.

Коли 1948 року британці покинули Палестину, в Алеппо вибухнув бунт проти євреїв. Згоріла їхня синагога, пропав цінний кодекс і вважалося, що його знищили. Якою ж несподіванкою була інформація, яку отримали приблизно через десять років, що збережено та вивезено із Сірії до Єрусалима близько трьох четвертих цього рукопису! Зрештою 1976 року вийшло тиражем у 500 примірників чудове, кольорове, факсимільне видання.

Майстерна робота

Чому цей рукопис такий важливий? Тому що Аарон Бен-Ашор, один із найславетніших вчених, вишколених у переписуванні та передаванні єврейської Біблії, близько 930 року н. е. поправив його початковий текст, який містив тільки приголосні, та поставив у ньому розділові знаки. Тому цей зразковий кодекс становив стандарт для майбутніх рукописів, які писались менш вправними переписувачами.

Спочатку цей рукопис містив 380 фоліо (760 сторінок) і в основному був написаний трьома стовпцями на пергаментних аркушах. Тепер він складається з 294 фоліо, і в ньому бракує більшої частини П’ятикнижжя та кінцевої частини, яка охоплює Плач Єремії, Пісню над піснями, книги Даниїла, Естер, Ездри та Неемії. Цей рукопис зазначений знаком “Al” у «Перекладі Нового Світу Святого Письма з посиланнями» (англ.) (Ісуса Навина 21:37, примітка під текстом). Мойсей Маймонід (зображений тут), знаменитий середньовічний вчений XII століття н. е., проголосив «Кодекс Алеппо» найкращим з того, що він бачивa.

Єврейський текст, що його переписували вручну від XIII до XV століття, був перемішаний та взятий із двох головних масоретських текстів «Бена-Ашора» і «Бена-Нафталі». У XVI столітті Яків Бен-Хаїм пред’явив текст для друкованої єврейської Біблії, яка походить із цього змішаного переказу, і це стало основою для всіх ранніх єврейських Біблій, які друкувалися впродовж дальших 400 років.

У третьому виданні «Єврейської Біблії» (друкований єврейський текст) 1937 року був взятий до уваги переказ «Бен-Ашор», який зберігався в Росії в рукописній формі, відомий як «Leningrad B 19^A». «Leningrad B 19^A» датується 1008 роком н. е. Єврейський університет в Єрусалимі планує незабаром видати повний єврейський текст «Алеппо» разом з варіантами тексту всіх інших важливих рукописів та перекладів, у тому числі рукописів Мертвого моря.

Біблійному тексту, яким ми сьогодні користуємось, можна довіряти. Він був натхнений Богом і переданий через століття писарями-копіювальниками, які працювали із скрупульозною докладністю. Можна уявити собі надзвичайну турботу цих переписувачів через порівняння знайдених коло Мертвого моря 1947 року рукописів Ісаї та масоретського тексту, яке, на диво, виявляє лише декілька розбіжностей, незважаючи на те, що рукописи Мертвого моря більше як на тисячу років старші від найстарішої масоретської Біблії. Крім того, «Кодекс Алеппо» тепер доступний вченим і дасть ще більшу підставу довіряти автентичності тексту єврейського Письма. Справді, «слово нашого Бога повіки стоятиме!» (Ісаї 40:8).

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 28]

Bibelmuseum, Münster

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]

Jewish Division / The New York Public Library / Astor, Lenox, and Tilden Foundations