Допоможіть вашим дітям бути близько з Богом
МЕНШЕ як тисячма словами, письменники Біблії описують перших 30 років Ісусового життя. Але, оповідаючи про останніх три з половиною років, вони вживають десятки тисяч слів. Це тому, що Христова публічна служба — а не Його народження, дитинство, або юнацтво — була головною темою Євангелії. Все-таки, тому що Біблія коротко згадує про Ісусові юні літа, то це показує, що навіть діти можуть розвинути близьке споріднення з Богом.
Коли розгорнемо Біблію до 2-го розділу Євангелія Луки, то знаходимо 12-тилітнього Ісуса в храмі, „сидячого серед учителів” Божого закону. Він „вислухував їх, і запитував їх”, але також дивував їх „своїм розумінням і Його відповідями”. (Луки 2:46, 47) Крім того, ми читаємо, що коли Ісус виростав фізично, то також зростав мудрістю й розумінням.— Луки 2:40, 52.
Як же нам пояснити цей духовний напрям у Ісуса? За це треба віддати принаймні трохи честі Його батькам. Бувши євреями, вони мали обов’язок слухатись поради Єгови відносно виховання дітей. Божий пророк Мойсей був сказав: „І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш”. (5 Мойсеєва 6:6, 7) Немає сумніву, Бог постарався, щоб Його Син виростав у родині, яка буде слухатись цієї поради. Батьки сьогодні повинні так само цікавитись їхніми дітьми. Чи ви допомагаєте вашим дітям знати Єгову й бажати служити Йому?
„З дитинства”
Ми не повинні відкладати духовне виховання аж поки діти не виростуть. Наприклад, Тимофій, коли став дорослим, був видатним християнином. Але його навчали Святого Письма „з дитинства”. (2 Тимофія 3:15) Згідно з цією порадою, декотрі християнські матері вголос моляться до Єгови перш ніж годують їхні немовлятка. Не дивно ж, що ці немовлятка незабаром кажуть „амінь” при закінченні молитви! Це є малий перший крок, щоб допомогти їм оцінювати всі духовні й матеріальні дари, яких вони одержують від Бога.
Майкл і Сефора (сім і вісім років віку) відбивали наслідки гарного батьківського навчання. Одного разу, коли вони з їхніми батьками робили подорож, то молились до Бога за керівництвом та охороною. І закінчивши подорож, діти не забули подякувати Єгові за безпечне подорожування.
Крістіан і Ерік (три і шість років віку) пішли в парк з їхніми батьками. Так як іноді трапляється з молодими дітьми, вони заблудились. А коли батьки знайшли їх? Саме тоді, коли ці малі хлопці молились до Єгови, щоб Він допоміг їм!
Молодих дітей можна успішно привчати в різні способи ще з дитинства. На великій християнській конвенції в Бельгії трилітнього Джіно привели на платформу й посадили на високий стілець. Промовець попросив його читати присутнім на пам’ять усіх 66 книг Біблії. Чи ви можете зробити це? Джіно міг. Він продовжував дозрівати під доглядом його батьків і сьогодні служить як подорожуючий надзиратель Свідків Єгови. Певно, що не всі діти мають таку саму здібність навчатись, але тут бачимо користі ранньої духовної інструкції.
Дітям навіть можна допомогти зрозуміти біблійні доктрини. У дитячому садку великого герцогства Люксембурга, чотирилітній Каї відмовився молитись разом з іншими дітьми. Коли його запитали чому, то він відповів: „Ми не віримо в трикутного бога!” Хоч Каї не розумів повністю триєдиного божества в католиків, то таки знав, що це не було правильно молитись до нього! — Марка 12:29.
Роблячи Бога частиною їхнього життя
Часом діти мають проблеми. Замість таїти їх, вони повинні признатись їхнім батькам. Але дітей також треба заохочувати ,покладати свого тягара на Єгову’. (Псалом 55:23, НС) Дітям можна допомогти оцінювати те, що Єгова не буде зневажати їхніми просьбами, бо Його Син, Ісус Христос, сказав: „Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм”. (Марка 10:14) І дітей треба навчити молитись до Бога в імені Ісуса Христа.— Івана 14:6.
Коли діти навчаться звертатись до Єгови про допомогу, і коли вони побачать наслідки цього, то це часто дуже гарно впливає на їхню віру. Джеккі, юнак, який тепер служить у відділі Товариства Вартової Башти, розказує свій досвід, коли йому ще було 14 років: „Того року зробили розпорядок на нашу конвенцію в суботу та неділю саме перед остаточним іспитом. Проблема була в тім, що вчитель аж у п’ятницю дав нам матеріал для перегляду, щоб приготовитись скласти іспит. Переговоривши справу з моїми батьками, ми вирішили, щоб я не пропустив конвенції, хоч буду мати дуже мало часу вчитись. [Євреїв 10:24, 25] Я помолився до Єгови, щоб Він допоміг мені приготовитись як найкраще скласти той екзамен.
„Прийшов понеділок, і всі студенти дуже знервувались, тому що перший раз було треба складати екзамен усно. Я знову помолився до Єгови, щоб Він допоміг мені. Що сталось? Я одержав найвищий ступінь у класі на ті теми, яких ми того дня обговорювали. Один вчитель з групи жюрі продовжував розпитувати мене, сказавши, ,я хочу знати скільки він знає’. Однак, я міг відповідати на його запитання”.
Що Джеккі навчився з цих гарних наслідків? „Зазнавши допомогу від Єгови, це ще більше приблизило мене до Нього. Я навчився, що ми не повинні нічим журитись, але повинні звертатись до Бога Єгови всякою молитвою та проханням”.— Филип’ян 4:6, 7.
Так, це дуже важливим, щоб ми допомагали нашим дітям „знати” Єгову, щоб Він ставав у них частиною їхнього щоденного життя. Якщо вони взнають, що Єгова є з ними в їхніх стосунках, то чи ж це не розохотить їх служити Йому більше від того, як би вони тільки чули або читали про Нього? Певно, що так привчати дітей — не легко. Але діти не забувають запалу та старанності, якими їхні батьки передають їм свій спадок знання про Єгову. І Єгова не забуде такого вірного зусилля. (Євреїв 6:10—12) Усі ми маючі батьківський обов’язок, стараймось допомагати дітям добитись нагороди, яку наш небесний Отець подає знаючим Його й яких Він знає — „вічне життя”.— Івана 17:3.
[Рамка на сторінці 7]
Слова, які зігрівають серце
БАТЬКО восьмилітньої Дебори запитав її: „Чи ти молишся до Єгови?” Вона відповіла: „Так, дуже багато”. „Коли?” „Коли я сама”. „А чому тоді?” „Тому що ніхто не турбує мене!”
Мати запитала шостилітнього Лорента: „Чи ти хочеш, щоб я не гасила світло в твоїй кімнаті сьогодні?” (Лорент боявся темряви й йому казали молитись про це до Єгови.) „Ні, я вже не боюсь, тому що Єгова є зі мною”.
Одна шостилітня дівчинка сказала в молитві: „Дякую тобі, Єгово, за надію воскресіння. Це добра ідея!” Іншого разу вона молилась і сказала: „Ти матимеш багато що робити тут у нашій країні, коли ми ввійдемо в Рай, Єгово, тому що тут завжди дуже дощить”.
Трилітній Удо молився: „Прошу, Тебе, Боже Єгово, постарайся, щоб мій батько читав Біблію, аби не згинув у Армагеддоні!” Двері спальні були трохи відчинені, і батько чув ту молитву. Це цілком зломало його опір правді, і сьогодні він вірно служить Єгові.