Вважайте на пророцтво
„І ми маємо Слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці”.— 2 ПЕТРА 1:19.
1. Що дивного Ісус виявив, згідно з Матвія 16:21—28?
ІСУСОВА служба на землі вже кінчалась. Недалеко Кесарії у Филипах, на північ від Галілеї, цей „Син Людський” поінформував Своїх учнів про Його прийдешню смерть і повернення в славі Отця Свого. Потім Він сказав їм: „Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм”. (Матвія 16:21—28) Що це може значити?
2. (а) Як Ісусові слова сповнились у видінні, якого бачили Петро, Яків та Іван? (б) На яку славетну подію це було пророчим?
2 Коло шість днів пізніше, Ісус узяв Петра, Якова та Івана на високу гору, мабуть на гору Гермон з антиливанського пасма. Тут відбулась чудова річ! Ісус переобразився перед їхніми очима, набираючи вражаючий вигляд. У тому ж видінні, вони бачили Мойсея й Іллю розмовляючих з Ним. Чому ж Мойсей й Ілля? Тому, що в Писанні Ісуса ясно ототожнюється бути „тим пророком”, якого передбачувалось Мойсеєм. І робота, яку Ілля виконував є близько зв’язана з Божим Царством у якому Ісус царює. (Дії 3:22, 23; 5 Мойсеєва 18:15—19; Малахії 4:5) Отже це відповідно, щоб вони були з Ісусом у цьому видінні Його приходу в пишності Його майбутньої Царської слави.— Матвія 17:1—5.
3. Які слова Єгови ставлять наголос на важливість того видіння?
3 Також було відповідним, що з неба почулось голос Єгови, кажучий: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав”. До цього, Бог додав слова: „Його слухайтеся”.
4. (а) Чому та подія повинна справляти на нас враження сьогодні? (б) До якого „пророчого слова” відноситься 2 Петра 1:19?
4 Як же ця благоговійна подія вплинула на тих апостолів? Як вона повинна впливати на нас сьогодні? Коло 30 років пізніше, Петро ще пригадував собі те чудове видовище. Він сказав: „Ми маємо слово пророче певніше”. Яке „слово пророче”? Та, всі ті пророцтва, як-от Даниїла 7:13, 14, яких тепер підтвердилось тим переображенням — пророцтва про прихід Сина Людського в славі Царської сили! — 2 Петра 1:16—19; також дивіться до Ісаї 9:6, 7.
5. Що важливого додалось до того „слова”?
5 До того ж часу „пророче слово” також уміщало пророцтва дані самим Ісусом Христом. Між цими було Його Царське пророцтво про „закінчення ладу”, у якому також передбачалось „Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних і з великою потугою й славою” в часі нечуваного світового горя. (Матвія 24:3—14, 30, 31) Пізніше, „пророче слово” мало вміщати могутні пророцтва про Царство, яких прославлений Ісус Христос виявив постарілому апостолові Іванові, як-от ті пророцтва записані в Об’явленні 1:12—16; 5:5—10; 11:15—17 і 14:14, 15.
Зважайте!
6. Чому те пророче слово повинно ще більше зміцнювати нас сьогодні?
6 Якщо Петро та інші апостоли були дуже спонукані тим пророчим видінням, то як же більше воно повинно впливати на нас сьогодні! Тепер, коли Син Людський вже прийшов в Його славі, щоб сісти на Своєму славетному Царському престолі на небі, певно є час „слухатись Його”! Справді, ми добре робимо коли слухаємось того пророчого слова, „неначе світильника сяючого в темному місці”, дозволяючи йому освітлювати наші серця.— 2 Коринтян 4:6.
7. (а) Як Павло ставить наголос на важливість пророцтва? (б) Чому ми особливо повинні слухатись його сьогодні?
7 Апостол Павло також поставив наголос на необхідність брати пророчу звістку в наші серця. Він написав до єврейських християн, що Бог „багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був до [їхніх] отців через пророків”, але ,в останні дні (єврейського ладу)’ Він промовляв до них через Сина. Те пророче слово, якого Ісус промовляв було дуже важливе. Коли б слухалось того слова, то воно доведе до спасіння. „Тому то”, сказав Павло, „нам потрібно звертати незвичайну увагу на почуте”. (Євреїв 1:1—4; 2:1, НС) Тепер, „при кінці [всесвітнього] ладу”, ми маємо ще більшу причину слухатись Ісусових слів.— Матвія 24:3, 35; порівняйте з Ісаї 55:6—11.
8. Як пророче слово повинно збуджувати нас, і з якою користю?
8 Але тут мусимо згадати, що ми не повинні звертати увагу на пророче слово тільки, щоб набувати знання. Зовсім ні! Те слово повинно спонукувати нас віднестись до того знання,— виконувати Божу волю, а зокрема тепер, „у останніх днях”. (Ісаї 2:2, 3) Звертаючись до Бога Єгови, псалмописьменник сказав: „Для моєї ноги Твоє слово — світильник, то світло для стежки моєї”. Те слово дає нам змогу ходити в світлі правди й в дорогоцінному близькому спорідненні з нашим Богом. Воно оберігає нас, щоб ми ніколи не вернулись назад до світу Сатани. (Псалом 119:105; Йова 29:3, 4) Щоб набути тривалих користей з пророчого слова, то необхідно розвинути глибоку любов до Біблії, вбираючи цілу її звістку в наші серця. Таким чином ми будемо спонукані виконувати Божу волю й тримати себе в Його любові.— Марка 12:29—31; 1 Івана 4:16; Юди 20, 21.
Пророчі зразки
9. (а) Чому ми кажемо, що записи в Біблії не є мертвою історією? (б) Який день помсти є зображений там?
9 Біблія дуже докладно описує змінливість древнього Ізраїля. І чому? „На пересторогу нам на яких прийшов кінець ладу”. Це повинно вкорінювати в нас побожний страх, щоб ми ніколи не розвинули „злого серця невірства, що воно відступало б від Бога живого”. (1 Коринтян 10:11, НС; Євреїв 3:12; Йова 28:28) Запис у Біблії не є мертвою історією! У Біблії знаходяться пророчі зразки й проголошення показуючі, що Бог Єгова знову буде мститись, але в багато більшому масштабі ніж за днів відступницького Ізраїла. Боже покарання того відступницього народу в 607 р. до н.е., і знову в 70 р. н.е., є прообразом того, як незабаром Він виллє Свій палаючий гнів, зокрема ж на так зване Християнство. Отже, ми добре робимо коли вважаємо на пророче слово! — Єремії 7:28, 32—34; Матвія 24:3—22.
10, 11. (а) Яке порівняння допомагає нам оцінювати, що ці справді є „останні дні”? (б) Зокрема, як секти так званого Християнства сповнили пророцтво?
10 Незаперечно, ми вже знаходимось у „останніх днях” ладу Сатани, яким він править над світом. Тільки треба порівняти сьогоднішній світ із словами апостола Павла записані в 2 Тимофія 3:1—5, 13, щоб оцінити цей факт. І особливо між безладними сектами релігій так званого Християнства ми знаходимо, що деякі „мають вигляд благочестя, але сили його відреклися”. У них немає справжньої звістки спасіння.— Порівняйте Матвія 7:21—23.
11 Численні секти так званого Християнства є дуже схожі на опис пророка Єгови, коли він сказав: „Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене [Єгову, НС], джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають”. (Єремії 2:13) Яка ж правда, що секти так званого Християнства покинули Суверенного Господа Єгову й праведні принципи, які знаходяться в Його Слові! Вони навіть не люблять згадувати Його ім’я. Замість цього, вони повидовбували собі „водозбори поламані”, звертаючись до філософій й теорій людських і політикують разом зі світом. По багатьох країнах їхні церкви розпадаються тому, що люди покидають їх, не знаходячи в них відсвіжаючих вод правди. Проте, в протилежності цьому, між тими, які вірно служать Єгові, знаходиться достатність духовного відсвіження.— Ісаї 55:1, 2; 65:13, 14.
Що провідники світу говорять
12. Чому це даремно покладатись на людських провідників за пережитком?
12 То не тільки Біблія перестерігає про знищення світу. Теперішній генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй сказав, що перший раз у історії людства ми знаходимось „на вузенькому краї між катастрофою а пережитком”. У пам’ятній записці записаній ще в 1958 р., колишній президент СШ Гаррі Трюман сказав: „Ми тепер зустрічаємо цілковите знищення... Те знищення вже є близько якщо великі провідники світу не відвернуть його”. Але чи в минулих 25 роках, ті „великі провідники” старались відвернути цілковите знищення? Замість цього, вони тепер витрачають більше як мільйон доларів щохвилини на найбільш диявольську зброю знищення. То відносно таких „великих провідників” псалмописьменник написав: „Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема”.— Псалом 146:3.
13, 14. (а) На яку фальшиву надію вказували релігійні провідники? (б) Згідно з Ісаєю, то яка є дійсна надія?
13 Нації в своїй власній силі не можуть розв’язати цього трагічного стану. Навіть так звана Організація Об’єднаних Націй, доказалась бути більш форумом для партизанських суперечок, аніж агентурою для збудування миру й безпечності. Папи Павло VI і Іван Павло II обидва виступали промовами перед ООН з великою пишністю. Вони сказали, що той політичний орган є ,остання надія людини на погодження й мир’. Але чи це дійсно правда?
14 В Його пророчому слові Єгова говорить про дійсну надію. Він натхнув Ісаю передрікти народження Сина, який стає „Князем Миру”. Цей Син є Ісус Христос, зображений древнім царем Давидом. Пророцтво продовжує й каже про Ісуса: „Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його й щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,— ревність Господа [Єгови, НС] Саваота це зробить”. (Ісаї 9:6, 7) Але як ревність Єгови здійснить ,вічний мир’?
„Боже Царство вже близько”
15. Як Ісус підкреслив надію на Царство?
15 Той Більший від Давида, Ісус Христос, пророкував відносно цілковитих війн і випливаючих з них горя нашого 20-го століття. Він передрікав жахливі події, тривогу народів, і чекання того, що йде на ввесь світ. Потім Він сказав: „Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення... Як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько”. (Луки 21:10, 11, 25—31) Царство Боже! Ось розв’язання проблем людства. На протязі років, чи ж ми не молились за приходом того Царства? Ісус наказав нам молитись про нього, кажучи: „Ви ж моліться отак: ,Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі’ ”.— Матвія 6:9, 10.
16. В якому значенні Боже Царство вже є „близько”?
16 Пророче слово каже нам, що тепер те „Царство Боже вже є близько”. Але в якому ж значенні? Божий пророк Даниїл пояснює. Описавши царства, або людські уряди в „часі кінця”, він каже: „А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче і покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки”. (Даниїла 12:4; 2:44) Отже земля не буде спалена в ядерній загибелі, яка знищила б усе людство. Краще, Боже Царство знищить злих людей та нації із лиця нашої земної кулі, у приготовленні для вічного всесвітнього уряду на раменах „Князя Миру”.— Ісаї 9:6.
Бог мститься
17. На що клич „мир і безпечність!” буде сигналом?
17 Пророцтва в Біблії зосереджуються на наш час. Вони показують нам те, що має статись у недалекій майбутності. „А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію”. (Римлян 15:4) Пророче слово зображує ,останню надію людини на мир‘, ООН, червоним диким звіром. Правда, ООН може вигадати якийсь нестійкий мир і брати участь у кличі „Мир і безпечність!” — в згоді з її хартією і на сповнення пророцтва в 1 Солунян 5:3. Але Єгова потім постарається, щоб озброєні „роги” ООН спустошили фальшиву релігію, „Вавілона великого”, якого секти так званого Християнства складають найбільш докірливу частину. Потім, коли ці „роги” стануть воювати з Агнцем, Ісусом Христом, накидаючись на миролюбних Свідків Єгови, тоді Божий меч помсти зійде на ці народи й їхні війська, і „вони ніяк не втечуть”.— Об’явлення 17:3—6, 12—17.
18. (а) Згідно з пророчим словом, то що станеться з тими націями, які нападають на Божих людей? (б) Як Бог нарешті розпорядиться з справами?
18 Ядерна зброя націй не буде охороняти їх на протязі „війни великого дня Вседержителя Бога”, в битві Армагеддону. (Об’явлення 16:14, 16) Якщо та зброя масового страхіття буде вживатись, то тільки допоможе народам нищити одні одних. За часу доброго царя Йосафата в Іудеї, ворожі орди накидались на Божих мабуть беззахисних людей. Але Єгова, через Свого пророка, сказав їм: „Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа”. Єгова зробив засідку на тих ворогів, так що вони „стали помагати один проти одного”, аж поки всі не були вигублені. (2 Хроніки 20:15—23; порівняйте також з Суддів 7:22; Єзекіїля 38:21—23; Захарія 14:13.) Остаточним наслідком керуватиме Божий царюючий „Цар царів” з Його ангелами, який розіб’є вщент Своїх ворогів. Навіть Сатана з його демонами будуть зв’язані й вкинені в безодню.— Об’явлення 19:11—16, 21; 20:1—3.
19. (а) Якого уроку ми можемо навчитись з 1 Мойсеєвої 18:23—33? (б) Тільки хто буде збережений з „великого горя”?
19 Проте, чи ж це не є жахлива річ для Єгови знищити ввесь цей світовий лад так, що жодна частина його вже ніколи не відновиться? Може бути, що дехто має таке саме почуття як, Авраам про Содом і Гоморру, що коли б можна було знайти тільки 50, або 45, або 30, або 20, а навіть 10 праведних осіб у світі, тоді „Суддя всієї землі” не знищить його. (1 Мойсеєва 18:23—33) Але пророче слово ясно показує, що світ Сатани є неправедний з верху до низу й що він буде цілком знищений! (Єремії 25:31—33; Софонії 3:8) Єдине тіло, яке буде спасене в тому „великому горі” буде, так як Сам Ісус сказав, присвячене „тіло” Його вибраних помазаних з їхніми до овець подібними друзями. Ніхто інший не буде зарахований бути праведним в очах Єгови.— Матвія 24:21, 22; 25:31—33, 46; Івана 10:16; Авакума 3:1, 2, 12, 13.
20. Як Свідки Єгови, то що ми повинні пильно робити на протязі цих останніх днів?
20 Пророче слово Єгови „приспішається” до остаточного сповнення. Ми повинні „чекати його”. (Авакума 2:3) Отже, як Свідки Єгови, сміливо проголошуймо „день помсти з боку Бога нашого” і, так як Ісусові апостоли, щиро потішаймо сумуючих доброю новиною спасіння. (Ісаї 61:1, 2; Дії 4:8—13, 18—20) Також, пильно слухаймося Ісусових слів: „Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським”.— Луки 21:34—36.
Як би ви відповідали?
◻ Якого уроку ми навчаємось з 2 Петра 1:16—19, а також з споріднених писань?
◻ Як ми користаємо коли ,звертаємо увагу на пророче слово’?
◻ Що пророцтво показує вже є близько, і чому ми не повинні боятися?
◻ Як Божий „день помсти” наближається, то що ми повинні робити?
[Ілюстрація на сторінці 17]
„Битва не є ваша, але Божа”