Час на вартового подібного до Єзекіїля
1. (а) Відколи настановив Бог Свого „вартового” класу проголошувати пересторогу, і для якої цілі? (б) Замість давати пересторогу, що так зване Християнство робило?
БІЛЬШЕ як 30 років перед тим, як атомні бомби вибухнули на Далекому Сході, Бог Єгова милосердно настановив Свого вартового, щоб проголошувати пересторогу відносно того, що явно тепер є близько, в цій генерації. Навіть перед тим, як вибухнула Перша Світова Війна в 1914 році, Він уже мав клас „вартового” поставлений давати пересторогу. Це було зроблено не лише для того, щоб перестерігати тих, котрі бажали знати, як лишитися живими, але також, щоб дати попередження впертим ворогам Бога Єгови. Таким чином такі вороги взнають з якого джерела прийде знищення. Ніякі критики не будуть мати жодної підстави нарікати, що не мали перестороги наперед. Так зване Християнство, яке має Святу Біблію в більше як тисячу різних мовах, повинно було бути діючою силою, щоб давати пересторогу, згідно з тим чим воно заявляє бути. Але однак, воно не служить, як таке. Замість цього, воно приєднувалося в двох світових війнах і в інших війнах в цьому сторіччі, які значно зруйнували землю. Хто ж, тоді, є той складений „вартовий”?
2, 3. (а) Кого Бог вибрав проголошувати пересторогу про глобальний потоп, і кого Він уживав проголошувати подібну пересторогу сьогодні? (б) Чому не можна винити Єгову за яку-небудь втрату життя?
2 Ной в його дні не лише проповідував, але також будував величезний ковчег на підтвердження його словесного повідомлення. Таким чином Ной був тоді видатним свідком і вартовим Єгови. Його родина з сімох членів приєдналася до Ноя виконувати обов’язки вартового. Лист до Євреїв 11:1—7 говорить нам, що Ноєві засвідчено, що Богові він догодив. Він був похваленим свідком Бога Єгови. Він був „проповідником праведности”. (2 Петра 2:5) Сьогодні ми стоїмо перед „учинком Божим” таким всесвітнім, як потоп за Ноєвого дня. Кого рекорди показують Він вживає, щоб дати попередження й сповістити про це в цілому світі? Присвячені християни, котрі всюди є знані як „Свідки Єгови”. Отже, репутація Бога Єгови є бездоганна аж до сьогодні. Він не зробив так, щоб не дати божественної перестороги мільйонами Його свідків.
3 Таким чином, відповідальність за втрату людського життя в цілому світі на протязі надходячого кінця цієї системи, не лежатиме на Богові Єгові. Вона буде лежати прямо на всіх тих, хто не бажав діяти згідно божественного попередження. Так зване Християнство само не бажало звернути увагу на пересторогу, яка голосно проголошувалася Свідками Єгови. Що було б коли б вони приєдналися до Свідків Єгови в проголошенні Богом-даної перестороги? Яку величезну різницю це зробило б у людських справах!
ВАРТОВИЙ В СТАРОДАВНЬОМУ ІЗРАЇЛІ
4. (а) Кого Єгова призначив бути пророком для Його власних людей, Ізраїля, і кого цей пророк зображав? (б) Яке доручення було дано Єзекіїлеві?
4 Через Свою божественну силу Бог Єгова знав наперед, що навіть так зване Християнство буде потребувати, щоб йому була дана остання пересторога. Він знав, що історія Його вибраного народу перед християнських часів означала, або зображувала. В році 613 до н. е., Він призначив єврея на ім’я Єзекіїль, щоб він був пророком для Його власних людей. Отже, навіть незважаючи на те, що він тоді був вигнанцем на землі Вавілону, Єзекіїль був таки вартовим Бога Єгови для Ізраїля. Його пророцтва були спрямовані на полудневий захід до Єрусалима, на Іудейську землю. Те, що Єгова говорив до Єзекіїля тоді, є цікаве для нас сьогодні тому, що він зображав помазаних свідків Бога Єгови в теперішніх часах. Цей помазаний клас діє так, як Бог Єгова сказав до Єзекіїля такими словами: „,Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому,— і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене. Коли Я скажу безбожному: „Конче помреш”, а ти не остержеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!’ ”— Єзекіїля 3:17, 18.
5, 6. (а) В якому часі жив Єзекіїль? (б) Чому Бога не можна було обвинувачувати за невідповідне примушення Єзекіїля виконувати тяжке доручення?
5 Чому Бог Єгова говорив так серйозно до цього єврея Єзекіїля? Тому, що в тому 613 році до н. е. Єзекіїль жив в останніх днях засудженого іудейського царства з його столицею Єрусалимом. Його народ тоді в тому царстві був введений в народну угоду з Єговою через Його посередника, пророка Мойсея, й таким чином, як член цього народу Єзекіїль був під довічним зобов’язанням перед Богом Єговою. Він також був священиком, який мав служити Єгові в Його храмі в Єрусалимі. Отже, натурально він був щось винен Богові. Бога не можна було обвинувачувати за невідповідне примушення Єзекіїля виконувати важке доручення, котрий був народжений під народною угодою й під обов’язками ааронського священства, тоді під керівництвом первосвященика Серая.— 2 Царів 25:18.
6 Народ Єзекіїля був народом до якого Єгова раніше сказав через Свого пророка Ісаї: „Ви свідки Мої, говорить Господь [Єгова, НС, анг.], та раб Мій, якого Я вибрав”. (Ісаї 43:10—12) Таким чином, Єзекіїль зображав організоване тіло Бога Єгови духом-помазаних свідків в теперішньому часі, духовних ізраїльтян. Ці помазані свідки живуть у часі далеко більш повнозначному, ніж тоді був у Єзекіїлевому дні.
7. (а) Який уряд був у небезпеці за дня Єзекіїля, а що сказати про сьогодні? (б) Як довго Єзекіїль проголошував пересторогу перед тим ніж передсказане знищення прийшло?
7 Тоді назад, у тому часі був лише один уряд, мале царство іудейське, яке було в небезпеці. Сьогодні, це те, що тодішнє стародавнє царство зображувало, тобто, так зване Християнство, котре знаходиться в смертельній небезпеці, разом з усіма його світовими спільниками. І як факт, ціла система в цьому світі є під божественним засудженням, так як в дні Ноя, світ тоді був засуджений на знищення. Тоді там була негайна потреба й наполегливість для Бога Єгови дати пересторогу через Єзекіїля, внаслідок чого Єзекіїль почав давати голосний сигнал перестороги лише чотири роки перед тим, як вавілонське військо вдерлося в його батьківщину, або шість років перед знищенням оточеного міста Єрусалима з його храмом. Багато мешканців обложеного Єрусалима померли від голоду, хвороб і меча війни. Багато переживших поволокли геть в неволю до далекого Вавілона, де вони померли на вигнанні. Отже Єзекіїля власне покоління було в небезпеці того великого нещастя.
8. (а) Яке загрозливе знищення першого століття допомагає нам визначити певний час наступного світового знищення Богом? (б) Хто проголошував Божу пересторогу тоді, і яка важка була їхня праця перестороги?
8 Який короткий час ще ми маємо сьогодні, ми лише можемо зробити висновок з того, що стається на землі згідно з пророцтвом Біблії. В Ісусовому пророцтві, як то є записано в Матвія, розділи 24 і 25, Він перестерігав тих Його учнів, котрі складали первісну частину „мудрого і вірного раба” клас відносно знищення, яке мало спіткати Єрусалим всередині їхнього власного покоління. Таким способом Він дав знати Своїм учням, щоб вони були свідомі відносно їхньої відповідальності щодо єврейських мешканців в провінції Іудеї. Вони були в такій серйозній небезпеці через швидконаближаюче народне нещастя. Якщо б в такий критичний час, християнський „раб” клас тоді не перестеріг би і не переконав уражених євреїв вийти геть з небезпечної зони так скоро, як тільки було можливо, тоді вони відповідали б за втрату життя й свободу з боку незастережених євреїв.
9. Як Єзекіїль був прекрасним прикладом для помазаного „раб” класу сьогодні?
9 Що як би Єзекіїль давно тому відступив би від виконання призначеного йому завдання давати сигнал перестороги з далекої віддалі його землякам, котрі знаходились у небезпеці? Він не пережив би знищення Єрусалима в 607 році до н. е. тому, що він був би відповідав перед Богом Єговою за їхню кров. Єзекіїль вірно виконував його божественне доручення так довго, як довго очевидно можна було мати зв’язок з засудженим Єрусалимом, і в наслідок такої вірності Бог Єгова був задоволений зробивши так, щоб він залишився живим. Єгова знайшов потрібним вжити його пророкувати в 27 році його вигнання у Вавілоні. Це було 16 років після жахливої різанини в Єрусалимі в 607 році до н. е. (Єзекіїля 29:17; 40:1) У цьому відношенні він був чудовим прикладом для помазаного „раб” класу в цих наших небезпечних часах. Правдиво, якщо які-небудь особи з „раб” класу відступлять від дальшого проголошення сигналу перестороги і попередження злих людей, такі особи будуть відповідати перед Богом Єговою. Але, в основному „раб” клас докаже себе бути подібним до Єзекіїля. Жодна провина крові або вина в чиїйсь смерті не буде їм порахована.
10. (а) Яка важлива є позиція вартового? (б) Як Бог показує Свою турботу для обох тих, що потребують пересторогу і Його вартового?
10 Дуже ясно, що позиція вартового є дуже відповідальна. У часі війни, якщо вояк засне на його вартовому посту або сторожі, його карають смертю, тому що поставив життя інших під загрозу, разом з риском зазнати поразку від ворога. (Суддів 7:19) Отже, Бог дбає не лише про життя тих, котрі потребують, щоб їм була дана пересторога, але також про життя Його вартового. Це є ясно показано в Його наступних словах до Єзекіїля: „Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував. А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то Я покладу спотикання перед ним,— і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив і кров його з твоєї руки Я буду жадати. А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував”.— Єзекіїля 3:19—21; 33:2—9.
11. Як робота „вірного і мудрого раба” є подібна до вартового?
11 Псалом 127 говорить: „Коли міста Господь [Єгова, НС, анг.] не пильнує, даремно сторожа чуває!” однак, вартовому на мурах міста таки довірено й доручено охороняти життя людей, котрі знаходяться в ньому. Він є під зобов’язанням попереджувати громадян про всяку небезпеку, яка буде загрожувати їхньому життю й свободі. Правильно, він не повинен бажати, щоб їхня кров жадалася від нього. За те, що він не спав і був пильним вартовим охороняючи життя інших людських душ, він одержить похвалу. Це є така посада „мудрого й вірного раба” клас в цьому часі, коли стара система знаходиться близько свого кінця. Бог Єгова призначив „раб” клас бути Його „вартовим”, щоб охороняти вічні інтереси всіх тих, котрі відверто визнають себе бути Його людьми, так як це було в справі з Єзекіїлем.
ПЕРЕСТОРОГИ СУЧАСНИМ ВАРТОВИМ
12, 13. (а) З того, що пересторога є проголошена, яку реакцію Бог бажає бачити? (б) Що проголошення перестороги робить можливим, але, що про тих, які не звертають уваги на неї?
12 Проте, чи це лише ті, хто заявляє бути християнами знаходяться під загрозою знищення в кінці цієї системи? Ні, але всі інші особи приналежні до релігій, як також і ті, котрі відмовляються приєднуватися до будь-якої частини організованої релігії. Творець землі, Бог Єгова, знає це. Він краще бажає не знищити світ людства. Його головне бажання є, щоб якнайбільше, як тільки можливо було врятовано від вічного знищення й доказали себе, що вони є варті життя у Його праведній новій системі. І заради цього Він має Його пересторогу, яка як сигнал звучно проголошується далеко й широко.
13 Милосердно Він перше сповістив і попередив „раб” клас, якого зображав Єзекіїль. Таким чином Він зробив цей клас Своїм складеним „вартовим”. Цьому „вартовому” класу особливо є доручено звучно давати сигнал божественної перестороги. Через їхню своєчасну пересторогу все більше і більше людей дістануть можливість почути і діяти згідно з тим, що почують, з надією бути збереженими через кінець старого світу. А щодо тих, котрі не звернуть пильну увагу на Богом-дану пересторогу, то їхня кров буде на їхні власні голови.
14, 15. (а) Хто без успіху старався заглушити тих, які проголошують пересторогу, але хто вислухав і відгукнувся? (б) Коли період „рік доброзичливості з боку Єгови” кінчається, що то значитиме?
14 „Вартовий” клас Бога Єгови є знаний в цілому світі. Їхні вороги дуже хотіли б заглушити їхній голос перестороги. Вони вважають пересторогу, як щось підривне для їхньої системи. Але все надаремно! Пересторога звучала в їхні вуха, а особливо від 1919 року, рік, коли світ почав пробувати видужати від ран, яких завдала йому Перша Світова Війна. Період часу відтоді й далі був частиною того, що Ісаї 61:2 називає „рік уподобання Господу” [„рік доброзичливості з боку Єгови”, НС, анг.] Це значить, що Його гнів ще не був вилитий на Бога-ігноруючу систему речей. А якій цілі це послужило? Це допустило, щоб Ісусове пророцтво виконувалося аж до цього часу: „І проповідана буде ця Євангелія [добра новина, НС, анг.] Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім”. (Матвія 24:14) Внаслідок цього, багато тих, що сьогодні входять у склад решти спадкоємців того царства, відгукнулися на царську звістку. Таким чином вони скористали з „доброзичливості з боку Єгови”. Вони стали частиною класу „вартового”. Вони приєднались давати голосно сигнал божественної перестороги.
15 Символічний „рік”, який є призначений бути „роком уподобання Господу” [„рік доброзичливості з боку Єгови”, НС, анг.], є обмежений час. Всі теперішнього дня ознаки є, що він скоро закінчиться. Його закінчення не значитиме „щасливого Нового Року!” але час зміни від Бога Єгови року „доброзичливості”, на Його гнів. Це значить прихід „дня помсти для нашого Бога”. (Ісаї 61:1, 2) Це буде найтемніший день, якого ще ніколи не переносив цей світ людства.
16. Що досягається тим, що „вартовий” клас проголошує пересторогу?
16 Це робить негайним для „вартового” класу звучно давати сигнал перестороги про те, що „рік” доброзичливості з боку Єгови скоро закінчиться й що Його „день помсти” є близько раптового вибуху. Їхнє з послухом голосне проголошення божественної перестороги не врятує цієї підправленої системи і її присвячених прихильників від знищення в надходячому „великому горі”. Але цей факт не є засмучуючий для „вартового” класу. Їм є запевнено, що коли вони відвернуть злих осіб від їхньої несправедливої дороги і ті вернуться на справедливу дорогу, вони будуть врятовані від знищення з цим старим світом. Таким чином „вартовий” клас буде збережений від кровної провини або вини в смерті тих, котрі були остережені і вернулися зі своєї злої дороги. „Вартовий” клас також має запевнення, що наполегливо продовжаючи їхнє проголошення, вони відрадять багато праведних осіб від того, щоб ставати поганими і приєднуватися до цього зіпсутого світу й цим засудити себе згинути з ним у „великому горі”. Це є щось найбільш нагороджуючим для „вартового” класу. Їхня служба не буде даремна!
17. (а) Яку нагороду „вартовий” клас отримав? (б) Хто тепер приєднався до проголошення перестороги?
17 Ще не завмер голос, але далі звучить голосно сигнал перестороги „вартового” класу відносно „дня помсти нашого Бога”. Ані він не принижив свого голосу, і зробив рішення не робити цього. В нагороду, що за чудове видовище появляється перед їхніми радісними очима! Незчисленний „великий натовп” тих, котрі слухаючи прийняли пересторогу появляється перед „вартовим” класом. (Об’явлення 7:9) Очі цього „великого натовпу” були широко відкриті, щоб бачити піднесений „меч” виконавчого урядовця Бога Єгови, який є близько того, щоб завдати удар на злих противників Його Месіянського царства. Чотири роки перед вибухом Другої Світової Війни, цей „великий натовп” почав набирати певну форму й сам став у ряд з „вартовим” класом. Милосердно Друга Світова Війна не досягла найвищої точки „дня помсти нашого Бога”. І Друга Світова Війна та її наслідки не зупинили і не сповільнили масового приходу тих з „великого натовпу” на сторону „вартового” класу серед світового переслідування. Через це вони стали під обов’язком приєднатися до „вартового класу в тому, щоб безстрашно гучно сурмити сигнал божественної перестороги. Вони не уникали взятися за цю відповідальність. Таким способом вони бажають не лише виразити їхню любу слухняність до Бога Єгови, але також любов до своїх ближніх, їхніх сусідів.
18, 19. (а) Для якої активності тепер є найбільша потреба, дотримуючи слова Ісаї 52:8? (б) Що повинно нас спонукати брати участь у проголошенні бежественної перестороги?
18 У цьому пізньому часі, в закінчуючих днях так званого Християнства й решти цієї засудженої системи, тут є найбільша потреба об’єднаних дій. Давно тому пророк Єзекіїль і сучасник пророк Єремія, хоч багато соток миль осторонь, об’єднали їхні голоси перестороги норовливому народові про „день помсти”, який був близько, щоб вдарити на них. Тепер, у нашому сторіччі, від того часу, коли закінчилася Перша Світова Війна, слова з Ісаї 52:8 стосувалися до присвяченого народу Єгови: „Слухай! Твої вартові піднесли їхній голос! Разом вони радісно викрикують; бо бачать вони око-в-око, коли Єгова збирає назад Сіон”. [НС, анг.] Всі ті, хто наново зібралися під „небесний Сіон” бачили те саме видіння в світлі тоді виповненого біблійного пророцтва; разом вони бачили руку Бога Єгови діючу на їхню користь. Вони високо піднесли об’єднану звістку цілому світові. Сьогодні, більше як 60 років пізніше, вони мусять продовжувати їхнє об’єднане свідчення, лише тепер включаючи нагальну пересторогу про „день помсти Єгови”. „Великий натовп” з багатьох народів і з багатьох мов мусять змішувати їхні голоси з тим „вартовим”.
19 Сміливо, тоді, вперед, об’єднано з пересторогою про „день помсти нашого Бога”! Будьмо вільні від кровної провини. Це тому, що ми бажаємо бути збереженими на протязі того „дня помсти”. Багато наших ближніх хотіли б також втішатися таким самим спасінням. Нехай же наша безмежна любов до Бога Єгови й Ісуса Христа та наша людяна любов до наших ближніх, так, таких людей, як ми, спонукує нас непереборно давати звучно сигнал життя-зберігаючої перестороги. Величезна радість, як наслідок буде для нас! А найкраще за все, Єгова буде оправданий, як любовно з піклуванням, дбаючий Бог!
[Ілюстрація на сторінці 11]
Так як Єзекіїль перестерігав, вавілонське військо знищило Єрусалим і забрало багато позосталих у неволю
[Ілюстрація на сторінці 13]
Так як Єзекіїль, сучасний „вартовий” клас дає пересторогу — йому тепер помагає „великий натовп” співпрацівників