Хто хвалитиме Царя?

„Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку! Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!”— Пс. 145:1, 2.

1. Що цар Давид сказав заради Єгови, як його Царя, і чому?

ЦАР Давид написав ці слова хвали своєму небесному Цареві, Богові Єгові. Для декотрих людей це може здаватись дещо дивним, що земний цар так переконливо вихвалює когось іншого, як вищого від нього Царя. Але Давид мав добру причину робити це. Він висловлював своє оцінення того Царя, Єгови. Перед цим Царем, Давид поводився в лагідний спосіб мудрістю. (Як 3:13) Давид був вірним поклонником Єгови й втішався чудовим близьким спорідненням з цим „Паном над царями”.— Дан. 2:47.

2, 3. (а) Які є деякі приклади Давидових оцінюючих висловів про Єгову в Псалмах? (б) Які точки Давид доводить до кінця у 1 книзі Хроніки відносно Єгови та Його царювання?

² З Давидових численних висловів, які знаходяться у Писанню, можемо бачити, чому він так дуже оцінював цього Царя, Бога Єгову. Псалом 19 показує, що Давид оцінював Єгову через те, що Він був Творцем, Законодавцем і Відкупителем. Псалом 24 каже, що Єгова є Власником землі й славетним царем, Могутнім. У Псалму 102 [103]: 19 Давид висловлює своє оцінення за царювання Єгови, кажучи: „Господь [Єгова, НС, анг.] міцно поставив на небі престола Свого, а царство Його над усім володіє”. Тоді Давид звертається до ангелів та людей, щоб вони теж благословляли або хвалили Єгову. Давидова вдячна пісня записана в 1 книзі Хроніки 16:8—36 підкреслює Давидове оцінення Єгови.

³ При кінці Давидового царювання, він висказав своє довічне почуття перед усім народом, кажучи: „Благословенний Ти, Господи [Єгово, НС, анг.], Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку! Твоя, Господи [Єгово, НС, анг.], могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи [Єгово, НС, анг.], царства, і Ти піднесений над усім за Голову! І багатства та слава — від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй — побільшити та зміцнити все. А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо імя Твоє величі”.— 1 Хрон. 29:10—13.

СПІРНЕ ПИТАННЯ ПРО ЦАРЮВАННЯ

4. Що сталось за часу Самуїла, що в Ізраїлі зацарював людський цар? І як сусідні народи стались пасткою для Ізраїля?

⁴ Царювання Єгови сталось спірним питанням в Ізраїлі невдовзі перед народженням Давида. Це сталось при кінці служби судді Самуїла, так як можна бачити з 1 книги Самуїла 8:4—20. Але, що це спонукало народ Єгови, під угодою з Ним, вимагати царя, царювати над ними і таким чином відкинути Єгову? Вони сказали Самуїлові, що бажали бути такими, як усі інші народи. Єгова, через Самуїла, перестеріг їх про ціну, яку вони мусять заплатити за те, що старались бути такими, як народи, маючи людського царя над собою. Дійсно, їм було багато краще, коли Єгова був їхнім Царем.— Також дивіться у 5 книгу Мойсея 4:7.

5. Як царювання сталось спірним питанням у часі Гедеона?

⁵ Ще до того часу, то це спірне питання вже явилося між ізраїльським народом, коли під командуванням Гедеона, Єгова дав народові перемогу над мідіянітянами. „І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: ,Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна’. І сказав до них Гедеон: ,Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій,— Господь [Єгова, НС, анг.] пануватиме над вами’ ”. (Суд. 8:22, 23) Вірно Гедеон відмовився царювати над Ізраїлем і підтвердив царювання Єгови над ними. Проте, через короткий час після смерти Гедеона, один з його синів на ім’я Авімелех несамовито забив усіх своїх братів і настановив себе на царя, але його царювання було коротке й закінчилось катастрофічно. (Суд. розділ 9) Ця історія була добре знана в Ізраїлі. Вона показує, як на протязі століть царювання Єгови було спірним питанням. Також, на протязі всього цього часу, була нагода для кожної особи доказати свою вірність до Єгови, як Царя.

6. Що рання історія показує відносно царювання, і як Єгова передсказав справи здійсняться?

⁶ Боже Слово показує, що над світськими народами володіли царі від дуже давніх часів. Незабаром після Потопу організувались царства під керівництвом людей, котрі ставали в опозицію проти Єгови, так, як показує 1 книга Мойсея 10:8—12. Це сталось під впливом Сатани Диявола, який спочатку поставив виклик на правильність царювання Єгови, бунтуванням проти Єгови, і старався відвернути інших створінь, щоб вони не поклонялися Єгові. Єгова дозволив цьому лукавству існувати довгий час, щоб доказати Його виклик. Він також виявив, як ця справа закінчиться.— 1 Мойс. 3:15.

ВЕЛИЧ ЄГОВИ ВИКЛИКАЄ ХВАЛУ

7. (а) Яку участь дух Єгови мав у Давидовому житті? (б) В які способи Псалом 145 є видатним?

⁷ Це Самуїл, під проводом Єгови, помазав Давида. „І дух Господній [Єгови, НС, анг.] злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі”. (1 Сам. 16:12, 13) Давид є гарним прикладом, як дух Єгови діє на Його вірних слугах. Це Божий дух спонукав Давида написати так багато псалмів, в яких він хвалить Єгову. (2 Сам. 23:2) Один з найкращих висловів його хвали знаходиться у Псалму 145. Цей Псалом благословляє, хвалить, величає й збільшує добрість Єгови, також Його велич, могутність, праведність, вічність, незбагненість і його милосердя. Показуючи свою пошану до цього псалму, то єврейські вчені помістили його три рази в їхній щоденній літургії. По-єврейському, книга Псалмів називається T^ehil·lim’, що значить „хвали”. Тільки цей 145-ий Псалом має надпис „хвала”, в однині.

8. Що постанова, щоб хвалити ім’я Єгови повік-віку натякає?

⁸ Початкові слова цього псалму є дуже багаті на радість і оцінення:

„Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку! Я кожного дня тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку”! (Пс. 145:1, 2)

Коментатори Біблії звичайно пояснюють, що Давидова постанова хвалити Боже ім’я „повік-віку” означає робити це так довго, як він житиме. Але чи ж у своїй постанові Давид не мав на думці якесь інше значення? Щоб хвалити Боже ім’я повік-віку, то людина мусить жити вічно. Чи ж Давид не мав майбутньої надії на вічне життя? Певно, сьогодні „великий натовп” тих „інших овець”, як клас мають ту саму надію,— вічно благословляти й хвалити ім’я Єгови через те, що ніколи не помруть.— Соф. 2:3; Ів. 11:26; Об. 7:14—17; 21:4.

9. Що ми можемо сказати про цілковите розуміння вчинків Єгови?

⁹ Давидова пісня хвали продовжується:

„Великий Господь [Єгова, ПС, анг.] і прославлений вельми, і недослідиме Величчя Його!” (Пс. 145:3)

Від часу творення дотепер, перед людством був доказ величі Єгови. (Рим. 1:20) Однак у порівнянні, дуже мало людей дійсно хвалять Єгову, незважаючи на Його велич і Його творчі вчинки з яких всі люди користають. По суті, Єгова та Його вчинки є такі вельми великі, що тепер люди лише почали розуміти складність кількох речей, яких Він створив. Патріарх Йов, так як Давид оцінював Бога, бо сказав про Нього: „Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа”. (Йова 5:9; 9:10; 26:14) І апостол Павло, закінчивши дискутувати про Божі великі наміри, відчував спонуку сказати: „О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!”— Рим. 11:33, 34.

10. Як один „рід” розказував іншому „родові” про Божі могутні вчинки?

11. Як ми показуємо, що турбуємось повагою Єгови та Його „вчинками”?

¹¹ „Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!” (Пс. 145:5)

Якщо будемо правильно хвалити нашого Творця, то мусимо думати про й сердечно цікавитись Його славетною особою й чудовими ділами. (Мат. 12:34) А як ви показуєте, що турбуєтесь ними? Чи ви відкладаєте час, щоб особисто дослідити ті речі про котрі Бог говорить в Його Слові? І під час студіювання, то чи ви задумуєтесь над ними, дозволяючи їхньому значенню заглибитись у ваших серцях, щоб витворити тривале враження? Як же ми зможем говорити про й благословляти Бога Єгову, якщо самі не будемо глибоко переконані й дійсно не будемо любити Бога Єгову? Оцінюючи яскравість та славу Єгови допоможе нам говорити до людей з захопленням, рішучістю й позитивністю про Цього великого Царя.

12. Чому це добре думати й говорити про страх-надихаючі речі Єгови?

¹² „Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою — розповім я про неї”. (Пс. 145:6)

Так, ми ще маємо багато більше про що говорити. Писання виявляють нам багато страх-надихаючих речей, показуючих силу Єгови, яку Він доводить на користь Його вірних слуг і проти тих, котрі роблять себе Божими ворогами. Багато цих колишніх могутніх вчинків стались потрібними пророчими прикладами й інструкціями для цього покоління. Так, „а все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію”. (Рим. 15:4) Публічно говорити про ці речі є службою й любовним вчинком для інших. Це перестерігає їх про наміри Єгови в майбутньому. Ті, що говорять про ці речі, самі користають, так як користав вартовий, про якого говориться в Єзекіїля 3:17—19. Надходяче „велике горе” ще дальше виявить велич Єгови і сповнить Його заявлений намір. Отже, далі звіщаймо Його велич поки Єгова ще дає нам нагоду в цій системі. Ми можемо наслідувати приклад Ісуса Христа в даванню Божої перестороги про суд.— Мат. 10:28—30; Луки 19:41—44.

13, 14. (а) Чому ми повинні згадувати про добрість Єгови? (б) Яку причину ми маємо викрикувати радісно?

¹³ „Пам’ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!” (Пс. 145:7)

Ми мусимо говорити світові, не тільки про могутню силу Єгови, але також про Його добрість та праведність. На протязі історії, Бог Єгова показував Своїм слугам добрість. Коли вони вірно служили Йому, то одержували велике благословення. До цього самого часу, Єгова показував велику добрість тим особам, котрі люблять Його, спонукуючи їх ставатись неначе велике джерело, з якого постійно булькають вислови оцінення. Такі вислови обов’язково приваблюють ще інших людей зазнавати багате добродійство Єгови. Повторення думок допомагає нам пам’ятати їх. Це є дійсне благословення, допомагаючи нам ніколи не загубити оцінення способу, яким Єгова поводиться з Його людьми. Справді нам приходить велика користь, коли публічно говоримо про добрість Єгови.

¹⁴ Чи ж ми не маємо причини тепер викрикувати радісно? Через Адама ми всі стались грішними і є засуджені на смерть. (Рим. 5:12) Але через Свою праведність і правосуддя, Єгова показав велику любов, постачивши спосіб для людства вийти з його скрутного становища. Це сталось за допомогою викупної жертви Ісуса Христа. Через написане Слово Єгови, ми довідалися про Його праведні способи й як Він поводиться з Своїми земними дітьми. Бачити ці речі дає велике задоволення, стаючись доброю причиною для нас радісно висловлюватись відносно Єгови. Ми маємо добру причину наслідувати приклад царя Давида, який вигукнув: „Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм! Я буду співати Господеві [Єгові, НС, анг.], бо Він добродійство для мене вчинив”.— Пс. 13:5, 6.

15. Які приклади ми маємо про милосердя, довготерпіння й любов Єгови?

¹⁵ „Щедрий і милосердний Господь [Єгова, НС, анг.], довготерпеливий й многомилостивий Господь [Єгова, НС, анг.] добрий до всіх, а Його милосердя — на всі Його творива!” (Пс. 145:8, 9)

Спочатку людської історії виявлялись чудові риси Єгови заради людства, як Він сповняв Свій намір, щоб спасти декотрих людей. Спосіб Єгови наочно підтверджено в часі Потопу. (1 Пет. 3:20) Справді, Давид одержував милосердя від Єгови й мав кожну причину хвалити Його. Як гарно Ісус пригадує нам любов Єгови так, як бачимо з Його слів записаних в Івана 3:16, 17! Оцінення повинно спонукувати нас хвалити Єгову, а також любити інших людей. Апостол Іван розсуджував над цим у цей спосіб: „Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи. Улюблені,— коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!”— 1 Ів. 4:9—11.

16-18. (а) Який шлях заохочується всіх вибирати, коли ще є час? (б) Що милосердя Єгови значить для нас? (в) Які оцінюючі Павлові почуття було б добре для нас повторювати?

¹⁶ Коли бачимо, як теперішній рід людства поводиться з Єговою, й коли читаємо про лукавство та буйність людини продовж багатьох століть, то справді можемо сказати, що Єгова є повільний на гнів. Які вдячні ми повинні бути, що живемо в часі, коли Єгова ще терпить! Оцінення Петрових слів у 2-му посланні Петра 3:9 і 15 повинно спонукати нас добре подумати про велике милосердя і любов Єгови: „Господь [Єгова, НС, анг.] . . . вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння”.

¹⁷ Ми знаємо, що система під контролею Сатани є засуджена на знищення, отже ми хочемо заохочувати всіх осіб, щоб вони дуже серйозно ставились до Божого довготерпіння й брали потрібні кроки, щоб спастись, поки ще не є запізно. (Соф. 2:3; Об. 18:4) Які щасливі ми є, що вже взяли ці життя-зберігаючі кроки! Однак, бувши тілесними потомками Адама, ми є підкорені тілесним слабкостям і робимо помилки, так, як робив Давид та інші. Через це, Ісус навчив нас молитись: „І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого”.— Мат. 6:12, 13.

¹⁸ Постачання, яке Єгова зробив через Ісуса Христа, є дуже важливим для нас усіх. Оцінюймо любу добрість Єгови, Його милосердя і все те, що Він зробив для нас. Апостол Павло мав таке оцінення, бо сказав: „Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене,— Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу. . . . Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший — то я. Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь”. (1 Тим. 1:12, 15—17) Наша вдячність повинна спонукувати нас ще більше хвалити Єгову, коли стало говоримо людям про Його царство.