Чому нам треба Царства Ісуса Христа
1. Якого Бога Ісус народився сином, і чому це не сталося випадково?
ОДНУ важну річ можна зауважити про Сина Божого, який стався чоловіком на землі у першому столітті нашої Загальної Доби. Він не родився в якійсь індуській родині в Індії. Він не родився в якійсь буддистській родині в Тібеті, ані в царській родині стародавнього Китаю, ані в родині імперіалістичного Кесаря в Римі. (Естер 1:1; Луки 2:1, 2) Навпаки, Він “тілом був із насіння Давидового”. (Рим. 1:3) Це не було випадково. Цей Син Божий мусів народитися, як “насіння Давида”. З цієї причини Бог вибрав жидівську діву з родини Давидової у Віфлеємі, щоб вона стала матір’ю Христа. (Луки 1:26—32) Ця Марія поклонялася Богові, який чудотворно запліднив її, отже її син не родився сином якогось індуського бога, якогось буддистського божества або римського Юпітера чи грецького Зевса.— Луки 1:34—55; Дії 14:12, 13.
2. Чому Ісус не мусів родитися з племени Левитського і Ааронової родини, щоб стати жертовним Агнцем, і в якому дні Він помер?
2 У стародавньому Ізраїлі, цар Давид народився в Юдиному племені, з якого не вибиралося священиків приносити жертви. Одначе, Ісус Христос міг родитися, як “насіння Давидове” з племени Юдиного й однак стати “Агнцем Божим, що відбирає гріх світу”. (Ів. 1:29) Він не мусів походити з племени Левитського або з священицької родини Аарона, з якої священики в Ізраїлі були вибрані. Він міг родитися з Давидового Юдиного племени й однак бути досконалим, чоловіком без гріха, здібним постачити жертву, яку Бог міг прийняти. Досконалість та безгрішність, яких Він втримував, як Син Божий на небесах, залишилися з Ним, коли Він прийшов на землю, щоб стати чоловіком цілком рівним досконалому, безгрішному Адамові в день його творення в Еденському саду. Ісус Христос мусів бути такий, щоб ‘дати Самого Себе на викуп за всіх’. (1 Тим. 2:5, 6; Мат. 20:28) Він вилив Свою кров на гріх-покриваючу жертву в День Пасхи 33 р. З.Д., день в якому жиди жертвували пасхального Агнця і споживали його спечене м’ясо святкуючи визволення їхнього народу з стародавнього Єгипту.
3. Що Третя Книга Мойсея 17:11, 12 каже про кров, отже, яка користь приходить від Ісусової крови, і як?
3 У Божій угоді з стародавнім Ізраїлем Бог Єгова сказав був слідуючі слова, як ми їх знаходимо в книзі 3 Мойсея 17:11, 12: “Бо душа (або, життя) тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу (життя) . . . Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови’ ”. Отже, коли Ісус Христос вилив Свою кров на жертву Богові, Він вилив Своє життя на покутну жертву за нас усіх, що є нащадки грішного Адама. Він представив Свою кров Його досконалої людської жертви Богові на небі, і тому ми не можемо ані пити, ані їсти Ісусову кров, щоб скористати з неї. Ми повинні мати віру, що вона покриває наші смертельні гріхи, щоб скористати з Ісусової крови життя.— Євр. 9:11—14, 24.
4. Як слова Симона Петра про Христову кров виявляють придатність Об’явлення, коли воно представляє Його за Агнця?
4 Один юдей за першого століття, який вірив у покутну користь Ісусової крови був Симон Петро, колишній рибак на Галілейському морі. Пишучи до своїх співвіруючих, Симон Петро сказав: “І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти”. (1 Пет. 1:18, 19) Отже, тепер ми можемо оціняти придатність книги Об’явлення, коли вона постійно зображує Ісуса Христа, як “агнець”, який був “заколений”. (Об. 5:6) Всі ми люди потребуємо такого покриваючого Агнця, який Своєю кров’ю, може очистити нас від наших гріхів і усунути з нас осуд смерти. Без життя через жертву цього Агнця жоден із нас не може втішатися чимось майбутнім з чистим сумлінням перед Богом. Дійсно, ми не можемо бути без цього Агнця!
5. Віддавши себе в жертву, кого Ісус Христос представляв на ізраїльський День Покути?
5 Представивши Себе, як жертовного Агнця, Ісус Христос послужив, як Божий Первосвященик, якого зображав перший первосвященик в Ізраїлі, а саме, Аарон з племени Левитського. Всі наступні жертовні первосвященики в стародавньому Ізраїлі походили від цього Аарона, брата Мойсея. І це є ще одна причина чому все людство потребує Ісуса Христа послужити за того зображеного первосвященика в Ізраїлі, коли він приносив жертовну кров у Святиню Святих у храмі на річний День’ Покути, Йом Кіппер.
6. На кого християнським юдеям наказувалося надіятися, як покуту за гріхи, і чому?
6 Воскреслий Ісус Христос сповнив цей прообраз у Дні Покути, коли вернувся з землі назад до неба, щоб появитися перед Богом і представити цінність Своєї досконалої людської жертви, яка покриває гріхи всього людства. Тому то християнським жидам було сказано, щоб вони ‘більше не надіялися на Ааронських первосвящеників, але на те, що ці зображали чи представляли, слідуючими словами записаними в листі ап. Івана до Євреїв 3:1, 2: “Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса, що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його”.
ТРЕБА ЧОГОСЬ ІНШОГО КРІМ ПЕРВОСВЯЩЕНИКА
7. В який спосіб Ісус Христос є здібний первосвященик для нас, і де перший розділ Об’явлення показує Він служить у такій позиції?
7 Пояснюючи дальше тим християнським юдеям, як Ісус Христос, бувши Первосвящеником, може корисніше служити від Аарона, книга до Євреїв далі говорить в сьомому розділі, двадцять шостому вірші: “Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса”. Книга Об’явлення, в першому розділі, від дванадцятого до вісімнадцятого вірша, показує прославленого Ісуса Христа служачого за Первосвященика для християнських зборів. Проте, п’ятий розділ представляє Його як щось більше від Божого Первосвященика. Все це вказує на факт, що всі ми потребуємо Ісуса Христа ще з іншої причини крім тієї, що Він є жертовний Агнець і наш Первосвященик.
8. Які назви дається Агнцеві в Об’явленні 5:9, 10, і до чого все це відноситься крім священства?
8 Об’явлення 5:5, 6, показує, що заколений Агнець є “Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів”. Такі назви показують щось важного про Агнця Ісуса Христа. Вірш дев’ятий і десятий кладуть ще додатковий наголос на це. У тих віршах є сказано Агнцеві: “Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони царюватимуть над землею”, НС. До чого все це відноситься, окрім священства? Таж, безперечно, це відноситься до уряду, до царства! Так, ми всі потребуємо досконалого, праведного уряду над усією землею.
9. Так як показує Першого Мойсея 49:9, 10, що Лев з племени Юдиного мав мати, і в цьому відношенні, чому Ісус мусів бути “корень Давида”?
9 Так як пророцтво в першій книзі Мойсея 49:9, 10 показує, то Лев з племени Юдиного мав мати жезло та берло, і Йому мала належати покірність усіх народів. Це значить, що Лев з племени Юдиного буде мати уряд. Давид був із племени Юдиного, і на протязі сорок років він царював над ізраїльтянами. Ісус Христос мав бути “корень Давида”, бо цареві Давидові в Єрусалимі Бог був обіцяв династію наступників із його родини, які будуть мати вічне царство.
10. Згідно словами Гавриїла до Марії, чий престол її син мав мати і на який час?
10 Це значить, що у нагороду цареві Давидові за його вірне виключне поклоніння Єгові як єдиному живому та правдивому Богові, Єгова зробив угоду з ним на вічне царство в його родині. (2 Сам. 7:1—17) Тому то ангел Гавриїл, коли повідомив Марію, яка була з племени Юдиного, про Ісусове майбутнє народження, сказав: “Бог [Єгова] дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова (Ізраїля), і царюванню Його не буде кінця”.— Луки 1:26—33.
11. Коли ми молимося словами в Матвія 6:9, 10, то яку потребу ми признаємо перед Богом?
11 А що тепер, коли ми молимося до Бога Єгови, так як Ісус навчив Своїх учнів молитися: “Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі”? Цими словами ми признаємо перед Богом, що потребуємо царства Його Сина Ісуса Христа.— Мат. 6:9, 10.
12. В якому зусиллі так зване Християнство не мало успіху, отже, що Боже царство через Христа мусить зробити з урядами цього світу?
12 Так зване Християнство ніколи не було Боже царство через Христа. Так зване Християнство не могло навернути світові уряди, щоб вони були дійсно християнські. Як же, тоді, нам мати Христове царство над землею, коли всі ці політичні уряди ще існують і доглядають земні справи? Під такими обставинами це є неможливо. Тому треба знищити ці недосконалі занепадаючі людські уряди з землі. Це неможливо зробити людською силою. Тому нам треба царства Ісуса Христа, щоб зробити це. Воно знищить ці уряди так, як Боже пророцтво в Даниїла 2:44 показує: “А за днів тих царів небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки”.
13. Коли і де страшне знищення цих світових урядів відбудеться, але що більше тим, що переживуть на землі буде потрібно?
13 Страшне знищення сьогоднішніх політичних урядів станеться в найвищій точці надходячої “великої скорботи”, якого Об’явлення 16:14, 16 називає Армагеддон. Але деякі люди переживуть ту “війну великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні. Але їм буде треба щось більшого крім землі без урядів грішного, недосконалого, вмираючого людства. А що більше вони будуть потребувати? Цілковитого знищення всієї невидимої лукавої надлюдської інтелігенції, яка витворила ці політичні уряди. Але, хто є ця невидима надлюдська інтелігенція? Сучасна наука не повірить нам, коли ми будемо відповідати, Сатана Диявол з його демонськими ангелами. Але нехай Ісус Христос Сам, а не сучасна наука, буде правдивий. Він сказав, що Сатана Диявол є ‘провідник цього світу’ або “князь світу цього”. Певно, що Ісус Христос, Якого Бог зіслав з неба, повинен знати.— Ів. 12:31; 14:30.
14. Який уряд буде досить сильний усунути Сатану та його демонів з їхньої позиції над мешканцями землі, і як?
14 Також, у видінні, якого прославлений Ісус Христос передав християнському апостолові Іванові Він показав, що Сатана Диявол “зводить усесвіт”. (Об. 12:9) Отже, щоб вибити Сатану з його демонськими ангелами з їхньої контролюючої позиції над мешканцями землі, треба небесного духовного уряду. Царство Ісуса Христа є такий небесний уряд, що має силу принести таке полегшення людству. І через це нам треба того царства. Після Його перемоги в війні Армагеддон, воно зв’яже Сатану Диявола з його демонськими ангелами в безодні далеко від нашої землі. Вони будуть зв’язані тисячу років Христового царства.— Об. 19:11 до 20:3.
15. Як Об’явлення представляє життя-даючі користі для всіх мешканців землі під Христовим царством?
15 У цьому тисячолітньому царюванні Ісуса Христа, життя-даючі користі будуть плисти, немов ріка, всім на землі, за яких Він віддав Своє життя, як жертовний Агнець. Про все це дуже гарно описується в останньому розділі Об’явлення. У цьому розділі апостол Іван показує джерело забезпечення на вічне життя людської родини. Іван каже: “І показав Він (ангел Божий) мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця. Посеред (міста) його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки — дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій”.
16. У чому всі такі життя-даючі користі знаходять своє джерело, і як царство постарається, щоб над людством уже більше не було прокляття?
16 Тоді, щоб показати, що такі благословенства знаходять своє джерело в царському престолі Бога й Агнця Ісуса Христа, апостол Іван додає оці слова: “І жодного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому”. (Об. 22:1—3) Боже царство через Христа буде благословенством людству, а не прокляттям. Божий Син, Ісус Христос, постарається, щоб земні справи виконувалися справедливо і праведно, щоб з цього всього приходило благословенство.
ПОМЕРЛОМУ ЛЮДСТВУ ТРЕБА ЦАРСТВА
17. Хто буде перший, що скористає з цих життя-даючих забезпечень, але чому будуть інші, що також скористають?
17 Перші скористати з цих життя-даючих забезпечень з Божого престола через Христа буде “великий натовп” поклонників, які переживуть “велику скорботу” в якій царства цього світу будуть знищені. (Об. 7:9—14; Дан. 2:44; Мат. 24:21, 22) Отже, чи хтось інший також буде користати з тієї ріки вод життя і символічних дерев життя? Так, тому що Ісус Христос “Агнець Божий” не помер тільки за тих, що переживуть те велике горе. Не забуваймо те, що Ісус сказав недалеко могили в Віфанії біля Єрусалиму в 33 р. З.Д. На тій оказії Він сказав: “Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?” Марта, сестра померлого Лазаря, відповіла: “Так, Господи, Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ”. (Ів. 11:25—27) Тепер, що сказати про нас сьогодні? Чи ми також можемо відповісти з такою вірою на те питання?
18. Чому ми маємо здорову причину відповідати “так на Ісусове питання, так як Марта зробила, і чому Ісус далі може сказати: “Я воскресення і життя”?
18 Ми маємо здорові причини відповідати Так, бо Ісус тоді доказав ті чудові слова воскресенням Свого друга Лазаря, хоч він вже був мертвий чотири дні. (Ів. 11:28—45) Не довго після того, прийшов час для Самого Ісуса воскреснути з мертвих. Він помер на День Пасхи. Третього дня пізніше Всемогутня сила Його небесного Отця піднесла Його з мертвих. Сорок днів пізніше Він вознісся на небо з місця біля Віфанії на Оливній горі. (Луки 24:50—53; Дії 1:1—12) На небі прославлений Ісус Христос далі може сказати: “Я воскресення і життя”. Він запевняє, що Бог Його Отець дав Йому владу воскресати мертвих словами видіння, якого Іван записав в Об’явленні: “І був Я мертвий, а ось Я живий, на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від Гадесу”.— Об. 1:18, НС.
19. Як Ісус Христос, коли воскрес, був “первороджений з мертвих”, а не Його друг Лазар та інші, яких Ісус воскрешав?
19 Ісус Христос був перший, який воскрес із мертвих, щоб вічно жити, як воскресла особа. Тому це правильно називати Його “первороджений з мертвих” і “первісток з серед покійних”. (Кол. 1:18; 1 Кор. 15:20) Навіть Його друг Лазар та інші, яких Він і Його апостоли пізніше воскрешали, вмерли й були поховані в загальній могилі людства, себто, в Гадесі. Їхнє ранішнє воскресення від смерти і Гадесу було лише тимчасове. Отже “брами Гадесу” мусять залишатися зачинені над такими і над усіма відкупленими померлими з людства аж до заснування Христового царства на небесах у Божому призначеному часі.— Мат. 16:18: Іс. 38:10, 18.
20, 21. Коли і де Христове царство було засноване, і кого Він, як Цар, буде перше воскрешати?
20 Світова історія за нашого двадцятого століття поміщає достатньо доказів сповненого Біблійного пророцтва і показує, що Христове царство народилося на небі при кінці Часів Поган у 1914 р. З.Д. (Луки 21:24; Єзек. 21:25—27) З небесною царською силою Ісус Христос зверне Свою увагу перше на Своїх вірних померлих учнів, як-от апостолів та інших учнів, покликаних до небесного царства разом із Ним. Цих Він воскресить до безсмертного небесного життя, щоб вони стали “царями і священиками для нашого Бога”, так як Об’явлення 5:10 говорить. Так сповниться те, що апостол Іван виявляє нам в Об’явленні 20:4—6.
21 “І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже... І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років . . . Це перше воскресення. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть із Ним тисячу років”.
22. Протягом Його тисячолітнього царювання, як Ісус Христос буде вживати “ключі смерти і Гадесу”, і яким чином “великий натовп”, який переживе велике горе побачить те, що ніхто на землі ще не бачив?
22 Протягом Свого тисячолітнього царювання Ісус Христос, як Первосвященик і Цар буде вживати “ключі смерти і Гадесу” на користь решти померлого людства. Ці померлі почують Його голос і повиходять, так як Він Сам передсказав був словами записаними в Івана 5:28, 29. Тоді “великий натовп”, що переживе “велику скорботу” і зв’язання та вкинення Сатани з його демонами в безодню, бачитимуть найбільше чудо. Вони побачать поворот до життя на землі всіх мертвих із людства, за яких Первосвященик Ісус пожертвував Своє досконале тілесне життя, як “Агнець Божий”. (Ів. 1:29; 1 Тим. 2:5, 6; Євр. 2:9) Нарешті число воскреслих підвищиться до більйонів, усі з яких будуть нащадки грішного Адама, від якого вони вспадкували недосконалість, гріх і осуд смерти. На землі ще ніколи такого не було. Апостол Іван дістав коротке, видіння цього Божого чуда через Христа, і говорить про нього в Об’явленні 20:11—14.
23. Чому Іван не жахався видінням про воскресіння, і коли мешканці землі побачать сповнення 1 Коринтян 15:26?
23 Чи Іван був збентеженим тим, що бачив? Чи Він бачив землю надто переповнену людьми? Цілком ні! Бог Єгова створив землю, щоб вона була вигідно наповнена чоловіками та жінками в людській досконалості, без осуду смерти, але з правом до вічного життя, яке вони дістануть у нагороду за незламну вірність Богові Єгові. Всі будуть жити в всесвітньому раю! (1 Мойс. 1:26—28) Отже, коли останній з відкуплених мертвих воскресне через відчинення “брам Гадесу”, то загальний гріб людства перестане існувати. Гадес тоді буде вкинений в “озеро огняне”, на його вічну смерть. І коли всі живі на землі під Христовим тисячолітнім царством відгукнуться до його дисципліни, позбудуться всякого гріха і будуть зцілені від усяких тілесних недосконалостей, то справді вони тоді зовсім оживуть. Тоді “смерть”, смерть, яку людство успадкувало від Адама, буде вкинена, разом із Гадесом, в “озеро огняне”. (Об. 20:14) У тому славетному досягненні люди побачать сповнення слів 1 Коринтян 15:26: “Як ворог останній — смерть знищиться”. Усі, що будуть пізніше знищені з Сатаною та його демонами за добровільну неслухняність помруть “другою смертю”, з якої вже немає воскресення.
24. Чому нам ніколи не треба соромитися свідчити про Ісуса, і з ким ми є спонукані свідчити про Нього?
24 Не вистачає часу для нас посвідчити про Ісуса Христа і розказати все, що Він значить для нас як для членів упавшої людської родини. Ми ніколи не станемося розчаровані Ним. “Каже бо Писання: ‘Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений’ ”. (Рим. 10:11; Іс. 28:16) Ми ніколи не повинні соромитися свідчити про Ісуса Христа словом чи друкованою сторінкою. Збільшаюче оцінення нашої потреби Його, спонукує нас прилучатися до ангелів і свідчити про Нього на славу Богові Єгові та на користь людства в його теперішньому розпачливому стані.
25. Чому ми Свідки не повинні брати собі честь за свідоцтво наше, і хто надхнув пророцтва про Ісуса, і ради якої цілі?
25 Не забуваймо про те, що ангел сказав, коли апостол Іван вдячно впав перед ним, щоб вклонитися йому: “Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва”. (Об. 19:10) Отже ми не повинні величатися ніби свідоцтво про Ісуса Христа почалося з нами. Це Бог Єгова побачив нашу велику потребу та безпомічність і любо постачив Свого небесного Сина стати людиною Ісусом Христом нам на користь. Крім цього, Бог, через Свого дієвого духа, надхнув усі Біблійні пророцтва про Ісуса Христа, щоб через них, нас запровадити до “Агнця Божого”, до цього Первосвященика Божого, до цього Месіянського Царя, Який нарешті дасть людству досконалий праведний уряд.
26. До якої відповіді довела наша студія відносно питання, Хто є Ісус Христос, що нам усім треба Його?
26 Отже, хто є Ісус Христос, що нам усім треба Його? Наше фактичне дослідження цього питання довело до задовольняючої відповіді. Він є Той потрібний, Якого Творець усіх речей постачив і вживає відновити нас до щасливої блаженної родини нашого небесного Отця. У тій всесвітній родині ми будемо втішатися щасливим життям навіки вічні, розкошуючи в Його любові та догляді і будемо любо поклонятися та служити Йому по всі віки.— 1 Кор. 15:28; Ів. 14:6; Дії 4:12.