Нехай кожен воду життя бере дармо
„ПІЗНАЮ я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду”. Це є слова апостола Петра, коли він побачив, що Бог виявив Свій розпорядок прийняти римського сотника Корнилія, разом із його родиною до християнського збору. (Дії 10:34, 35) Справді, Божа воля є, щоб „усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди”. (1 Тим. 2:4) Сьогодні, по багато більшій околиці ніж за днів апостола Петра, Бог показує ласку чоловікам і жінкам „з усякого люду, племен, і народів, і язиків”. (Об. 7:9) Крім цього, Він притягає людей з різного походження і способів життя і різних обставин, щоб вони йшли шляхом вічного життя.— Ів. 12:32.
Африканська країна Нігерія постачає гарний приклад цього зібрання всяких чоловіків і жінок служити Богові „в дусі та в правді”. (Ів. 4:24) Під час 1975 р., 16.291 осіб охрестилося, і разом було 112.164 дієвих Свідків Єгови, стаючись друге від найбільшої групи цих християнських людей в кордонах якогось одного народу. У Нігерії є багато племен і багато різних мовознавчих груп — між якими є Гаусас, Йорубас і Ібос.
Між цими нігерськими племенами, коли хтось хоче пристосуватися до християнських рівнів, то мусить перемогти різні перепони, такі, як багатоженство, ідолопоклонство, спіритизм, і так далі. Також, як у багатьох інших країнах, ці люди, перед пізнанням біблійної правди, назагал брали участь у таких практиках, що не були у згоді з християнськими принципами любови, миру і моральности. Вони мусять змінитися, коли хочуть служити Богові.
Наприклад, маємо одного нігерського чоловіка, що був голова свого роду і президент місцевого Суду. Він не був убогий чоловік, він давав утримання шістьом дружинам і тридцяти чотирьом дітям. Він збільшував свою владу ватажка членством таємничого ордену та кількох містичних товариств, і разом з тим був членом Англіканської (С.М.С.) Церкви. Тоді він почав студіювати Біблію з Свідками Єгови. „Я почав розуміти”, він каже, „що світська слава є короткочасна. Я зрікся позиції ватажка і зв’язків з містичними товариствами і відступив від С.М.С. Церкви”.
Цьому чоловікові було дуже важко спростувати свої подружні справи і пристосуватися до біблійних принципів. Але, хоч це дуже коштувало йому, він таки привів своє життя у гармонію з біблійною вимогою, щоб мати лише одну дружину — першу, яку Біблія називає „жінку твоїх юних літ”. (Прип. 5:18; Мат. 19:4—9) Він зареєстрував своє подружжя з першого дружиною і відпустив п’ятьох зробивши розпорядки на утримання і догляд їх з їхніми дітьми. Тепер, зустрічаючи біблійні вимоги, він охрестився на правдивого послідовника Ісуса Христа.
Досвід цього ватажка племені є подібний до досвіда іншого керівника племінного роду і президента суду. Коли перше зустрів біблійну правду, ще у 1940-му році, то був занадто зайнятий племінними справами, щоб звернути увагу на правду, але він таки не забував про неї. У 1962 р., він серйозно почав застановлятися над своїми обов’язками перед Богом. Він бачив, що мусів залагодити свою подружню проблему (у нього було одинадцять дружин). Роки минали, і тоді в 1970 р. він прочитав статтю в журналі Пробудись! під заголовком „Моє життя, як багатоженець”. Він каже: „Я бачив, що оповідач мав велику постанову і серйозно задумувався, і тому Бог допоміг йому подолати його проблеми. Бог міг би то саме зробити для мене, якщо б я був серйозний і мав велику постанову. Отже я почав відпускати свої дружини і залишив собі першу”. Тоді, приводячи інші характерні особливості його життя у гармонію з біблійними принципами, він охрестився і сьогодні служить за старшого в Умуелемога зборі.
Між нігерцями, які тепер служать, як християнські Свідки Єгови є дуже заможний комерсант, який нагромадив своє майно політичними хитрощами. Там також є колишній закупник тютюну, який так збагатів, що його почали називати „фінансовий вельможа”. Інший прийняв правду, коли був смирний робітник в Емуґу ринку. Один молодий чоловік, чемпіон (переможець) боксу у Східному Центральному Штаті приготовлявся стати світовим чемпіоном, коли почув біблійну правду, що „раб Господній не повинен битись”. (2 Тим. 2:24, НС) Незважаючи на опозицію й обвинувачення, що він „псував пошану держави”, він таки відрікся від такої славної кар’єри, охрестився на Свідка Єгови, і тепер вирішив „змагатися добрим змагом віри”, щоб „прийняти правдиве життя”.— 1 Тим. 6:12, 19.
Пригадуючи нам досвід римського сотника Корнилія, маємо досвід одного капітана побореного Біафриканського війська. Він зауважив чесність і непохитність Свідків Єгови під час цивільної війни, в якому часі люди дуже ненавиділи Свідків і знущалися над ними. Першого тижня по війні він почав приходити на їхні біблійні зібрання, і тепер є хрещений член збору Свідків Єгови в Аба.
Подібно, підполковник Біафриканського війська, вірний католик, дуже вірив у щирість священства. ,Але,’ він каже, ,їхні вчинки під час цивільної війни дуже здивували мене. Священики приходили на фронт благословити нашу зброю і вживали кафедри за центри вербування до війська, тоді після закінчення війни оберталися осуджувати ті самі ідеали, яких колись підтримували, щоб набути ласки від сторони, яка перемогла. Я ніяк не міг примирити таке безсоромне лицемірство з правдивим Християнством. Я почав оціняти нейтральний шлях Свідків Єгови’. Коли війна закінчилася цей чоловік відклав час, щоб навчитися біблійної правди і твердо став по стороні біблійних принципів.
Подібно по всіх країнах, добрий стан серця перед Богом перемагає різні перепони і дістає Його ласку незважаючи на вік, заняття або колишній спосіб життя. Вістка у Божому Слові має силу і підкріпляє духовно та морально. (Євр. 4:12; Фил. 4:13) Кожного року по цілому світі, сотки тисяч кажуть тим, що проповідують добру новину Божого царства: „Ходімо з вами, бо ми чули; Бог з вами”. (Зах. 8:23) Вони перемінюють своє життя і перемінюють свої особистості з надією на вічне життя. (Рим. 12:2; Ефес. 4:23, 24) Так, у цьому серйозному часі, Бог усіх сердечно запрошує: „І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя дармо бере”.— Об. 22:17.