Хто є кваліфікований бути старшим?

“Пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно”.— 1 Пет. 5:2.

1. Яким важним Бог вважає Його стадо?

ЧИ ТЕ стадо є важне у Бога, на яке повинні спеціально звертати увагу ті, яких Він призначає на підпастирів? Які важні є ці “вівці” у Бога? Його Син сказав: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Ів. 3:16) Він так цікавився, що послав Свого Сина з неба, щоб Він був на землі, як людина тридцять три і пів років, щоб відчинити дорогу для Його “овець”, які заблудили, щоб вони вернулися назад до отари.

2. Чи ми можемо надіятись на Єгову і на Ісуса, як на пастирів? Поясніть.

² Ми є частиною того “світу”, якого Бог так дуже полюбив, але який мусів примиритися з Богом. Його просьба ізраїльтянам, які вернулися з чужої неволі, пристосовується до нас з такою самою силою сьогодні: “Верніться до Мене . . . і Я вернуся до вас”. (Зах. 1:3) Апостол Петро писав ранішньому християнському зборові: “Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ”. (1 Пет. 2:25) Бог постачає охорону тим, що вертаються до Нього: “Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде”. (Іс. 40:11) За помічника Він також призначив Гарного Пастиря, Ісуса Христа, Який віддав Своє власне “життя за вівці”.— Ів. 10:7—15.

3. Як Павло доказався бути відповідальний пастир?

³ Єгова також зробив розпорядок мати підпастирів, які будуть цікавитися “вівцями”. Апостол Павло є один із таких і сказав: “Ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так, бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам”. До якої міри Він був готовий віддати Свою душу, показується тим, що він написав до Коринтянського збору: “Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші”.— 1 Сол. 2:7, 8; 2 Кор. 12:15; 11:28.

4. Через наш погляд на цих пастирів, який повинен бути намір та обов’язок християнина сьогодні?

⁴ Як зразок для власного життя ми можемо брати тих пастирів, а саме, Великого Пастиря, Гарного Пастиря, і апостола Павла. Апостол Іван говорить, що “ми мусимо класти душі за братів (наших)”. (1 Ів. 3:16) Він був добре обізнаний з Ісусовими словами: “Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його”.— Ів. 13:15, 16; порівняйте Івана 15:12, 13.

5. Чому деякі ще не знайшли дороги назад до Єгови?

⁵ Тому що Біблія каже, що Єгова, “Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його”, то що це стримує людей, що вони не слухають Єгови? Вони не знають дороги, щоб вернутися назад до Нього; вони не мають кого, щоб провадив їх, або краще сказати, їхні людські провідники, нібито пастирі, звели їх. Ісус сказав, що фальшиві пастирі за Його дня будуть приходити “до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки”. З другого боку, люди “були змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха”. Їх треба було позбирати, і Ісус погодився зробити це.— Пс. 95:6, 7; Мат. 7:15; 9:36.

СПЕЦІАЛЬНИЙ ОБОВ’ЯЗОК ПАСТИРІВ

6, 7. (а) Хто складає стадо, яке треба доглядати? (б) Як пастирі муситимуть відповідати?

⁶ Коли Ісус вернувся до Свого небесного дому, то Він зробив розпорядки для підпастирів доглядати Його “вівці”. Сьогодні, спеціальний обов’язок харчувати Ісусові “вівці” спочиває з тими, яких Гарний Пастир призначає. Петро, якого Ісус був спеціально призначив до цієї праці (побачте Івана 21:15—17), передає такий самий наказ християнським надзирателям сьогодні, кажучи: “Отже старших [духовні надзирателі в зборі] між вами [збір] я нагадую, . . . доглядайте стадо Боже під вашою опікою, . . . добровільно . . . ревно”.— 1 Пет. 5:1, 2, НС.

⁷ Хоч вимагається, щоб усі посвячені християни “робили учнів з людей всіх народів, хрестячи їх . . . [і] навчали їх дотримувати все, що Я наказував вам”, то пастирі мають спеціальний обов’язок доглядати “стадо Боже”, що вже є членами збору. За цих, вони мусять відповідати перед Єговою.— Мат. 28:19, 20, НС. Євр. 13:17; 4:13.

8. Хто є вибрані, а хто не є вибрані за пастирів стада Божого?

⁸ “Дуже багато священиків були слухняні вірі”, прийнявши Ісуса за Месію. Але жодних письменників, ні фарисеїв не призначалося на пастирів у християнському зборі, тому що вони “на сидінні Мойсеєвім усілися”. Ті, що вважали себе ‘мудрими у тілесний спосіб’, які пишилися коли їх вітали по публічних місцях і кликали “учитель” не були покликані. Таких “провідників” немає в християнському зборі Свідків Єгови. Свідки Єгови признають лише одного провідника, Христа. Вони не приймають жодних титулів, які викликають улесливість. Ісус сказав: “Ви всі брати”.— Дії 6:7; Мат. роз. 23; 1 Кор. 1:26—29.

9. Скільки старших повинно бути у зборі, і з-поміж кого їх вибирається?

⁹ Щоб добре доглядати справ християнського збору Свідків Єгови, “Бог настановив деяких у зборі”, між якими є вчителі, надзирателі, і пастирі. У ранішньому зборі всі, що були кваліфіковані в знанню Писання служили так. Не було призначеного числа; в Ефесі було кілька, як можна бачити з того, що Павло вислав слово до “старших” зустріти його в Мілеті, щоб отримати інструкцій відносно своїх обов’язків. Подібно, у сучасному християнському зборі немає призначеного числа. Вони не мусять, так як по церквах так званого Християнства, закінчувати якісь світські семінарії. Але вони повинні старанно брати участь у проповідуванні, бути регулярні та дієві студенти Божого Слова, і виконувати дві великі заповіді, а саме, любити Бога і їхнього ближнього.— 1 Кор. 12:28; Мат. 22:36—39.

10, 11. Як хтось може бути “бездоганний”, і чому вимагаються такі високі рівні?

¹⁰ У третьому розділі першого листа до Тимофія, ап. Павло показує Біблійні вимоги для тих, що хочуть досягнути позиції надзирателя. Вони мусять бути бездоганні. Чи це є можливо для недосконалої людини? Чи ж це не значить, що такий мусить бути досконалий. Чи ж Павло говорить нерозсудливо, вимагає забагато? Ми не можемо робити такий висновок, бо Павло правдоподібно знав Ісусові слова в Матвія 5:48: “Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш небесний”. Павло також знав, що цар Давид не міг бути цілком бездоганний, але однак признавав, що Давидова просьба, до Єгови була частина надхненого Писання: “Суди мене, Господи [Єгово], бо ходив я в своїй непорочності”.— Пс. 26:1; порівняйте 2 Царів 20:3.

¹¹ Ясно є, що людина не може бути така, як Бог у повному значенні цього слова, тобто до найвищого, безмежного ступня. Якщо б це не було так, то ніхто не міг би в християнському зборі заповнити посаду надзирателя. Факт, що Біблійні вимоги є такі високі, значить, що кожний бажаючий бути на такій посаді повинен ревно старатися, щоб зустріти їх. Наприклад, коли б надзиратель не був бездоганний, то він не міг би наглядати над тими, що є під його опікою. Надзиратель мусить знати як благати “юнаків, щоб були помірковані. У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу”.— Тита 2:6—8.

12. Чи хтось мусить бути одружений, щоб міг стати надзирателем? Поясніть.

¹² Надзиратель повинен бути “муж однієї дружини”. Чи це значить, що вдовець або неодружений не може служити за надзирателя? Сьогодні це значить те саме, що за Павлового дня, що коли хто практикує багатоженство або живе незаконно з жінкою не бувши одружений з нею, то такий не може служити за надзирателя в християнському зборі. Певно, що з таким не повиннося мати близької дружби. Разом із іншою вимогою у 4-му вірші (1 Тим. 3), можна бачити, що малоліток не може бути надзирателем, але мусить бути досить дозрілий, щоб міг мати свою родину.

13. Чому старші мусять обминати сьогоднішні крайні звичаї?

¹³ Сьогоднішня молодь, а навіть старші, часто заражаються незвичайними звичаями теперішньої системи. Через товаришування з такими у школі або при роботі, це може спокушати християнів пристосовуватись до них. Здається, що християни за першого століття мали щось подібного, яке мусіли подолати, бо Павло далі радить. (1 Тим. 3:2), щоб застановлятися над вимогою “тверезий або помірний у звичаях”, коли призначається когось на надзирателя. Коли хтось пристосовується до звичаїв цього старого світу, то не може мати Божої похвали, отже не може посідати посади, яка вимагає, щоб він навчав молодших. Апостол Петро говорить, що був час, коли ми не знали кращого і самі ходили в таких звичаях, але тепер мусимо жити для виконування Божої волі. Це може дивувати наших колишніх знайомих і вони можливо будуть насміхатися з нас, але Ісус наказував, щоб це не турбувало нас.— Ів. 15:19; 1 Тим. 4:11, 12; 1 Пет. 4:3, 4; Рим. 12:2.

ВИМОГА ЗДОРОВОГО ДУМАННЯ

14. Як старший повинен дивитися на свою посаду?

¹⁴ Старший у зборі не має якоїсь високої позиції чи посади. Коли хтось є назначений на старшого, то не “повинен думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно”. Нова Англійська Біблія перекладаючи цей вірш каже, щоб не ставатися “зарозумілим”, але “умірковано цінити” себе. І тоді ніхто не буде сподіватися, щоб з ними обходилися так, як зі “священиками” так званого Християнства, які люблять діставати, і сподіваються, щоб люди розпадалися перед ними.— Рим. 12:3.

15. Що це включає, коли хтось хоче бути “чесним”?

¹⁵ Надзиратель мусить бути “чесний, гостинний”. (1 Тим. 3:2) Фальшиві пастирі ніяк не були чесні. Єгова осудив їх, кажучи: “Горе пастирям [в Ізраїлі], що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська”. (Єрем. 23:1, 2) Їхнє притендовання, що вони є пастирі, не зберегло їх від Єговового суду. Ісус також осуджував фальшивих пастирів за Його дня. Отже, християнські пастирі мусять бути чесні, порядні, працюючи, щоб у зборі був мир. Часами вони мусять “наупоумляти непорядних”, тих, що “нічого не роблять, тільки вдають, ніби роблять”, і втручаються в те, що не відноситься до них. (1 Сол. 5:14; 2 Сол. 3:11) Щоб інші могли прийняти їхні настановлення, то вони самі мусять давати приклад, суворо дотримуючись Біблійних законів і принципів: ніколи не поширюючи думок, що не є в згоді з правдою.— 1 Кор. 4:6; 14:33; Тита 2:6—8.

16. Чи бути гостинним значить лише вітати нових, які приходять до Залі Царства?

¹⁶ Коли цар Соломон молився про процвітання, благоденство і добробут народу в часі посвячування храму в Єрусалимі, то він згадував про ‘чужинців’, не-ізраїльтянів, які приходили поклонятися в ньому. Правдоподібно він відповідно забезпечував їх. Сьогодні Єгова благословить нас великим збільшенням ‘чужинців’, тобто, тими, що досі ще не поклонялися Єгові. І тому треба зробити розпорядки, щоб сердечно привітати їх. Це кладе обов’язок на надзирателів, не лише вітати їх по Залях Царства, але помагати їм стати на християнський шлях. Це є правдива гостинність, вимога для тих, хто хоче бути надзирателем.— 1 Цар. 8:41—43; Мих. 4:1, 2; Мат. 9:37; Євр. 13:1, 2; 3 Ів. 5.

17, 18. (а) Чи навчання є обмежене лише до платформи? (б) Яка є ціль надзирателя, який стається вчителем?

¹⁷ “У Пророків записано”, сказав Ісус, “І всі будуть від Бога [Єгови] навчені”. (Ів. 6:45; Іс. 54:13) Так стає все більш і більш важніше, як ми ближче наближаємося до кінця старої системи і початку нової, під проводом помазаного Священика і Царя Ісуса Христа. Бог Єгова є Найбільший Вчитель, але Ісус сказав, що це було правильно учням називати також Його Вчителем. Крім цього, прославлений Ісус Христос “настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, [а чому?], щоб приготувати святих на діло служби”.— Ефес. 4:11, 12.

¹⁸ Старші мусять бути вчителями Божого Слова. Вони не можуть лише ‘лоскотати’ вуха збору, але досягнути серця й розуми покірних у зборі. Це не ставить їх на п’єдестал “професора”, або доктора теології. Християнський старший не завжди навчає з платформи, але більше особисто. Його наука є з Біблії.

19. Через які “вчинки тіла” чоловік не зможе бути призначений на старшого або надзирателя?

¹⁹ Старший не може бути “п’яниця”. Забагато вживання алкоголю притуплює почуття, яке перешкоджає розсудкові і тоді особа тратить контролю над своїм розумом. Старший не може бути “вдарачем”, фізично чи язиком. Він не може бути сварливий, грошолюбець або нерозсудливий. Такі характерні риси роблять його нездатним брати провід у зборі християнів. Хоч такі риси звичайно не припинили б його служити в церкві Вавилону Великого, то однак через такі “вчинки тіла”, він не зможе служити в зборі Свідків Єгови.— 1 Тим. 3:3; 6:10.

20. (а) Чому треба звертати увагу як хтось керує власним домом, коли призначається його на надзирателя? (б) Але над чим треба застановитися?

²⁰ Павло підносить питання, коли сказав, що старший мусить добре наглядати над власним домом, маючи дітей в покорі, а саме, “Бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божий збір”. (1 Тим. 3:5, НС) Павло знав, що в Божому домі життя більше осіб є в небезпеці ніж у домі людини. Тому він мусить знати як порядкувати своїм власним домом, на загальну користь усіх. Але, чи це значить, що його дім мусить бути досконалий в кожному розумінні? Можливо ні. Він може старатися з цілої сили, але хтось у родині не буде відповідати на його науку так, як він хотів би. Його дружина може дуже бунтуватися, а навіть проти Єгови і Його Слова. (Мат. 10:36) Але важніші питання є: До якої міри голова дому є відповідальний за її бунт, і чи клопіт походить через його занедбання. Також треба звертати увагу на погляд збору.

21. Чому це мудро не призначати “нововірця” на надзирателя?

²¹ Надзирателі мусять робити важні рішення. Такі рішення можуть включати життя або важне проповідування доброї новини. Можуть накидати заборони на роботу. Отже, добра, дозріла розсудливість буде потрібна. Тому надзиратель не повинен бути “новонавернений” чоловік. (1 Тим. 3:6) Він може мати все завзяття і захоплення тих, що вже давно є в правді, але він може не має “чуття”, і не привчений звичкою розрізняти добро й зло”. (Євр. 5:13, 14) Новим треба “загостритися”. Між тим, спостерігати “тих, що беруть провід між вами, які говорили вам слово Боже; і спостерігаючи наслідки їхнього поводження, наслідуйте їхню віру”.— Євр. 13:7, НС.

ДОГЛЯД “ІНШИХ ОВЕЦЬ”

22. Як треба дивитися на світські примхи, і у цьому, чий приклад треба наслідувати?

²² Не “бувши частиною цього світу”, Свідки Єгови не наслідують його існуючі примхи, які показували б людям, що вони також бунтуються проти громади. Тому молоді брати в зборі повинні пам’ятати нагадування Петрове, щоб пастирі стада Божого давали добрий приклад. Павло ставив такий добрий приклад. Він сказав: “Будьте наслідувачами мене, як і я Христа”. Люди зауважують, що Свідки Єгови є інші; таке християнське поводження, а особливо надзирателів, повинно закладати основу на потрібне “добре засвідчення від чужинців” поза збором.— 1 Кор. 11:1; 1 Тим. 3:7; Ів. 17:16; 1 Пет. 5:2, 3.

23. Що іншого треба сподіватися від надзирателів?

²³ У першому розділі Павлового послання до Тита, він дає пораду, які риси старші повинні мати. Старший мусить бути “бездоганний”, маючи безсумнівні риси. Ніхто не повинен показувати пальцем на нього на якісь сумнівні особисті напрями. Він не може бути “самолюбний”, або владолюбний; а “не гнівливий”, “не користолюбець”. Він повинен бути чесний в усіх його ділах у зборі, як і поза ним.— Тита 1:6, 7; також побачте 1 Петра 5:2, 3.

24. Як надзиратель показує свою вірність?

²⁴ Бути “вірним” є особливо важно для надзирателя, наслідуючи Ісуса Христа. Через його вірність до правильних принципів він часами мусить докоряти “тим, що перечать”. (Тита 1:9) Це може бути неприємне завдання, але коли він буде стримувати докір де його вимагається, то це може показувати, що він бере сторону грішника, стаючи учасником разом із ним. (Прип. 29:24) Докір буде гарний вчинок для тих, що несвідомо поступають неправильно. (Гал. 6:1) Про деякі невластиві вчинки можна легко забути, недобачувати або не звертати уваги на них; але не з тими, що можуть образити або засмучувати святого духа спричиняючи роз’єднання і секти в зборі. Тому в деяких випадках, вірність вимагає докори.— Луки 17:3, 4; Ефес. 4: 30.

25, 26. (а) Чому пастирі особливо повинні доглядати себе і збір Божий? (б) Чи нові можуть сподіватися доброго догляду в Божому зборі сьогодні?

²⁵ Коли Павло прощався з старшими в Ефесі, він просив їх пильнувати себе і “всієї отари . . . [і] доглядати збір Божий . . . [тому що] ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть”. (Дії 20:28, 29, НС) Дійсно, ці “вовки” будуть обдирати стадо, здирати їхній одяг християнського ототожнення. Тому то в цьому критичному часі це нагадування є ще важніше. Жодний надзиратель не хоче бути відповідальний, через свій власний недогляд, за життя якоїсь “вівці” Єгови.

²⁶ Річна Книжка (в анг. мові) показує до якої міри багато з Ісусових “інших овець” стали товаришувати з християнськими Свідками Єгови. Є ще інші, яких Ісус “мусить привести”, тому що вони “почують” Його голос. У цих “останніх днях” цієї системи ті, що згромаджуються в одно стадо одного пастиря дістають інструкції в способах Єгови. Вони можуть бути певні, що вони дістануть ніжний добрий догляд від тих, яких Єгова доручив цю пастирську працю.— Ів. 10:16; Луки 12:32; Мих. 4:1—4; Іс. 32:1, 2.