Як християнів годується духовно?

ЯК БОГ годує Своїх людей духовно? Чи це робиться особисто, тобто, чи християни особисто дістають свою духовну їжу, незалежно, без товаришування з іншими християнами маючи правдиву віру? Чи вони можуть лише студіювати Біблію і служити Богові по своєму?

Відповідь на ці питання можна дістати з того, що Ісус Христос сказав Своїм апостолам лише три дні перед Своєю смертю. Говорячи про майбутнє, Він розповів про події, які будуть становити “ознаку” Його присутности, коли Він вернеться в небесній силі і славі. Він перестерігав їх, щоб вони пізнали час, коли Він прийде переглянути і судити Своїх учнів, яких Він назвав “раби”. (Мат. 24:1—44) Він міг так говорити, бо незадовго мав відкупити їх своєю власною кров’ю.— 1 Кор. 6:20; 7:23.

“РАБ” І “ЧЕЛЯДНИКИ”

У зв’язку з Його пересторогою, Ісус також сказав: “Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?”— Мат. 24:45.

“Челядники” є домашні слуги або раби. Як члени Божого дому, такі будуть живитися гуртом, працювати один з другим, знаючи, товаришуючи і помагаючи один одному. Ми зауважимо, коли застановимося над Ісусовою притчою, що слово “раб” (в однині) тут відноситься до всіх домашніх слуг, як тіло, а вислів “челядники” (в множині) відноситься до них особисто.

Цей погляд про групу людей, або цілий народ, як слуга або раб, не був новий для Ісусових учнів. Сам Бог Єгова кілька разів відносився до ізраїльського народу, як до Свойого раба. Він сказав: “Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого, ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе”. (Іс. 41:8, 9) Пояснюючи, що цей складний “раб” складається з багатьох осіб, Творець сказав ізраїльському народові: “ ‘Ви свідки Мої’, говорить Господь [Єгова], ‘та раб Мій, якого Я вибрав’. . . . Тепер ось послухай, Якове, та рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав. Так говорить Господь [Єгова], . . . ‘Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив”? Ви свідки Мої’ ”.— Іс. 43:10; 44:1—8; також 42:19; 44:21; 48:20; 49:3; Єрем. 30:10.

Коли Бог відкинув природного Ізраїля, як раба через неслухняність, то хто тоді мав бути Його рабом, Його земним знаряддям, Його свідками на землі? Ану послухаймо, що апостол Павло каже відносно цього. Десь між 50, а 52 р. З.Д. Павло писав про цю справу християнським зборам у Галатії. Нова угода, що замінила стару Закон Угоду, вже була в силі ще від П’ятдесятниці 33 р. З.Д. Отже християнський збір уже діяв на протязі приблизно вісімнадцять років. До християнів у Галатії Павло сказав: “Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове. А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого”.— Гал. 6:15, 16.

Християнський збір складався з тих, що ходили порядно за правилом “нового створіння”. Як з’єднаний збір він був Божий “раб”, так як колишній стародавній Ізраїль. Отже, вірш в Ісаї 43:10 можна застосовувати у духовному розумінні до збору, що називається його “Ізраїль Божий”: “ ‘Ви свідки Мої’, говорить Господь [Єгова], ‘раб Мій’ ”.

КОЛИ “РАБ” КЛАСА ПОЧАЛАСЯ

Коли почалася вірний “раб” класа? На свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д. Тих перших 120 осіб, на яких зійшов святий дух, відразу взялися до роботи годувати решта запрошених на Божий духовний бенкет, а саме, жидів, 3.000, які прийняли той духовний “харч” і охрестилися. Після цього тих 3.000 далі споживали духовну поживу аж поки самі не підкріпилися. Багато тоді порозходилися назад до своїх домів по інших країнах, засновуючи збори і продовжали сходитися разом, щоб бути в гармонії з правдивою наукою апостолів.— Дії 2:1—4, 37—42.

Менше як три роки з половиною пізніше годування через “вірного і мудрого раба” поширилося до поганів, коли Петро пояснив добру новину Корнилієві та його родині. Коли нові учні почали приходити до організації, то вони як “челядники” почали годувати ще інших. Розпорядок був зроблений де апостоли, а особливо Павло разом з іншими “челядниками”, які подорожували з ним, годували багато осіб по різних країнах. Вони виконували Ісусові слова: “Тож ідіть, і робіть учнів з людей всіх народів, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я заповів вам”.— Мат. 28:19, 20, НС.

Щоб дати тривалої допомоги у цій програмі духовного харчування, то Бог надхнув апостолів та інших учнів Ісуса Христа у першому столітті, написати двадцять сім книг, що складають Християнське Грецьке Писання. Ці, разом із вже-існуючими Єврейськими Писаннями, постачали духовну їжу, у формі для них і для християнів аж до цього дня.

Ісус сказав: “І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до закінчення ладу”. (Мат. 28:20, НС) Ісус Христос є Голова збору, Його раба, і Його слова показують, що Він буде підкріпляти і годувати Свої “челядники” продовж усі століття. Очевидно, що одно покоління “рабів” класи годувало наступне покоління, як і себе самих.

А хтось може запитати: “Як цей “раб”, що складається з “челядників”, може годувати “челядників”? Це значить, що “раб” годує сам себе. Це можна пояснити прикладом родини, що живе на фармі. Їхня перша потреба є постачати харчі. Чи ж сам батько постачає всю їжу і впихає її в рот решта членів? Ні. Кожний член виконує інший обов’язок. Один може орати. Інші може копають колодязь. Інші садять. Деякі доглядають худобу. Певна річ, що всі можуть помагати в деяких ділянках праці. Правдоподібно всі будуть брати участь у жнивах. А жінки консервують різні фрукти, городину на майбутнє. Вони будуть варити і подавати їжу родині. Жодна одна особа не могла б так гарно постачати. Але коли родина працює разом, то всі є нагодовані. І як родина вони є одно тіло, так як “вірний і мудрий раб”. Але особисто вони всі є робітники постачаючи і подаючи поживу, як “челядники” родини. У 1 Коринтян 12:12—27 Павло дає подібну притчу про фізичне тіло з його членами.

“РАБ” КЛАСА В ТЕПЕРІШНІХ ЧАСАХ

Про цього “раба”, Ісус сказав: “Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так”. (Мат. 24:46) Тут Ісус говорив про Свій поворот перевірити Свою “раб” класу, чи вона дійсно “робить так”, тобто, чи вона годує свої челядники їжою у відповідний час. А хто є той “раб” сьогодні?

За правилом, якого Ісус Сам подав: “Пізнається бо дерево з плоду”, ми можемо вирішити хто той “раб” є. (Мат. 12:33) Дев’ятнадцять століть тому, коли “вірний і мудрий раб” класа була перше заснована, то вона звіщала добру новину про Боже Месіянське царство і надходяче знищення жидівської системи. Лише ця вірна класа приносила правдивий плід Царства. Хоч її переслідували, то вона таки пережила той буйний час, який прийшов як перше сповнення Ісусового пророцтва в Матвія 24:4—22, Марка 13:5—20 і Луки 21:8—24.

У 1914 р. З.Д., прийшов час на цілковите сповнення Ісусового пророцтва про “ознаку [Його] присутности і кінець ладу”. Отже, “вірний і мудрий раб” класа повинна дуже активно проповідувати про Месіянське царство Боже і кінець теперішньої світової системи. І, так як “раб” класа за першого століття, вони переживуть незважаючи на це жорстоке переслідування. Хто це робить сьогодні? Хто приносить правдивий християнський плід? Факти показують на мале тіло помазаних членів Христового правдивого збору на землі сьогодні. Вони дуже ревно постачали духовну їжу, з Божого Слова, зберігаючи свою власну духовність.

Крім цього, цей сучасний “раб” привів у своє товариство зі собою коло 2.000.000 інших осіб. Направду, що він доказався бути “раб” Єгови, Його свідками. Друзі цієї “раб” класи мають надію жити вічно на райській землі. Їх достатньо харчує “вірний і мудрий раб”. Духовна їжа, яку вони дістають є харчування у “своєму часі”, є дуже потрібна, бо обставини ще ніколи не були такі критичні, як тепер і ніколи не було так важно виходити з цієї системи і покладати цілковиту надію на Божі розпорядки.

Отже, ми можемо бачити, що Ісус Христос Сам звернув увагу на цей спосіб годувати Своїх людей — не, як відокремлені, незалежні особи, але як близько зв’язане тіло християнів, що мають дійсну любов і дбають один про одного. Сьогодні це сповняється по зборах Свідків Єгови у всіх країнах. І так мусить бути, бо напевно, що під час Христового тисячолітнього царювання над землею, люди будуть з’єднані і будуть співпрацювати, щоб прикрасити землю. Жодним іншим способом не може бути щастя і вироблення плід духа, який є “любов, радість, мир, довготерпіння, щедрість, добрість, віра, тихість, самоконтроля”. (Гал. 5:22, 23) Лише коли такі риси будуть діяти в людях, то лише тоді буде правдивий мир і цілковита радість і потіха з життя на цій землі.

[Запитання для вивчення]

1, 2. (а) Які питання можна поставити про те як годувати християнів духовно? (б) Чому це було відповідно Ісусові назвати Своїх учнів “раби”?

3, 4. В Ісусових словах в Матвія 24:45, як Він міг казати, що Його учні є “раб” і “челядники”?

5. Як ми знаємо, що учні зрозуміли в якому розумінні Ісус уживав слово “раб”, так як воно знаходиться в Матвія 24:45?

6, 7. Після того як Бог відкинув природний Ізраїль, то кого Він тоді уживав за Його “раба”? Як ми знаємо це?

8. Покажіть коли вірний “раб” класа почала існувати.

9. Як поширилося годування “челядників”?

10. (а) Яку вічну допомогу Бог постачив для харчування через деяких християнів за першого століття? (б) Що становить надхнений духовний харч, чи їжу для християнів сьогодні?

11. Чи те годування виконувалося через усі століття?

12. Поясніть як “раб” класа може годувати “челядники” коли ці слова відносяться до тих самих осіб.

13. Які питання Ісусові слова в Матвія 24:46 підносять?

14. Як “раб” за першого століття доказав хто він був?

15, 16. Хто доказуються бути теперішній “раб”, і як?

17. Чи харчування через “вірного і мудрого раба” є приклад духовного живлення, яке буде відбуватися протягом Христового тисячолітнього царювання? Поясніть.

[Вставка на сторінці 156]

ПРИПОВІСТКИ

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. Язик мудрих — то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.— Прип. 15:1, 2.