В якому храмі можна знайти Бога?

ДЛЯ Суверена всесвіту є логічно і властиво призначити точний спосіб, яким люди на землі можуть наближатися до Нього. Скромна людина не може сподіватися наближатися до Нього без дозволу або правильного відношення та поводження.

До Бога можна приступити. Він не є “мертвий”, так як деякі заявляють. Себто, Він не відхилився від людей, відмовляючись слухати наших проблем і робити щось про них. Один апостол Ісуса Христа сказав: “Він [Бог] . . . призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас”.— Дії 17:26, 27.

Бог не є присутній в один час всюди всепроникаючим духом. Ані всі речі не є частиною Бога. Він створив їх. Бувши Особою Він має Своє місце перебування, Своє місце проживання де до Нього можна наближатися. Це місце є на небі, у невидимій сфері.— Мат. 6:9.

І це не на Свою власну користь, але на користь людей, які хочуть наближитися до Нього, Він зробив спеціальні розпорядки. Роблячи це Він змінив вигляд Свого небесного місця проживання. Він не змінив його для ангелів, які завжди мали доступ до Нього; так як Ісус сказав, вони “повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі”. (Мат. 18:10) Ця зміна дала грішному людству нагоду наближатися до Нього і дістати Його ласку.

БОЖИЙ ВЕЛИКИЙ ДУХОВНИЙ ХРАМ

Ця будівля називається “храм” або “правдива скинія, що її збудував був Господь [Єгова], а не людина”. (Євр. 8:1, 2) Колишні храми в Єрусалимі послужили лише за ‘образи і тіні небесного’. (Євр. 8:5) Римляни знищили останній храм у 70 р. З.Д. Отже, тому “скинія” або Божа будівля, через яку людство може наближатися до Нього сьогодні не є земний храм, катедра або будинок.

У попередньому числі цього журнала ми докладно розбирали різні риси типічної “скинії” або храма. Але коли дійсність, зображена скинія або храм, появилися? Це було в осени 29 р. З.Д. А як?

За відповідю до цього питання, подивімся на процедуру типічного Дня Покутування. У цей спосіб побачимо як кожна риса “правдивої скинії” або храма появилася.

ПОДВІР’Я З ЙОГО ВІВТАРЕМ

Так як подвір’я в Єрусалимському храмі було святе і жертви тварини мусіли бути досконалі, то так і зображене подвір’я священиків представляло стан досконалого, праведного людського синівства перед Богом. Ісус був досконалий тілесний Син Божий, коли Він представив Себе для хрещення в ріці Йордан. Бог передав досконале життя Свого Сина в утробу діви Марії. (Ів. 17:5; Луки 1:35) Отже Ісус міг сказати Богові:

“Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. . . . Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю Твою чинити, Боже”.— Євр. 10:5—7.

Тоді апостол Павло каже: “У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз”.— Євр. 10:10.

В дійсності, Бог не хотів тваринних жертов та приносів за гріх. (Євр. 10:8) Божа воля була, щоб досконала людина віддала своє життя постачити викуп за людство, яке загубило своє життя через гріх свого отця Адама. Духовний “вівтар” на якому Ісусова жертва була поставлена була Божа “воля”. Жертовний шлях Ісуса почався, коли Він представив Себе для хрещення і був прийнятий Богом. Духовний “вівтар”, як і “подвір’я” тепер стали дійсностями — дієві. Великий зображений День Відкуплення вже почався.

“СВЯТЕЄ СВЯТИХ”

Також у тому самому часі духовна кімната “Святеє Святих” почала існувати. А як? Боже місце перебування тепер набрало спеціальні характеристики щодо небесного споріднення з людством. Тепер уже можна було заспокоїти, пом’ягшити Єгову задовільною жертвою за гріх, отже тепер Він ніби престолував над покривалом ковчега заповіту, новою угодою, яка була узаконена кров’ю тієї жертви. Жертва, яку Він був готовий прийняти була досконала людська жертва Первосвященика Ісуса Христа.— Луки 22:20; порівняйте Об’явлення 11:19.

“СВЯТИНЯ”

Від часу Його хрещення, Ісус ходив по зображеному “подвір’ю” наглядаючи над Своєю людською жертвою до самої смерти. Тут люди на землі могли бачити Його, так як вони могли дивитися на подвір’я з його вівтарем скинії в пустині. Але та земна скинія мала сітку, так, що не було можливо бачити внутрішню частину Святині. Святиня представляла стан святіший від подвір’я; це був стан духом-породженого Сина Божого, коли Він був на землі. Отже, коли Ісус стався духовним Сином Божим в часі Свого хрещення, Він зайшов у споріднення з Богом, якого ніхто інший не міг бачити фізичним оком. (Мат. 3:16, 17) Він тепер мав нове народження до небесних надій, зчасом вернутися назад до неба бути з Своїм Отцем.— Порівняйте 1 Петра 1:23.

У Святині стояв золотий світильник, столик для хліба і вівтар на ладан. Коли в часі Своєї публічної служби Ісус ходив по землі продовж трьох і пів років, Він також був у стані, якого представляла зображена “Святиня” Божого великого духовного храму. Він став освітлений духовним світлом ніби з світильника, Він дістав духовний харч ніби з стола з хлібом, і Він молився і давав славу Своєму Отцю, ніби ці молитви були ладан.— Луки 4:1; 6:12, 13; Ів. 4:32; 5:19, 20; Євр. 5:7.

В той час як Він був духовним Сином Божим, то там таки була перепона до Його повороту на небо, щоб бути з Своїм Отцем. Ця перепона була Його тіло, якого представляла завіса, що розділювала Святиню від Святої Святих, щоб первосвященик не міг уходити. (Євр. 10:20) Бо “тіло й кров посісти царства Божого не можуть”. (1 Кор. 15:50) Ісус мусів умерти, віддати Своє тіло, щоб перемінитися в ‘божественну природу’, через воскресення ‘духовне’.— 2 Пет. 1:4; 1 Пет. 3:18.

ПРИНОСЯЧИ ЛАДАН У СВЯТУЮ СВЯТИХ

Так як показує 16-ий розділ Третього Мойсея, первосвященик Ізраїля входив кілька разів у скинію на День Покутування. Перший раз із кадильницею повна горючого вугілля на яку клали ладан. (3 Мойс. 16:12, 13) А як Ісус Христос сповнив це? Безперечно, що це не значило, що Христос пішов на небо перед закінченням Своєї жертви. Навпаки перший вхід священика з ладаном показувало, що воно представляло щось важнішого від Ісусового приношення Своєї жертви на небі на викуп людства. А що це було?

Тут була представлена Христова вірність під пробою, таким способом доказуючи, що людина може залишитися цілком вірною і покірною Богові. Цим чином Ісус виявив, що Диявол був неправдомовець, коли казав, що Бог не володів справедливо над Своїми інтелігентними створіннями, що вони служили Йому через самолюбство або під примусом, а не з любови та правдивої вірности.— Йова 1:9—11; 2:4, 5; 1 Мойс. 3:1—5.

Ісус виявив Свій головний намір Свого приходу до землі, коли Він сказав: “Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду”. (Ів. 18:37) Він залишився вірний, доказуючи Сатану бути неправдомовцем. (Ів. 12:31; 14:30) Якщо б Ісус доказався невірний, то Він загубив би Своє власне життя і не міг би відкупити людство. Так як первосвященик вносив ладан у Святеє Святих, то так і Ісус ревно молився і служив Богові вірно до самого кінця Своєї служби.

ВХІД ХРИСТА В СВЯТЕЄ СВЯТИХ

Христос, пожертвувавши Своє досконале людське життя, тепер міг увійти в дійсне “Святеє Святих” після Його воскресення, не з дійсною кров’ю Його жертви, але з тим, що та кров представляла, а саме, цінність Його досконалого людського життя. Так як первосвященик в Ізраїлі насамперед жертвував кров бика за свій священицький дім, а тоді за людей кров’ю ‘Господнього козла’, то так і Ісусова жертва перше застосовується до Його дому підсвящеників, 144,000 духом-породжених, помазаних членів християнського збору, його духовних братів. А пізніше, вона буде застосовуватися до людства взагалі, бо своєю кров’ю Христос відкупив все людство.— 1 Ів. 2:1, 2; Рим. 8:29, 30; порівняйте Євреїв 11:39, 40; Об’явлення 7:9, 10; Римлян 8:21.

Так як на День Покутування відпускали козла з людськими гріхами в пустиню, то так і Ісус віддалив і відібрав гріхи людства.— 3 Мойс. 16:20—22.

З представленням Христової жертви на небі, той великий зображений День Покутування закінчився. Цей “день” тягнувся від Ісусового хрещення в осени 29 р. З.Д., до весни 33 р. З.Д., коли Він представив цінність Своєї жертви на небі. Десять днів після Ісусового вознесення на небо Його вірні учні побачили доказ, що Бог у Своїй небесній “Святеє Святих” прийняв Ісусову досконалу тілесну жертву. А як? Через вилиття святого духа на них в Єрусалимі в день П’ятдесятниці, 33 р. З.Д.— Дії 2:1—36.

Отже то є місце, де ви можете дійсно знайти Бога — в Його правдивому храмі, який є Його духовною будівлею для чистого поклоніння. Приступ є відчинений для всіх людей незважаючи на їхню позицію. Щоб наближитися до Бога ви мусите вірити, що Він існує, що Він не є “мертвий”, і цікавиться вами. Апостол Павло пише: “Той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”.— Євр. 11:6.

[Запитання для вивчення]

1. Чи це розсудливо сподіватися, що Бог дозволить нам приступати до Нього у наш власний спосіб, або який-небудь спосіб?

2. Покажіть, що Бог не є далеко від нас, що до Нього можна приступити.

3. Чи Бог є всюди присутній? Де є Його місце перебування?

4. З якої причини Бог змінив стан Свого небесного перебування?

5. Чи храми в Єрусалимі служили за “правдиву скинію, яку збудував Бог, а не людина”? Поясніть.

6, 7. Коли “правдива скинія” почала існувати, і як нам віднайти це?

8, 9. (а) Що є зображене подвір’я? (б) Як це, що Христос мав відповідну жертву?

10, 11. (а) Що вівтар представляв? Поясніть? (б) Коли почався великий зображений День Покутування?

12. Як правдиве “Святеє Святих” почало тоді існувати?

13. Як Ісус був у зображеній “Святині” в часі Своєї земної служби?

14. Які речі були поставлені Ісусу, коли Він був у “Святині” великого духовного храма?

15. Чому Ісус не міг увійти в “Святую Святих” духовного храма, коли ще був на землі, і як це було зображено?

16-18. (а) Що це представляло, що первосвященик Ізраїля перше входив у Святую Святих із кадилом? (б) Як Ісус зображально жертвував ладан Богові?

19, 20. (а) Коли і як Ісус представив Свою “кров” перед Єговою? (б) Що кров биків представляла, а тоді кров козла, яких жертвувалося в Святій Святих?

21. (а) Коли почався великий зображений День Покутування і коли він закінчився, який довгий він був? (б) Який був доказ, що Бог прийняв жертву?

22. Чи хто-небудь може знайти Бога? Що вимагається?

[Ілюстрація на сторінці 45]

СКИНІЯ Так як вона могла виглядати всередині