Чи ви можете бути вірні Богові, однак ховати факти?
ЩО СТАЄТЬСЯ, коли неправді не перечиться? Чи ж мовчанка не помагає передавати неправду за правду, щоб мати більший вплив на людей, і можливо може пошкодити їм?
Що стається, коли розпуста або неморальність не виявляється і не присуджується? Чи це не було б подібне до покривання хвороби без жодного зусилля зціляти її, щоб вона не поширювалася?
Коли особи є у великій небезпеці від непідозрілого джерела або коли їх зводять ті, яких вони вважають за своїх друзів, чи ж це не є послуга дати їм пересторогу? Вони можливо не схочуть повірити пересторозі. Вони навіть можуть обурюватися. Але, чи це звільняє особу від моральної відповідальности дати таку пересторогу?
Якщо ви є між тими, що стараються бути вірні Богові, то ці питання є дуже важні для вас сьогодні. А чому? Тому що на протязі цілої історії Божі слуги мусіли зустрічати виклик, якого ці питання представляють. Вони мусіли виявляти лицемірство і злочин, перестерігати людей про небезпеки та обман — не тільки загально, але докладно, задля поширення чистого поклоніння. Їм було б багато легше мовчати або говорити тільки те, що люди хотіли б чути. Але вірність до Бога і любов до ближнього спонукували їх говорити. Вони зрозуміли, що “ліпше відкрите картання, ніж таємна любов”.— Прип. 27:5.
ПРОДОВЖАЮЧИЙ ВЗІРЕЦЬ
Подумайте про стан у стародавньому Ізраїлі і приклад, якого Божі пророки поставили. Злочин почав шаліти у тому народові, нечесність, буйність, неморальність і лицемірство опоганювали ім’я Бога, Якому ізраїльтяни заявляли поклонятися. Чи люди вітали божественне поправлення? Навпаки, Біблія показує, що вони сказали слідуюче Божим пророкам:
“ ‘Не бачте’, а [надхненим] пророкам: ‘Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе, уступіться з дороги, збочте з путі’ ”.— Іс. 30:9—11.
Більшість релігійних провідників, шукаючи популярности були такі, не добачуючи або “обіляючи” злочин і нарушення Божих праведних рівнів та способів. Але у тім, що Бог сказав пророкові Єзекіїльові маємо приклад інструкцій, яких Він давав Своїм надхненим пророкам:
“А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене. Коли б Я сказав до безбожного: ‘Безбожнику, ти конче помреш!’, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки”.— Єзек. 33:7, 8.
З часом Бог навів передсказане знищення на той народ. Тільки ті, що вірно підтримували Його слово втішалися Його охороною.
Чи за часу Ісусової земної служби було інакше? Божий Син говорить про обставини, яких Він знайшов, кажучи:
“Світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони”.— Ів. 3:19—21.
А хто, основно, противився тому, що Ісус звіщав правду відважно і виявляв нарушення Божих рівнів? Чи ж то не були релігійні провідники, письменники, фарисеї та первосвященики? Прочитайте самі собі, що Біблія говорить в Матвія 16:21; 20:18, 19; 23:13.
Ісус знав, як люди високо шанували та надіялися на тих релігійних провідників. Чи ж Він мовчав через це і не перестерігав їх? Ні, але сильно і публічно Він виявляв їх бути зрадниками Бога і людей, за любимців популярности і хвали, за “лицемірів”, “сліпих провідників”, які були подібні до “побілених гробів”, гарні назовні, але повні нечистоти всередині, переслідники тих, що говорили правду від Бога.— Прочитайте Матвія 23:1—36.
Хоч ці люди душогубно змовлялися вбити Ісуса, то через Його вірність до Бога Він звіщав правду на добро всіх любимців праведности. Його апостоли наслідували такий самий вірний шлях, і не дозволили нікому заглушати їх.— Дії 5:27—32, 40—42.
Чи ж ми не зустрічаємо подібні обставини в нашому часі? Сьогодні потік неморальности замітає світ. Новини виявляють безприкладне збільшення нечесности, злочину і шахрайства. Статева розпуста, розбещеність та мужоложство сталися надто звичайними і прийнятне. Біблійних рівнів для чистого поводження і моральности відкидають, або навіть насміхаються з них. Однак багато з цих, що беруть участь у таких вчинках називають себе “християнами”, заявляють служити Богові. Які правдиві є слова в Тита 1:16, НС: “Публічно вони твердять, що знають Бога, але вони зрікаються Його своїми вчинками!”
Дуже значним сьогодні є, що все більше і більше сьогоднішніх релігійних провідників явно недобачують і “побілюють” багато такого зла. Вони кажуть, що Біблійні моральні рівні є “старомодні” і ’невідповідні на сьогоднішні сучасні обставини’. . . . Вони кидають сумнів на вірогідність Біблії, як Боже надхнене Слово, і цим ослаблюють її силу між людьми, як провідник на добро. Вони приймають теорію про еволюцію замість Біблійну історію, що Наймудріший і Всемогутній Творець створив людину.
Одначе, незважаючи на все це і на погіршаючу моральність між людьми та на збільшаючу буйність і зіпсуття та на доказ людської невдачі розв’язувати ці проблеми, релігійні провідники стараються заспокоювати людей запевняючи їх, що вони не мають чого боятися Божої кари. Хоч пророцтва в Біблії дуже ясно показують, що людство зустрічає всесвітнє знищення, то священики так званого Християнства нічого не говорять їм про це. (Дан. 2:44; Об. 19:11—15) Як гарно ці слова в Єремії 6:13—15 відносяться до них:
“ ‘Від пророка та аж до священика роблять неправду. І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: ‘Мир, Мир’, а миру нема. Чи вони засоромилися, що гидоту робили? . . . не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють. Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь [Єгова]”.
ЩО ВІРНІСТЬ ВИМАГАЄ ВІД НАС
Чи ви вірите, що не треба виявляти неправду? Тоді, що сказати про неправду, яку поширюють про Бога, коли неправильно представляють Його проголошені наміри? Певно, що так робити є ще гірше від звичайної неправди. Можливо ви погоджуєтеся, що злочин повинен бути виявлений. Але, що коли б релігійні люди чинили якийсь злочин, можливо ті, що ходять до вашої власної церкви? Чи вірність до Бога допоможе вам говорити те, що є правильно? І якщо ми натурально почувалися винні, що не дали нашим сусідам перестороги про якесь загрожуюче нещастя, як наближаючий потоп або страшну бурю, то чи ми не повинні відчувати ще більшу вину якщо не дали б перестороги про надходяче знищення, яке Боже Слово показує загрожує тепер всім людям?
Ісус Христос сказав, що в цьому часі кінця “ця добра новина про Царство буде проповідуватися по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; а тоді прийде кінець”. (Мат. 24:14, НС) Для тих, що люблять праведність це є найкраща новина знати, що Божий небесний уряд незабаром перебере цілковиту контролю землі, що тоді буде виконуватися Божа воля ‘на землі, як і на небі’.— Мат. 6:9, 10.
Але Ісус сказав, що після проповідування такої доброї новини “прийде кінець”. Очевидно, що ті, що звіщають добру новину також мусять перестерігати людей про знищення, яке закінчить теперішній світовий лад. Логічно, вони також мусять помагати людям побачити чому те знищення приходить, з яких причин Бог є під обов’язком виступати проти зіпсутого світу, і чому світові релігії не завели людей в спокійне споріднення з Богом, так як релігійні провідники в Ізраїлі не зробили.
Щоб зробити це вимагає, щоб правдиві християни не стримувалися виявляти фальшиві науки і небіблійні практики світських релігійних організацій. Вони мусять показати людям чому і як цілий теперішній світовий лад є відповідальний перед Богом за погані обставини на землі і чому Бог ненавидить цей лад і має незмінний намір навіки знищити його. Вони мусять показувати людям чому їхня надія або підтримка такого світового ладу заслужить їм Божий гнів. Вірність до Бога і любов до ближнього вимагає цього.
Сьогодні, у більше, як 210 країнах і островах, понад два мільйони Свідків Єгови регулярно виконують божественне доручення давати свідоцтво. Замість говорити “гладенько”, щоб заколисати людей до самозадоволення, вони відкрито виявляють, що Біблія ясно говорить, що “хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається”. (Як. 4:4) Факт, що тепер це відважне проголошення відбувається по цілому світі є здоровий доказ, що час цьому теперішньому світовому ладові вже кінчається. Як кінець наближається, то потреба рішати збільшується.
Якщо хочете більше навчитися про чисте поклоніння — охорону, яку воно приносить і благословенство до яких воно доводить — то чому не віднайти Свідків Єгови, можливо через їхню місцеву Залю Царства? Ви знайдете, що вони охочо і радо поможуть вам набирати Біблійного знання у вашому власному домі, безплатно. З вірністю до Бога, вживайте ще залишаючий час мудро.— Ефес. 5:15—17.