Щоденні тексти на листопад 1973 р.

Вірністю докажім нашу віру.— Пс. 26:11.

1. Ми будем ходити Ім’ям Єгови, Бога нашого, до часу необмеженого.— Мих. 4:5, НС.

2. Бог для нас — охорона та сила, допомога в недолях.— Пс. 46:2.

3. Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.— Євр. 11:6.

4. Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи [Єгово].— Пс. 119:145.

5. Але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.— 1 Кор. 5:10.

6. До інших будьте милосердні зо страхом.— Юди 23.

7. Від віри відступляться дехто . . . і спалив сумління своє.— 1 Тим. 4:1, 2.

8. Благослови душе моя, Господа [Єгову], і все нутро моє — святе Ймення Його. Благослови душе моя, Господа [Єгову], і не забувай про всі добродійства Його.— Пс. 103:1, 2.

9. Пошукаймо доріг своїх . . . і вернімось до Господа [Єгови]. Підіймімо своє серце та руки до Бога на небі! Спроневірились ми й неслухняними стали.— Плач Єремії 3:40—42.

10. Бо як Бог ангелів, що згрішили, не помилував був . . . в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд.— 2 Пет. 2:4.

11. Блаженний, кому його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа [Єгову], Бога його, що небо та землю вчинив . . . що правди пильнує навіки.— Пс. 146:5, 6.

12. О так,— через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір’ями лісу.— Мих. 3:12.

13. Не кажи в своїм серці: ‘Хто вийде на небо?’ цебто звести додолу Христа, або ‘Хто зійде в безодню?’ цебто вивести з мертвих Христа.— Рим. 10:6, 7.

14. Отож, виправдавшись вірою. . . Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані.— Рим. 5:1, 9.

15. Страх Єгови — початок премудрости.— Прип. 9:10, НС.

16. Сину людський, Я настановив тебе вартовим.— Єзек. 3:17.

17. Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я. . . . Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог. . . . Нехай Господь [Єгова] зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.— Рут 1:16, 17.

18. Від утроби матері моєї — Ти мій Бог.— Пс. 21:11.

19. Тоді каже до нього Ісус: ‘Відійди, Сатано! Бож написано: “Єгові Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому”‘.— Мат. 4:10, НС.

20. А ви, що Єгову кидаєте . . . закладаєте трапезу богові Доброго Щастя.— Іс. 65:11, НС.

21. Отже, стійте, підперазавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности . . . візьміть щита віри . . . візьміть і шолома спасіння, і меча духовного . . . і . . . усякою молитвою і благанням кожного часу моліться духом.— Ефес. 6:14—18.

22. Хвалю Тебе, Господи [Єгово], бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш . . . і хай це буде знане по цілій землі! — Іс. 12:1, 5.

23. І пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця.— Еккл. 12:1.

24. Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа . . . то спасешся.— Рим. 10:9.

25. Працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: ‘Блаженніше давати, ніж брати’.— Дії 20:35.

26. Скільки ж більш кров Христа . . . очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові живому.— Євр. 9:14.

27. Тоді він (Петро) став клястись та божитись: ‘Не знаю цього Чоловіка’. І заспівав півень хвилі тієї.— Мат. 26:74.

28. Всі боги народів — божки (безцінні боги).— Пс. 96:5, НС.

29. А ви — Боже поле, Божа будівля.— 1 Кор. 3:9.

30. Блаженний, кому його поміч — Бог Яковів, що надія Його — на Єгову, Бога його, що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них.— Пс. 146:5, 6, НС.