Вислухати Божественну пересторогу є мудрість

УСІ стосунки Єгови з людством показують, що Він дуже високо оцінює людське життя. Він ніколи не спішився карати, але милосердно постачав людям і народам нагоди змінити свої способи. (Єрем. 18:6—10) А особливо це можна бачити в Його стосунках із ізраїльським народом. Раз-у-раз Єгова підносив пророків заохочувати той невірний народ покинути свої погані практики.— Іс. 55:6, 7; Єзек. 33:10, 11.

Один із цих пророків був Єзекіїль, який почав пророкувати в 613 р. перед З.Д., коли був вигнанцем у Вавилоні. Єзекіїль був немов вартовий, що мав відповідальність давати людям пересторогу в часі небезпеки. Ті, що не слухали перестороги були відповідальні за свою власну смерть. Навіть коли б Єзекіїль, як вартовий не виконував свого обов’язку, то людям належалася кара смерти, за їхнє беззаконня, отже їхня смерть не була б несправедливістю. Єзекіїль, проте, був би винний у кримінальній недбайлівості. (Єзек. 33:1—6) Підкреслюючи Єзекіїльові про це, Єгова сказав:

“А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене. Коли б Я сказав до безбожного: ‘Безбожнику, ти конче помреш’, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він несправедливий, помре, за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував”.— Єзек. 33:7—9.

Ті, що вислухали Божу пересторогу через Його слуг не мають чого боятися, що їхнє колишнє життя буде засуджувати їх. Бог Єгова ‘не прагне смерти несправедливого’, “а тільки, щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити”. (Єзек. 33:11) Певна річ, що коли праведні особи покинуть праведний шлях, то будуть мусіли стати на суд. Не має різниці чи особа помре чи буде жити, то це залежить від її стану в часі суду. Єгова сказав через Єзекіїля:

“А коли Я скажу до несправедливого: ‘Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість: заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити! Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!”— Єзек. 33:14—16, 18, 19.

Який милосердний Бог Єгова є давати таку пересторогу! В Єзекіїльовому дні деякі ізраїльтяни не оціняли Божої любови і милосердя. Вони казали: “Несправедлива Господня дорога”. Однак, то їм треба було поправити своє мислення і способи.— Єзек. 33:17, 20.

Ті, що не слухали Божої перестороги через Єзекіїля, але намагалися говорити, що шлях Єгови не був справедливий, стягали нещастя на себе. Знищення бунтівничого Єрусалиму після вісімнадцятимісячної гострої облоги принесло смерть багатьом. Єзекіїля не можна було виннити за їхню смерть. Він дав пересторогу ізраїльтянам про нещастя, яке загрожало їм. Отже їхня кров була тепер на їхніх власних головах.

Через свою вірність, як вартовий, Єзекіїль не стягнув ворожого суду на себе. Він продовжав жити і отримав потвердження відносно вірогідности його пророчих пересторог про Єрусалим. Він каже:

“І сталося за дванадцятого рокуa, десятого місяця, п’ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач, з Єрусалиму, говорячи: ‘Побите це місто’ ”.— Єзек. 33:21.

Для пересічного жида або ізраїльтянина, така новина була б розпачлива. Але Бог Єгова приготовив Єзекіїля наперед. Єгова знав, що втікач уже приближався до Вавилону і мав здати свій звіт. Отже вечером дня приходу втікача Єгова промовив до Єзекіїля відносно того, що Єрусалим уже був знищений і що на Юдейській землі ще були деякі пережителі. Єзекіїль каже нам:

“А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий.b І було мені слово Господнє [Єгови] таке: ‘Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: “Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину”. Тому скажи їм: “Так сказав Господь [Єгова]: ‘Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви? Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви’ ” ’ ”? — Єзек. 33:22—26.

Справді, що Єрусалим заслужив свій засуд і кару. Не тільки люди переважно не хотіли слухати перестороги, але ті, що пережили в Юдеї не змінювали своїх способів у признанні тяжкої дисципліни, якої вони отримали. Вони далі їли м’ясо з якого не спускали кров так, як Божий закон вимагав; вони далі практикували фальшиве поклоніння з огидними ідолами; вони далі чинили огидний перелюб, навіть безчестили дружину свого ближнього. Єгові не робило різниці, що їх було багато у порівнянні з їхнім предком патріархом Авраамом, якому Він пообіцяв дати землю. (1 Мойс. 12:1—7) Тому що вони не покаялися від своїх злих вчинків, то їм не належалася та земля. (Єрем. 42:1 до 44:25) Кількість не є важна для Єгови; але покора до Його закону є важна!

Тим непокаяним не дозволиться лишатися на Богом-даній землі. Земля станеться цілком спустошена без людини і свійської тварини, так, що ніхто навіть не відважиться переходити через неї через страх демонів. Земля буде мусіла лежати спустошена повних сімдесят років, щоб сповнити всі роки відпочинку, яких жиди не дотримували суботи. (2 Хрон. 36:17—23; порівняйте Даниїла 9:1, 2; Єремії 9:11; 26:9; 32:43; 33:10—12; 34:22.) Єгова сказав Єзекіїльові:

“Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці! І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого. І пізнають вони, що Я Господь [Єгова], коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони”.— Єзек. 33:27—29.

Ці пережителі не були єдині, що не оціняли Єговової великої любови та милосердя, що дістали пересторогу. Єзекіїльові співзасланці також не брали його пророкування серйозно. Відносно тих засланців, Єгова сказав:

“Сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: ‘Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа [Єгови]?’ І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою. І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий, і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують! А коли оце прийде,— ось воно вже приходить! — то пізнають вони, що серед них був пророк”.— Єзек. 33:30—33.

Тому що вони не звертали уваги, то ті жидівські засланці дуже здивувалися, коли прийшло потвердження, що Єрусалим був знищений. Не хотячи повірити, вони були цілком неприготовлені до такого страшного удару. Вони також були примушені признати, що Єзекіїль справді був правдивий пророк Єгови.

НАУКА, ЯКУ ТРЕБА БРАТИ ДО СЕРЦЯ

Сьогодні ми живемо в часі, який є дуже подібний до Єзекіїльового. Хоч члени церков так званого Християнства заявляють бути під угодою з Богом так як стародавній Ізраїль, то вони поводяться так як невірний стародавній Ізраїль. Обставини про які говорить апостол Павло в 2 Тимофія 3:1—5 можна ясно бачити між тими, що визнають служити Богові. Ми читаємо:

“Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більш люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися”.

Чи ви бачите ці обставини сьогодні? Факт, що ці передсказані обставини зазначать “останні дні” теперішнього лукавого ладу показує, що люди знаходять себе у великій небезпеці. Біблія передсказує, що ця доба має закінчитися ‘великим горем’, або ‘скорботою’, яка цілком знищить теперішній безбожний лад. (Мат. 24:20—22; Об. 7:1—3, 14) Так як стародавній Єзекіїль був поставлений за вартового давати пересторогу, то так сьогодні християнські свідки Єгови дають пересторогу про нещастя, яке має вдарити так зване Християнство, як і решту цієї системи, винна у вбивстві. А як ви відноситеся до цієї перестороги? Чи ви вже відлучилися від практик та релігійних організацій так званого Християнства? Чи ви стараєтеся поводитися в такий спосіб, щоб Бог Єгова визнав вас гідними зберегти живими коли неправедні будуть знищені?

Незмінливий Бог Єгова не буде щадити так званого Християнства та його прихильників так, як Він не щадив невірний Єрусалим. Так як Єрусалим і Юдея, місце, яке так зване Християнство займає в цьому світському ладі буде цілком спустошене і жодна релігійна інституція не залишиться на нім. Світські стихії сьогоднішнього ладу будуть дивитися у порожнечу, яку так зване Християнство та інші фальшиві релігійні лади залишуть позаді себе. З огляду того, що свідки Єгови вже так довго проголошували по цілому світі, то ці світські стихії будуть мусіли признати: “І пізнають вони, що Я є Єгова”.

Тому що це станеться так, то певно, що ви не схочете бути такими, як Єзекіїльові співзасланці. Але багато осіб сьогодні стаються такими. При стінах у холодку, по своїх домах люди всюди говорять про християнських свідків Єгови і про їхню роботу відвідування людей від дому до дому. Багато осіб, навіть між тими, що ще товаришують із так званим Християнством похвалюють цих свідків. Вони навіть приходять на великі публічні зібрання свідків Єгови або студіюють Біблію з ними і запрошують сусідів або родичів брати участь у студіях. Вони люблять тон та простоту божественної вістки і шановно слухають її. Але нічого не роблять про неї; вони не стають по стороні Єгови, як Його вірні слуги. Вони лише люблять забавлятися біблійною вісткою. Вони не хочуть виглядати безрелігійні, щоб хтось не сказав, що вони є безбожницькі комуністи.

Вони можливо турбуються тим, що так зване Християнство каже, що християнські свідки Єгови є “фальшиві пророки!” Однак вони самі можливо не є цілком переконані, що вони справді є правдиві промовці для Єгови Суверенного Господа. Дозволяючи собі прийти до такого заключення, поставить на них обов’язок робити щось. Це значитиме, що вони будуть мусіли покинути свої похітливі бажання і не ходити всім серцем за несправедливим прибутком.

Жоден із нас не схоче бути таким, як ті нерішальні, що нічого не роблять. Краще знати тепер ніж тоді, коли буде запізно, що між нами є вірна пророча класа християнів, і прийняти та послухати Біблійної вістки, “не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже”. (1 Сол. 2:13) Ті, що нерішально чекають на сповнення того, що християнські свідки проголошують також “пізнають вони, що серед них був пророк”. (Єзек. 33:33) Але таке запізнане признання не спасе їх, бо вони не змінять своїх способів та серця.

Що можна дістати коли до самого кінця будемо вагатися і сумніватися, що Єгова може піднести і дійсно вже підніс вірного “пророка” в цьому поколінні? Справді, що такий шлях нікому не принесе божественної ласки або охорони, якої буде потрібно в швидко-надходячому ‘великому горі’. Коли хочемо бути мудрі і вірні, то з Біблією в руці, будемо слухати перестороги Єговового правдивого вартового і будемо в місці сховища де Єгова показує нам через Його Слово. Тоді, коли пророчий вартовий Єгови дістане звіт, що так зване Християнство вже впало, то ми, разом із тим вірним вартовим, будемо продовжати жити.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

1. Як Єговові стосунки з людством показують, що Він дуже високо оцінює людське життя?

2, 3. Як Єзекіїль, як вартовий міг зробити себе винним у кровопролитті, однак чому смерть неперестережених людей таки була б заслужена?

4, 5. Від чого збереження живим у часі божественного суду залежить?

6. Як ізраїльтяни за Єзекіїльового часу сперечалися про Єговові милостиві діла?

7. Чому Єзекіїля не можна виннити за смерть тих, що не хочуть привести себе в гармонію з вимогами Єгови?

8. Через свою вірність, що Єзекіїль не зазнав і якого потвердження він дістав?

9. з приміткою. Коли наочний свідок знищення Єрусалиму потвердив правду того, що Єзекіїль передсказав?

10. Як Єгова був приготовив Єзекіїля на звіт цього наочного свідка?

11. з приміткою. (а) У якому розумінні Єзекіїль був німим перед приходом наочного свідка? (б) Що ті, що пережили в Юдеї говорили, і як вони поводилися?

12. Чому пережителі в Юдеї не посядуть землю так, як вони думали собі?

13, 14. Що Єгова вирішив для Юдейської землі і тих, що пережили на ній?

15, 16. Як Єзекіїльові співзасланці віднеслися до його пророкування?

17. Який вплив звіт про знищення Єрусалиму на засланців, що не хотіли повірити?

18, 19. У яких відношеннях наш час сходиться з Єзекіїльовим?

20. Хто сьогодні виконує роботу подібну до Єзекіїльової?

21. Чому так зване Християнство не втече від знищення?

22. Як багато сьогодні поводяться так як невіруючі співзасланці з Єзекіїльом?

23. Чому багато сьогодні не хочуть признати, що християнські свідки Єгови є Божі правдиві промовці?

24, 25. Тому що знищення приходить на так зване Християнство, то чому це не є розумно лишатися нерішальним?