Довге чекання в надії незабаром закінчиться
1. Так як каже до Євреїв 10:12, 13, доки Ісус чекав праворуч у Бога, і що Псалма 110:1, 2 показує станеться з нами коли ми станемо по стороні Його ворогів?
НАВІТЬ після його воскресення третього дня, Ісус далі чекав на Божий час заснувати Своє небесне царство над людством. Про це було написано до єврейських християнів у першому столітті З.Д.: “А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди ‘по Божій правиці засів’, далі чекаючи, ‘аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг’ ”. (Євр. 10:12, 13) Це відноситься до Псалми 110:1, 2, НС, де ми читаємо: “Промовив Єгова Господеві моєму: ‘Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я ворогів твоїх за підніжка ногам твоїм’. Єгова із Сіону пошле берло сили Своєї, кажучи: ‘Пануй поміж ворогами Своїми’ ”. Коли Ісус Христос буде коритися цьому наказові, то Він буде мати підтримку Божественного Володіння і всі вороги на землі стануть підніжком Йому, бувши цілком покорені й знищені. (Пс. 110:5, 6) Отже ми всі сьогодні знаємо, що ми можемо сподіватися коли станемо по стороні Його ворогів, що є вороги божественного володіння.
2. (а) У залишаючому часі, що людське володіння, так, сам Диявол, має дати людству? (б) Від скинення Сатани з неба, людство зазнало який крик із неба?
2 У часі, який ще лишається Його ворогам, то що вони мають дати людству? Нічого кращого від того, що вони вже дали йому. Що той невидимий, маючи невидиму владу над цими ворогами, Сатана Диявол, має дати людству через “царства цього світу”? Нічого крім знищення разом із Сатаною під Христовими ногами. Сповнення пророчої книги Об’явлення дванадцятий розділ вже відбулося де Сатана Диявол і його демонські ангели вже були скинені з святих небес на землю. Все людство вже відчуло наслідки скинення цього Великого Змія Сатани з його демонами до нашої землі, від першої світової війни 1914 до 1918 р. Продовж більше як пів століття після того все людство в дуже болісний спосіб чуло крик із неба коли викинулося Сатану з його демонами: “Через це звеселися ти небо та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”.— Об. 12:12.
3, 4. (а) Чи людське володіння могло відібрати “горе” із землі і моря? (б) До якої міри “великий гнів” Сатани проти божественного володіння піде, і як Ісус показав, що це буде значити для людства?
3 Людське володіння, хоч і є приспособлене зі всіма сучасними науковими засобами і з збільшаючим знанням, не могло усунути цього Диявольського “горя” із землі і моря. “Лютість велика” Сатани Диявола проти Божественного володіння заведе всі політичні установи людського володіння в цілковите знищення. Тому що він сам не може володіти землею, то він постановив, що нічого з цього людського володіння не залишиться без нього. Він тепер веде всі політичні людські керівництва в знищення під ноги Божого Обіцяного Насіння, Ісуса Христа. Це зазначить час великого клопоту, якого ще не було відколи людство живе на землі. Ісус Христос, передсказав “кінець цього ладу”, і говорив про нього, кажучи:
4 “Бо скорбота велика настане тоді, ‘якої не було з первопочину світу аж досі’ й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться”.— Мат. 24:3, 21, 22; Марка 13:19, 20.
5. (а) Страшна облога і знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д., було прикладом на що? (б) Як певно прийде знищиме горе, і яке питання про нього виринає?
5 Страх облоги і знищення міста Єрусалиму у 70 р. З.Д. було лише прообразом страху великого горя в якому так зване Християнство і всі інші людські лади будуть знищені. Так як світовий потоп прийшов за днів праведного вісника Ноя, так як передсказане знищення стародавнього Єрусалиму прийшло за днів Єговових пророків і апостолів Ісуса Христа, то так само прийде передсказане світове горе — в нашому поколінні. Продовж майже сто років християнські свідки Єгови вже перестерігали все людство про цю світову катастрофу. Не лише, щоб їхнє проповідування сповнилося, але, щоб доказати правдивість Єговового пророчого слова. Ніхто з людства не може втекти; все людство мусить перенести те велике горе. Питання заходить, Хто з людства переживе?
6. Які людські способи пережити “велике горе” не будуть мати успіху, отже де лежить єдина надія всього людства?
6 Ніхто на землі не зможе пережити своєю власною силою або при помочі людських охорон. Так зване Християнство не буде жодним сховком лише, тому що виставляє ім’я Христа і має хрести по своїх церквах. Організація Об’єднаних Націй, яку повторно називають “остання надія людства”, не буде сховком. Обласні союзи і угоди політичних народів не переведуть людство через “велике горе”. Жодні людські вигадки не зможуть послужити за надію. Пророцтва Святого Писання перестерігають про цю надходячу долю всього людства. З огляду цього зовсім безнадійного погляду для цілого ладу, стає ясно кожній мислячій особі, що єдина надія для всього людства мусить бути поза людським впливом. Спасіння людства ніколи не приходило і не може прийти від самого людства. Отже комуністична філософська теорія про матеріялізм, цебто, що нічого крім матеріяльного не існує, доводить до смертельного кінця.
КУДИ ПОВЕРНУТИСЯ ЗА ДІЙСНОЮ НАДІЄЮ
7. (а) Наша надія мусить бути в якій країні, але кого виключається, що не є та надія? (б) До чого Божественний Провідник каже “в’язням надії” вертатися?
7 Наша надія, щоб могла щасливо здійснитися мусить походити від духовного джерела. Ні, не від духовного “бога цього ладу”, Великого Змія Сатани Диявола, що стягає теперішні “горя” на людство. (2 Кор. 4:4) Він є те, що християнський апостол Павло називає “дух, що працює тепер у неслухняних”, усі, які ‘ходили за ладом цього світу’. (Ефес. 2:2) Ні, нам, яким треба правдивої надії, мусимо відвертатися від невидимого “провідника цього світу”. (Ів. 12:31) Ми мусимо звернути наші очі від цього смертельного ладу. А на яке духовне джерело вище від людини і Диявола ми мусимо надіятися. До чого ми можемо звернутися з довір’ям? Продовж багатьох тисячоліть приходять слова Божественного Провідника: “До — твердині верніться, о в’язні надії”.— Зах. 9:12.
8. (а) До кого ті слова Захарії 9:12 були перше промовлені, і що була та “твердиня” в той час? (б) Звідки ті “в’язні надії” мусіли вертатися, і як була дорога до свободи відчинена?
8 Ті збуджуючі слова через пророка Захарію майже дві тисячі п’ятсот років тому були промовлені до тих, які щиро хотіли бути вибраними людьми Великого Духа, про якого Ісус Христос сказав: “Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятися”. (Ів. 4:24) “Твердиня” до якої “в’язні надії” мусять “вернутися” є Месіянське Боже царство, якого представляло стародавнє місто Єрусалим, в якому сидів цар із царської родини Давида на престолі, що називався “престол Єгови”. (1 Хрон. 29:23) До цієї земної форми божественного володіння “в’язні надії” мусіли “вернутися” коли виходили з довгого поневолення в поганському Вавилоні, місце де зорганізована фальшива релігія почалася в опозиції до Бога Єгови за днів Німрода, горезвісного мисливця. (1 Мойс. 10:8—10; 11:1—9) За часу пророка Захарії цей Вавилон уже був третьою світовою силою біблійної історії. У 539 р. перед З.Д. Всемогутній Бог зламав Вавилон і відчинив дорогу для “в’язнів” вернутися до свободи!
9. (а) Чому це не є лише кусочки стародавньої мертвої історії? (б) Хто є “в’язні надії” сьогодні, і що вони потребують?
9 Це є дуже цікава історія з далекої минувшини! Але вона не є мертва історія. Це є пророча історія, яка живе сьогодні і знаходить своє порівняння в нашому поколінні. Тому то ця інформація була записана і збережена для нас через пророцтва Захарії, один із останніх пророків Єгови перед Ісусом Христом. Чи ми сьогодні можемо бути клясовані між тими “в’язнями надії”? Так, якщо ми бачимо і приймаємо надію, яку “Бог надії” поставив перед нами. Остання книга святого Писання, Об’явлення, показує існування, не стародавнього Вавилону, але Вавилону Великого в нашому часі. Цей сильніший Вавилон символізує світову імперію фальшивої релігії, яка має релігійні зв’язки з політичними урядами цього ладу, навіть із комуністичною Росією. Всі народи світу, без різниці чи вони практикують сотки різних релігій або тримаються світових політичних інституцій, є “в’язні” Вавилону Великого та його політичних спільників. Для їхнього спасіння, цих “в’язнів” треба визволити!
10. (а) Чому воно є дуже важно, щоб це визволення відбулося? (б) Що є та “твердиня” сьогодні до якої “в’язні” мусять вертатися, і що Єгова вислав звідти після 1914 р. З.Д.?
10 Це є дуже важно, щоб це визволення відбулося тепер. А чому? Тому що Вавилон Великий і всі його політичні любимці є присуджені до раннього знищення! Як людей можна визволяти від їхньої духовної в’язниці, де вони можуть сподіватися лише цілковитого знищення в надходячому ‘великому горі’? Є лише один спосіб визволення, а це повернення до “твердині”, якої Єгова Бог поставив перед усіма “в’язнями надії”. Та “твердиня” є Месіянське царство Боже, якого представляло стародавня твердиня місто Єрусалим. Земне Месіянське Єрусалимське царство на Середньому Сході вже давно пропало. У нашому часі воно було відживлене, не над земним Єрусалимом, але на небі, де сидить царський спадкоємець Царя Давида, цебто Ісус Христос. Це не є якийсь матеріяльний престол у земному Єрусалимі, але дійсний “престол Єгови”, бо він сидить “праворуч” Бога Єгови на небі. (Пс. 110:1, 2; Дії 2:34—36; 7:55, 56; 1 Пет. 3:22; Об. 3:21) Відтоді до кінця Часів Поган у 1914 р. Бог Єгова висилав ‘жезло Христової сили’.
11. (а) Отже, яка є єдина надія для всього людства? (б) Від 1918 р. З.Д., звідки і куди християнські свідки Єгови ‘верталися’, і як вони розказують усім іншим “в’язням” вертатися до тієї “твердині”?
11 Це під ногами цього Христа та його вірних послідовників, що Єгова незабаром “роздушить Сатану”. (Рим. 16:20) Царство цього Месіянського Визволителя є призначений представник Божественного володіння Всевишнього і Всемогутнього Бога, Єгови. Це є єдина надія для людства. Це є Божественно призначена твердиня до якої треба звернутися за свободою і життям у вічному щасті. Від кінця Першої Світової Війни у 1918 р., християнські свідки Єгови вже вийшли з їхнього духовного поневолення у Вавилоні Великому і ‘вернулися до твердині’, до заснованого Месіянського царства Божого в небесному Єрусалимі. Хоч світові смертельні обставини гіршають, то вони радіють своїм гарним духовним визволенням і мають славетну надію на недалеку майбутність. З великою любов’ю для всього людства вони викликають до всіх “в’язнів” всюди ‘вернутися до твердині’, як вони доповняють Христовий пророчий наказ: “Ця добра новина Царства буде проповідувана по всій залюдненій землі, на свідоцтво народам усім; і тоді прийде кінець”.— Мат. 24:14, НС.