Вибирайте тепер кому будете служити

МИ ЖИВЕМО в часі коли люди стають все більш і більш певні відносно їхнього становища в різних справах. Спірні питання стають ясніші, і люди швидше відповідають на них, часто шалено коли підтримують свої справи. Вони вживають натиски намовляти або силувати інших показати яку сторону вони вибирають.

Цей стан стає особливо дуже явний на полі поклоніння. Спірна справа стає ясніша. В минулих часах люди не дуже охочо ставили релігію або Бога на виклик, але тепер вони дуже відважно проголошують свої безбожницькі та еволюційні теорії. Це кладе спеціальну відповідальність на тих, що вірять у Бога. Але є багато людей, а головно у церквах так званого Християнства, які не є такі рішучі, маючи байдуже відношення. Їхня віра вже майже цілком зникла.

Приймаючи до уваги сьогоднішній стан справ, якщо особа має хоч трохи любови до праведности у свойому серці то вона не може лишатися членом церков так званого Християнства або якої-небудь іншої релігійної організації. А чому ні? Бо релігійні провідники кажуть, що “Бог є мертвий”. Вони похвалюють мужоложство, вільну любов, беззаконня і зневагу до влади. Якщо хтось заявляє бути Божим служителем, але не залишить і не виступить проти таких діл і організацій, що похвалюють і терплять їм, то він не може бути служителем Божим. Він може вже цілком прилучитися до громади, що виступає проти Бога, бо він помре разом із ними, коли незабаром живий Бог і Всесвітній Соверен виявить Свій стан у таких справах.

Бог дозволяє цим справам розвитися до такої точки, щоб ті, які не служать Йому цілком зіпсулися і заслужили собі знищення. Бог каже нам, що вони стають “знікчемнілі своїми думками”, віддаючи себе нечистоті, “щоб вони самі тіла знеславляли свої”. Вони “Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві. . . Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, . . . чинили сором. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові”. Так, вони тепер жнуть плоди огидних хворіб, психічного занепаду й буйности, лишаючи тільки їхнє знищення Богом, щоб вичистити землю.— Рим. 1:18—32.

“НЕ ЗНЕВАЖАЙТЕ ПРОРОЦТВО”

Той, хто заявляє бути християнином, посвяченим слугою Всемогутнього Бога, а тоді йде за світом і його зіпсуттям, безбожним шляхом, не лише бере участь у його зіпсуттю, але додаючи до таких гріхів, він зневажає пророцтва. (1 Сол. 5:20) Він відкидає всі слова, які Бог промовив через уста пророків та Своїх промовців. Такий так званий християнин має ці слова від Бога, Якому він заявляє служити; він має Біблію, але відкидає її через те, що він приймає людські поняття, які подобаються його самолюбним пожадливостям. Таким шляхом, він ображає Бога, робиться лицеміром і більш відповідальним від невіруючих. Це є шлях самогубства, і вдвоє заслуговує палаючий Божий гнів.

Дехто може казати: Але, що я можу зробити? Де я можу піти, щоб служити Богові? Перше вам треба вийти з фальшивих релігійних ладів Вавилону Великого, себто, покинути всі вавилонські фальшиві організації, які знеславляють Боже ім’я. (Об. 18:4) Якщо будете чекати, то з часом ви цілком стратите вашу віру в Бога. Крім цього, пророцтва показують, що Бог виконує Свій суд. Остання нагода вже прийшла для тих, хто хоче спасти своє життя.

ДЕ СЛУЖИТИ БОГОВІ

Є місце куди можна втікати. Є гурток людей, які справді служать Богові, і які дотримують Його пророцтва. Ісус передсказав їх, коли він говорив про “вірного і мудрого раба”, який дасть людям духовну поживу своєчасно і що він призначить цього “раба” над усіма його справами. Ви можете знайти цю “раб” класу в організації сучасних християнських свідків Єгови.— Мат. 24:45—47.

В останнім розділі книги Об’явлення, є даний наказ: ‘Поклоняйтеся Богові’. І тоді апостол Іван, письменник Об’явлення, відноситься до самого Ісуса Христа, кажучи: “І сказав він [Ісус] до мене: ‘Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час бо близький’”. (Об. 22:9, 10) Пророцтво в Об’явленні є сильне і дуже важне для нас тепер. (Об. 1:1—3) Божі слуги мають наказ не запечатувати слова того пророцтва. Цьому наказові коряться свідки Єгови.

У першому числі свого службового журнала, якого вони почали друкувати в липні 1879 р., під назвою Сіонська Вартова Башта і Вісник Христової Присутності, було сказано багато про останню книгу в Біблії в статті “Чому Буде Другий Прихід?” Відтоді, в усіх їхніх видавництвах вони часто цитували книгу Об’явлення і пояснювали її. Докінчена Таємниця, яку Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур видало в 1917 р., докладно розбирала книгу Об’явлення. У 1930 р. два тому книжки “Світло” були видані, пояснюючи Об’явлення, а недавно, в 1963 р. вийшла книжка “Вавилон Великий Упав!” Боже Царство Володіє! з 704 сторінок, (в англійській мові), яка докладно розбирала книгу Об’явлення, а особливо від 14 до 22-го розділу.

Всі ці видавництва були доручені людям по цілому світі й вони не були поправлені або змінені, щоб задоволити релігійним вченням або звичаям і практикам різних людей на землі. Ні, усім проповідувалося чисту правду пророцтва.

ГОСТРИЙ РОЗДІЛ

Ісус Христос тепер показує, що з цього суду виходить два гуртки: “Неправедний — нехай чинить неправду ще, і поганий — нехай ще опоганюється. А праведний — нехай ще чинить правду, а святий — нехай ще освячується”. (Об. 22:11) Ці накази не запрошують тих, що чинять неправедність покаятися і обчиститися. Навпаки, думка є, що нехай вони далі ходять шляхом, якого вони вибрали, якщо це є їхнє бажання. Якщо вони вибрали поганий шлях, то нехай знають, що дістануть повну заплату за це, коли Господь Ісус прийде воювати “війну великого дня Бога Всемогутнього”.— Об. 16:14.

Єгова вважає за святих тих, що посвятили себе Йому через Ісуса Христа й які практикують праведність. Його ім’я спочиває на них. Якщо б один із цих почав практикувати неправедність, то він цим стягає докір на ім’я Єгови. Тому, він уже не має вартости для Єгови або для своїх співгромадян і загубить всю честь, яку він підбудував для себе, коли практикував праведність і святість. (Єзек. 18:24) По другій стороні, якщо людина провадила зіпсуте життя, але навернеться і посвятить себе Богові, і якщо вона буде дотримувати праведність та святість, то придбає собі ласку в Бога. “Буде він конче жити”, говорить Господь Єгова.— Єзек. 18:5—9, 21, 22.

Тепер Сам Бог Єгова говорить до Івана, виявляючи критичний стан, надзвичайно велику небезпеку якщо б один із Божих помазаних став недбайливий про праведність. Єгова каже: “Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його”.— Об. 22:12.

Отже тепер не є час для того, що вибрав шлях святости ходити в непевності, або старатися прийти так близько, як можливо до межі праведности, думаючи про або бажаючи чинити неморальність. Такий є подібний до чоловіка, що ходить на розпадаючому краю стрімкої скелі. Бог Єгова, сидячи в суді, разом із Його Сином Ісусом Христом, є Бог, Який не може терпіти неправедність. Його судове рішення неможливо апелювати, тому що Його рішення є останнє; Він є Альфа й Омега. (Ав. 1:13; Об. 1:8; порівняйте 5 Мойсея 23:14.) Ісус Христос, як Суддя, лише виконує засуди Єгови “Судді всіх”. (Євр. 12:23) Він щадить лише тих, які постановили триматися шляху праведности.

Всемогутній Бог взяв Свою силу і почав царювати, і час уже прийшов для Нього нагородити Своїх слуг, пророків і святих і тих, які носять Його ім’я і знищити тих, що нищать землю. (Об. 11:17, 18) Єгова “приходить” виконати засуд на Своїх ворогів і це швидко, в зрозумінні, що Його прихід є лише кілька коротких років перед нами, і є дуже короткий для тих, що замандрують у шлях неправедности, як у темряві, мов вони заснули. Якщо б вони померли в часі, коли вони робили брудні речі, то засуд захопить їх, бо вони не дістануть воскресення.

ДОКАЗУЙТЕ ЧИМ ВИ Є

Нехай ніхто не думає, що він є винятком. Кожний мусить уважати, що він робить, бо Бог є цілком справедливий і зовсім безсторонній відплачуючи кожному по його ділах. Навіть як би ми незнано брали участь у поганих ділах, то однак ми повинні уважно переглянути які наші діла є, щоб не похвалювати себе заявленням бути чимось чим ми не є. (1 Кор. 4:4) Пам’ятайте, “Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця”.— Євр. 4:12.

Ми повиннні переглядати себе в світлі Його Слова. (2 Кор. 13:5) Ми можемо відчувати, що ми маємо правильного духа або намір, але чи наша душа, себто, наше життя, яке ми провадимо, сходиться з Божими рівнями і чи ми справді є керовані духом Єгови? Чи наші діла зможуть встояти? (1 Кор. 3:12—15) Чим ми є виявиться на верх, бо “немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт”. (Євр. 4:13) Ми повинні пам’ятати, що “Єгова знає тих, що належать до Нього”, і: “Нехай від неправди відступить всякий, хто Господнє ім’я (Єгови) називає”. (2 Тим. 2:19) Ми не можемо обманути Єгову, а Він дозволяє нашим ділам показати чим ми дійсно є, так, що вже не буде оправдування для нас, і щоб усі інші могли бачити чим ми є. Ми можемо обманути себе, але ніколи не зможемо обманути Бога, останнього Судді.

ЄГОВА ДОКАЗАВСЯ БУТИ ЄДИНИМ ПРАВДИВИМ БОГОМ

Єгова далі каже: “Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець”. (Об. 22:13) Ті, що студіювали Біблію разом із світовою історією знають, що цей факт уже століття тому доказався правдивим без всякого сумніву. Перед Ним Бога жодного не було і ніхто не міг бути Всемогутнім Богом після Нього. І Він не є Бог, Якого Його поклонники видумали. Він є Творець, Бог Ізраїля й Ісуса Христа і Бог християнів. (Ів. 20:17; Рим. 3:29) Якщо ми шануємо пророцтво, то ми з оціненням будемо читати те, що Єгова сказав більше як 2.600 років тому, більше як 800 років перед написанням книги Об’явлення: “Ось, що Єгова сказав, . . . Я перший, і Я останній, і Бога нема окрім Мене’ ”. (Іс. 44:6, 7, НС) “А іншому слави Своєї не дам. Почуй Мене, о Якове та Ізраїлю, Мій покликаний. Це Я, Я перший, також Я останній”.— Іс. 48:11, 12; 41:4.

У минувшині Єгова воював проти інших богів, показуючи Свою вищість; і які ж боги могли колись встояти проти Нього? Він показав, що боги Єгипту, Асирії, Вавилону і всіх інших народів не були сильні. Де ж є ті боги сьогодні? Їх лише пам’ятається за мощі із тьмяної минувшини. Дуже мало знають про них. Але ім’я Єгови живе і сьогодні є славніше ніж раніше. Незабаром Єгова вжиє Свою силу показати, що Він є початок і кінець у суперечці про божество. Він знищить сьогоднішні боги, фальшиву науку про еволюцію, комунізм і націоналізм, доказуючи, що вони всі є фальшиві боги. Він принижить поклонників таких богів і покаже, що свідки Єгови є правдиві, коли представляють Його бути єдиним правдивим Богом.

ВСТУП ДО СВЯТОГО МІСТА

Єгова тепер звертає Свою увагу на вірних 144.000 послідовників Христа, які мають небесні надії й які прийняли жертву Ісуса Христа і своєю вірою стали звільнені від своїх гріхів через Його кров так, щоб могли з’явитися чистими перед Богом. (Об. 1:5; 1 Ів. 1:7) Він каже: “Щасливі ті, що виперуть свої шати, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто”. (Об. 22:14, НС) Це є небесне місто. Ті, що лишилися вірні до самого кінця, стаючи переможцями, охрестилися в Христа і в Його смерть і докінчили те хрещення, вмираючи вірно так, як він, дістаючи духовне воскресення. Рай про який тут говориться, безперечно, не є буквальний, але символічний. Вірним переможцям дається право їсти з “дерева життя”. Це показує, що вони мають право втішатися безсмертним життям навіки вічні в небесному Божому раю.— 1 Кор. 15:44, 52—54.

Місто в яке вони входять, святе місто Новий Єрусалим, має дванадцять ангелів при його дванадцятьох брамах із перел. Ці ангельські сторожі пізнають хто цих 144.000 вірних духовних ізраїльтянів є, і впускають їх у золоте місто. Але ті в яких є яка-небудь неправедність не зможуть увійти, так як Адам і Єва не могли ввійти через палаючий меч ангельських сторожів, що стояли на сході земного Еденського раю, щоб з’їсти з дерева життя посередині саду.— Об. 21:12, 13, 18; 1 Мойс. 2:9; 3:24.

НЕБАЖАНИХ НЕ ВПУСКАЄТЬСЯ

Просимо зауважити, хто є ті проти яких гнів Єгови, Всемогутнього Бога, палає і хто є огидні та брудні перед Ним. Їхній кінець буде в символічному озері, яке горить вогнем і сіркою, що значить друга смерть. (Об. 21:8) Особи про яких тут говориться навіть сьогодні дістають похвалу від духовників так званого Християнства, і між ними є багато священиків. Об’явлення показує хто вони є, кажучи: “Поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду”.— Об. 22:15.

Поза містом, мов вуличні пси є ті, що практикують мужоложство, педерастію, потяг жінки до жінки, жорстокість і злобність. (5 Мойс. 23:18; Пс. 22:17, 21; Мат. 7:6; Фил. 3:2) Чаклунів, які мають спілку з демонами, не приймається до цього міста. Це буде включати астрологію, чарівників і чаклунів. І між цими можна згадати перелюбників, розпусниць, чоловіків, які чинять неморальність із ними, душогубів і ненависників, яких ненависть є подібна до дійсного душогубства.— 1 Ів. 3:15; 5 Мойс. 19:4.

Поза містом також є ідолопоклонники, які віддають свою вірність, або приписують своє спасіння буквальному чи символічному ідолові, як то “дикій звірині” і її образові, або які вживають релігійні ідоли в так званому “спорідненому поклонінню”. Матеріалістів і тих, що принижують свої тіла та розуми такими наркотиками, як LSD лишається, щоб вони далі бродили в свойому зіпсуттю. Журнали і газети, які пишуть про такі особи, даючи їм сприятливу популярність, “продовжують неправду”. Тих, що надіються на такі особи або на націоналізм за спасінням, які попирають лад збудований на неправді, не впуститься в чисте урядове “місто” Єгови.

КОРІНЬ ДАВИДА І РАННЯ ЗОРЯ

Часто це ті, що вважають себе мудрими в цьому ладі підтримують і практикують те про що ми повище згадали, навіть радять інших робити такі діла. Отже, пощо нам вірити те, що Об’явлення каже? Тому що джерело його інформації є найвище. Іванові далі кажеться: “Я, Ісус, послав Свого ангела, щоб засвідчити вам це у зборах. Я корінь і рід Давида, і зоря ясна і досвітня”. (Об. 22:16, НС) Він є “вірний і правдивий свідок” і Той, якого Всемогутній Бог всесвіту поставив за Провідника людей.— Об. 1:5; 3:14; Іс. 55:3, 4; 1 Мойс. 49:10.

Ісус Христос був земний потомок стародавнього Царя Давида з Єрусалиму. Він називається “корінь Давида”, тому що він є найважніший потомок царя Давида і тому, що в ньому кінчається родовід від Авраама через Давида. (Об. 5:5) Ані один єврей сьогодні не може доказати, що він походить з роду Давидового. Бог призначив Ісуса Христа бути Давидовим спадкоємцем, який перебере престол Царства. (Єзек. 21:27; Мат. 3:17; Дії 2:29, 30, 36) По суті, головна причина чому Бог розпочав дім Давида була постачити Месію. І так сталося. Ісус, бувши постійним спадкоємцем, Тим, що посідає престол вічно, Давидова родина дійсно є вкорінена в ньому.

Він також є “зоря” передсказана в 4 Мойсея 24:17. У стародавній Юдеї юдейських царів вважали бути “зорями Божими”, тому що вони сиділи на “престолі Єгови”. (1 Хрон. 29:23) Цар Вавилону відчував, що він уже був підніс свій матеріальний престол понад царські “зорі Божі”, коли він усунув Седекію з Давидового роду з престолу в 607 р. перед З.Д. Ні стародавній Вавилон, ні його сучасна подоба, Вавилон Великий, не перешкодили Богові, в Його належному часі, вивести “ясну ранню зорю”, Ісуса Христа, із дому Давидового сісти навіки на престол багато вищий від могутнього царя Навуходоносора в стародавньому Вавилоні. (Іс. 14:4, 12, 13) Вавилон Великий сидить мов цар на престолі, але він буде перекинений і Ісус Христос зацарює вічно, не на земному престолі так як Давид, але на небесному так, як цар Мелхиседек навіки вічні. А 144.000 спадкоємці, коли будуть вірні, дістануть нагороду бути спільниками з Ним, “рання зоря”, в небесному Царстві. У цей спосіб Він “дасть” таким “ранню зорю”.— Об. 18:7; 2:26—28.

Божі вимоги для Його небесного царського уряду підкреслюють чистоту і поважність того уряду. Вимоги для тих, які дістануть життя під тим урядом також мусять бути праведні та високі. Отже, всі, що служать Богові Єгові, чи з небесною надією, як один із Божих 144.000 духовних ізраїльтянів, або як член “великої товпи” “інших овець”, з надіями жити в новому порядку на райській землі під Царством, мусять дотримати постанову, яку вони зробили в часі свого посвячення наслідувати і додержувати праведність. Тепер нема часу для марнування. Тепер не є час чинити неправедність або напружувати наше споріднення з Богом Єговою або навіть думати про неправедний шлях. Суд уже почався і Великий Суддя установлює і вирішує вічні наслідки на підставі наших вчинків. Отже, кожний з Божих людей мусить сказати, з твердою постановою стародавнього судді Ісуса Навина: “А я та дім мій будемо служити Єгові”. Вони мусять відповісти так, як відповідали люди Ісуса Навина: “Єгові, Богові нашому, ми будемо служити, і голосу Його будемо слухатися”.— Іс. Нав. 24:15, 24, НС.