Не випробовуйте Божої терпеливости забагато

АПОСТОЛ Петро постачив відповідь тим, які хочуть жити по своєму без побожних заборон. Заперечуючи, що світ буде мусів відповісти перед Богом за свої діла, вони кажуть: “Де обітниця Його приходу [“дня” Єгови]? Бо від того часу, як позасипали наші батьки, усе залишається так від початку творіння”. В дійсності, вони кажуть, що “Бог умер”.

Петро сказав про тих осіб: “Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена [суха земля стояла вище моря з великим покривалом пари в земній атмосфері] словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув”.

Тоді апостол застосовує те зображення до надходячого знищення теперішнього ладу і дає причину чому Бог нібито бариться, кажучи: “Не бариться Господь [Єгова] із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”.— 2 Пет. 3:3—10.

КОЛИ БОЖА ТЕРПЕЛИВІСТЬ ЗАКІНЧИТЬСЯ

А скільки часу вже минуло відтоді, коли Бог виконав суд на народ, або людей? У цьому 1973 р. уже 1.903 років минуло. Цей час тягнеться від знищення Єрусалиму в 70 р. З.Д. Що за терпеливість. Але не зловживайте цю гарну рису Бога. Бо, коли буде всім відомо, що особа, або навіть цілий народ, не хоче змінитися, то горе тій особі або народові! Бог не змінює Своїх принципів. Завжди є правда, що “чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому”.— Прип. 29:1; 28:14.

Перед знищенням Єрусалиму, Ісус Христос промовив до того міста: “Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе. Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! Ось ваш дім зостається порожній для вас”.— Луки 13:34, 35.

Отже Творець Бог Єгова був дуже терпеливий, багато більше від людини. Але, чи не думаєте, що обставини вже прийшли до такої точки, що Його терпець мусить незабаром урватися? І чи це не є правда головно в народах, що називають себе християнами? Це є досить зле, що народи є безбожницькі. А заявляти бути Божими людьми і в тому самому разі бути головними підбурювачами війн, мати найвищу норму злочину, бути пересичені неморальністю, хулити Боже ім’я і казати, що Він бариться тому, що стримує кару — чи так зване Християнство вже не випробовувало Божу терпеливість забагато?

ПРОВИНА ІЗРАЇЛЯ І ЮДЕЇ

Вернімся назад до історії і подивімся на приклад, який дуже близько сходиться з тим, що відбулося між народами, які заявляють бути християнами. Знов цей приклад знаходимо в Ізраїлі, але раніше Він починається в 997 р. перед З.Д. У цей час Ізраїль був один народ, під одним царем, Рехав’амом, сином Соломона. Під царем Давидом і на початку Соломонового царювання Ізраїлеві поводилося дуже добре. Але при кінці свого царювання Соломон звернувся до ідолослужіння і поставив дванадцятьом племенам поганий релігійний приклад.— 1 Цар. 11:4—13.

Як наступник свого отця Рехав’ам дуже жорстоко поводився з людьми. Остаточно, десять племен відірвалися під проводом Єровоама і заснували Північне Царство, з своєю столицею Самарії. Племена Юдейське і Вен’яминове були вірні Давидовій династії царів і кваліфіковані Левіти далі служили в храмі в Єрусалимі.— 1 Цар. 12:1—21, 31.

Відтоді, Північне Царство забруднилося ідолослужінням, заявляючи служити Єгові, але поклоняючись золотим телятам замість у храмі в Єрусалимі, де Єгова мав Своє ім’я. Царство дуже погіршало, більшість царів були дуже лукаві. Отже Бог дозволив Асирії взяти їх у неволю в 740 р. перед З.Д.— 1 Цар. 12:28—30; 2 Цар. 17:18—23.

Але, що сказати про “Юдею”, Південне Царство? Воно було винне так як Північне, через те, що відбулося при кінці Соломонового царювання і початку Рехав’амового, і через яке десять племен збунтувалися. Отже Юдея мусіла частково відповідати за помилку “дому Ізраїлевого”. І в самій Юдеї, хоч там і було кілька праведних царів, то вони завжди мусіли виступати проти ідольських напрямів між людьми. Ці напрями сильно виявлялися коли погані царі правили.

Отже Юдея, хоч не відірвалася від Давидової династії, яку Єгова був заснував, також впала в ідолослужіння, до непоправного ступня. Тому то Юдея також мусіла прийняти вину за те, що народ розколовся в 997 р. перед З.Д. Але через добре зусилля таких царів як Аса, Єгософат, Єзекія й Йосія, Бог дозволив Південному Царству існувати ще сто тридцять років після знищення Самарії, аж до 607 р. перед З.Д.

У 613 р. перед З.Д., Бог сказав Єзекіїльові у Вавилоні, що він був “ознака для Ізраїлевого дому” відносно виконування Божого засуду проти того народу. Бог говорив до нього з верху видимої небесної колесниці, кажучи:

“А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накреслиш на ній місто Єрусалим. І постав проти нього облогу, і збудуй проти нього башту, і висип вала навколо нього, і постав проти нього табори війська, і постав проти нього муроломи. І візьми собі залізну сковороду, і постав її ніби залізною стіною поміж собою та між тим містом, і зверни своє обличчя до нього, і буде воно в облозі, і ти обляжеш його. Це ознака для Ізраїлевого дому”.— Єзек. 4:1—3.

390 ДНІВ НОШЕННЯ ІЗРАЇЛЬСЬКОЇ ПРОВИНИ

Найцікавіша риса цього видіння була та, що показувала наперед сам рік в якому Єрусалим мав бути знищений. Нема сумніву, що з записів в Єрусалимі можна було вирішити час коли царство розділилося на двоє. Може бути, що Єзекіїль, у Вавилоні, міг мати досить інформації вирахувати в якому році Єрусалимове нещастя мало прийти коли він дістав видіння, шість років перед знищенням Єрусалиму. Цей час відкривається в тім, що Єгова сказав:

“А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину. І Я призначив тобі роки їхньої провини за числом днів, три сотні й дев’ятдесят днів, і ти будеш носити провину Ізраїлевого дому”.— Єзек. 4:4—6.

Ще від 997 перед З.Д. Бог терпів бунтові й ідолослужінню в Ізраїлі. Бунтівниче Північне Царство не тривало триста дев’ятдесят років. Коли воно було знищене в 740 р. перед З.Д., то це була кара, тому що воно відступило від поклоніння Бога Єгови. Але перед Єговою це знищення не залагодило справи. Ще треба було залагодити справу з столицею, Єрусалимом. Отже, Єгова далі наказав Єзекіїльові:

“А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив. І на облогу Єрусалиму зверни своє обличчя та відкрите рамено своє, і будеш пророкувати на нього. І ось Я накладу, на тебе шнури, і ти не повернешся з боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів своєї облоги”.— Єзек. 4:6—8.

Якщо Єзекіїль лежав (животом вдолину) головою на схід, то це значить, що його лівий бік буде на північ, сторона колишнього Північного Царства Ізраїля, а правий бік буде на південь. Отже воно було придатно для нього лежати на правім боці коли він носив “провину” Південного Юдейського Царства. Цим чином він поставить увесь тягар на правий бік. Певно, що Єзекіїль перше лежав сорок днів на правім боці, після того як він лежав на лівім боці триста і дев’ятдесят днів, разом це було чотириста і тридцять днів.a

СОРОК ДНІВ ЮДЕЙСЬКОЇ ПРОВИНИ

Проте, в дійсному сповненні над стародавнім Єрусалимом, сорок днів за “провину” “дому Юдиного” мали, тягнутися разом із останніми сорок днями тих, триста дев’ятдесят днів за “провину” “дому Ізраїлевого”. Єгова наказав Єзекіїльові рахувати “день за рік”, наказуючи йому це три рази. Отже, сорок днів “провини” за “дім Юди” будуть тягнутися з останніми сорок роками того часу, який почався в 647 р. перед З.Д. Обидві доби, довша і коротша, мали зійтися в той самий час, бо стародавній Єрусалим був лише раз знищений, а саме, в 607 р. перед З.Д.

Тепер виринає питання: Чи початок тих сорок років для “провини дому Юдиного” були зазначені чимось, щоб показати початок рахування релігійної “провини”? Так, перший рік того періоду був тринадцятий рік царювання доброго царя Йосії Єрусалиму, і то був рік коли Єгова призначив Єремію служити за Його пророка в Юдеї. (Єрем. 1:1—3; 25:3) Але в той час чи добрий цар Йосія не відновив чисте поклоніння Єгови по цілій Юдеї? Чому ж Єгова буде починати рахувати “провину дому Юдиного” в тому році?

ЧОМУ КАРУ НЕ БУЛО МОЖЛИВО ВІДВЕРНУТИ

Юдея була повна невигойних помилок. Цар Манасій, дід царя Йосії, завів Юду в такі великі і страшні гріхи, що Єгова не міг витерти з записів, які Він мав проти Єрусалиму, як місто заплямоване кров’ю і ідолослужіння. Ми читаємо:

“Тільки на наказ Господа [Єгови] сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив, а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров’ю; і не хотів Господь [Єгова] простити”.— 2 Цар. 24:3, 4; 21:16.

Навіть після того як цар Йосія благородно старався проводити закон Єгови в життя в Юдеї і в Єрусалимі, ми читаємо:

“А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа [Єгови] всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим законом, і по ньому не поставав такий як він. Тільки не спинився Господь [Єгова] від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія. І сказав Господь [Єгова]: ‘Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: “Ім’я Моє буде там” ’ ”.— 2 Цар. 23:25—27.

Це чудово, що Єгова був такий терпеливий обидвом домам Ізраїля. Триста дев’ятдесят років є довгий час терпіти — довше, наприклад, від існування Сполучених Штат як народ. Справді, що цей приклад повинен помогти нам бачити й оціняти цю гарну Божу рису. І вона повинна дуже заохочувати нас бути більш терпеливими з іншими.

Але, що ми можемо навчитися з факту, що Божа терпеливість кінець кінцем закінчиться?

КОРИСТАЙТЕ З БОЖОЇ ТЕРПЕЛИВОСТИ ПЕРЕД ТИМ НІЖ ВОНА ЗАКІНЧИТЬСЯ

Ми можемо застосувати цей принцип до так званого Християнства, народів, які називають себе християнами. Так зване Християнство почалося, не з Ісусом Христом або з його апостолами, але в четвертому столітті, зі з’єднанням відступницького Християнства з поганською релігією і політикою Константина Великого. Отже так зване Християнство ніколи не практикувало правдивого Християнства. Цей римський імператор зробив “Християнство” державною релігією з політичних причин. Після того як він був предсідником релігійної Ради Ніції, він забив свого найстаршого сина, а тоді свою дружину Фаусту. Цим чином самі основи так званого Християнства забрудилося кров’ю. “Провина” так званого Християнства почалася з його початком.— Енциклопедія Британіка, 11-те, видання, 6-ий Том, сторінка 989, параграф 4, (анг. мові).

Продовж 1.600 років після того, спідниці так званого Християнства були пересичені кров’ю. Подумайте про Хресні Походи, релігійну Інквізицію, Тридцятирічну Війну, і нарешті, дві світові війни в цьому столітті.

Ніхто не може казати, що Бог не дав так званому Християнству досить нагод, щоб виявити свою правдиву природу. Проте, Його терпеливість не є без наміру.

Певно, що ніхто з нас не хоче вмерти, але жити. Творець, Бог Єгова, має таку чудову терпеливість, тому що Він не хоче, щоб хтось вмер. Яка марнота вмерти і не зазнати гарних речей, яких Бог постачить для тих, які оціняють Його терпеливість! Єгова каже людям так званого Християнства, так як Він сказав Своїм людям за Єзекіїльового часу: “І нащо маєте померти, Ізраїлів доме? Бо не жадаю Я смерти помираючого . . . але покайтеся та й живіть”.— Єзек. 18:31, 32.

Бог не лише терпить, але й помагає тим, що хочуть відвернутися від Бога-зневажаючого шляху, яким ходить так зване Християнство або інші фальшиві релігії та поняття цього світу. Свідки Єгови цікавляться вашим, як і своїм життям. Користайте з цієї безплатної помочі і з цього часу в якому Бог ще продовжив Своє терпіння всім особам чесного серця.— 2 Кор. 6:1, 2.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

1, 2. Що насмішники кажуть коли їм говориться, що треба буде відповісти перед Богом, але що вони недобачують?

3. Яку причину Петро дає на те, що Бог нібито бариться?

4. Яку чудову терпеливість Бог показав, але який принцип також є правдивий?

5. Як Ісус Христос, коли говорив до Єрусалиму, показав те саме відношення, яке Бог має?

6. Які факти напевно показують, що Божа терпеливість так званому Християнству вже закінчилася?

7, 8. Коли царство Ізраїльське розкололося, і з якої причини?

9. Який був шлях Північного Царства?

10, 11. Як Юдея мусіла понести деяку відповідальність за “провину дому Ізраїлевого”, але чому воно ще існувало на короткий час після знищення Північного Царства?

12, 13. Як Єзекіїль мав статися “ознаком домові Ізраїльському”?

14. Чи жиди могли знати коли Царство розкололося, і чи Єзекіїль міг вирахувати час коли Єрусалим мав бути знищений?

15. Як час знищення Єрусалиму був сказаний Єзекіїльові?

16, 17. (а) Чи знищення Північного Царства залагодило справу кари за провину? (б) Що Єгова відкрив Єзекіїльові про “дім Юди”?

18. Чому було придатно для Єзекіїля лежати на лівій стороні за Ізраїля, а на правій за Юдею, і як довго, він мусів зображати облогу?

19. Який довгий цей час був у сповненні, і як довго 390 та сорок символічних “днів” дійсно тягнулися?

20. Що зазначило початок сорок років “провини Юдиного дому”?

21-24. Чому Юдея була повна провин, і чому добрі поправки царя Йосії не відвернули Божий гнів від Юдеї?

25. Що ми можемо навчитися від Божої терпеливости до Ізраїля?

26. Крім пізнання Божої терпеливости, над яким іншим фактором Божих діл із Ізраїлем ми можемо застановитися?

27-29. Чому Божий гнів є дуже великий проти так званого Християнства?

30. Що Єгова сказав Ізраїлеві показуючи чому Він так дуже терпів їм?

31. Який любий розпорядок Єгова зробив для осіб так званого Християнства, як і інших у світі?