Визволення людства в Божий новий порядок
“Бо ось Я створю нове небо та землю нову”.— Іс. 65:17.
1, 2. (а) Яка думка підгадується в старій приказці: “Нема нічого нового під сонцем”? (б) Такі підгадані обставини викликають яке питання?
Є СТАРА приказка: “Немає нічого нового під сонцем”. (Еккл. 1:9) А що було б якби на землі не було більше війн, ні приготовлення до війн, ні природного нещастя, ні смертельних випадків, ні голоду та пошестей? Що було б якби не було придушуючих тягарів, яких накидають надто коштовні уряди, якби не було урядового пригнічення, не було революцій та буйного переконання урядів? Це було б дуже гарно жити під такими обставинами, чи не так? Але не зупиняймося тут!
2 Що було б якби не було гордого суспільного розрізнення, не було б народного упередження, не було б расового відокремлення? Що було б якби ніхто з нас не старівся, не губив зору, слуху, волосся, зубів, доброї функції тілесних органів, а досягнувши розквіт і свіжість гарної молодости міг тримати її вічно? Що було б якби ніхто не хворів і не вмирав, але люди верталися б з гробів відновлені жити разом із нами аж поки останній цвинтар не був би випорожнений? Що було б якби була всесвітня освіта про докладну правду релігії і ми всі жили в гармонії з тією правдою? Що було б якби ми жили мирно на гарній землі, під одним світовим урядом? Чи це не було б щось нового для людства?
3. (а) Такі обставини будуть відзначати лише який порядок? (б) Що можна сказати про сподівання чогось від лікарів і спеціалістів здоров’я щодо смерти?
3 Справді, що так. Порядок під яким всі ці обставини здійсняться по цілій землі, разом із досконалим спорідненням між людською родиною, справді був би новий порядок. Навіть ідея про такий порядок на землі є щось нового для безліч мільйонів людей сьогодні. Людська історія показує, що досі людство ще ніколи не жило під таким порядком. Те з чим ми всі є добре познайомлені тепер є “старий порядок”, цей “теперішній порядок”. Людська раса вже живе тисячі років на землі, однак поверхня землі не є цілком залюднена з подостатком харчів для всіх. Це тому, що смерть із різних причин, постійно відбирала свою жертву людського життя. Через смерть людство не могло скорше множитися, ніж за минулих двох століть. Смерть була завжди присутньою рисою цього старого порядку, і наша група лікарів та спеціалістів здоров’я не дають жодної надії, що вони усунуть смерть із цього старого порядка.
4, 5. (а) Які думки існують про теперішній порядок, але які питання виринають про те, що вони прагнуть? (б) На кого досвідчені особи покладають своє довір’я, отже, що вони роблять щодо майбутности?
4 Людство вже мало досить цього “теперішнього порядка”, або “розладдя”, як то багато воліють назвати його. Вже прийшов час на зміну. Так, але хто є призначений завести цю зміну? Хто може завести її? Люди вже довгий час мали нагоду змінити обставини на краще. Але досі не було жодного поліпшення.
5 Досвідчені люди теперішнього порядку таки не хочуть перестати покладати довір’я в людей, в людську здібність, а головно тепер, коли в цьому двадцятому столітті ми маємо такий великий науковий поступ. Вони далі вкладають плани далеко наперед. Урядовці, як роблять плани сподіваються дожити до кінця цього століття. Вони вже говорять про рік 2000, і оптимістично передбачують, які обставини будуть тоді досягнені через людську винахідливість. Вони сподіваються великих змін. Вони бачать потребу на багато великих змін. Вони сподіваються прославити себе через принесення вищої цивілізації, що дасть людству більші користі, як ніколи раніше, які зроблять життя більш вартісним. Але, що сказати про нас тепер?
6. (а) Що стається з нашими теперішніми клопотами? (б) Отже, що ми хочемо, і коли ми хочемо дістати його?
6 Сьогодні й тепер є проблеми з нами у світовому масштабі. Ці проблеми стають більш серйозні й складні з переходом часу. І незважаючи на всі обітниці та запевнення політичних диктаторів і світових провідників дати людям чудовий “новий порядок”, обставини таки погіршуються. Певна річ, що поверхово були деякі зміни, але цей самий “старий порядок” таки лишився з нами з його війнами, пригніченнями, несправедливостями, расовими і народними суперництвами, голодом для мільйонів, буйністю, небезпечністю, болями, хворобами, старим віком і смертю. Ми прагнемо чогось іншого від цього. Ми хочемо дійсного “нового порядка”. Маючи природне бажання пережити ми хочемо, щоб той порядок почався в нашому поколінні. Тоді ми самі можемо зазнати вічні користі з нього. Але, хто ж зможе завести такий порядок?
7, 8. (а) Після тисячі років людського досвіду, що псалмоспівець сказав про наше довір’я? (б) Що псалмоспівець каже про позитивну сторону цієї справи?
7 Уже перейшло тисячі років людського досвіду відтоді, коли надхнений чоловік написав: “Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його — і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть”. Перехід майже трьох тисяч років від написання тих слів доказує правду цієї поради. Якщо ми не можемо надіятися на людину, а навіть на князів, які повинні бути кращі від пересічної людини, то ж на кого іншого ми можемо надіятися?
8 Справді, що вищезгаданий порадник не повинен говорити лише негативно і лишати нас розстроєними. Розсудливо він повинен дати нам якоїсь позитивної поради показуючи на кого, крім людини, ми повинні покладати нашу надію без розчаровання. І він робить так, кажучи: “Блаженний, кому його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа [Єгову] Бога його, що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки, правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає”.— Пс. 146:3—7.
9. Що Єгова сказав Єремієві про покладання надії на людину, і до якої міри це було правда так як показує людська історія?
9 Чи хтось буде насміхатися з цієї надхненої поради? Він не є сам у цьому відношенні. Більшість людства не звертають уваги на цю пораду, навіть якби вони і знали про неї. Чи вони скористали або зазнали якесь благословенство через це? Людська історія відповідає. Вона показує правдивість того, що Сам Творець людини сказав пророкові Єремії: “Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа [Єгови] серце його відступає! І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому”. (Єрем. 17:5, 6) Прокляття є протилежне благословенству, і всі докази показують, що люди не зазнали благословенства тому, що вони надіялися на людей, а не на Бога.
10. (а) Як самовпевнені особи поводяться відносно обов’язків до Бога? (б) Як Бог міг би поводитися до них щодо наслідків, і чому?
10 Самовпевнені люди, горді своїм сучасним досягненням, поводяться немов вони не є задовжені нічим Богові. Вони не відчувають жодної відповідальности до Нього і відкидають Його записані закони. Якщо вони не заперечують Його існування, або навіть кажуть, що “Бог є мертвий”, то вони поводяться мов Він не існує щодо людських справ. Хоч вони є всім задовжені Йому, то Бог Творець не є задовжений нічим людині. Всім тим, що людина втішається і має вона є задовжена Богові. І тепер коли людина невдячно відвертається від Бога і не відчуває жодного обов’язку до Нього, потреби коритися Йому, як Джерело життя та праведних законів для життя, то Бог не є задовжений нічим бутівничій людині. Він міг би покинути людство, щоб воно харчувалося гірким плодом свого власного добровільного шляха. Так, Він міг би дозволити людству вимерти, або навіть знищити себе сучасними засобами, яких воно має для знищення.
11, 12. (а) Що мудрий чоловік сказав про початок людини, і як це доказалося бути правдою? (б) В якому випадку не було б потреби на “новий порядок”, але що ми сьогодні навчилися про минулі людські плани?
11 Наймудріший цар за стародавніх часів, переглядаючи історію людства від самого його початку до одинадцятого століття нашої Загальної Доби, сказав: “Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони”. (Еккл. 7:29) Правдивий Бог створив першу подружню людську пару праведною, досконалою тілом, розумом, серцем, та морально, і поселив їх у гарному саду з подостатком харчів у якому вони могли жити вічно в досконалому здоров’ю.
12 Якщо б вони були правильно вжили свою свободу і лишилися праведними та народили б своїх дітей праведними і поступово розширювали свій Райський дім, так, щоб ціла земна куля була раєм, то чи сьогодні нам треба було б “нового порядка”? Ні! Досконалий райський стан землі був би продовжався дотепер і не було б потреби відновляти людства до такого самого стану в якому воно було, коли Бог створив його. Але під пробою досконалої покори їхньому Творцеві та Законодавцеві, перша людська пара шукала вкладати свої власні плани. (1 Мойс. 1:26 до 5:5) Сьогодні, коло шість тисяч років пізніше, ми всі знаємо як їхні плани сповнилися.
ПЕВНІСТЬ НОВОГО ПОРЯДКА
13. Хто може завести дійсний новий порядок, і чи Він має обов’язок робити це?
13 Щодо нашої здібності розв’язати наслідки того поганого планування, то людство не може само помогти собі. Вже є пізніше, ніж багато людей думають. Отже якщо люди будуть продовжати надіятися на недосконалу вмираючу людину завести новий порядок в якому не буде шкідливих рис теперішнього порядка, то вони заведуть себе лише в нещасливе розчаровання — і то скоро! Тільки наш Творець, Бог Всемогутній, може завести новий порядок. Чи Він зробить це? Він не є під обов’язком робити це, навіть хоч людина не просила життя тут, і не поставила себе на землю. Але чому Бог не є під жодним обов’язком? Це тому, що людина покинула Бога. Людина вибрала йти своїм власним шляхом бунтівництва проти свого Творця і Законодавця. Крім цього, якщо б ми судили людину по її думках її плануванню та зусиллю, то це покаже, що вона не хоче Божого нового порядку. А чому? Бо людина не хоче зустріти вимог такого нового порядку.
14. Отже, яке питання виринає, і де ми можемо дістати вірогідної інформації?
14 Тепер же велике питання є: Чи Всемогутній Бог має намір завести дуже потрібний новий порядок? Чи Він вирішив зробити це? Де ми можемо знайти вірогідні та правдиві відповіді до цих питань? Ніде інше, а тільки в Божому написаному Слові, в Святій Біблії!
15, 16. (а) Через Свого пророка Ісаю, що Бог сказав про Свій намір вчинити це? (б) Як апостол Іван показує чи Бог змінив Свій намір, і що Іван був наказаний написати про нього?
15 Послухайте як Він говорить через Свого пророка Ісаю у восьмому столітті перед нашою Загальною Добою: “Бо ось Я створив нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я”. (Іс 65:17, 18) ‘А’, хтось може сказати, ‘ті слова були написані десь двадцять сім століть тому, і вже є застарілі для нас сьогодні’. Але послухайте тепер відкриття, яке Бог дав християнському апостолові Іванові більше як вісімсот років пізніше. Записуючи його, Іван каже: “І я бачив престола великого, білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля і небо, і місця для них не знайшлося. . . . І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було”. (Об. 20:11 до 21:1) Отже більше як вісім століть пізніше той Самий Бог не змінив Своєї думки. Іван дальше написав:
16 “І сказав Той, Хто сидить на престолі: ‘Ось нове все творю!’ І говорить: ‘Напиши, що слова ці правдиві та вірні’ ”.— Об. 21:5.
17. Отже сьогодні, після дев’ятнадцять століть, яка є добра новина в цьому відношенні?
17 Отже, цей Бог на небесному престолі не може бути правдивий Сам Собі й в тому самому разі змінювати Свою думку про Свій висказаний намір створити новий порядок із новими небесами і новою землею де не буде моря людства відчужене від Бога через вспадкований гріх від наших перших людських родичів. Отже, хоч Бог не є задовжений нічим людству, Він таки має намір завести бажаний новий порядок, і Він не змінив Своєї думки, навіть після переходу дев’ятнадцять століть. Хіба ж це не є добра новина?
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ЛЮДСЬКОМУ ЗУСИЛЛЮ?
18. Перед тим ніж може бути “нова земля”, то що мусить прийти?
18 Зауважмо, що Бог обіцює створити не лише “нову землю”, але також “нове небо”. Як гарно це показує, що Бог знає, що є найпотрібніше, щоб умираюче людство мало новий порядок. “Нової землі” не може бути коли перше не буде “нових небес”! Чи це значить нове сонце, місяць, зорі, планети і галактики, яких людина може бачити? Ні, ці видимі мертві матеріальні тіла не можуть і дійсно не впливають на людський порядок, так як астрологи ще за днів стародавнього Вавилону вчили. Але висловом “нове небо” Бог Єгова має на думці новий невидимий духовний уряд, який буде мати надлюдську небесну контролю над людством.
19. Як пророк Даниїл, і також Ісус Христос пояснює вислів “нове небо”?
19 Таке поняття мав пророк Даниїл, коли вжив слово “небо”, коли він тлумачив сон царя стародавнього Вавилону про велике дерево, кажучи: “І сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче. А що сказали позоставити пня кореня дерева,— твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо”. (Дан. 4:22, 23 або 4:25, 26, НС) Поняття про невидиме інтелігентне провідництво та контролю людства також міститься в словах Ісуса Христа, коли він проголосив: “Наблизилось Царство Небесне!”— Мат. 4:17.
20, 21. (а) Що вислів “нове небо” натякає, і як це пояснює неспроможність поліпшити справи? (б) Як світо-розумні особи дурять себе в цій справі?
20 Божа обітниця ‘нових небес’ натякає, що тепер є старе “небо”, яке має контролю над людством і що воно невидимо орудує теперішнім порядком. Це символічне старе небо стоїть мов надлюдська перепона на дорозі всіх щирих зусиль людини, як і жінок змінити теперішній порядок на кращий і завести тривалі поправки в надії спасти людство від самознищення. Для людства це старе “небо” є невидимий ворог, який може перехитрити самовпевнених осіб на кожній черзі, так як людська історія показує аж до нашого часу.
21 Світо-мудрі люди цієї наукової Розумової Доби не вірять і насміхаються з існування таких невидимих, надлюдських інтелігентних духовних ворогів. Але той самий ворог знає, що нема більшого дурня від того, хто дурить сам себе. Но ми не є дурні коли запитуємо: Хто ж це той ворог, якого представляється висловом старим ‘небом’?
22, 23. Як той, що прийшов із неба і вернувся назад туди розказав людям хто цей ворог є?
22 Особа, яка прийшла з неба, жила на землі більше як тридцять років і тоді вернулася назад у невидиме духовне небо каже нам хто цей ворог є. Одного разу на землі сімдесят осіб, яких він вислав за благовісників проповідувати царство Боже вернулися і сказали: “Господи, навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє”. А на відповідь, що Ісус Христос сказав цим веселим благовісникам? Ось що: “Я бачив того Сатану, що з неба спадав, немов блискавка”. (Луки 10:1—18) Мальовничим зображенням, якого він дав при кінці свого пророцтва про закінчення цього порядка він передсказав час, коли скаже тим упертим людям ось що: “Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що Дияволові та його посланцям приготований”. (Мат. 24:3; 25:31—33, 41) Три ночі пізніше, розказуючи вірним апостолам про його надходячу зраду і буйну смерть на мученицькому дереві, Ісус Христос сказав:
23 “Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер”. “Надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має”. (Ів. 12:31; 14:30) “Ось Сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю”.— Луки 22:31.
24. Цим чином, що Ісус показав про “небо”, яке тепер контролює людство, і згідно з Павлом, кому світ людства поклоняється?
24 Тут маємо слово самого Ісуса Христа, який є авторитетом на цю тему: Це Сатана Диявол і його демонські ангели становлять символічне старе небо, теперішнє надлюдське “небо”, що володіє над і контролює людство під теперішнім старим порядком. Замість поклонятися правдивому Богові, Який обіцює “нове небо і нову землю”, більшість людства поклоняється Дияволові й його демонам. Диявол є дуже хитрий коли заховує свої вчинки і обман над людьми, бо християнський апостол Павло пише: “Для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він — образ Божий”. (2 Кор. 4:4) Під таким описом апостол Павло має на думці фальшивого бога, Сатану.
25. Хто спонукав Адама й Єву вкладати свої власні плани проти Божої волі?
25 Крім цього, Ісус Христос показав, що це Сатана Диявол був той невидимий, який спонукав праведних Адама й Єву вкладати свої власні плани проти Божої волі. Таким чином Сатана стягнув цей вмираючий, недосконалий стан на всіх нас.
26. Як Сатана став тим чим Ісус назвав його, “душогубом”?
26 Одного разу Ісус промовив до деяких між його слухачами, які хотіли вбити його і сказав: “Ваш батько — Диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого — бо він неправдомовець і батько неправді”. (Ів. 8:44) У тому первісному домі людства, в Еденському саду, Сатана Диявол назвав Бога Єгову неправдомовцем; і перша жінка, Єва, повірила йому, а потім її чоловік, Адам, прилучився до неї в непослусі проти Бога. У тому часі Єгова засудив наших перших родичів на смерть; і тому, що Сатана Диявол спонукав такі наслідки, він став тим чим Ісус назвав його “душогубом”. Він забив нас також, бо ми вспадкували від грішного Адама й Єви наш умираючий стан.— 1 Мойс. 2:7 до 5:5.
27, 28. (а) Яку неміч здібні люди цього світу не можуть зняти з нас, або що війська та революціонери не можуть скинути з нас? (б) Як Павло дав ефисянам деяке поняття проти кого ми боримося?
27 Всупереч усього, що урядові провідники і законодавці та судді, лікарі та науковці можуть зробити, то вони таки не можуть знести цей засуд смерти, який досі спочиває над усіма нами через успадкований гріх та недосконалість. Вони не можуть завести нас в Еденський сад з якого наші перші родичі були вигнані через їхній бунт проти Бога Творця. Всупереч усьому, що світова військова потужність та громадські революціонери можуть старатися вчинити, то вони таки не можуть усунути від нас те демонське старе “небо”, яке вчепилося людства. У цьому змагові світські війська та революціонери змагаються, не лише з людськими силами, але з надлюдськими невидимими силами. Павло дає нам деяке поняття проти чого все людство мав зустріч, коли він писав до християнського собору в Ефесії, Азія:
28 “Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів Диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби”.— Ефес. 6:11, 12.
29. Крім викидання демонів, що Ісус і його апостоли не старалися робити, і з якими наслідками сьогодні?
29 Апостол Павло, як і сам Ісус Христос та решта апостолів, виганяли демонів із осіб, які ставали навіжені ними, і цим чином визволяли бідні людські жертви. Проте, Ісус Христос, коли був на землі, й його апостоли, ніколи не старалися перекинути це невидиме старе “небо”, складаючись із демонських урядів, властей, світових провідників цієї темряви та лукавих духів по піднебесними місцями. Дев’ятнадцять століть тому ще не був час для такого визволення людства. Отже те лукаве демонське “небо” панувало над людськими справами та над людством аж дотепер. Людська родина тепер зазнає страшні наслідки цього невидимого ‘правління,’ і є цілком безпомічна перед ним.
30. До кого ми є під обов’язком звернутися постачити визволителя, і щоб не бути “проклятими” до кого ми не можемо звертатися?
30 Людство одчайдушно потребує Визволителя від таких руїнницьких демонських небес. Бог Єгова постачив такого потрібного Визволителя! Час, якого Єгова призначив для такого бажаного визволення вже є дуже близько. Ми не можемо надіятися на людських “князів”, або на земну людину, щоб вона була тим Визволителем. Ми стали б “прокляті” за це. Обставини зобов’язують нас надіятися на Єгову постачити його. А хто ж він є?
31. Що вибраний Єговою зможе зробити, і чому це є основна потреба для нового порядку?
31 Він є вибраний Богом Єговою, той, хто може знищити це старе демонське “небо”. Нового порядка не може бути для людства без знищення цих лукавих “небес”, які панують над цим старим порядком. Нового порядка не може бути для людства без “нових небес”. Це є основна вимога. Це є перша вимога. Бог Єгова обіцяв створити таке “нове небо”.
32. Як ті в ‘небі, що є тепер’ будуть зрівноважені з тими в “новому небі”, і хто є важний та потрібний в “новому небі”?
32 Так як лукаве ‘теперішнє небо’ складається з надлюдського, невидимого духовного створіння, то так і нове небо мусить складатися з надлюдського невидимого духовного створіння. Апостол Петро потішав своїх співхристиянів, щоб вони далі чекали на Бога і надіялися на нього, пишучи: “Але за його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває”. (2 Пет. 3:13) Бог уже постачив того головного, потрібного і важного правителя “нового неба” і він є Його вірний Син, Господь Ісус Христос. Вітайте цього Визволителя!