Щасливі ви, коли люди переслідують вас
“Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне”.— Мат. 5:10.
1, 2. Яку пересторогу Христос дав своїм послідовникам і як його слова сповнилися в житті свідків Єгови.
ЖОДЕН чоловік не вимагав такої служби від своїх послідовників, як Ісус Христос. Прем’єр Вінстон Чорчил із Британії на початку Другої Світової Війни перестерігав своїх людей сподіватися “крови, труду, сліз, і поту”. Але Христос дав більшу пересторогу. Його послідовники могли сподіватися переслідування, видання на суд перед царями і губернаторами і деякі будуть забиті. “І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти”, сказав Ісус. “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого мученицького стовпа, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її”.— Луки 21:12—17; Мат. 16:24, 25, НС.
2 Ці слова дуже гарно відбивають життя християнів від самого першого століття досі. Сьогодні ми бачимо їхнє сповнення в житті свідків Єгови по цілому світі. Свідкам забороняють проповідувати по багатьох країнах. Вони переносили велике переслідування. Тисячі домів були спалені і сотки Заль Царства розбиті. Над їхніми жінками дуже знущалися, а чоловіків мучили, а навіть убивали. Їхніх дітей несправедливо відбирали від їхніх родичів. Все це тому, що вони наполягають поклонятися Богові так, як Ісус і його апостоли робили, себто тримати свій нейтралітет щодо політичних справ цього світу.— Ів. 17:16; Як. 1:27.
3. (а) Яке відношення свідків Єгови до переслідування здивувало багато спостерігачів? (б) Які питання про переслідування годиться запитати, і чому?
3 Однак, таке переслідування не огірчило їх проти Бога або їхніх гнобителів. Вони не бунтуються і не відплачують їм лукавством за лукавство, і ніколи не будуть відплачуватися. І Свідки не переставали служити Богові через переслідування. Спостерігачі дуже дивувалися відношенням, яке свідки Єгови мають до переслідування й їхніх гнобителів. Деякі дивуються чому вони не є більш агресивні, більш мстливі, і це підносить такі серйозні питання, як: Яке повинно бути відношення християнина до переслідування? Як ви дивитеся на переслідування? Чи воно дивує вас? Чи воно страшить або сумує вас? Чи ви страждаєте надармо? Яке повинно бути правильне відношення християнина до переслідувачів? Відповіді до цих та інших питань пояснять чому свідки Єгови лишаються мирні й переможні в обличчі переслідування.
ПРАВИЛЬНЕ ВІДНОШЕННЯ ЩОДО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
4. Пам’ятаючи переслідування, що християни знають про Бога? Чим християни можуть бути запевнені, незважаючи на переслідування?
4 Християни знають, що Божа рука не є коротка. Вони вірять, що Він може хоронити, визволяти і підкріпляти тих, що люблять Його. “Отож, бо”, каже пророк Ісая, “рука Господня [Єгови] не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути”. (Іс. 59:1) Одна річ є певна, як посвячені слуги Єгови, християни є під Божим доглядом, а не в цілковитій владі Диявола. Якби так, то вони не могли бути тут сьогодні, як свідки Єгови. Вони є на землі, як Божі хоронені слуги, так як Бог хоронив Йова. (Йова 2:4—7) Проте, Бог може допустити пробу, страждання, а навіть смерть на християнів. Але, без різниці, що Єгова дозволяє, якщо ми будемо вірні, то маємо запевнення Його любови, за яку ми є дуже вдячні.— Рим. 8:38, 39.
5. Яке відношення до переслідування християни повинні мати, так як Ісус показав? І чому?
5 В Його Проповіді на Горі Ісус сказав: “Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами”. (Мат. 5:10—12) Отже, так як Ісус сказав, ми повинні тішитися переслідуванням, підскакувати з радости, бо до таких належить царство небесне; бо їхня нагорода є велика на небесах. Християнське страждання також кладе їх у ту саму клясу з пророками й Ісусом Христом та його апостолами,— які страждали через свою віру в Бога. Бути поклясовані з такими особами не є мала честь і справді правдива причина на радість, підскакувати з радости!
6. Який приклад про страждання Ісус лишив?
6 Християнське відношення до переслідування повинно відбивати приклад Христа. Апостол Петро писав: “Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. ‘Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу’. Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили: Його ‘ранами ви вздоровилися’ ”. (1 Пет. 2:21—24) Цей мирний приклад приніс багато плоду і мав велике значення.
7. (а) Чи Христове страждання не мало значення? (б) Чому ми не повинні жалувати Христа, тому що він страждав? (в) Що Павло сказав ми повинні навчитися з цього?
7 Через страждання Бог удосконалив Головного Начальника людського спасіння. “І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння. (Євр. 5:8, 9; 2:10) Ісусова вірність до самої смерти запечатала долю Сатани та його лукавого ладу і відчинила дорогу для небесного царського уряду. Вона постачила викуп, яким людство може дістати вічне життя на райській землі. (Луки 23:43) Правда, Христос постраждав, але, хто сьогодні хоч на хвилину буде жалувати його за віру в Бога, яку він виявив, що придбала ці користі і довела його до його перемоги та безсмертности на небесах? Говорячи про Христа, Павло писав: “Замість радости, яка була перед Ним, перетерпів мученицьке дерево, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого”. “Тож”, каже апостол, “подумайте про Того, Хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх”.— Євр. 12:2, 3; 1 Тим. 6:13—16.
8. Яке відношення Петро казав християни повинні мати до страждання, і чому?
8 Апостол Петро також заохочував християнів радіти, коли їх переслідували за праведність. Петро пише: “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий. Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник, а коли — як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те”. (1 Пет. 4:12—16) Чи ви маєте таке відношення?
9. Які нагороди часто відчуваються, коли когось переслідують за праведність?
9 У часі страждання часто приходить незвичайне почуття Єгової ласки через Його духа, відчуття, що Він дав вам привілей мати участь у виправданні Його ім’я, Слова і наміру. Це почуття приносить глибоку радість. З цього також може прийте незвичайне почуття віри, яке може зробити християнина кращим служителем, більш активним свідком, спокійнішою особою. Все залежить від того, як християнин буде зустрічати переслідування і що він зробить з нього. Біль є корисна, коли вона поправляє те, що є зле. Це є добра річ. Але безкорисне страждання, спричинене неправильним або злим шляхом не є добре. Його кінець може лише бути ще більше нещастя.
10. Яка є ціль терпіння під переслідуванням?
10 Отже, яка є ціль на видержування переслідування? Петро відповідає: “Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа. Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю, бо досягаєте мети віри вашої — спасіння душам”. (1 Пет. 1:6—9) Петро каже, що переслідування випробовує віру християнина, щоб він був вірний і зазнав наслідки віри, а саме, спасіння своєї душі. Отже переслідування служить гідну ціль.
АПОСТОЛИ РАДІЛИ, КОЛИ БУЛИ ПЕРЕСЛІДУВАНІ
11. Чому апостоли раділи, коли переносили переслідування?
11 Мале диво, що апостоли раділи, коли їх били, ув’язнювали і переслідували за те, що вони представляли Христа. Вони могли ототожнювати себе з стражданням Христа і побачити розвиття свого власного спасіння. Страждаючий християнин є правдоподібно, не нарікаючий, але співаючий християнин. Зараз після Ісусової смерти, апостолів заарештували і вибили, наказуючи їм більше не проповідувати в ім’я Ісуса. Після цього досвіду, апостоли лишили синедріон “радіючи, що сподобились прийняти зневагу за ймення Господа Ісуса. І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа”. (Дії 5:41, 42) Павло, також, казав, що він радів від страждання, бо його проби навчили його надіятися на Бога. Переслідуваний християнин переважно є ревніший, має більшу постанову, має більше ентузіазму, і є щиріший християнин.
12. Який досвід переносили Павло і Сила, і яке було їхнє відношення до страждання?
12 Одного разу Павло та його друг Сила були дуже вибиті і їхні ноги були заковані в колодках. Але серед ночі можна було чути, як вони молилися і хвалили Бога піснями, так, решта в’язнів чули їх як вони співали. Ув’язнення принесло їм радість. Їхня радість стосувалася до майбутности, бо тоді Бог дасть нагороду всім переслідуваним за праведність. І таке запевнення жодний мур, жодна в’язниця, а навіть смертельна погроза не може відібрати від християнина. “Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів”.— Як. 5:11.
СУЧАСНА РАДІСТЬ ПІД ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ
13-15. (а) Як свідки Єгови за сучасних часів страждали, і що можна сказати про їхнє відношення? (б) Чому вони радіють під стражданням?
13 Тому то свідки Єгови сьогодні можуть радіти коли їх переслідують. У журналі Personality, Південної Африки, що говорить головно про людей, Нел Ковард, пише про велику віру свідків Єгови й їхнє щастя коли наводив цитати з писання осіб, що мали зв’язок із ними в часі темних і страшних роках Другої Світової Війни, коли націстські концентраційні табори були наповнені Свідками. Ані один з цих авторів не був свідок Єгови в той час. Капітан С. П. Бест, у Venlo Incident, пише: “Витривалість свідків Єгови була знаменита і захопила заздрісну похвалу навіть їхніх тюремників. Більшість були заарештовані ще в 1933 р., і їх били, мучили та голодували. Однак усі, яких я зустрів були чесні, добрі і дуже відважні чоловіки — фанатики, якщо хочете назвати їх так,— але вони несли з собою трохи з того святого огню, який надхнув перших християнів”.
14 В’язень Дахау концентраційного табору говорить про “чудових Свідків Єгови, [які] показували таку відвагу, чесноту, . . . що заслужили спеціяльну честь. Вони були камнями в морі болота”. І годиться навести слова нікого іншого, як команданта Гесса, націстського директора табору Аушвіць: “Як люди, Свідки Єгови були тихі, працьовиті чоловіки і жінки. Всі, хто бачив, як засуджені вмирали були глибоко зворушені, а навіть ті, що стріляли їх. Ковард каже: “Палке щастя Свідків Єгови походить із цілковитої свободи від страху. Вони не бояться смерти так, як багато християнів інших релігій, незважаючи на Церковні науки про життя після смерти. . . . Свідки Єгови не бояться, бо безсумніву, вони знають відповіді до всіх цих питань”.
15 Подібна похвала приходить від інших, які бачили переслідування свідків Єгови в Європі, Африці й Азії у навіть більше сучасних роках. Звіти з таборів на Сибірі розказують, як свідки Єгови ходять до роботи кожного ранку співаючи пісні Царства. Чому вони так радіють? Петро відповідає: “Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий”. (1 Пет. 4:14) Цей дар від Бога робить їх щасливими під переслідуванням.
ЧОМУ ВОНИ РАДІЮТЬ
16-18. (а) Чому свідки Єгови дуже радіють під переслідуванням? Поясніть. (б) Тому що біль не є приємна, то чому вони так радіють?
16 Християни не хочуть бути переслідувані. Вони воліли б жити в мирі. Але цей лукавий світ стягає переслідування на них, тому що вони твердо тримаються християнських принципів. Їхній непохитний стан, проте, приносить щастя. Вони радіють, що можуть стояти за Єговою і не приносять сорому на Нього або на Його організацію. Їхня радість походить із дотримування вірности. Наприклад, факт, що переслідники спалили багато їхніх домів і Заль Царства не є причиною на радість. Але знайти духа Божого в собі, тому що лишилися вірні Богові є велика причина на радість.
17 Коли переслідники знущалися над чоловіком або дружиною, так як було в Гітлеровій Німеччині і по країнах, яких він переберав, то така брутальність не приносила християнам щастя. Християни не радіють, коли бачать брутальне страждання інших. Радість, проте, приходить до них, коли такі лукаві вчинки не огірчають переслідуваних, що під пробою, дружини і чоловіки лишилися вірні Богові, що вони не сумнівалися про Божу любов або милосердя, але в дійсності, через своє страждання наближилися до Єгови. Через це християни підскакують із радости, бо в такому вірному стані за праведністю вони бачать Божого духа діючи в таких особах.
18 Бог знає, що християни не радіють, коли їхніх доньок насилують і вони кричать за допомогою, а нема кому помогти їм, так, як було в Малавії лише кілька років тому, але обставини вже змінилися тепер. Однак, це є причина на радість, коли під такими пробами дитина далі вірить в Єгову, і далі покладається на Нього. Біль не приносить радости. Але знати, що Бог покликав деяких, щоб представляти Його під такими трудними обставинами, і що вони можуть стояти твердо і лишатися вірні Йому, незважаючи на те, що прийде, приносить християнам правдиву радість. І, Бог, також є задоволений з них.— Прип. 27:11.
ДОБРЕ ХРИСТИЯНСЬЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ПЕРЕСЛІДУВАЧІВ
19, 20. (а) Яке повинно бути відношення християнина до переслідувачів? (б) Як християнин може хоронити себе, щоб зло не перемогло його?
19 Яке ж тоді повинно бути відношення християнина до переслідувачів? Християни мусять розуміти, що переслідувачів гонить Сатана Диявол і його лукава організація чинити такі лукаві вчинки. Багато разів переслідувачі є зовсім обманені. Ісус сказав: “Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене”. (Ів. 16:2, 3; 1 Кор. 2:8) Отже відношення християнина повинно бути таке, щоб прощати і хотіти помогти переслідувачеві зрозуміти його стан перед чоловіком і Богом.
20 Ісус наказав: “Любіть ворогів своїх, . . . і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі”. (Мат. 5:44, 45) Ісус також жив таким способом. Коли його прибили до дерева, він молився на користь своїх переслідувачів: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони”. (Луки 23:34) Ісусові учні робили те саме. Коли Степана каменували, він молився: “Не залічи їм, о Господи [Єгово], цього гріха”. (Дії 7:60) Апостол Павло радить: “Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо це залежить від вас,— живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: ‘Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь [Єгова]’. . . . Не будь переможений злом, але перемагайте зло добром”. (Рим. 12:14, 17—21) Це відношення і поводження довело до Божої похвали. Це є християнський спосіб.
21. (а) Яке буде відношення християнина якщо його майно буде знищене або його покалічать? (б) Якщо вже прийде до найгіршого, то як християнин буде дивитися на справи?
21 Коли люди нищать майно або шкодять християнинові, то це не є причина мститися. Майно належить до Бога, а він є Божий співробітник. Закон може хоронити християнина і віддати йому загублене майно. А якщо ні, то християнин тоді мусить понести втрату. Християнин не повинен старатися шкодити або вбивати когось. Помста належить до Бога; Він відплатить. Таке є відношення християнина.
ТЕРПІННЯ ПІД ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ
22, 23. (а) Що християнин буде робити, щоб витерпіти переслідування? (б) Що він є заохочений робити, коли буйний натовп погрожує йому?
22 Щоб перенести переслідування християнин мусить цілком надіятися на Єгову. Бог підкріпить його і дасть йому щасливих наслідків. (2 Тим. 4:17) Він ніколи не повинен занедбувати молитися до Єгови за себе і за своїх християнських братів, які також можливо переносять проби. Коли молиться, він не повинен винити Єгову за переслідування, тому що Бог ніколи не переслідує невинного. Це Сатана та його лукава організація переслідує. Проте, Бог дозволив переслідування, щоб заснувати перед усім створінням християнську вірність до Його всесвітнього суверенітету. Коли християнин переносить переслідування, то цим він підтримує Боже ім’я і Слово.
23 Християнин не буде шукати переслідування або муки, і не буде хотіти підбурювати безбожних до шалености. Їх заохочується бути “мудрі, як змії, і невинні, як голубки”. (Мат. 10:16) На одній оказії Ісус обминув товпу. Часами християнський вісник також буде мусів вибратися в інше місце, коли йому погрожують.— Ів. 10:31—39.
24. Що християнин буде старатися тримати перед собою, і чому?
24 Християнин повинен завжди пам’ятати, що він не переносить переслідування, в своїй власній силі і що Бог не дозволить більшої спокуси, ніж він може витерпіти, що Єгова поможе йому видержати її. (2 Кор. 4:9, 10; 1 Кор. 10:13) Деякі можливо будуть мусіли вмерти за свою вірність, але Єгова дасть їм потрібної сили, навіть перенести таку велику пробу. Коли християнин зробить Єгову своєю твердинею, то він знайде силу в часі потреби. Надія на воскресіння, обітниці на вічне життя підкріпляють віру. Вони підкріпляли Ісуса і вони також будуть підкріпляти тих, що надіються на Єгову. “Замість радости, яка була перед Ним, перетерпів мученицьке дерево, не звертавши увагу на сором, і сів по правиці престолу Божого”. (Євр. 12:2) Ніколи не забувайте обітниці Єгови, щоб ви могли витерпіти те саме.— Наум 1:7; Прип. 18:10.
25. Що вірний може сподіватися?
25 Переслідування триває лише короткий час і не може зрівнятися з нагородою, яку Єгова обіцяє. Павло сказав: “Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас”. Бо горе “достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги”. (Рим. 8:18; 2 Кор. 4:17) Переносіть всі проби, ви, які маєте привілей страждати за праведність, бо ваша нагорода справді буде велика! “Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь [Єгова] обіцяв тим, хто любить Його”. (Як. 1:12; Об. 2:10) Нехай це буде ваша щаслива нагорода.