Кінець всесвітнього свідкування наближається
1. (а) Яке додаткове свідоцтво було дане Ісусовим учням після свята П’ятдесятниці в 33 р. З.Д.? (б) Як це мало впливати на свідкування про Єгову?
УЧНІ Ісуса Христа вже більше як дев’ятнадцять століть свідкують по цілому світі. Коли Ісус, на Оливній горі в 33 р. З.Д., сказав своїм учням: “Моїми ви свідками будете”, то він говорив про природно-народжених свідків Єгови. (Іс. 43:1—12; 44:8) Але відтоді, або після вилиття Божого святого духа на них десять днів пізніше на свято П’ятдесятницю в Єрусалимі вони також мали стати свідками Ісуса. А чому це додаткове свідкування? Чи це мало віддібрати щось від посвячених свідків Єгови, або навіть замінити їхнє місце як свідки Бога Єгови? Замість применшування проголошення Божого ім’я Єгова і класти Його позаді, свідоцтво про Ісуса мало ще більше прославити Бога Єгову. Воно мало підкреслити і зробити свідкування про Єгову більш докладним і визначним. Воно мало показати, що Єгова не говорив неправду, але, що, після більше як чотири тисячі років, Він нарешті послав Свого Месію або Христа.
2. Яка провізія, про яку перше згадалося в Еденському саду, тепер стала всесвітньої важливости?
2 Те, що Єгова постачив довго-обітованого Месію або Помазаного була справа всесвітньої важливости. Про це належалося повідомити цілий світ людства, навіть “останній край землі”. Те, що Бог Єгова зробив Сам належалося наслідувати Його вірними свідками на землі. А що це було? Таж свідчити про дійсного історичного Месію або Христа, Ісуса, Сина Божого. Коло 4026 р. перед З.Д., Бог Єгова сказав Змієві через якого людство впало в Еденському саду: “Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”. (1 Мойс. 3:15) У цьому пророцтві Єгова перший раз згадав про Месію або Христа.
3. Отже, що Єгова мусів зробити, щоб оправдати Своє слово в цьому відношенні?
3 Коли Бог оправдав Свою обітницю посилаючи Месію або Помазаного, то Йому було потрібно ототожнити цього Месію свідкуванням про нього в надприродний спосіб. Все людство може повторяти просьбу, яку колись зробили до Нього: “Нехай Єгова докажеться бути правдивим і вірним свідком”. (Єрем. 42:5, НС) І Єгова був таким.
4. Як Іван став свідком про Ісуса тим, які приходили до нього хреститися?
4 У пізнішій половині 29 р. З.Д., після хрещення Його Сина Ісуса в річці Йордан, Він дав видиму об’яву Свого святого духа, який зійшов на охрещеного Ісуса, і Іван Хреститель чув Божі слова з неба: “Це Син Мій, улюблений, що його Я вподобав”. Потім, Іван Хреститель як єврейський свідок Єгови, міг посвідчити про Ісуса, що цей справді був Месія, так як Іван сам сказав: “Я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син”. (Мат. 3:13—17; Ів. 1:29—34) Відтоді Іван давав свідоцтво тим, які приходили до нього хреститися, приготовляючись ставати учнями Єговового Месії або Христа.
5. Три роки пізніше, як і де Єгова знов посвідчив про Ісуса, і як Петро посвідчив про це писанням?
5 Три роки пізніше, на горі Переображення, Єгова знов усно посвідчив про Свого Месію, Ісуса. Три учні Ісуса, які бачили це видіння його переображення у надприродній славі, почули Божий голос із неба, який говорив: “Це Син Мій улюблений, що його Я вподобав; його слухайтеся”. Після Ісусового воскресення з мертвих ці три наочні свідки розказали іншим апостолам Ісуса Христа про це видіння. (Мат. 17:1—9) Роки пізніше християнський апостол Петро писав: “Бо Він [Ісус Христос] честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: “Це Син Мій улюблений, що його Я вподобав. І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі”.— 2 Пет. 1:12—18.
6, 7. (а) Як Бог свідкував про Ісуса продовж його цілої публічної служби? (б) Як Петро говорив Корнилійові про участь, яку Бог мав відносно Ісуса як Христос?
6 Під час цілої публічної служби Ісуса Христа на землі Єгова свідкував про факт, що цей був передсказаний Месія даючи йому добру новину царства Божого проповідувати і даючи йому силу робити чудеса. Отже, коли апостол Петро свідкував першим поганським нововірцям до Християнства, він міг говорити про Месію в слідуючий спосіб:
7 “Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його святим духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив Диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши. Але Бог воскресив його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих”.— Дії 10:38—42.
8. Яке надзвичайно сильне свідоцтво Бог дав Ісусові, про якого говорив Павло до Римлян 1:1—5?
8 Всемогутній Бог Єгова дав надзвичайно сильне свідчення про Свого Месію коли воскресив його з мертвих. Звертаючи увагу на це величезне божественне свідоцтво, апостол Павло міг написати до римських християнів: “Божу добру новину, яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях, про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, що через нього прийняли ми благодать”. (Рим. 1:1—5) Лише Всемогутній Бог міг дати таке свідоцтво, щоб доказати хто дійсно був Христос.
9. На кого Ісус головно покладався за свідоцтво про нього, і як він пояснив це євреям?
9 Сам Ісус Христос покладався на свідоцтво від Бога замість людей. До євреїв, які не були переконані, що він був Месія, Ісус сказав: “Коли свідчу про себе я сам, то свідоцтво моє неправдиве. Є Інший, Хто свідчить про мене, і я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про мене. Ви послали були до Івана [Хрестителя, який тепер був у в’язниці], і він свідчив про правду. Та я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені. . . . Але я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець мені дав, щоб я виконав їх, ті справи, що я їх чиню, самі свідчать про мене, що Отець мене послав! Та й Отець, що послав мене, Сам засвідчив про мене. . . . Ви досліджуєте Писання, бо думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про мене”. (Ів. 5:31—39) Цим способом Ісус покладався на найсильніше і незаперечне свідоцтво, себто, свідоцтво Бога Єгови та Його надхненого Слова, надхнену Біблію.
10, 11. (а) Як прийняття свідоцтва в людських судах є протилежне прийняттю Божого свідоцтва? (б) Якщо ми відкинимо Боже свідоцтво, то чим ми робимо Його, так як каже Іван у 1 Івана 5:9—12?
10 По судах сьогодні судді і присяжні мають нахил приймати свідоцтво недосконалих чоловіків і жінок. Чому ж нам не прийняти свідоцтво досконалого і правдивого Всемогутнього Бога, Єгови? Ми маємо кожну легальну причину прийняти Його нехибне свідоцтво. А якщо ми не зробимо це, то це значить, що ми відкидаємо Його свідоцтво і робимо Його неправдомовцем. Так сперечався апостол Іван, у 1 Івана 5:9—12:
11 “Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого. Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого. А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а житя це, у Сині Його. Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя”.
12. (а) Чому це є нерозсудливо для нас казати, що ми не можемо прийняти Боже свідоцтво? (б) Яка майбутність людства залежить від Ісусового народження від Діви?
12 А що коли свідоцтво Боже є багато більше від людського? Це не значить, що Бог є неправдомовець і що Його свідоцтво є неможливе. Це розсудливо сподіватися, що Бог може вчинити таку річ, якої людина не може вчинити; так як сказав ангел Гавриїл єврейській діві Марії відносно народження її Сина Ісуса (річ, яку все більше і більше священиків так званого Християнства кажуть є неможливо повірити): “Для Бога нема неможливої жодної речі”. (Луки 1:26—37) І ця річ не доказалася бути неможливою. Майбутнє вічне життя всього людства на райській землі в досконалому щастю залежало від народження Сина Божого від діви. Отже чи ми приймаємо або відкидаємо свідоцтво Боже значитиме життя вічне або вічна смерть для нас.
13. Згідно з Івана 8:17, 18, яка є найсильніша основа вірити даному свідоцтву?
13 Ісус Христос, Син Божий вказав на Божий закон даний жидам через пророка Мойсея і сказав: “Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве. Я сам свідчу про себе самого, і свідчить про мене Отець, що послав Він мене”. (Ів. 8:17, 18) Тут маємо найбільшу основу віри, а саме, гармонічне свідоцтво двох найбільших Осіб у всьому існуванні, Бога Єгови і Ісуса Христа.
14. Щоб наслідувати Бога Єгову і Ісуса Христа, і щоб робити те, що Ісус наказав своїм єврейським учням робити, то що ми, як правдиві християни мусимо робити?
14 Справді, тому що Ісус Христос прийняв і покладався на свідоцтво свого небесного Отця, Всемогутнього Бога, то всі, хто хоче стати правдивим християнином повинен також прийняти Боже власне свідоцтво, щоб наслідувати Ісуса Христа. Крім цього, Ісус Христос свідкував про правду, тому що Бог, його Отець свідкував про неї: як Отець, так і Син. (Ів. 18:37) І тому що Сам Бог Єгова вірно свідкував про Ісуса Христа, то всі ті, які хочуть наслідувати Бога, всі, які заявляють бути свідками Єгови, всі, які заявляють бути послідовниками Єговового однородженого Сина, повинні і мусять робити так, як Ісус Христос сказав жидівським учням на Оливній горі: “Будьте моїми свідками”.
15. (а) Через Його свідоцтво про Ісуса, що Єгова робить про Своє власне ім’я? (б) Як це є, що правдиві християни мають більший привілей від перед-християнських свідків Єгови?
15 Через чудове свідоцтво, яке Він дає про Свого Сина Ісуса Христа, Бог Єгова прославляє Себе як ніколи раніше. Він прославляє Себе як Всемогутній і правдивий Бог, що обіцяв і постачив Месію. Він дає більшу причину, щоб Його ім’я як небесний Отець святилося. (Мат. 6:9) Його ім’я, Єгова, далі є більше від Його Сина, Ісуса. Ті, що стають свідками Ісуса Христа далі лишаються свідками Єгови. Вони є перше свідками Бога Єгови, а потім свідками Його Сина, Ісуса Христа. Вони є християнські свідки Єгови, маючи багато кращу вістку і є в більш привілейованому стані ніж були ті вірні свідки Єгови перед приходом Його Сина Ісуса Христа.— Євр. 11:1 до 12:2.
ЗМІСТ ЇХНЬОГО СВІДОЦТВА, ТОДІ І ТЕПЕР
16. Чому Ісусові учні мусіли чекати в Єрусалимі перед початком роботи свідкування про Ісуса?
16 Ті учні Ісуса Христа, які чули його останню заповідь на Оливній горі й які бачили як він вознісся до неба вірно виконували те, що він наказав їм. Вони чекали в Єрусалимі, аж поки не дістали святого духа від Бога через Христа, яким вони свідкували про Ісуса, ще більше прославляючи Бога Єгову свідоцтвом про Його месіянського Сина Ісуса. Вони не покладалися на свою власну силу, але на поміч від Єговового духа для виконування свідоцтва, як християнські пророки. Так як ангел сказав апостолові Іванові, в Об’явленні 19:10, НС: “Я є співслуга твій і братів твоїх, які мають роботу свідкувати про Ісуса. Богові вклонися; бо засвідчення Ісусове надихає пророкування”. Отже, коли виринуло буйне переслідування проти їхнього свідкування, то це дух підкріпляв їх; так як ми читаємо, в Дії Апостолів 4:31: “Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі святим духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю”.
17, 18. (а) Звідки ті першого-століття учні почали своє свідоцтво про Ісуса Христа й Єгову, і після того як вони дістали що? (б) Що Петро свідчив про Ісуса на свято П’ятдесятниці?
17 Усі ті, що ставали учнями Христовими за апостольських часів у першому столітті З.Д. могли свідкувати про Ісуса Христа і небесного Отця, Бога Єгову. Свідкувати про що? Записана історія, яка містить ту річ, що “надихає пророкування” каже нам про що вони свідкували, яке їхнє свідчення було. Вона каже нам, що воскреслий Ісус сказав своїм апостолам: “Від Єрусалиму почавши, ви свідки того. І ось я посилаю на вас обітницю мого Отця [у Йоїла 2:28, 29]; а ви позостанетеся в місті [Єрусалим], аж поки зодягнетесь силою з висоти”. (Луки 24:47—49) І так сталося, в Єрусалимі, після вилиття святого духа на учнів, апостол Петро сказав перед більше як три тисячі жидів, які святкували свято П’ятдесятницю:
18 “Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив ‘Єгова Господеві моєму: “Сядь праворуч Мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком ногам твоїм” ’. Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом і Христом учинив його Бог, Ісуса, що його розп’яли ви”.— Дії 2:1—36, НС.
19. Свідчачи про Ісуса на свято П’ятдесятниці, Петро продовжав бути чим і з більшою славою кому?
19 Історія того дня продовжає: “І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: ‘Рятуйтесь від цього лукавого роду’ ”. (Дії 2:40) Тут треба зауважити, що апостол Петро, хоч вірно свідкував про Ісуса Христа, в тому самому разі продовжав бути свідком Єгови, даючи більшої слави Богові Єгові за те, що Він учинив через Свого Месію.
20. Як свідкування про Ісуса почалося в Самарії, і чи воно почалося без згадування про Бога?
20 Відносно провінцію Самарію, яка межувала з Юдеєю, ми читаємо: “Одначе, ті, що були порозкидані [переслідуванням під фарисейом Саулом] ходили по країні звіщаючи добру новину слова. Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. . . . Повіривши Пилипові, що звіщав добру новину про Боже царство й ім’я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охрестилися. . . . Як апостоли в Єрусалимі почули, що Самарія прийняла Слово Боже, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб духа святого вони прийняли. . . . Отже, давши добре свідоцтво, і слово Єгови звістивши, повернулись назад до Єрусалиму, і звіщали добру новину в багатьох самарійських оселях”. (Дії 8:4—25, НС) Віруючі, хрещені самаряни дістали святого духа коли Петро та Іван положили свої руки на них. Вони дістали свідоцтво про Ісуса, але це була частина проповідування про “Боже царство”. Вони отримали Божого духа.
21, 22. Як початок свідоцтва про Ісуса між першими наверненими поганами відносилося до Бога?
21 Якийсь час після того як далося обрізаним самарянам свідоцтво про Ісуса, апостол Петро був післаний до Кесарії на північнозахідному кінчику Юдеї, щоб посвідчити про Ісуса Корнилійові, італійському сотникові й його родині та знайомим.
22 Пізніше, пояснюючи учням в Єрусалимі чому він хрестив тих віруючих поган, апостол Петро сказав: “Отож, коли Бог дав однаковий дар [святого духа] їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб заперечити Богові?” А як ті учні віднеслися до цієї новини про навернення необрізаних поган? Історія каже: “І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: ‘Отож, і поганам Бог дав покаяння, щоб вони також дістали життя’ ”. (Дії 10:1 до 11:18, ПС) Таким способом через свідоцтво, яке Ісусові учні давали необрізаним поганам, вони також прославляли Бога Єгову, Отця Господа Ісуса Месії.
23, 24. (а) Згідно з історією, про кого апостол Павло свідкував у Коринті і в Римі? (б) У часі свого ув’язнення в Римі, як широко добра новина вже проповідувалася?
23 Тоді апостол Павло був післаний як “апостол до народів”. (Рим. 11:13; Дії 13:1—4; 16:6—12) Про його роботу в Коринті, Греції, ми читаємо: “Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос [або, Месія]”. (Дії 18:5) Коли пізніше Павло був ув’язнений в Єрусалимі, Господь Ісус сказав йому: “Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!” (Дії 23:11) Два роки пізніше, коли Павло був ув’язнений в Римі, то що він робив? Історія каже нам: “Він їм [гостям своїм] від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтво давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками”. (Дії 28:23) З Риму Павло міг написати, ще в приблизно 61-му році З.Д., християнському соборові в Колосії, Малій Азії:
24 “Надію цієї доброї новини, що ви чули, яка була проповідувана всьому створінню під небом”.— Кол. 1:23.
25. (а) Який був наслідок сповнення Ісусових слів у Дії Апостолів 1:8 відносно навернення світу? (б) Який був наслідок тодішнього всесвітнього свідкування так, як показують світські історики?
25 Таким способом, навіть ще за днів апостолів у першому столітті нашої Загальної Доби, пророчі слова Ісуса Христа сповнилися, а це: “Моїми свідками ви будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”. Але те свідкування не навернуло світ дев’ятнадцять століть тому. Ісусові слова ніколи не мали мати того значення. Але те свідчення було таке велике, що навіть світські не-біблійні історики писали про перші діла християнського собору і посвідчили про дійсності Християнства дев’ятнадцять століть тому.
ВСЕСВІТНЄ СВІДКУВАННЯ У ДВАДЦЯТОМУ СТОЛІТТІ
26. Що так зване Християнство зробило про поширення біблійної вістки, і чи воно в той самий час давало правдиве свідоцтво про Ісуса?
26 Які правдиві, тоді, є слова Ісуса, так давно після того як він перший раз промовив їх? Це є правда і ми мусимо признати, що так зване Християнство поширювало Святу Біблію в сотках мовах у кількості більше як дві тисячі мільйонів копій цілої Біблії або частини її. Але, чи так зване Християнство, пояснюючи ті святі вірші, давало правдиве свідоцтво про Ісуса Христа? Стан так званого Християнства сьогодні, як і стан світу, якого так зване Християнство є найсильнішою частиною, спонукує чесних розлядачів відповідати, Ні.
27. Отже, що треба сказати про виконування Ісусових слів у Дії Апостолів 1:8 в нашому часі?
27 Правдиве Християнство є радикально інше від замішаної мішанини соток сектантських релігій, яких так зване Християнство тепер практикує. Одначе, слова Ісуса сьогодні сповняються тією самою клясою учнів до якої він промовив свої слова на Оливній горі ще в 33 р. З.Д. Ті учні були свідками Бога Єгови, і так само сьогодні ті, що біблійно свідкують про Ісуса, без різниці чи вони є природні євреї чи погани, є свідками Єгови.— Іс. 43:10—12.
28. Яка доба закінчилася в 1914 р. З.Д., отже, що свідкування про Ісуса Христа включає сьогодні?
28 Сьогодні свідоцтво про Ісуса Христа є багато більше від того, яке було дев’ятнадцять століть тому. Історія не стояла. І сповнення біблійного пророцтва не стояло. Сьогодні, за розкладом часу в Біблії, світ людства живе в “часі кінця”. (Дан. 12:4; 11:40) Отже, правдиві свідки Ісуса Христа мусять свідкувати про те, що сповнилося про Ісуса Христа в цьому “часі кінця”, який то час почався ще в 1914 р., з закінченням Часів Поган, або “призначеного часу народам”, в тому самому році. (Луки 21:24; Дан. 4:16, 23, 25, 32) Тоді прийшов час для Бога Єгови закінчити топтання поганськими народами царського права Його Месії, Ісуса Христа. Він закінчив його вкоронованням Свого Сина Ісуса Христа, даючи йому наказ покоряти між своїми ворогами, аж поки вони не будуть цілком знищені в “війні великого дня Бога Всемогутнього” в Гар-Магедоні. (Об. 16:14; Пс. 110:1—5; Євр. 10:12, 13) Після його вкороновання на небі, Перша Світова Війна затьмарювала факт, що “сталась на небі війна” і Сатана був викинутий на землю.— Об. 12:1—13.
29, 30. Хто сьогодні свідкує тим подіям у “часі кінця”, і як світська передача інфомації потверджує це?
29 Хто ж сьогодні свідкує по цілому світі про народження Божого Месіянського царства і перемогу ново-вкоронованого Царя Ісуса Христа над Сатаною Дияволом і його демонами? Це є християнські свідки Єгови після 1914 р. Замість переглянути звіт в Річній Книжці Свідків Єгови на 1970 р., звернімся до світського джерела інформації про них. На сторінці 448, в другій колоні, The New York Times Encyclopædic Almanac 1970 р., ми читаємо під заголовком “Свідки Єгови”, слідуючі слова:
30 “Це віра Свідків Єгови, що вони мають найдавнішу релігію на землі, поклоніння Всемогутнього Бога, якого Біблія об’являє як Єгову. . . . Всі свідки Єгови є вісники євангелії. . . . Такі вісники, проповідуючи, навчають людей всіх народів, що Боже слово є правдиве і що їхня єдина надія є Царство Єгови під Ісусом Христом, яке було засноване царювати над землею і має заступити всі уряди”.
31. (а) Що показує чи їхня робота є “всесвітнім свідоцтвом”? (б) Як Об’явлення 12:17 показує чи Диявол любить їхнє свідкування?
31 Чи це свідоцтво про Бога Єгову і Його Сина Ісуса Христа не годиться назвати “всесвітнім свідоцтвом”, тому що воно тепер відбувається в 206 країнах кругом світу? Певно, що так! Чи принижений Сатана Диявол є задоволений таким свідкуванням про Боже Месіянське царство? Об’явлення 12:13—17 показує, що Ні, кажучи: “А коли змій [Сатана] побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку [Божу небесну організацію], що вродила хлоп’я [месіянське царство]. . . . І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони [1] бережуть Божі заповіді та [2] мають свідоцтво Ісусове”.
32. (а) Що показує чи переслідування цих свідків Царства ще буде довго продовжатися? (б) Отже, яка була ціль всесвітнього свідкування про Ісуса?
32 Це переслідування свідків Царства продовжалося ще від Першої Світової Війни. А як довго воно ще буде продовжатися? Вже не може бути дуже довго, бо про приниженого Сатану Диявола переможні небеса проголосили: “Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”. (Об. 12:12, НС) Після надходячої “війни великого дня Бога Всемогутнього” в Гар-Магедоні, де ціла видима земна організація буде знищена, Диявол і його духовні демони досягнуть свого “короткого часу”. Тоді вони будуть зв’язані і забрані від землі і вкинені в “безодню”, і вже більше не зможуть зводити та спокушувати народи протягом тисячолітнього царювання Ісуса Христа над землею й її мешканцями. Таким способом ціль свідкування про Ісуса Христа по цілому світі ніколи не була для того, щоб навернути світ людства до Християнства. Як свідоцтво, воно лише має бути повідомленням політичним народам перед їхнім кінцем у Гар-Магедоні. І через таке свідоцтво вони дістали свою пересторогу!
33. (а) Що Ісусове пророцтво показувало про кінець цього всесвітнього свідкування? (б) Яке рішення ми маємо зробити перед кінцем цього всесвітнього свідкування?
33 Коли Божа війна у Гар-Магедоні зачне нищити всіх ворожих народів, то всесвітнє свідоцтво вже довершить свою ціль. Воно закінчиться, так як Ісус Христос передсказав, кажучи: “Ця добра новина Царства буде проповідуватися по цілій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (Мат. 24:14, НС) “Але перше добра новина народам всім мусить бути проповідувана”. (Марка 13:10) Якщо б “кінець” прийшов завтра, то народи ніколи не зможуть сказати, що те пророцтво не сповнилося. Але, найвища точка цього всесвітнього свідкування ще є в майбутності. Однак, усі докази показують, що великий кінець уже близько. Коли він прийде, то де він знайде нас? По стороні ненавернених народів? Або по стороні непереможного царства Бога Єгови в руках Свого Сина Ісуса Христа? Ми всі особисто мусимо зробити це рішення тепер, перед кінцем всесвітнього свідкування так, як це є Божа воля.
34. Хто буде щасливий коли прийде кінець цьому всесвітньому свідкуванню?
34 Щасливі будуть усі ті, що стануть по стороні Царства, так, усі ті, які будуть брати дієву участь давати це ніколи-не-повторне всесвітнє свідкування про Боже Месіянське царство і ті, яким Він зможе тоді сказати: ‘Ви ж свідки Мої, і свідки Мого Сина Ісуса Христа, Царя, а Я є ваш Бог, Єгова’.— Іс. 43:12; Дії 1:8.