Царство спасіння є досяжне сьогодні
1. До якої точки час і сповнення Божих намірів прийшли від часу, коли Ісус Христос був на землі?
ЧАС не стояв після народження Ісуса. Час і не стояв від його жертовної смерти, воскресіння і вознесення на небо до правиці в Бога. Подібно, сповнення Божого наміру, який включає Ісуса Христа, не стояло. Його намір є, щоб Ісус Христос, як Господь, перебрав цілковиту контролю всіх мешканців землі незважаючи на зусилля людських провідників тримати ту контролю. День смерти досконалої людини Ісуса Христа як викуп за людство вже давно минув. Час прийшов для нього царювати як цар, бо для цієї посади він був помазаний Божим святим духом. Він довгий час чекав по правиці в Бога на той час для його увінчання на Царя. Той час уже закінчився!
2. Що цар Давид пророкував про Господнє чекання по правиці в Бога, що сказав апостол Петро, і наостанку, що є сказано до Євреїв 10:12, 13.
2 Давно тому цар Давид сказав під надхненням: “Промовив Єгова Господеві моєму [себто, Господеві Христу]: ‘Сядь праворуч Мене, доки не положу Я твоїх ворогів за підніжка ногам твоїм’. Жезло сили твоєї Єгова вишле із Сіону, кажучи: ‘Пануй ти поміж ворогами своїми’ ”. (Пс. 110:1, 2, НС) На день свята П’ятдесятниці 33 р. З.Д., християнський апостол Петро сказав тисячам зібрані в Єрусалимі: “Ото ж нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог того Ісуса, що розп’яли ви”. (Дії 2:36) Роки пізніше, надхнені слова в Євреїв 10:12, 13, НС були написані до єврейських християнів: “Цей чоловік одну жертву приніс раз за гріхи світу, і назавжди по Божій правиці засів, далі чекаючи, аж вороги його будуть покладені за підніжка його ніг”. Цей час уже закінчився роки тому.
3. (а) Коли Ісусів час чекання на небі закінчився? (б) Чому Ісус не старався відновити престол царя Давида в Єрусалимі?
3 А коли він закінчився? У нашому двадцятому столітті, в 1914 р., при кінці того, що Ісус Христос назвав “часи Поган”, або “призначені часи народів”. Він пророкував, що місто Єрусалим за його дня буде знищене і що поганські народи будуть далі топтати його аж до кінця тих поганських часів для народів. (Луки 21:20—24, Уповноважений Переклад; Переклад Нового Світу) Навіть за Ісусових днів поганські народи, як представлені Римською Світовою Силою топтали те, що Єрусалим представляв, царство Бога Єгови в руках царського дому Давида. Перед Римською Імперією, Вавилонська Імперія почала те топтання, коли знищила Єрусалим та його храм ще в 607 р. перед З.Д., а потім Медо-Перська і Грецька Імперія продовжали те топтання аж поки Римська Світова Сила не перебрала поганської контролі над Єрусалимом. Отже Ісус Христос не старався відновити земний престол царя Давида в Єрусалимі. Пощо йому робити це, коли він сам передсказав, що римляни знищать Єрусалим у 70 р. З.Д.?
4. (а) Через усі ті роки чекання, що Ісус робив на небі, і чому? (б) При кінці ‘Часів Поган’, що Ісус сподівався дістати?
4 Ісус Христос знав, що він ще мусів чекати, щоб стати царем у царстві Божому, якого він проповідував. Тому що він сам почав говорити про “часи поган”, то він знав, що буде мусів чекати по правиці в Бога, аж поки ті “призначені часи народів” не закінчуться 1.844 років після другого знищення Єрусалиму, в 70 р. З.Д. Він не міг змінити Божий розклад часу для світових подій. Продовж усіх тих років, яких він чекав по правиці в Бога він служив як Первосвященик Єгови і пристосовував життяспасаючі користі своєї жертви до вірних послідовників на землі, тих, які складали його церкву або собор. А чому? Тому що вони мають стати співспадкоємцями або спільні царі з ним у Божому небесному царстві. (Євр. 3:1; 6:18, 19; 10:10—22; Рим. 8:16, 17) Але коли тих 2.520 років поганських часів закінчилися в 1914 р., тоді прийшов час для Ісуса дістати Месіянське царство. А де?
5. (а) Де Ісус Христос мав дістати Месіянське царство і бути увінчаний? (б) Хто мав увінчати його на Царя?
5 Не на землі на місці земного Єрусалиму, який тоді був під Турецькою Імперією. Але на небі, де в 1914 р. Ісус Христос був Вічним Спадкоємцем Месіянського царства Давида. Йому не треба було сходити до землі, матеріялізуватися на вид людини і бути увінчаним на царя в земному Єрусалимі, щоб припинити поганських народів від дальшого топтання Єрусалиму. Бо, хто тоді увінчав би його на царя? Певно, що не магометанські турки, які самі були на краї Першої Світової Війни, ні британці, які перебрали старий Єрусалим від турків, 9-го грудня 1917 р. Ні, Ісус Христос не мав бути принижений від Божої правиці на небі до земного матеріяльного престолу, щоб бути увінчаний людьми. При кінці ‘поганських часів’ коло 4/5 жовтня 1914 р., Ісус Христос був у тім, що до Євреїв 12:22 називає “місто Бога живого, небесному Єрусалимі”, на небесній Сінайській горі. Там було місце для прославленого Ісуса Христа бути наставленим царем, і лише тим єдиним, Хто міг увінчати його, Всевишній Бог Єгова.
6. (а) Як топтання “Єрусалиму” перестало в 1914 р. З.Д.? (б) Що тоді мало початися відносно поганських народів?
6 У той час поганські народи не мали наміру перестати топтати “Єрусалиму”, або те, що Єрусалим представляв. Участь у Першій Світовій Війні запанувати над світом доказує цей факт. Але Всемогутній Бог припинив їхнє топтання на право керівництва, яке належить до царського потомка царя Давида. Він здійснив те месіянське право володіння коли увінчав Ісуса Христа на царя в “небесному Єрусалимі”. Відтоді, поганські народи перестали топтати “Єрусалим” в його царському, месіянському розумінні. Тепер прийшов час поставити тих поганських народів за підніжок ногам Сина Божого, Ісуса Христа. Це був час для цього месіянського царя ‘правити поміж ворогами своїми’.— Пс. 2:1—9; 110:1, 2.
7. (а) З ким поганські народи, включаючи тих, що святкують Різдво, мають до діла? (б) Яке питання про знищення тепер виринає, і хто мусить вибирати в цьому?
7 Поганські народи тепер не мають нічого спільного з новонардеженою дитиною, якої день народження народи так званого Християнства кажуть вони святкують в часі Різдва. Вони тепер мають до діла з Божим Месіянським Царем, увінчаний в царській силі і маючи владу виступати проти всіх противників його царювання над землею. Те царство буде діяти, щоб спасти людство, бо цей небесний безсмертний Цар може дати людству досконале, праведне керівництво, тоді як поганські народи, які поступово діяли на знищення людства. Отже політичних народів треба буде знищити, бо світовий стан тепер є такий, що ставить питання: Або знищення політичних народів, або знищення людства, котре? Нехай Бог вибирає.
8. Коли Бог установив Свого царя в “небесному Єрусалимі” у 1914 р., то тоді прийшов час на сповнення якої точки Даниїлового пророцтва (2-ий розділ)?
8 Увінчання Месіянського Царя Ісуса Христа в ‘небесному Єрусалимі’ в 1914 р. почало сповняти Даниїлове пророцтво про “камінь” вирізаний з символічної “гори” слідуючими словами: “А камінь, що вдарив того боввана [світові сили], став великою горою, і наповнив усю землю. А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки. Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло і золото”.— Дан. 2:35, 44, 45.
9. Що той Месіянський Камінь незабаром має зробити, і що це буде значити для цієї системи згідно з Ісусовим пророцтвом?
9 П’ятдесят сім років уже перейшло від часу коли той царський Месіянський камінь був вирізаний з Єговової власної урядової гори при кінці ‘Часів Поган’ у 1914 р. З.Д. Тепер той Месіянський Камінь незабаром має вдарити свою мету, всі політичні уряди і цю цілу теперішню систему на землі. Тоді прийде, так як Даниїл 12:1 сказав: “Утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу”. І Ісус Христос, у свойому пророцтві про “закінчення цієї системи”, вмістив ці слова в “скорботі великій, якої не було з первопочину світу аж досі, й не буде”. Щоб показати небезпечність цього часу, він сказав: “Дійсно, коли б не вкоротились ті дні, не спаслося б ніяке тіло; але через вибраних дні ті будуть укорочені”.— Мат. 24:21, 22, НС.
10. (а) Чому ті слова Ісуса є добра новина для нашої людської раси? (б) Кого Бог збереже живими через наближаючу ‘скорботу велику’?
10 Але чи ці останні Ісусові слова є доброю новиною для нас сьогодні, які зустрічаємо цей “час утиску”? Бог Всемогутній не дозволить цій “скорботі великій” поступити так далеко і продовжатися так довго, “щоб не спаслося ніяке тіло”. Ради його “вибраних”, ті, що є співспадкоємці з Ісусом Христом у небесному царстві, Бог укоротить ті дні. Це дасть нагоду людству спастися. Таким чином, людство буде жити на землі без перерви. За часу Ноя людство було майже цілком знищене, коли лише вісім осіб пережили в величезному ковчегу, якого Ной збудував, щоб пережити глобальний потоп. (Мат. 24:38, 39; 1 Пет. 3:20) Хоч наближаюча “скорбота велика” буде найбільшим світовим нещастям, то однак людство спасеться, коли Бог збереже Своїх ‘людей доброї волі’, хоч це буде мале число у порівнянню.
11. (а) Під що ті спасені тоді прийдуть? (б) Яка зміна мусить відбутися на землі?
11 Але під що вони тоді прийдуть? Царства світу цього, включаючи й так зване Християнство, вже будуть знищені, розбиті Камнем Божого Месіянського царства. На сповнення Даниїлового пророцтва, той Царський Камінь, розростаючись у велику гору, наповнить цілу землю. Сатана Диявол, “бог цього віку”, вже не буде мати контролі, або місця в цій “горі”. Він і його демони будуть зв’язані і вкинені в безодню на тисячу років Христового царювання. (Об. 20:1—3, 7) Отже, “люди доброї волі”, які переживуть, мусять прийти під новий небесний уряд, Месіянське царство, Вічного Спадкоємця царя Давида, Ісуса Христа, разом із тими, які стануть співспадкоємці з ним у небесному царстві. Тоді обставини на землі мусять змінитися. Нове праведне людське товариство наповнить землю, так як було після Потопу за Ноєвого часу, коли він і його родина дали людству новий праведний початок. На це апостол Петро звертав нам увагу, коли він сказав: “Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває”.— 2 Пет. 3:13.
ВІЧНЕ СПАСІННЯ
12, 13. (а) Земля тоді відчує повні наслідки якого проголошення від 1914 р.? (б) Ті, що стануть по стороні Божого царства приймуть які вдячні слова тих на небі?
12 Таким чином земля відчує повний вплив Божого проголошення, яке відбувалося після закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р., а саме: “Царство світу сталося царством Господа нашого й Христа Його, і він буде царювати на вічні віки”. (Об. 11:15, НС) Не надармо люди теперішньої генерації будуть приймати те проголошення дуже серйозно і стануть по стороні Божого Месіянського царства, щоб набути доброї волі в тому майбутньому уряді. Будучи дуже вдячні за пережиття війни Божого гніву проти земних народів, вони тоді повторять історичні слова тих на небі і скажуть:
13 “Дяку складаємо Тобі, Єгово Боже, Всемогущий, Хто є й Хто був, тому що Ти прийняв Свою силу велику та й почав царювати як цар. Але народи розгнівалися, і гнів Твій прийшов, і призначений час для померлих судити, і дати нагороду слугам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто ім’я Твого боїться, малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю”.— Об. 11:15—18, НС.
14. (а) Ті, що переживуть ‘скорботу велику’ відчують нагороду в який спосіб? (б) В якому стані вони не схочуть залишити землю, отже, який буде їхній намір?
14 Як Божі ‘люди доброї волі’ будуть радіти коли ті, що нищать землю самі будуть знищені у ‘війні того великого дня Всемогущого Бога’ в Гар-Магеддоні! (Об. 16:14—16) Як вони будуть тішитися, що вони є між тими, які бояться Боже ім’я і служили Йому як християнські свідки Єгови! Вони вже відчують велику нагороду за те, що боялися Його ім’я і що лишилися живими в часі ‘скорботи великої’, якої вони ніколи не могли б пережити в тілі без охорони від Єгови! Вони не будуть задоволені бачити цю землю в зруйнованому стані як наслідок руїнницького шляху народів. Переживші схочуть вичистити землю. Їхній намір буде перемінити її в рай, бо вони знають, що це є Божий незмінний намір, якого Він давно тому об’явив Адамові й Єві в Еденському саду. (1 Мойс. 1:26—28) Вони схочуть поділитися цим раєм із іншими, так, з багатьма іншими. Але з ким же?
15. (а) З ким ті, що переживуть “горе” будуть раді поділитися райською землею? (б) Боже спасіння людської раси буде включати більше від якого спасаючого вчинку?
15 З тими про яких згадується в словах подяки до Бога Єгови: “Гнів Твій прийшов, і призначений час настав мертвих судити”. Ага, ‘мертві’! Певна річ, що мертві ‘святі’ воскреснуть до небесного життя царювати з Ісусом Христом над людством. Але крім цих, є ще незчисленне число мертвих, включаючи й багато тих, хто боялися Божого ім’я, ‘малі і великі’. Щоб усі мертві могли стати на суд перед досконалим, праведним небесним царством, то вони мусять воскреснути з земних гробів або з водяних гробів у морю. Ах, так, Ісус Христос помер як людська жертва за них усіх. (1 Тим. 2:5, 6) Отже, Божий намір є, не лише спасти деяких осіб через світову ‘скорботу велику’ і в Його царство. Його намір є спасти людство воскресенням усіх мертвих за яких Його Син Ісус Христос помер як досконала людська жертва. Посідаючи всі цінності тієї жертви, він може служити на небі як Божий Первосвященик і поширити користі своєї жертви до воскреслого людства.
16. Між воскреслими буде яка особа, через обітницю, яку Ісус дав їй?
16 Між воскреслими буде той покірний лиходій, який вмер на дереві коло Ісуса Христа. Пам’ятаєте як він сказав Ісусові, над чиєю головою було написано: “Це цар Юдейський”, слідуючі слова надії: “Ісусе, спогадай мене коли прийдеш у царство своє”. І незважаючи на події за того дня, Ісус сказав до нього: “Поправді кажу тобі сьогодні, ти будеш зо мною в Раю”. (Луки 23:38—43, НС) Коли Ісус увійде в своє царство і почне відновляти рай на землі, він мусить сповнити ці слова лиходійові.
ЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИКИ НЕБЕСНОГО ЦАРСТВА
17, 18. (а) Як призначення видимих людських представників Месіянського царства буде інше від сьогоднішнього призначення? (б) Якими словами Ісусове уповноваження призначати видимих наставників до свого царства говориться в 45-ій Псалмі?
17 Коли колишні царі, імператори, президенти, губернатори і диктатори воскреснуть, то вони не зможуть сподіватися автоматично перебрати керівництво їхніх колишніх підданців або співгорожан. Стара система під Сатанським “богом цього віку” вже не буде існувати. Тоді Божа нова система під Його Месіянським небесним царством буде вповні заснована над цілою землею. Воно буде мати організацію над усіма на землі, але не сьогоднішнім народним, племінним або расовим розділенням. Усі земні підданці Царства будуть трактовані і зорганізовані в одну людську расу, одну людську родину, одно тіло, яке було однаково відкуплене однією жертвою Ісуса Христа. Його невидиме небесне Царство буде мати видимих, людських представників на землі, не за людським вибором, але за його вибором і призначенням. Його обов’язок і уповноваження робити це знаходиться в пророчій Псалмі 45:7, 8, 17 в цих словах:
18 “Берло правди — берло Царства Твого. Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив тебе Бог, твій Бог оливою радости понад друзів твоїх. Замість батьків твоїх будуть сини твої, їх по цілій землі ти поставиш володарями”.— Євр. 1:7—9.
19. (а) Яке керівництво тоді запанує? (б) Перед ким видимі представники тоді будуть відповідати за своє поводження в посаді?
19 Націоналістичне і демократичне керівництво вже буде розчарованою минувшиною. Тоді запанує теократичний уряд. Воно буде з’єднане, гармонійне, справедливе і мирне керівництво. Наставники в ньому будуть відповідати за своє призначення, не перед людьми, але перед Божим помазаним Царем, Ісусом Христом. Він буде царювати вірно виконуючи свої передсказані назви, “Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру”, підтримуючи свій мирний уряд “правосуддям та правдою, відтепер й аж навіки”.— Іс. 9:6, 7.
20. Як значення назви “Отець Вічности” буде виконане?
20 Яка значна його назва є, “Отець вічности!” Це є божественне запевнення, що його побожний уряд буде давати життя — вічне життя — своїм підданцям. Його уряд є батьківський, і його відкуплені підданці стають його дітьми, яких він буде харчувати, сціляти і вигоювати та відновляти тілесною досконалістю, щоб вони доказалися гідними жити вічно в земному раю. Таким чином він може стати їхнім Вічним Отцем, а вони його вічними дітьми.
21. (а) Отже, до якої міри Бог спасає людську расу? (б) Чим Бог довершить Свій намір зберегти людську расу в царський спосіб?
21 Як все це потверджує, що Боже спасіння людської раси у царський спосіб не є спасіння нашої раси до відновленого тимчасового життя. Він спасе його до вічного щасливого побожного життя в райському домі на землі. Бог Єгова вже ніколи більше не дозволить людській расі прийти під загрозу буйного знищення. Людина є на землі, щоб жити на ній вічно, а не залишати її та йти в якесь інше місце. Людська раса, піднесена до досконалости в земному Раю, ніколи не буде лишати цієї земної планети. Всемогутній Бог довершить Свій царський спосіб, коли спасе людську расу до вічного успіху, з добрими наслідками. Справді, що все це є добра новина від найбільш вірогідного джерела. Розказуйте цю новину далеко й широко. Нехай усі ті, що вислухають і повірять вам приймуть цю правдиву надію і живуть навіки вічні, як Божі “люди доброї волі”.