Питання від читачів
● Чи християнин є під обов’язком приймати кровопереливання лише тому, що суд примушує його? — М. Ц., С.Ш.А.
Правдивий християнин керує своїм життям згідно з Божими законами, і виконує всі людські закони, які не суперечать Божим законам. (Марка 12:17) Цікавим для християнів є Божий закон, даний стародавньому Ізраїлеві: “Твердо постановіть не їсти крови, бо кров — вона душа, і ви не будете їсти душі разом з м’ясом”. (5 Мойс. 12:23, НС) Отже Бог сподівався, щоб ізраїльтяни “твердо постановили” не їсти крови, навіть коли б хтось і силував їх.— Побачте також 1 Мойсея 9:4; 3 Мойсея 17:11, 12, 14.
Чи цей закон змінився для поклонників Єгови сьогодні? Ні, бо божественний закон про кров далі є такий самий, так як його наводиться в Християнських Грецьких Писаннях: “Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду”. (Дії 15:28, 29, 25) Просимо зауважити, що ця заборона вживати кров живити людське тіло є сполучена з забороною того, що становить ідолопоклонство. Чи ви б учинили ідолопоклонство, якщо б суд силував вас? Якщо б суддя силував вас припадати перед ідолом, то чи ви б послухали його? Або чи ви твердо постановили б класти Божий закон першим, слухаючи Бога замість людей? (Дії 5:29) Перші християни відмовлялися поповняти ідолопоклонство, хоч така постанова значила смерть для них у римській арені.
Отже посвячені християни сьогодні повинні так само твердо постановити собі коритися Богові як робили вірні ізраїльтяни та перші християни. Але, ми зауважуємо, що в декотрих випадках коли суди накидали кровопереливання, то ті, що визнають себе бути християнами не мали такої сильної постанови. Декотрі показували перед судом, що хоч вони самі не будуть уповноважувати кровопереливання, то вони не будуть противитися якщо б суд приписував її. В одному випадку, після такої заяви, суддя призначив кровопереливання, кажучи, що особа показувала, що так довго як вона сама не буде уповноважувати трансфузію крови, то це було б правильно прийняти її. Але чи це є правильно перед Богом? Чи це є “тверда постанова” коритися Божому законові про кров?
Правда, що суд приймає відповідальність за те, що він робить коли він примушує кров; але коли який-небудь християнин каже судді, що хоч він сам не буде годитися прийняти трансфузію, але він не буде противитися судовому приказові, то цим він дійсно співробітничує з ними й нарушує Божий закон. Чи він хоче робити це? Якщо християнин твердо постановив коритися Божому законові про кров, то трудно бачити як він може так легковажити цією справою. Міра до якої християнин буде відпирати кровопереливання в його особистому випадкові або в випадку його утримця є для нього рішити й для його собору переглянути.
Переважно християнинові, який твердо постановив коритися Божому законові є можливо взяти кроки й не допустити комусь силувати кровопереливання на нього. Як? Він може переговорити цю справу з його лікарем перед тим коли піде до лікарні. Пам’ятайте, що крім лікаря часто треба співробітництво того, що запускає анастезію. Ми також можемо підписувати звільнення, просячи, щоб нам кров не давали й цим звільняється лікарню від усякої відповідальности за те, що вони не будуть давати трансфузії. Але це не все.
Коли ми входимо в лікарню, то нас будуть просити підписати папір даючи лікарні право лікувати пацієнта “яким-небудь операційним та лікарським способом, якого вона вважає потрібним або корисним”. Коли ми підписуємо такий папір, то це значить, що ми даємо лікарні наш дозвіл. Якщо ми виразно не вставимо виняток відносно трансфузії, то таку згоду ‘лікувати яким-небудь способом, якого вона вважає потрібним’, можна перекрутити, щоб уключити трансфузію крови. Службовець лікарні можливо буде вірити, що є непотрібно включати такого винятка; але це не є правильний погляд.
У цьому часі коли світ взагалі зневажає Божий закон відносно вживання крови якого-небудь сотворіння, то ті, що бажають угодити Богові мусять твердо стояти за тим, що є правильно.
● Чи можна вживати Ісая 40:22 доказати, що Біблія вчить, що земля є кругла, з огляду того, що Ісайові слова були записані в часі коли люди думали, що земля була плоска або рівна? Деякі люди висловили думку, що слово “круг” може відноситися до чогось круглого, але плоского.— Й. Л., Данія.
В Ісаї 40:22 ми читаємо: “Він Той, Хто сидить понад кругом землі”. Коли цей цитат говорить, що Бог сидить понад кругом землі, то це погоджується з фактом, що земля є кругла, яку видко зі всіх сторін, але це також робить її земною кулею. Єврейське слово “гуґ” тут є пояснене у “Concordance of the Hebrew and Chaldee Scriptures”‘, автора Б. Девідсона, яко “круг, глобус, куля”.
Цього самого єврейського слова на круг можна знайти в Йова 22:14, “New World Translation” (Переклад Нового Світу) говорить про Бога: “І ходить по крузі небесному”. Отже, ми знаємо, що небесний круг, так як ми бачимо його на землі, виглядає як півкуля. Друга частина півкулі небесного круга є нижче землі на якій ми стоїмо і тому ми не можемо її прямо бачити. У гармонії з цим фактом, коли Ісая 40:22 говорить, що Бог сидить понад кругом землі, то те слово “круг” є те саме єврейське слово, яке находиться в Йова 22:14.
Отже з цього можна бачити, що слово “круг” в Ісая 40:22 мусить значити щось, що є цілком кругле як куля, так само як вигляд неба з землі є півкруглий.