Смерть і гадес мають видати мертвих

“А про воскресення померлих хіба не читали пророченого вам від Бога?”— Мат. 22:31.

1. Яка єдина стара релігійна книга вчить про воскресення?

ВОСКРЕСЕННЯ мертвих із людства протягом царювання Божого царства — ніяка інша стародавня свята книга релігії, опріч Святої Біблії не вчить про це. Біблія є свята книга, яка була написана, більшість із першої частини в єврейській мові а друга в звичайній грецькій мові, около дев’ятнадцять століть тому. Але, першу частину Біблії переложили на грецьку мову перед написанням її другої частини в звичайній грецькій мові. Грецький переклад Жидівських Писань називали Грецький Септуагінт і символ нього є знак LXX, що значить “сімдесят”. Дев’ятнадцять століть тому грецька мова була міжнародною мовою й в той час коли хтось розумів грецьку мову, то він міг прочитати цілу Біблію. В нашому дні, Святу Біблію вже переложили, цілу або почасти, на більше як 1,202 мов і правдоподібно, що вона є переложена на вашу мову. Ця свята книга має більший обіг від усіх інших книг і є написана в найбільше мовах. Лише вона одна вчить про воскресення мертвих людей до життя під праведним порядком протягом володіння царства Всемогучого Бога.

2. Чому декотрі можуть насміхатися з воскресення?

² Ви, читач цього журнала, можливо не бачите потреби воскресати померлих людей, тому що ваша релігія навчала вас про “безсмертність душі”. Отже, тому що померші є мертві лише тілом, але живуть десь у невидимій країні душів, або сталися переселені в якесь інакше земне тіло, то ви не бачите потреби на воскресення. Тому, декотрі читачі можуть насміхатися з цієї думки про воскресення з мертвих. І це є досить природним. Але біблійна наука про воскресення є так твердо заснована, що воно було б краще переглянути цю справу замість насміхатися. Ми не хочемо бути так як ті грецькі філософи, які вірили в безсмертність людської душі й яким християнський апостол Павло проповідував про воскресення Ісуса Христа.— Дії 2:31, 32; Мат. 26:38; Іса. 53:12; Езек. 18:4, 20.

3. Чому ми не хочемо бути так як ті грецькі філософи були?

³ Історичні записи кажуть про тих греків: “Декотрі казали: ‘Що цей пустомовник хоче казати нам?’ Інші казали: ‘Здається, що він проповідує чужих богів’. Це тому, що він проповідував їм добру новину про Ісуса й воскресення”. І після того коли апостол Павло сказав суддям Найвищого Суду в Атенах, Греції, що Бог воскресив Свого Сина Ісуса Христа з мертвих, щоб цей стався суддею всієї залюдненої землі, історія каже, “як почули про воскресення з мертвих, то декотрі почали насміхатися”. (Дії 17:18, 31, 32, НС) Ті греки вірили в безсмертність людської душі й тому в них не було мертвих. Отже, вони не могли приймити науки, яка вчила, що людські душі є мертві й що їм треба воскресати, щоб знов жити.

4. Як стародавні греки подобали до вавилонців у їх вірі про померших людей?

⁴ Стародавні греки вірили, що померші жили неначе тінь у якомусь підземному, невидимому місці, над яким царював бог, що називався Гадес. Пізніше це підземне місце померших душ, над яким він царював назвали Гадес по його імені. Те ім’я почали прикладати до гроба.a Ті стародавні греки подобали до вавилонців із Азії, які називали бога своєї підземної країни, Нерґал і які говорили про це невидиме місце мертвих як “країна з якої нема повороту”. Отже ті стародавні вавилонці також не вірили в воскресення людських мертвих.b

5. Як вчинок навернених жидів підкреслює факт, що віра в людську безсмертність і воскресення противляться одна одній?

⁵ Таке вавилонське вірування в безсмертність людської душі противиться біблійній науці про воскресення мертвих. Цей факт можна бачити з крока, якого взяли навернені жиди за нашого двадцятого століття. Про цю точку Жидівська Енциклопедія під заголовком “Воскресення”, каже: “В сучасних часах природна філософія страшно потрясла наукою про воскресення й навернені рабіни піднесли питання по своїх рабінських зборах... чи старі церковні віровчення, які вчуть про воскресення, не повинно змінитися, щоб заступити їх ясним поясненням надії в безсмертність душі. Це зробили по всіх американських молитвенниках навернених жидів. На рабінськім зборі, який відбувся в Філадельфії, потвердили, що віра в воскресення не знаходить ніякої основи в Юдаїзмі й що віра в безсмертність душі повинна заступити її місце в літургії (збірник віровчень для публічного почитання)”.— 10-ий Том, сторона 385, параграф 2-ий, (1905 р.).

6. В яку ясну біблійну науку такі навернені жиди не вірять?

⁶ Отже, ті навернені жиди не вірять у ясну заяву з Святої Біблії, що знаходиться в Езекиїла 18:4, 20 де є сказано: “Душа, що грішить умерти мусить”.— Переклад Ісаака Лізера з 1853 р.

7. Що Павло, колишній фарисей, сказав Феліксові про воскресення?

⁷ Християнський апостол Павло, який жив за часу Ісусового Христового земного життя, чудово бачив цього самого Ісуса після його воскресення з мертвих. Павло був жидом по народженню. Він був одним із жидівських фарисеїв, які вірили у воскресення мертвих. Коли він стояв перед римським суддею Феліксом, який правдоподібно вірив у Плутона, римський бог підземного світу померших душ, Павло сказав відносно жидівських фарисеїв: “Я вірую всьому, що в законі й в пророках записано. І маю надію в Бога, як і ці пророки самі надіялися, що настане воскресення праведних і неправедних . . . . це одно я крикнув стоячи серед ними: ‘За воскресення мертвих, я сьогодні приймаю суд від вас’ ”.— Дії 24:14—21, НС.

8. (а) Скільки осіб посвідчило воскресення Ісуса? (б) Що його воскресення значить для помершого людства?

⁸ В його писанню про воскресення апостол Павло говорить про більше як п’ятсот наочних свідків, включаючи й себе, які бачили воскресеного Ісуса Христа після його смерти на дереві страсті й після його погреблення в запечатанім гробі, якого вояки вартували, щоб ніхто не вкрав його тіло. (1 Кор. 15:3—9; Мат. 27:57 до 28:4) Доказуючи, що він і його співвіруючі не були фальшивими свідками воскресення Ісуса Христа, Павло показує, що Христове воскресення значило для помершого людства, кажучи: “Тепер Христос воскрес із мертвих, ставшись перваком із тих, що заснули смертю. Але, якщо смерть приходить через чоловіка (Адама, що був першим чоловіком), то воскресення мертвих також приходить через чоловіка”. (1 Кор. 15:20, 21, НС) Воскресення Ісуса Христа відчинило дорогу для воскресення інших, іменно, помершого людства.

9, 10. (а) Чому Ісус так відважно зустрінув мученицьку смерть? (б) Як Ісусові слова запевняють нас про воскресення?

⁹ В 33-ім році нашої Загальної Доби, Ісус Христос відважно зустрінув мученицьку смерть, тому що він вірив, що Всемогучий Бог, Ісусів небесний Отець, воскресить його із мертвих третього дня. Воскресивши його, Бог тоді дозволить йому вернутися назад до неба й особисто представити цінність його людської жертви перед Ним. Коли Ісус Христос був на землі, то він мав багато казати про воскресення. Одного разу, коли він говорив про воскресення мертвих на останній суд, він сказав: “Бог як Отець має життя сам у собі так і Синові дав життя мати в самому собі. І він дав йому силу судити, бо він є Сином чоловічим. Не дивуйтеся цьому, бо надходить година коли всі, що в пам’ятних гробах почують голос його й повиходять ті, що чинили добро на воскресення життя, а ті, котрі чинили зло на воскресення суду. Я нічого не можу робити сам від себе. Як я чую так і суджу й мій суд праведний. Не шукаю бо волі своєї, але волі Отця, що післав мене”.— Йоана 5:26—30, НСc

¹⁰ Отже ми можемо бути певні, що буде воскресення мертвих.

ОСОБИСТЕ ПИТАННЯ

11. Отже, яке дуже особливе питання тепер підгадується?

¹¹ Отже тут тепер виринає дуже особисте питання. Питання є оце: Припустім, що колись у будучності ви й я помремо й будемо погреблені в гробі, то чи ми отримаємо воскресення або поворот до життя з сну смерти, згідно з Божою волею? Коли так, то як ми можемо знати? Хто буде воскресений з нами? Чи декотрі не будуть воскресені з мертвих? Це саме питання зацікавило багатьох жидів, хоч вони приймають лише Єврейські Писання, або першу частину того, що ми називаємо Святу Біблію.

12. Який образок воскресення Біблія подає?

¹² Декотрі релігійні духовники так званого Християнства старалися зобразити як день воскресення буде виглядати для тих, що будуть жити на землі в той час. Вони уявили собі дуже огидні події, які будуть відбуватися під час воскресення, як от коли порозкидані частинки людського тіла будуть перелітати воздухом, щоб прилучитися до інших частинок того самого тіла до якого вони належали перед смертю. Але, навіть у Езикіїловім видінню про долину сухих кісток, яких сила Всемогучого Бога зібрала докупи й одягнула живим тілом, Біблія не представляє ніяких таких страшних подій про час воскресення. (Езек. 37:1—10) Вживаючи відповідні символи, Біблія в послідній книзі подає нам цілком інакший образок земного воскресення після знищення лукавих сил на небі й на землі. Це надію-надихаюче видіння уможливлює нам вирішувати хто буде мати участь у земнім воскресенню.

13. В Одкриттю 20:11—15, яке видіння було дане Йоанові?

¹³ Видіння, яке християнський апостол Йоан бачив є записане для нас в Одкритті 20:11—15, НС, оцими словами: “І я бачив великий білий престол і сидячого на ньому. І з перед нього небо й земля втекли й місця для них не було. І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед престолом. І розгорнулися книги і розгорнулась інша книга; а ця є книга життя. І суджено мертвих як написано в книгах, за вчинками їх. І море дало мертвих що в ньому, і смерть і Гадес дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їх учинками. Смерть і Гадес були вкинені в озеро огняне. Це значить друга смерть, озеро огняне. Дальше, хто не знайшовся написаний в книзі життя, той був вкинений в озеро огняне”.— Також побачте Одкриття 21:8.

14. Чому Одкриття 20:13 більше містить від Ісусових слів про воскресення в Йоана 5:28, 29.

¹⁴ Не всі мертві померли на сухій землі й були погреблені в земській могилі. (1 Мойс. 1:9, 10) Через випадки, бурі або битви безліч осіб померли на морю й сталися погреблені в морю й їх тіла ніколи не були погреблені на сухій землі. (1 Цар. 22:48, 49; 2 Пар. 20:36, 37; Пс. 48:7; Дан. 11:40) Отже, оповідаючи про день воскресення людства, Одкриття 20:13 каже, що не лише “смерть і Гадес видадуть мертвих у них”, але також і “море видасть мертвих у ньому”. Ми можемо оціняти, що цей стих у Одкриттю 20:13 є більше включаючий від Ісусової заяви про воскресення, коли він сказав: “Всі у пам’ятних гробах почують голос його і повиходять,— на воскресення”.— Йоана 5:28, 29, НС.

15. Чому “море” не є кинене в “озеро огняне”?

¹⁵ Ще одна точка, якої треба зауважити є оця: Щоб Гадес тут не значив, то мертві в ньому не є в такому самому місці як ті, що померли в морю, бо померші в морю знаходяться в водяному місці. Буквально море ніколи не перестане існувати на землі. Тому то Одкриття 20:14 каже: “Смерть і Гадес були вкинені в озеро огняне. Це значить друга смерть, озеро огняне”. Коли б кинути буквальне море в те “озеро огняне”, то воно загасило б огонь у тому озерові й воно перестало б існувати, замість, того, щоб море перестало існувати. Але, Біблія дуже певно вчить, що “друга смерть”, яку представляє те “озеро огняне” ніколи не перестане існувати. Символічно те “озеро огняне” буде повіки горіти.

16. Чи Гадес у Біблії подобає до того, якого греки уявляли собі? Чому?

¹⁶ Отже, що це є той Гадес, який буде кинутий в символічне “озеро огняне”? Який є стан тих у Гадесі? Одна річ є певна, а це, що Гадес про якого Свята Біблія говорить не є тим самим Гадесом, якого стародавні не-християнські греки уявляли собі й про якого вони писали по своїх міфологіях. З того міфологічного Гадесу, в якого поганські греки вірили, не було загального воскресення.

17. В яких двох змислях стародавні греки говорили про воскресення?

¹⁷ Під заголовком “Б. Воскресення в Грецькому Світі”, Теологічний Словар Нового Завіту, Том 1-ий, сторона 369, каже: “Окремо від переселення душ, . . . греки відносяться до воскресення в двох змислях. а. Що воскресення не є можливим. . . . б. Що воскресення може взяти місце як якесь відокремлене диво. . . . Тут пригадується воскресення мабудь мертвої дівчини в Римі, якого Аполлоніус із Тиани вчинив . . . . , якій подарували 150,000 денарій за додаткову спадщину. . . . Думка про загальне воскресення при кінці віку є чужа для греків. Дійсно, здається, що Фригіянський надпис нападає на нього: (Дійсно, чи всі мізерні чекають на воскресення?). Здається, що в Діяння Апостолів 17:18 слово анастасіс (воскресення) розуміють бути власним ім’ям (порівняйте Діяння Апостолів 17:31 і слідуюче)”.d Певно, що та “мабуть мертва дівчина”, яку Аполлоніус воскресив знов померла.

18. Не так як погани, яку надію Божі люди мали?

¹⁸ В своїй статті про “Гадес” Енциклопедія Мак-Клінтока і Стронґа, Том 4-ий, видання з 1891 р., ось як признається на 9-ій стороні, в посліднім параграфі: “Для віруючого єврея, перебування в шеолі було лише тимчасовим перебуванням. Поганин не мав ніякої надії поза тієї темної країни; його грати були вічні для нього: а думка про воскресення була цілком чужа для його релігії як і філософії. Але в серцях правдивих людей Бога, то ця надія про воскресення з мертвих була єдина надія, яка підкріпала їх. Коли лише ця одна надія може впливати на завернення лукавства, якого гріх предбав і дійсно може знищити нищителя, то в тій першій обітниці не було нічого меншого проголошеного, що давало запевнення про знищення спокусника”.— Побачте 1 Мойсея 3:14; Римлян 16:20.

19. Отже, як біблійний Гадес різниться від грецького?

¹⁹ Отже в Біблії, Гадес є цілком інакшим від того в якого поганські греки вірили, тому що вона повторно говорить, що з Гадесу буде воскресення. Гадес не є таким місцем про якого стародавні вавилонці говорили, цебто сказати “країною з якої нема повороту”. Але, де біблійний Гадес є й який є стан тих, що знаходяться в ньому? Чи Гадес є місцем “тимчасового перебування” для мертвих? Лише коли ми дістанемо відповіді з Біблії, то лише тоді будемо мати правдиві відповіді на ці питання на яких наша віра може певно спочивати. Що Біблія каже?

ГАДЕС

20. Який мусить бути стан тих, що є в Гадесі?

²⁰ В найдавніших рукописах Християнських Грецьких Писань, то слово Гадес знаходиться десять разів.e Чи люди в біблійнім Гадесі є живими? Щирі читачі Біблії будуть відповідати, що вони є мертві так як Одкриття 20:13 каже, що ті, яких “смерть і Гадес видають” були “мертві в них”. Певно, що мертві, які сплять сном смерти не є живими. Так само й мертві в Гадесі не можуть бути живими. Але, прихильники релігій так званого Християнства, що є заражені поганською грецькою міфологією будуть казати: “Не так. Покійники в Гадесі не є дійсно мертві. Лише їх тіла померли, але їх душі далі живуть, тому що вони є безсмертні. Для них смерть значить лише відокремлення від Бога. В інших змислях, ті безсмертні душі в Гадесі дійсно є живі”. Але, чи таке мислення прихильників так званого Християнства є правильне? Чи Біблія поперає такий стан померших у Гадесі, які мають мати воскресення з нього? Дослідіть Біблію.

21. (а) Чи Гадес є в небі? (б) Чи християнський собор іде в Гадес?

²¹ В Християнських Грецьких Писаннях перше вживання слова Гадес знаходиться в Маттея 11:23, НС. Там Господь Ісус Христос каже: “А ти Капернауме, чи ти до неба піднесешся? У долину до Гадесу підеш”. (Також у Луки 10:15) З цієї причини Гадес не може бути в небі. Друге вживання слова Гадес знаходиться в Маттея 16:18, НС, де Ісус каже апостолові Петрові: “І кажу я тобі, ти Петро й на оцій скелі побудую я церкву свою й сили Гадесові не переможуть її”. Ці слова Ісуса значуть, що собор його послідовників має померти й увійти через ворота Гадесові. Таким чином вони будуть між тими, що є мертві в Гадесі.

22. Чому ворота Гадесові не переможуть Ісусового собору?

²² Але, чому “ворота Гадесові” не переможуть Ісусів собор? Чому ті “ворота” не будуть повіки зачинені для Ісусових послідовників і так зроблять Гадес “країною з якої нема повороту”? Це не є можливо через те, що Ісус пізніше сказав старому апостолові Йоанові в послідній книзі Святої Біблії в Одкриттю 1:17, 18, НС. В тих стихах воскресший Ісус Христос у небі сказав Йоанові: “Не лякайся! Я перший й останній, і живий. І був я мертвий, а ось тепер живий на вічні віки. І маю ключі від смерти й Гадесу”. Якщо він має ключі від смерти й Гадесу, то небесний Ісус Христос може відкрити “ворота Гадесу” і звільнити свій мертвий собор, цим способом відновляючи їх до життя.

23. В який час Ісус обіцяв перемогти Гадес?

²³ Маючи це на думці, Ісус сказав, що ворота Гадесу не зможуть перемогти його собор. Але Ісус переможе Гадес і звільнить свій собор з нього. Ісус прямо обіцяв таке звільнення, коли він сказав у Йоана 6:39, 40, НС: “Це воля пославшого мене, щоб я нічого не загубив із того, що він дав мені, але, щоб воскресив те останнього дня. Бо це є воля мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в нього, мав вічне життя, і я воскрешу того останнього дня”.

24. (а) В Біблії, яке слово все єднається з словом Гадес? (б) Після смерти куди Ісус пішов, згідно з Псалмою 16:10, 11?

²⁴ Воно є цікаво зауважити, що в тих десятьох случаях де Гадес знаходиться в Християнських Грецьких Писаннях, то разом із ним знаходиться слово “смерть”. (Одк. 1:18; 6:8; 20:13, 14) Отже смерть, а не життя, єднається з Гадесом. Тоді, в цьому зв’язку, ми запитуємо питання, а це, Коли сам Ісус Христос умер і його погребили в пам’ятнім гробі друга його, Йосифа з Ариматеї, то куди Ісус пішов того дня? (Мат. 27:57—61) Той на кого ми можемо уповати, щоб сказав нам правду про це, є Ісусів близький апостол, Симон Петро. В день свята П’ятидесятниці в Єрусалимі, п’ятдесят один днів після Ісусової смерти й погреблення, Божий дух був вилятий на Петра й інших Ісусових апостолів. Отже під надхненням Божого духа, Петро говорив й наводив Псалом 16:10, 11, НС, кажучи: “Бо Ти не лишеш душі моєї в Гадесі й не дозволиш Твоєму вірному побачити зотління. Ти об’явив мені дороги життя, Ти переповниш мене утіхою обличчя Свого”. Ті слова, що Петро наводив були написані царем Давидом, який писав як надхнений пророк Божий.

25, 26. На свято П’ятидесятниці, що Петро сказав про Давида й Ісуса?

²⁵ Тоді апостол Петро, ставшись наповнений Божим духом, далі говорив тисячам жидам, що святкували свято П’ятидесятниці.

²⁶ “Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло говорити вам про патріярха Давида, що помер і похований, якого гріб знаходиться в нас аж до цього дня. А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в Гадесі, ані тіло його не зазнає зотління. Бог воскресив Ісуса, чого ми всі є свідки. Отже тому, що він був піднесений до правиці в Бога, і обітницю Духа святого прийняв від Отця, то він зіслав оце, що бачите й чуєте. Дійсно Давид не зійшов на небо, але сам говорить: ‘Промовив Єгова, Господові моєму: “Сядь праворуч Мене, доки не положу ворогів твоїх підніжком ногам твоїм” ’. Отже, нехай ввесь Ізраїлів дім напевно знає, що Бог зробив його Господом і Христом, цього Ісуса, що його розп’яли ви”.— Дії 2:27—36, НС.

27. Як це є можливо Ісусові Христові воскресити свій собор із Гадесу?

²⁷ У тій промові надхнений Петро ясно каже, що Господь Ісус Христос не був “покинений в Гадесі”, і що на сповнення Псалми 16:10 його душа не була залишена в Гадесі. Отже коли помершого Ісуса погребили в пам’ятнім гробі, то його душа пішла в Гадес. Третього дня Всемогучий Бог воскресив його з Гадесу й тоді дав цьому воскресшому Ісусові “ключі смерти й Гадесу”, так, щоб Ісус міг сказати в Одкриттю 1:18, НС: “І я був мертвим, а ось тепер живий на вічні віки. І маю ключі від смерти й Гадесу”. Тому, що він має ті ключі, то він може воскресати всіх тих, що є мертві в Гадесі, включаючи його власний собор.f

28. (а) В якій мові Петро наводив Псалму 16:10 на свято П’ятидесятниці? (б) Отже, як ми можемо довідатися, що і де біблійний Гадес є?

²⁸ Певно, що апостол Петро, бувши єврейом або жидом, говорив тодішньою єврейською мовою коли він промовляв у день свята П’ятидесятниці. Отже коли він наводив із шістнадцятої Псалми, то він наводив з Єврейських Писань, а не з грецького переклада Септуагінт Єврейських Писань. Коли це так, то Петро не вживав грецького слова Гадес, але вживав те первісне слово єврейської мови, іменно слово Шеол. Факт цієї справи є, що слово Гадес є грецьке слово, якого переклад Септуагінт уживає переводячи єврейське слово Шеол.g В надхнених Єврейських Писаннях слово Шеол знаходиться шістдесят п’ять разів у шістдесят трьох різних стихах, уключаючи Псалму 16:10 з якої Петро наводив. В єврейській мові ми читаємо цей стих ось як: “Бо Ти не покинеш моєї душі в Шеолі. Не дозволиш Твоєму вірному побачити ями”.h Отже, коли ми довідаємося де й що Шеол є й який є стан тих, що в ньому, тоді ми й довідаємося, що й де біблійний Гадес є і стан тих, що в ньому знаходяться.

[Примітки]