Чого люди вмирають?
Люди мають різні опінії. Але яку відповідь Боже Слово дає?
ЛЮДИ не хочуть умирати. Вони хочуть жити й втішатися життям. З тієї причини вони роблять усяке зусилля, щоб викорінити слабість та хворобу й щоб продовжити життя. Однак, всупереч цим зусиллям обчисляють, що по цілому світі около 142,000 людей вмирає кожного дня, а це виходить на дві особи кожної секунди. В самих Сполучених Штатах протягом 1962 р. 608,082 осіб померло на серце, а інших 278,562 померло на рак. Але сам факт, що смерть тепер сталася така звичайна річ не потішає тих, що оплакують померлого.
В такім часі смерть стається щось більше, ніж холодна статистика. Вона є безжалісним і немилосердним ворогом. О, які цілком безпорадні ми є коли зустрінемо смерть! Майже автоматично виходять слова, ЧОМУ? Чому воно мало статися? Чому мій любимий мусів померти?
РІЗНІ ОПІНІЇ
Часто коли смерть прийде, то люди є цікаві знати чи це є Божа воля вмирати. Дивно є, що наука багатьох релігійних організацій по цілому світі доводить людей вірити, що смерть є Божа воля. Наприклад, у грудні 1962 р., римо-католицький кардинал, Ріхард Кушіньґ, коментував чому така гарна молода дівчина як Маргарет Кадіґан померла від руки її брата. “Я думаю, що вона дістала свою відповідь, єдину відповідь, яку вона могла дістати від Всемогучого Бога”, сказав Кушіньґ. А яка ця відповідь була? “Я люблю тебе й хочу тебе вдома”.
Але чи, то з цієї причини Тома Кадіґан задушив свою сестру? Чи Бог уложив у його серце, щоб Тома задушив її тому, що Він хотів, щоб вона була з Ним в небі? Чи дійсно ця є причина чому Маргарет Кадіґан померла такою шаленою смертю і чому тисячі інших людей вмирають подібною смертю кожного року? І чи це є також причина чому люди старіються й вмирають? Задумуючі люди є цікаві дістати правдиву відповідь на такі питання.
Наука каже, що вона має відповідь чому люди старіються й вмирають. “Коли ми ще є молоді, то ми маємо більше клітин як нам потрібно”, пояснює д-р Аластер Вард, науковий кореспондент до журнала Гласґо Івнінґ Ситизен (в анг.). “Але коли ми старіємося, то ми тратимо все більш і більш клітин так, що кінець кінцем якомусь органові або групі органів бракує клітин”. Отже з часом, він сказав: “Ми стаємося захоплені в процесі де складний організм людського тіла розпливається смертю”.
Воно є цікаво зауважити, що науковці не уважають старість і смерть бути неминучим, але кажуть, що ці є хвороби, яких вони надіються знищити. “Я не бачу ніякої причини”, сказав біохімік Вілліям Бек, “чому природна смерть мусить бути неминула”. Славетний медичний науковець Ганс Селі пояснив, що “старість можна уважати як хворобу”, й так, “як яка-небудь інша хвороба правдоподібно, що її можна вилічити або знищити”. Згідно з д-р Лінус Павліньґом, що заслужив нагороду Нобель: “Теоретично, чоловік дійсно є безсмертний. Його тіло все відроджується. Він є машина, що ремонтує сама себе”. Однак всупереч такій можливості на вічне життя, люди далі вмирають. Чому?
Чи люди вмирають тому що смерть є дорогою до небесного життя й приходить час, що Бог хоче, щоб та людина була в небі? Або чи смерть приходить лише тому, що люди старіються й хімічна отрута в тілі вбиває більше клітин, ніж вони можуть відновитися? Чи ці є відповідні причини на смерть або чи є яка більше основна відповідь чому люди вмирають? Воно є лише правильно, щоб ми вислухали Того, що сотворив чоловіка, що Він має сказати про цю справу.
БІБЛІЙНА ВІДПОВІДЬ
Нема ніякого сумніву, що чудова будова людського організму є наслідком Великого Творця, що дуже цікавиться людським добробутом і щастям. Застановіться над знаменитими функціями нашого тіла, а головно над його здібністю множити маленьких клітин за призначеним взірцем, аж поки ці клітини не вийдуть із утроби матері ново-народженою дитиною, що складається з більйон клітин. Воно є абсурд комусь думати, що функції нашого тіла є наслідком мільйони років сліпого, безцінного, еволюційного розвитку. Людство не є ніяким випадком; воно є сотворінням інтелігентного Майстра.
В гармонії з цим розсудливим заключенням є наука найстаршої книги на світі, книга, яка містить єдину правдиву історію про першого чоловіка та його сотворення Богом. Ця чудова книга, яку звичайно сьогодні називають Святою Біблією, або Писанням, свідчить, що Бог сотворив чоловіка досконалим й здібним жити повіки. В своїй першій частині називаючись 1 Книга Мойсея, вона пояснює: “І создал Бог Єгова чоловіка з землі польової, і вдихнув йому в ноздрі живе дихання. І став чоловік душою живою”. Отже чоловік був сотворений досконалим, бо Біблія каже нам про сотворення Боже: “Діла його звершені”.— 1 Мойс. 2:7; 5 Мойс. 32:4.
Це значить, що чоловік і його дружина мали нагоду на вічне життя в земськім раю. Так довго як вони будуть слухняні своєму небесному Отцеві, то Він буде доглядати, щоб їхні тіла діяли так, як вони мали діяти. В тілі буде досконала рівновага, щоб тілесні клітини все відновлялися новими й вони будуть викидати отрути. Для тієї першої пари це значило досконале здоров’я й життєздатність без ніякої слабости. Але очевидно щось сталося й змінило все це. Що сталося, що спричинило людей хворіти й вмирати?
Відповідь не може прийти від науковців, досліджуючи по своїх лабораторіях. Ані правда також не знаходиться в філософічній науці славетних релігійних провідників, які стараються лоскотати вуха сумуючих небіблійними приємностями. Ні, але Біблія, що є Боже Слово фактично повідомляє нас про що сталося. Вона каже нам, що людське життя, будучи частиною Божої великої родини, яка вже включала безліч мільйонів духового сотворіння, залежало від їхньої слухняності до Нього, як голови своєї родини. Добровільна неслухняність буде покарана смертю.
Бог Єгова повідомив цю першу людську пару про наслідок їхньої неслухняности зараз після їхнього сотворення. Між іншими речами, Він сказав чоловікові: “З усякого дерева в саду можеш їсти до вподоби. З того ж дерева, що дає знання доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його”. Це є ясна зрозуміла мова. Коли чоловік не послухає, то він умре.— 1 Мойс. 2:16, 17.
Бог сотворив чоловіка в такий спосіб, що йому не лише треба було повітря, води й їжі, але він також мусів затримувати відповідне відношення з своїм Творцем. Не затримати це відношення пошкодить йому так само, як брак їжі або води. За час воно доведе до його смерті. І так сталося. Коли перша людська пара, Адам і Ева, добровільно згрішили й скоштували забороненого овочу, то Бог вигнав їх із раю й засудив їх до вмираючого існування на землі.
Але вони не зараз повмирали. Якщо Бог сотворив їх досконалими, то їхні тіла затримали велику життєздатність. Але тепер вони вже були недосконалими. Бог відібрав своє благословенство й з часом ця недосконалість показалася в тім, що вони почали старітися й хворіти. Так як делікатна машина не буде добре діяти й пічне розпадатися коли не будеться доглядати її за специфікаціями фабриканта, так само й з чоловіком тому, що він зламав Закон свого Творця, то перша людська пара сталася недосконала й їхній організм почав псуватися. На них набрила слабість і хвороба й з часом вони повмирали. Зуживши свою велику життєздатність свого колись досконалого тіла, Адам умер доживши до 930 р. віку й це сталося в тому тисячолітному дні, що Бог призначив для них.
Отже хвороба і смерть є наслідком неслухняности наших перших родичів і виключення з Божої родини. Так як із недостатнього матеріалу не можна виробити досконалої машини, так тепер Адам і Ева не могли народжувати досконалих дітей, бувши в грішному стані. Таким чином всі їхні діти сталися заражені їхньою схильністю до хвороби й смерти.— Йов 14:4.
Цей нахил до гріху є відповідальний за теперішню шаленість, так як у випадку того молодого хлопчика, який задушив свою сестру. Цей нахил також є відповідальний за зіпсуття людського організму, яке доводить до смерти через старіння й хвороби. Воно стається точно так, як християнський апостол Павло пояснив: “Тим же то, як через одного чоловіка [Адама] гріх у світ увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всіх людей увійшла (через того) в кому всі згрішили”. Ця є авторитетна біблійна відповідь чому люди сьогодні старіються й вмирають.— Рим. 5:12.
НАДІЯ ДЛЯ НЕСВІДОМИХ МЕРТВИХ
Отже замість вважати Бога винним й казати, що Він є відповідальний за шаленість, яка відлучує любимих від їхніх родин, так, як багато священиків говорять, треба вважати винним чоловіка самого. Бог постарав розпорядок, для чоловіка жити й втішатися життям, але ця перша людська пара збунтувалася й стягнула засуд смерти на себе й на своїх дітей. Це не значило, що смерть поставить їх на дорозі до неба, але згідно з Біблією, після смерти активна сила життя виходить із чоловіка й “він знов до землі своєї вертає: того ж дня самого задуми його марою стали”.— Пс. 146:4.
Отже це є брехня й обман священикам казати, що смерть є тільки звільнення душі втішатися життям у якомусь іншому стані. Чоловік є душою; він “стався душою живою”. (1 Мойс. 2:7; 1 Кор. 15:45) І в багатьох місцях Біблія каже, що душа є підкорена смерті, як от у Езекиїла 18:4, де є сказано: “Котра душа провинить, тота й вмре”.
Хоч воно є правда, що після смерти люди не є притомні й не відчувають нічого, то Біблія подає їм гарну надію про воскресіння з мертвих. “Не дивуйтеся цьому”, сказав Ісус Христос, “бо прийде час, що всі в пам’ятних гробах почують голос його, й повиходять”. Хоч тепер смерть є великим ворогом, то як потішаючим воно є знати про Божу гарну обітницю про воскресіння до життя! — Йоан 5:28, 29.