Коли всі народи сполучаться під Божим царством
1. (а) Яке питання цей предмет ставить в самім початку? (б) Що указує, що Боже царство є справою під увагу для народів? і котрих народів?
У СВІТІ є багато народів. Але хто може сказати, що є така річ як Боже царство” — тобто, що Бог має царство? Многі люди можуть запитати це визовне питання, та не лише атеїсти й комуністи, але також і релігійні люди. Всі люди живуть під якоюсь формою уряду, чи він називається царством, республікою, диктатором або чимось іншим. Але сьогодні, як ніколи перед тим, всі люди зустрічаються із всесвітним проголошенням “Божого царства.” Ця справа дотикає всі народи; інакше його не проголошувалося б по всій залюдненій землі, всім народам ріжної політичної форми. Це дотикає всі народи,— навіть народ, що отримує індуїстську релігію і почитає Трімурті як бога; також магометанський народ, що ісповідує єдиного бога Аллаха; також народ, що почитає Будду як бога. Це відноситься до Христіянства, що почитає трійцю бога, тобто, одного бога в трьох особах. Це відноситься до жидівського народу (представленого в Республиці Ізраїля), що почитає традиційного бога своїх праотців. Авжеж, це відноситься і до комуністичних народів, що кажують вони не почитають ніякого бога. Та жодний бог із цих народів не зумів зєднати людей всіх народів під своє почитання або правительство. Чи є такий Бог, що може це зробити?
2, 3. (а) Які факти показують, що ми потребуємо більше світової єдности ніж Обєднаних Народів? (б) Що муситься сказати, чи Обєднані Народи сталися виразом Божого царства від 1945 року?
2 Але є таке питання: Чи цей новочасний світ потребує невидимого духа-Бога, щоб міг зєднати всі народи під своє царство? Чи нам потрібно когось більшого, як Обєднані Народи сьогодні? Чи народи бачили коли-небудь перед тим таку річ — девятьдесять і девять народів зєднані в одну організацію? Ні! Але ж в той самий час, чи світ бачив таку виставу невдачі в обєднанню? Чи відповідає він своїй звучній назві? Чи це народи, що знаходяться поза організацією Обєднаних Народів, що провадять “зимну війну” із такою жорстокістю, що недбають, хоч цілий світ тремтить із страху та печалі? Ні, це роблять провідні народи, що належать до Обєднаних Народів. Отже чи ми маємо причину надіятися, що Обєднані Народи докажуть, що вони є задовольняючою заміною “Божого Царства”? Не забуваймо, що Обєднані Народі є наслідником Ліги Народів, і що підчас її існування перед другою Світовою Війною, та Ліга була по релігійному названа, як “політичний вираз царства Божого на землі.” Отже чи й Обєднані Народи сталися політичним виразом Божого царства на землі від 1945 року? Запитайте індуїстську Індію! Запитайте комуністичну Росію! Запитайте буддиську Японію, Бірму, Сіям! Запитайте, мусульманську Туреччину, Індонезію, Обєднану Арабську Республику!
3 Чи ті й інші народи прилучилися до Обєднаних Народів тому що вони бажали бути під Божим царством, і тому вони остаються там? Чи спонукала їх Божа любов долучитися? Ми не повинні чекати їхньої відповіді. Простий розум і чесність відказують, Ні!
4. Відносно Божого царства, яке питання ми запитуємо через те, що так багато богів є представлені в Обєднаних Народах, і чи всі ті боги зміцнили те тіло?
4 Одначе, один великий факт остається: що не тільки многі політичні системи або також і многі боги є представлені в тих девятьдесять і девять народах, з котрих складаються Обєднані Народи. Отже, якщо всі народи мають бути іще зєдинені під Боже Царство, то чи це значить, що всі боги народів зійдуться на конференцію, як от делегати народів збираються на Загальну Асамблею Обєднаних Народів? Чи тоді вони вирішать, що один з між них буде царем над всіма богами? Або, може вони установлять секретаріят із трьох членів, трінітарне управляюче тіло, кожний член з котрих представлятиме певну групу богів або релігійне вірування? Чи це в такий спосіб буде установлене, царство Боже, іменно, через спільну згоду всіх богів, що є представлені в Обєднаних Народах? Отже чи тоді повстане демократичний рух між всіма богами, щоб зєдинити себе під одного бога як царя неба й землі? Оскільки людські поклонники тих богів ріжняться й не годяться між собою, то ледви чи можна сподіватися, що їх боги зєднаються й будуть уживати спільного впливу. Певна річ, що ті многі боги в Обєднаних Народах не скріпляють того тіла.
5. (а) Звідки ми дістаємо запевнення, що всі народи зєднаються під Божим царством? (б) Згідно із тією Книжкою, що речі видимі в нашому всесвіті доказують?
5 Отже де ми дістаємо ідею і сильне запевнення, що всі народи будуть зєднані під Божим царством? Ми дістаємо те чудове видіння про цілий рід людський в мирі з собою і з своїм Богом із Книжки. Це є стара Книжка. Її мудрість, розуміння, знання й предвидження роблять її Книжкою над книжками. Ця Книжка не є заперечена фактами сьогодні, світовими обставинами сьогодні. Ані вона не є заперечена доказами науки сьогодні. Ця Книжка є підтримана єдністю й сталістю знаного всесвіту. Чим більше ми розглядаємо єдність, гармонію і стійкість вселенної, тим більше ті вражаючі речі доказують, що ця Книжка каже, іменно, що є один Бог над усіма, що він є Творцем усіх, що є Законодавцем усіх, і котрий є центральним Управителем усього.
6, 7. (а) Як енциклопедія Американа зображує Бога? (б) Якої книжки він є автором?
6 Щоб ми мали виражену ідею що Бог є, ми тут наводимо із Енциклопедії Американа, стор. 743 з Тома 12, видання з 1929 року, де сказано під заголовком “Бог”:
Він — Найвище Іство, Перша Причина, і тепер його уважають по всьому цивілізованому світі, як духовне іство, самоіснуючий, вічний і абсолютно свобідний і всесильний, відріжнений від матерії, яку він сотворив у ріжних формах, і котру він схороняє й контролює. Як здається, то в історії людства не було періоду, коли людство не мало віри в надприродного автора й управителя вселенної. Найбільше дикі народи мають грубе поняття про Бога. Чоловік бо є релігійною як і розумною твариною.
7 Так звана Книжка Природи — це Божа книжка. Написана Книжка, якої він є Автором, називається Свята Біблія.
8. (а) Що особливше робить Біблію відмінною від інших релігійних книжок? (б) Чому нам вірити, що те пророцтво сповниться відносно обєднання всіх народів?
8 Давно тому ця незнищима Книжка предсказала зєдинення всіх народів під Боже царство. Це, розуміється, є пророцтво. Хоч вона відмінна від усіх релігійних книжок, ця Біблія є повна пророцтв. Ми мусимо признати, що аби зробити пророцтво, то Автор тієї Книжки мусів бути певним себе; він мусів мати предвидіння й предсказання будучности. Занепад його пророцтв мав би доказати що він не є Богом. Однак, пророцтва Біблії витримали спроби часів. Многі пророцтва були сповнені. Інші пророцтва тепер починають дивовижно сповнятися. Отже певна річ, що ті пророцтва Біблії, що розказують про будучність, що є важливою для нас,— всі будуть напевно сповнені, як й пророцтва відносно минувщини або теперішньости. А щодо пророцтва відносно обєднання всіх народів під Божим царством, Бог уже зробив модель на землі. Що це є? Оце ми побачимо.
9. (а) Які факти про чоловіка свідкують, що Бог є розумовою Особою? (б) Де ми довідуємося про його імя, і чому ми не повинні позволити, щоб націоналізм упередив нас проти цього Божого імя?
9 Цей Бог є Особа, розумне Іство. Його Книжка каже нам, що він сотворив чоловіка в свій образ і подобіє. Отже, якщо чоловік є особа, розумна одиниця, і на подобіє Бога, тоді й Бог мусить також бути особою. Він не є Бог без імені. Ані він не оставив нас, щоб ми вгадували його імя. Він велів записати його багато разів, та не в Книзі Природи, але у Святій Біблії. Тисячі разів у Біблії він каже нам, що імя Всевишнього, Всемогучого, Всезнаючого, Всесправедливого, вічно живого Бога і Творця, — Єгова. Вже сама згадка про це імя може створити упередження, що повстає в серцях многих. Многі спілкують те імя із Жидами, з Ізраїльтянами, котрі нещодавно установили Республику Ізраїля серед Арабських народів на Середньому Сході. Оскільки вони вірують, що Єгова є національний Бог Жидів, тому такі упереджені люди не хотять його мати за Бога. Але ж Єгова не є націоналістичним Богом. Він не є Богом тільки для Жидів. Як він може бути національним Богом Жидів і в той самий час приймати всі народи до свого почитання і під благословенства свого царства?
10. (а) Почитання Єгови не значить чого відносно природних Жидів? (б) Який повинен бути наш напрям сьогодні до людей, що почитають Бога Єгову, і чому?
10 Єгова не почався в часі, коли жидівський народ почався, около три тисячі і шість сот літ тому, в 1712 році перед Хр. (1 Мойс. 49:28—33) Отже, коли ви почитаєте Єгову як Бога, то ви не возвеличуєте Жидів, ані прославляєте Республики Ізраїля. Почитання Єгови не значить, що ви мусите прилучитися до Республики Ізраїля або почитати в жидівських синагогах, ані навіть в новочасному Єрусалимі. Але правдою є, що всякий народ, що прийняв Єгову за свого Бога, був пошанований і благословенний за це. Коли генерал Дуайт Д. Ейзенхауер був заприсяжений як президент Сполучених Держав другий раз в 1957 році, і зложив свою присягу, він тримав свою руку на відкритій Біблії (Американ Стандард Версії), на Псальмі 33:12, де знаходяться слова: “Блаженний народ, котрого Бог є Єгова, люди котрих він вибрав собі за насліддя.” Отже головна річ є — мати пошану до правдивого Бога, радше ніж мати пошану до людей, що прийняли його за свого Бога. Причина чому натуральні Жиди або Ізраїльтяни сьогодні не мають видного благословення є та, що вони вже не мають Єгови за свого Бога більше. Однак сьогодні є люди, що почитають Єгову як Бога в дусі й правді. Їх не треба ненавидіти, бо ненавидіти цих вірних людей значить показати зневагу й безчесть до Бога.— Йоана 4:21—24.
“Цар предвічности”
11. Під чиїм царством всі народи зєднаються, яку обітницю про це Псальма 86:8, 9 містить?
11 Це бо під царством Бога Єгови, що всі народи будуть зєдинені на їх вічне благословенство. Одна з Божих обітниць знаходиться в Біблії, у Псальмі 86:8, 9, що ми наводимо: “Нема між богами такого як ти, Єгово, і ніщо не рівняється ділам твоїм. Всі народи, що сотворив їх прийдуть і поклоняться перед тобою, Єгово, і будуть імя твоє прославляти.”
12. Як пророцтво Михея 4:3, 4 показує, що єдність під Божим царством є побажана?
12 Одно із благословенств із цього міжнароднього зєднання під Божим царством, буде оце, предсказане в Михея 4:3, 4: “І (Єгова) судити ме він між народами многими й буде картати потужні племена по краях далеких і перекують вони мечі свої на рала, а списи свої — на серпи; не підійме меча народ на народ, і не будуть учитись воювати. Ні, тоді кожне буде сидіти у себе під виноградиною й під фіґовиною й не буде нікого лякатись; бо Єгова сил небесних вирік це устами своїми.” У виді цих слів, чи царство Боже є бажаним? Так!
13. Як Біблія поділена сьогодні, а однак що робить її одною?
13 Біблія, яка предложує ці надію-скріпляючі пророцтва, є розділена сьогодні на шістьдесять і шість надхнених книг. Однак, Біблія є одна єдність, одна книжка в цілості. Вона є в повній гармонії із собою, у своїх многих частях, від першої книги Мойсея до її послідної книги, Одкриття. Одна верховна ідея, предмет або тема тягнеться через цілу Біблію і вяже її разом. Що ж це? Боже царство, найкращий уряд у цілому світі, і він єдиний буде тривати повіки, на благословення людства.
14. (а) Коли людство одного разу не мало царів, імперіїв або колоніяльних властей? (б) Чому ми маємо ті речи сьогодні, і чому це сталося під проведінням для нас?
14 Від першої Світової Війни в 1914—1918 рр., володарі, що носили корони і титули, зникали геть. Одного разу не було ніяких людських царів або людських імператорів ані ніякої колоніяльної сили на землі. Був тільки один небесний Цар над людством. У послідній книжці Біблії він називається “Цар предвічности.” (Одкр. 15:3; Ерем. 10:10) Отже чому ми маємо людських царів сьогодні, чому маємо імперії та колоніяльні власти? Чому маємо міжнародний комунізм? Це через первісний бунт проти “Царя предвічности.” Чи того бунту не здушено зараз? Ні, не здушено. Чому ж бунтівників не страчено зараз, щоб той бунт не поширювався? Коли б вони були зараз страчені, то ми не були тут сьогодні, із нагодою бути сполучені під Божим царством. Чому ні? Це тому, що той бунт обняв перших людських родичів. Ми ж є найпізнішими потомками від тих бунтівників проти Бога Єгови.
15, 16. (а) Як це сталося, що повстав противний бог, і яке його імя? (б) Як він стався богом, як Ісус і Павло назвали його?
15 Стараймось не опустити один факт сурової дійсности. У всесвіті існує противний бог. Це невидиме, духовне сотворіння є, мовою Біблії, названий Сатаною Дияволом, тобто, Противник, Обмовник. Він був провідником в тому бунті. Він розбив первісне щастя, мир і здоровя людської родини. Він був той, що розпочав противенство до Бога Єгови. Щоб спонукати перших родичів до бунту проти Бога, він кинув наклеп проти Бога Єгови їх Творця, кажучи, що Єгова був ложником, що він був недемократичним цензуром знання і інформації, яка людям належалась, щоб вони звільнились і піднесли свій штандард життя. Сатана казав, що чоловік не мав чого боятися від бунту проти Бога Єгови. “Ви напевно не помрете. Бо ви будете як Бог, знаючи добро й зло.”, сказав Сатана.
16 Перше жінка, Ева, а опісля чоловік, Адам, прилучилися до Сатани Диявола в його бунті. Опісля те невірне духовне сотворіння сталося богом, опозиційним богом проти Бога Єгови. Це значило почин розділеної вселенної. (1 Мойс. 3:1—7) Тисячі років пізніше, один лоальний Син Божий був висланий у цей світі, і він сказав, що Сатана Диявол є “володарем цього світа” і “зводитель всієї залюдненої землі.” (Йоана 12:31; 14:30; Одкр. 12:9) Христіянський апостол Павло назвав його “богом цього ладу,” “князь власти воздушної, дух що тепер орудує в синах перекору.”— 2 Кор. 4:4; Ефес. 2:2.
17. Що той бунт, який повстав був давно тому, значить для нас сьогодні?
17 Ми сьогодні є майже шість тисяч літ відсунені від того первісного бунту проти Царя вічности. Однак ми знаємо, ми відчуваємо, ми бачимо, що це значило для нас. Це значило смерть для нас. (1 Мойс. 2:17; Рим. 5:12) Це значило втрата Раю, райських приємностей для нас. (1 Мойс. 3:22—24) Це значило, що ми підпали під політичні людські уряди, не основані і не підтримані Царем вічности, але надхнені і підтримані й опановані “богом цього ладу”, “володарем цього світу.” Ми знаходимо ситуацію, яку христіянський апостол Йоан описав: “Увесь світ лежить у лихому.”— 1 Йоана 5:19.
18. Як ми знаємо, що правління Сатани засуджене на невдачу?
18 Але ж що станеться? Що станеться з тим противником богом, Сатаною Дияволом, “володарем цього світа,” “богом цього ладу”? Його бунт був наперед засуджений; і він і всі, що наполягливо стоять з ним у бунті, потерплять кару погибелі, абсолютне стертя від усякого існування. Коли Бог Єгова покликав їх на суд і дав вирок проти тих трьох первісних бунтівників, він сказав до Сатани Диявола, котрий звів був жінку Еву при помочі вужа: “І положу ворогування між тобою і жінкою, і між насінням твоїм і насінням її, воно рощавлювати ме тобі голову, ти ж упивати мешся йому в пяту.”— 1 Мойс. 3:14, 15.
19, 20. (а) Що слова в 1 Мойсея 3:15 дійсно значать, і від того часу яка тема тягнеться по всій Біблії? (б) Як Одкриття 15:3, 4 указує на обєднання всіх народів?
19 Оцими словами Бог Єгова заявив, що у своїм часі він покрушить той бунт через страчення провідника його разом із насінням або учениками того ватажка-провідника. Цим чином він знову зєднає свій всесвіт в небі й на землі під своїм вічним царством. Щоб досягти цю всесвітню побіду для царства Божого, Він ужиє своє власне вірне Насіння, свого Сина, якого він виплекав при помочі своєї лоальної “жени”. Ми знаходимо цю чудову обітницю про Царство в третьому розділі першої книги Біблії. Після того тема про те Царство тягнеться по всіх шістьдесять шість книгах Біблії до послідньої книжки, в котрій ми читаємо оце займаюче пророцтво про остаточне зєднення всіх народів під Божим царством:
20 “Великі й чудні діла Твої, Єгово Боже Вседержителю: праведні й правдиві дороги Твої, Царю святих, Хто не убоїться тебе, Єгово, і не прославить імени Твого? Ти бо один святий, бо всі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо суди Твої обявились.”— Одкр. 15:3, 4.
21. Яка вість зворушила римський світ девятьнадцять століть тому, і які два свідки започаткували проголошення тієї вістки?
21 Коли ті слова були написані девятьнадцять сот літ тому, то Римська Імперія ще володіла Европою, Північною Африкою та Середнім Сходом. Кілька десяток літ заки апостол Йоан написав ці слова, відважне проголошення здивувало Середній Схід. Незабаром воно розійшлось по всьому римському світу. Це було: “Царство небесне наближилося.” Це була та вість на яку поклонники Єгови очікували через тисячі літ, щоб її почути. З початку там було два вісники тієї вістки, два свідки до правди тієї вістки, перший поклонник вірний Йоан Хреститель, а незабаром по нім, Ісус Христос, котрого його ученики визнали, що він був Син Божий.— Мат. 3:2; Марка 1:14, 15; Йоана 1:49.
22. (а) Як Йоан і Ісус потерпіли за лояльність до Божого царства? (б) Як рана на пяті Божого Насіння була вилічена, і як тепер справа обернеться?
22 Голова Йоана Хрестителя була відсікнена за його вірність до царства й закону Бога Єгови. Ісус Христос був розпятий на дереві умерти за проповідування й підтримання царства Божого, царства небесного. Сатана Диявол, “бог цього ладу”, товмачив таке проповідування як бунтарство та повстання проти Римського Імператора. Уживаючи цього ложного закиду, Сатана Диявол як Великий Вуж міг зранити пяту Насіння Божої “жени”. Але Всемогучий Бог вилічив рану свого Насіння, свого Сина Ісуса Христа, через піднесення його із мертвих на третий день й завернувши його до неба з якого він був висланий. (1 Кор. 15:3—7, 24—28; Рим. 1:1—4; Діян. 2:22—36) Тепер ця справа перевернулась, і Сатана Вуж, демонський провідник бунту проти Царя вічности, мусить бути страчений, його голова покрушена.
23. Як Ісус доказав свою гідність як цар, і яке всесвітнє проголошення він предсказав?
23 Ісус Христос народився на землі з лінії царів, будучи прямим потомком царя Давида в Єрусалимі. (Мат. 1:1, 17) Він був помазаний Божим духом, щоб він міг статися діючим царем в будучині в Царстві Божому. (Луки 3:21—23,38; 4:1—21) Його гідність бути царем він доказав, коли всякого часу проповідував Боже царство. Він навчив своїх учеників взірцевої молитви: “Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як в небі, так і на землі.” (Мат. 6:9, 10) Він навчив і вислав своїх учеників проповідувати Боже царство. (Мат. 10:5—7; Луки 9:1, 2; 10:1—3, 8, 9) Тому що Боже царство є для благословення й зєднання людей усіх народностей і рас, то Ісус предсказав, що у своїм часі вість Царства буде проголошуватися повсюди. Він сказав: “І проповідуватись ме ця добра новина про царство по всій залюдненій землі на свідкування всім народам, і тоді прийде кінець [Сатаниному ладові.]”— Мат. 24:3, 14.
24. Тому що люди сподівалися Божого царства вже тоді, то яку приповість Ісус дав, щоб справити їх?
24 Аж до кінця Ісусового життя на землі, многі люди котрим він проповідував думали, що Боже царство мало бути установлене вже тоді девятьнадцять століть тому. Відносно Ісусових послідних відвідин в Єрусалимі, де він перетерпів мученичу смерть, ми читаємо про це загальне сподівання в цих словах: “Як же слухали вони це, додавши сказав приповість: бо був він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись. Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у далеку землю прийняти собі царство, та й вернутись. . . . І сталось як вернув він, прийнявши царство, сказав покликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати хто що зорудував.” Після того як він справився із тими рабами відносно їх ревності й вірності до справ царства, тоді цар звернув свою увагу до противників його царства і сказав: “А ворогів тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.” (Луки 19:11—27) Отже горе всім тим, що відмовляться зєднатися під Божим царством!
25, 26. (а) Як Ісус зобразив, що це візьме довгий час заки Боже царство прийме силу? (б) Яку земну користь Ісусове царство принесе для людства, і як він запевнив це, коли він висів на дереві?
25 Пійти у далеку землю і тоді повернути з подорожі девятьнадцять століть тому, та не реактивним літаком, вимагало б довгого часу. Цією точкою зображення Ісус указав, що це забере багато часу заки Боже царство в дійсності візьме власть над нашою землею. Як це представлено через “чоловіка значного роду” в цій приповісті, Ісус Христос, що був Сином Царя предвічности як і потомком царя Давида, мусів йти “у далеку землю”, щоб дістати власть царську. Він мусів йти далеко за межі зовнішнього простору і його планет й галактик, то є, до самого неба, до Бога Єгови, що є джерелом всякої правлючої сили. Яко ж і написано: “Нема бо власті коли не від Бога.” (Рим. 13:1) Від Бога як джерела управління, Ісус мав отримати царську власть для благословення людства. Аджеж, що це буде благословення, тому що установлення царства над людством в імя Бога Єгови значить привернення Раю на нашій землі.
26 Навіть коли Ісус висів на дереві із написю над його головою, “Ісус Назорей Цар Жидівський,” він заявив, що його царство принесе на землю Рай із якого людство було вигнане. (Йоана 19:12—22) Один зі двох лиходіїв, що висіли по обох боках Ісуса, сказав з вірою в будучий судний день перед Богом: “Ісусе, спогадай мене, коли прийдеш у царство твоє.” Він відчував, що Ісус мав бути невинний перед судищем Божим і що він отримає царство. Ісус погодився з ним і сказав до цього чуйного лиходія: “Направду кажу тобі сьогодні, що ти будеш зі мною в раю.” (Луки 23:39—43) Така славна обітниця показала, що Ісус Христос вірував у своє воскресення з мертвих і що під його царством буде воскресення усіх померших в їх гробах, праведних і неправедних. Ось так той доброї волі лиходій має повернути до життя на землі і буде втішатися раєм під царським управлінням Ісуса Христа.— Діян. 24:15; Йоана 5:25, 28, 29.
27. (а) Як Ісус став живим знову, і як це він доказав своїм ученикам? (б) Коли він пійшов “у далеку землю”, який доказ був, що він прибув туди?
27 На третий день після його смерти за проповідування Божого царства, Ісус воскрес із мертвих, “що був умертвений по тілу, но ожив духом.” (1 Пет. 3:18) Протягом сорок день він барився тут на землій й являвся своїм ученикам “більш пяти сотень” свідкам про дійсність, що він жив знову, як духовна особа, котра могла являтися й зникати як от святі ангели Божі робили в многих случаях. (1 Кор. 15:3—8; Луки 24:15—36; Йоана 20:19—26) Сорокового ж дня після його воскресення із мертвих, він почав подорож в “далеку землю,” і це перед очима своїх вірних апостолів на горі Оливній. Два ангели явились їм і сказали до них: “Чого стоїте дивлячись на небо. Цей Ісус, узятий від вас на небо, так прийде, як виділи ви його, сходячого на небо.” (Діян. 1:1—11) Десять день пізніше, в день празнику Пятидесятниці, чудесний доказ був даний, що Ісус Христос прибув туди, що він був перед лицем Бога Єгови і засів по правиці Бога в небесах.
28. В той день, що Петро сказав, що підтвердило, що Ісус прибув туди?
28 Того дня апостол Петро під надхненням Божого духа сказав до трьох тисяч або й більше слухачів: “Цього Ісуса воскресив Бог; Йому ми всі свідки. Правицею ж Божою вознісшись і обітування святого духа прийнявши від Отця, злив оце, що ви тепер бачите й чуєте. Бо [цар] Давид не зійшов на небеса, сказав бо самий: Єгова сказав моєму Господеві: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх. Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлів, що Господом і Христом зробив його Бог, цього Ісуса котрого ви розпяли.”— Діян. 2:1—36.
Час повороту з царською властю
29, 30. (а) Де Боже царство властиво установлене, і чому? (б) Як Христос повернув із царською властю, і як це сталося явним?
29 Це сталося девятьнадцять століть тому. Отже довгий час проминув між тим часом і теперішнім. Але ж де є царство Боже? Де є поворот Сина Божого з царською властю? Деж інше царство Боже повинно бути, як не в небі? “Небо мені престол”, каже Бог Єгова. (Діян. 7:49) Отже для Сина Божого щоб повернути на цю землю із царською силою, то йому не потрібно статися знову чоловіком. Він вже не буде більше чоловіком, тому що він пожертвував свою людську натуру навіки, щоб він міг предложити Богу в небі вартість своєї людської жертви на добро наше, вмираюче людство. Про цей чудовий момент написано є: “Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ . . . не з кровю козлиною, ні телячою, а з своєю кровю, увійшов раз у святиню, знайшовши вічне відкуплення. . . . Не в рукотворену бо святиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нині являтись лицю Божому за нас.” (Жид. 9:11, 12, 24) Задля цієї причини установлення Божого царства через Христа значить піднесення засудженого людства й наділення їм вічного життя.
30 Зараз перед своєю смертю Ісус сказав своїм ученикам: “Ще трохи і світ мене не видіти ме.” (Йоана 14:19) Виходить, що він виконає свій поворот з царською властю невидимо, через уживання своєї царської сили з неба на землю і через впровадження змін тут на землі у сповнення пророцтв Божих.
31. (а) Коли Бог бажав, щоб його Син прийняв уряд володіти як цар? (б) Чому той час ожидання називається “призначені часи народам”?
31 Ось тут і питання: Коли Бог бажав, щоб його Син прийняв уряд і почав царювати, вигубити своїх ворогів, і благословити людей, що єднаються під це Боже царство? Це є подія всесвітньої ваги. Бог призначив час на це. Ісус, коли пророкував про “кінець цього ладу”, предсказав, що все станеться, коли “призначені часи народів” скінчаться. (Луки 21:24) Оті часи — це часи які Всемогучий Бог призначив для світських народів управляти цілою землею без перерви або перешкоди з боку Божого царства.
32. (а) Коли ті “призначені часи” почалися, і коли вони скінчилися? (б) Чому нам бути вдячними, що ті “часи” не мали продовжатися вічно?
32 Ми мусимо памятати, що більше як двадцять пять століть тому Бог Єгова мав в мініатюрі (в малім образі) Боже царство тут на землі із столицею в Єрусалимі. Тим то Ісус назвав Єрусалим в його часі “город великого Царя.” (Мат. 5:35) Але в 607 році перед Хр., Бог Єгова допустив, що імперія Вавилон знищила Єрусалим на перший раз. Отже він допустив, що світські народи захопили видиму контролю над цілою землею. Тоді то ті “призначені часи народів” почалися. Ми сьогодні, що зустрічаємо найгірші світові обставини в цілій людській історії, можемо найкраще оціняти, що ті “призначені часи народам” значили для людства. Дякувати Богу, що ті “призначені часи народам” не мали бути вічні, тобто, аж ті народи знищать себе. Бог призначив конець для них, по котрому наступить наново установлене Боже царство. Після Божого власного призначення, кінець тим часам прийшов в назначеному часі в 1914 році.
33. (а) Чому це не було случайно або випадково, що перша Світова Війна вибухла в 1914 році? (б) Як ми можемо вичислити той час, і як інакше ми можемо доказати той рік?
33 Це не сталося лише випадково, ані через якусь помилку з боку якогось несамовитого чоловіка, що перша Світова Війна вибухла в 1914 році, і що світ від тоді уже не був таким самим. Це сталося тому, що “призначені часи народів” скінчилися в 1914 році. Той рік був Богом вибраний час, щоб відновити царство Боже над землею і поставити свого само-пожертвованого Сина Ісуса Христа на небесному престолі володіти над людством і знищити ворогів Божих і людських. При помочі уложеного часу в Біблії, разом з історичною хронологією, ми можемо вирахувати точно 1914 рік, як 2,520 років від знищення Єрусалиму в 607 р. перед Хр. Але коли б і не мали способу обчислити той час, то ми таки маємо видимі докази предсказані Божим пророцтвом, щоб доказати той рік.
34. Який доказ Ісус Христос предсказав про свій невидимий поворот, і коли ті докази почалися?
34 Кілька день перед розпяттям Ісуса Христа, його запитали про докази, які зазначать його невидимий поворот і кінець цієї системи. Докази які предсказав знаходяться в Біблії для нашого читання, в Маттея 24 розділі, Марка 13 розділі і Луки 21 розділі. Перегляньте самі оті розділи. Тоді й не здивуєтеся, що в 1914 році почалась перша Світова Війна, по котрій наступили голоднечи і брак поживи, пошести більше погубні як самі війна, землетруси по місцях, переслідування правдивих послідовників Христа, потім установлення Ліги Народів, збільшення беззаконня і прохолодження любови, потім зріст горя й заколоту між народами, так що політики не знають виходу, і через проповідування доброї новини про Боже царство по всій залюдненій землі усім народам, і це проповідування виконують, як це факти показують, христіянські свідки Єгови. Ісус Христос предсказав всі ті складні події як непомильний, видимий, чутний доказ, що він невидимо повернув із царською властю, щоб царювати серед ворогів своїх, тих світських народів.
35, 36. (а) З чого складається Христіянство, і де і як Ісус відповів на питання, чи воно бажає Його повороту? (б) У відповідь на це питання, що Одкриття 11:15—18 показує?
35 Тепер звернімся до послідньої книжки в Біблії, бо там сказано, що це “відкриття Ісуса Христа, яке йому дав Бог, щоб показати своїм слугам, що має вскорі настати.” (Одкр. 1:1) Ця книжка, Одкриття, була написана в 96 році по Хр. Це значить, що Ісус Христос був назад в небі через шістьдесять і три роки, коли він дав це пророче одкриття своєму апостолові Йоанові, котрий саме тоді був вигнаний на карний остров Патмос. В тій книжці Ісус Христос відповідає на питання чи Христіянство, що складається із так-званих христіянських народів, справді бажає, щоб він повернув і царював над ними. Його відповідь знаходиться в оцих словах Одкриття 11:15—18:
36 “І постали великі голоси на небі, кажучи: царства світа стали (царствами) Господа нашого і його Христа, і царювати ме по вічні віки. А двадцять і чотири старці, що перед Богом сиділи на престолах своїх, впали на лиця свої, і поклонились Богу, кажучи: Дякуємо тобі, Єгово Боже, вседержителю, що єси й був і прийдеш, що прийняв єси силу Твою велику і воцарився єси. І розгнівались погани, і настиг гнів твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам твоїм пророкам, і святим, і боячим ся імени Твого, і малим і великим, і знищити тих, що нищать землю.”
37. Отже, що 1914 рік зазначив, і як Бог справиться із тими, що руйнують землю?
37 Після цих слів, то мав настати гнів народів коли царство світу станеться царством Бога Єгови і Ісуса Христа і коли Бог через Христа почне царювати на вічні віки. Цей рік 1914 зазначив вибух такого гніву народів, почавши від самого Христіянства; і від 1914 року вони руйнували землю для людства як ніколи перед тим. Але їм самим треба бути знищеними; і Всемогучий Бог зробить це через свого Царя Ісуса Христа. Коли Бог зробить це, то це буде значити кінець цьому ладові, опісля наступить Божий лад Нового Світу.
Обєднання вже поступає
38. (а) Хто вірує в установлення Божого царства в тому році, і що вони роблять? (б) Чому їм не боятися про опановання землі, і тому що свідки Єгови роблять?
38 Чи ви приймаєте ці докази про установлення Божого царства в небесах в 1914 році? Многі люди з усіх народів тепер приймають. Під цим царством, котре вони вірують вже установлене, вони тепер єднаються. Так, свідки Єгови, які тепер знаходяться у 181 краях й островах навколо землі, єднаються під Божим царством. З Його Слова вони знають, що його царство під Христом буде володіти всією землею. Тоді вже демократичний Західний блок народів не буде боятися, що комуністичний блок захопить контролю над землею. Ані соціялістичний комуністичний блок народів не буде лякатися, що демократичний Західний блок народів захопить владу над світом. Тоді не потрібно буде нейтрального блоку з народів старатися стояти по середині, щоб не прилучитися до жадного блоку, задля страху, що який-небудь блок в “зимній війні” дістане остаточну перемогу; і тоді що вони зроблять, якщо б вони стали по стороні пораженого блоку? Жадний блок із тих народів не дістане контролі над світом, без ріжниці котрий блок тепер опанував космічний простір. Всесвітня власть, включаючи і володіння над цілою землею, вже була наділена, та не Демократам, ані не Комуністам, ані нейтральному блоку, або якому іншому чоловіку, але на Божого вибраного володаря, людського Спасителя Ісуса Христа. При кінці “призначених часів народів” в 1914 році, Бог Єгова прийняв силу й окоронував Ісуса Христа в небі. Отже з лояльности до “Царя предвічности,” свідки Єгови єднаються під Божим царством, без ріжниці в котрому краю вони знаходяться. Вони проповідують його всюди.
39. (а) Після Ісусової приповісті про чоловіка знатного роду, яка подія скоро наближається, і що це буде значити для народів? (б) Не як людські диктатори, яке правило Ісус пристосує до землі, і що це буде значити для послідовників Його?
39 Після Ісусової приповісті про чоловіка значного роду, котрий пішов у далеку землю прийняти царську власть і повернути і тоді зробити обрахунок із своїми слугами і зі своїми ворогами, то час скоро наближається для Христа повбивати своїх ворогів у війні над усіма войнами. Одкриття 16:14 каже, що це буде “війна великого дня Бога Вседержителя.” Це буде значити нещастя Армагедону для всіх народів, що є ворожі до Божого царства, включаючи і народи Христіянства. Ми мусимо піддатися Христовому урядові або бути повбивані. Геть впродовж історії, політика людських диктаторів була: Володій або руйнуй! Але припис установи тепер буде по всій землі через Божого установленого Царя, Ісуса Христа, “підкоріться управлінню або гиньте.” Це не зруйнує ані зіпсує нічого для тих, що виберуть його управління, бо над ними він буде царювати у Божий люблячий спосіб. Це буде значити вічне життя, мир і щастя для них.
40. (а) Якою молитвою мільярди молилися через століття, і яка проба прийшла на тих, що так моляться? (б) Яке питання ми ставимо відносно видовища, яке створили послідовники Царства Божого?
40 Продовж століть мільярди людей молилися своїми устами молитвою, якої навчив Ісус: “Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя на землі як і на небі.” (Мат. 6:9, 10) Тепер в цей день вирішення, коли велика більшість з людей йдуть проти Божої волі й його царства, то чесність і щирість кожного, що молиться тією молитвою, є суджені. Чи людина дійсно бажає його? Є й такі, що бажають. Хоч би й цілий світ встав проти них, вони таки рішились бути під управою Божого царства під Христом. Які ж були наслідки цього їх вибору? Яким видовищем ті, що вибрали це, стались для людства? Чи вони є видовищем розєднання, міжнародного підозріння, або суперництва між собою або заздрости, або расового упередження, як це являється в Обєднаних Народах? Щире розглянення відказує, Ні!
41. Який успішний взірець ті послідовники представляють, і про яку тайну ми мусимо звернутись до них?
41 Ті, що вибрали Боже царство стались дійсним взірцем, як усі люди всіх народів можуть бути і будуть зєдинені під Божим царством після винищення тих, що руйнують землю і після звязання найбільше відповідального за руйницький напрям тих народів, Сатану Диявола. Сьогодні серед світового заколоту, ті обєднані з між усіх народів є прикладом єдности для цілого світу, і це помимо їх природно унаслідженої упавшости й кволости. Не до Обєднаних Народів, а до цих взірцевих людей, ми мусимо звернутись і запитати: Яка є тайна їх любої й мирної єдности? Як вони осягнули її?
Як вони це роблять
42. (а) Як же вони досягли такої милуючої та мирної єдности? (б) Чому в Божому царстві нема політики?
42 Вони осягли це тому, що вони прийняли не Обєднані Народи, але Боже царство як єдину надію людства. Вони прийняли Боже царство під Христом як правильним володарем цілого світу, а не тільки частини світу. У Божому царстві нема політики. Управитель на небесному престолі Божого царства не є вибраний Демократами або Республіканцями, або Комуністами, або нейтральними, ані ніякою групою народів або партією. Христос є вибраний Всевишнім Богом. Отже як там може бути яка-небудь політика під Божим царством, коли він є теократичний уряд, що володіє з Гори вдолину, а не від людей вгору? Отже ті, що зєдинилися в проповідуванню “цієї доброї новини” повсюди вийшли не тільки із 181 країв і політичних областей, але також вони оставили їх політики позаді. Вони не взяли своєї народньої або місцевої політики в товариство Нового Світу із свідків Єгови.
43. (а) В своїй молитві, що Ісус сказав про своїх учеників та світ? (б) Який напрям відносно світу вони беруть сьогодні?
43 Коли Ісус молився за своїх учеників, він сказав до Бога: “Вони не з світа, яко ж і я не з світа. Я в єдності з ними, як ти в єдності зі мною, щоб були звершені в одно.” (Йоана 17:14, 23) Отже хоч вони тепер є порядок-затримуючі громадяни у 181 ріжних політичних краях, то вони дають волю світові йти самопас. Але самі вони підкоряються Божому правлінню в гармонії зі Святою Біблією. Словами Діяння 5:29, вони кажуть до всіх противників: “Ми мусимо коритись Богу як володареві радше ніж людям”.
44. (а) Задля єдности, від чого іншого вони відорвалися? (б) Отже яким Отцівством і братерством вони втішаються?
44 Вони не лише відступили від всяких політичних партій і сварок цього світу, але вони також відступили від усяких богів, котрі вони колись почитали. Вони вийшли із між тисяч розєднаних сект Христіянства. Вони зєдинилися в почитанню одного Бога, Всевишнього й Всемогучого Бога, Творця всіх добрих речей. Певно, що тільки такий Бог, єдиний “живий і правдивий Бог,” зможе зєднати своїх щирих поклонників. Тільки в разі таких поклонників ми можемо говорити про Батьківство Боже і про братерство чоловіка. В гармонії із тим, що Він є “один живий і правдивий Бог,” він носить імя якого ніяка особа не носила в цілому всесвіті. Те імя є Єгова.— Пс. 83:18; Іса. 42:8.
45. (а) Яка книжка є їх релігії, і як вона сталась сильним чинником для їх обєднання? (б) Довідавшись із неї яка є Божа воля, що вони роблять?
45 Тільки та одна книжка виявляє імя цього Всевишнього й Всемогучого Бога. Ця Книжка, яку Він надхнув написати і котрої він є один Автор, є Біблія. Для тих, що зєдналися під Божим царством, Біблія є їх книжкою релігії. Ця книжка є сильним чинником в обєднанню їх, бо ж з цієї книжки вони дістають одну віру, одну надію, одно правило для життя. Із цієї одної книжки вони пізнають, яка є воля Божа, і вони посвячують себе Богові через викупну жертву його Сина Ісуса Христа, щоб чинити його волю. Оті зєднані поклонники символічно показують їх посвяти Богові через охрещенняся у воді, в те саме хрещення, що їх Господь Ісус Христос дав їм приклад.
46. (а) Що інше є сильним чинником для зєдинення їх? (б) Що той сильний чинник поміг їм зрозуміти про теперішнє сповнення пророцтва?
46 Є також ще інша потужна сила для обєднання тих віруючих людей в Боже Слово, Біблію. Це щось, чого Обєднані Народи ані решта цього світу не мають. Щодо Обєднаних Народів, що є представником цього світу, то вона має й дух цього світу. Ми всі познайомлені, що дух цього світу є, тому що овочі цього духу можна бачити у великій кількості з кожного боку. Але, каже апостол Павло до посвячених людей, охрещених послідовників Божого Слова: “Ми ж не духа світа прийняли, а духа, що від Бога, щоб знали, що нам дарування від Бога. Це промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими духом святим.” (1 Кор. 2:12, 13) Овочі такого духа — любов, любов до Бога, любов до Христа, любов до братів, що є христіянськими поклонниками Бога Єгови. (Галат 5:22) Ніщо не тримає разом людей так як любов. Ради цього Боже Слово каже: “Над усім же цим любов, котра єсть союз звершення.” (Кол. 3:14) Цей дух любови дає спромогу тепер, перед Армагедоном, зрозуміти сповнення пророцтва Ісаї в товаристві Нового Світу із свідків Єгови. “І перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитися воювати.”— Іса. 2:4.
47. Які сильні речі Павло вичислив, щоб затримати їх разом, і як довго ця милуюча єдність буде тривати?
47 Апостол Павло указав на тайну цієї незламаної єдности новочасних христіянських свідків Бога Єгови, коли він написав оцей приказ для них: “Ходіть достойно поклику, яким вас покликано, з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливостю, терплячи один одному з любови, стараючись держати єдинення духа в мирному союзі. Одно тіло й один дух, якож і покликані в одній надії вашого покликання; один Господь, одна віра, одно хрещення, один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх вас.” (Ефес. 4:1—6) Що за сильні чинники ужиті для затримання єдности серед тих, що сьогодні зєдналися під Божим царством, без взгляду на народність, або расу до якої вони належать тепер! Ця люба єдність буде триматися помимо збільшуючого розколу цього самолюбного, ненависного світу, хоч би цілий світовий лад покрушився в розєднанню в Армагедоні у “війні великого Бога Вседержителя.”
Охорона й пережиття
48. (а) Хто тут на землі признає себе за сильного покровителя людей, але проти чого вони не зможуть охоронити їх? (б) Відносно такого привлащування покровителів, яке рішення ми мусимо зробити?
48 Ті, що сьогодні зєднані під Божим царством мають найбільший уряд вселенної для своєї охорони. В цім часі всесвітнього страху про третю світову війну з атомною зброєю і стрілами, то ріжні уряди установлені мізерними людьми глядять на себе як головні й найбільше сильні покровителі людей. Та їх власною незмірною дурнотою вони витворили у світі ситуацію, яка загрожує знищити геть новочасну цивілізацію, ба навіть самий рід людський. В той самий час вони називають себе найбільшими і найкращими хранителями проти цих річей. Та хоч би вони й схоронили себе від їх власних міжнародних суперечок, то вони таки не можуть охоронити себе проти Божої всесвітної війни проти Сатани Диявола і Сатанського світу. Вони не розуміють цього, що будучи звязані разом із Об’єднаними Народами, цим самим вони зєднані проти Бога і його царства під Христом. Вони не вірують, що “призначені часи народам” вийшли в 1914 році, і що прийшов час зробити місце для царства Божого, щоб воно взяло повну, безперечну, і без перешкоди контролю над цілою землею. Вони не бачать, що через їх опозицію до Божого царства він примушує їх в єдність де вони будуть вигублені у “війні великого дня Бога Вседержителя.” Що ж МИ повинні робити? Ми повинні зєдинитися під Боже царство для нашого спасення, або зєдинитися на погибель з ними?
49. Як Софонії 3:8, 9 перестерігає нас і показує нам який властивий напрям узяти?
49 Пророцтво Софонії 3:8, 9 перестерегає нас:
“Оце ж ждіть мене, говорить Єгова, до того дня, як устану, щоб пустошити; бо я постановив позбирати народи, поскликати царства, щоб на них досаду мою зігнати,стрясти на них жар гніву мого; від вогню бо ревності моєї погибне вся земля.”
А тоді, показуючи який властивий напрям нам узяти ради нашого спасення, Єгова каже:
“Тоді дам я знов народам уста чисті, щоб вони призивали ймя Єгови й служили йому однодушно.”
50. Зогляду на це питання, що свідки Єгови роблять, і під яким урядом вони втішаються охороною?
50 Служити однодушно указує на обєднаність. В оцей спосіб товариство Нового Світу із свідків Єгови рішились служити йому. Їм дано відмінну мову, інакшу від мови цього засудженого світу. Отже в єдності вони покликують на імя Бога Єгови через його царюючого Царя Ісуса Христа. Під Божим царством вони єднаються, рамя в рамя, тому що його суди і його вогонь ревності є проти всіх існуючих інших царств або урядів. Боже царство — це єдиний уряд охорони, єдиний уряд який може й схоронить нас. В надходячій спробі потуги урядів, Боже царство під Христом покажеться найсильнішим і воно побідить.
51. Для кого Даниїла 2:44 предсказав перемогу, і як?
51 Пророцтво Даниїла 2:44 запевняє нас, кажучи: “За днів тих царств здвигне Бог небесний царство, котре по віки не розпадеться. І те царство не перейде до іншого роду. Воно повалить і поторощить усі ті царства, а само стояти ме по вічні віки.”
52. За ким нам шукати, і з якими чеснотами, і з якими можливостями?
52 Бог небесний, котрий установив це царство,— він Той, котрого Біблія каже нам шукати в праведності й смирності, та не при помочі насильного повстання проти людських урядів. Із властю Бог каже нам, коли ми будемо в праведності й смирності шукати його, тоді ми будемо “схоронені в день Єгового гніву.” Це від гніву, і його воєнної операції, що треба головно бути схороненим, бо він може знищити і ніхто з його ворогів не утечуть від цілковитого знищення через їх марне зусилля спасти себе від нього.— Соф. 2:3.
53. В який спосіб ми повинні служити йому і взивати на його імя?
53 Отже ми поводьмося після біблійної мудрости, що є небесна мудрість. Сатана Диявол, “бог цього ладу”, розділює цей світ через ріжні самолюбства й матеріялізм, і то помимо Обєднаних Народів. Служити дальше Сатані Дияволові як богові значить наше знищення. Єдиний “живий і правдивий Бог”, Єгова, є Богом, щоб ми прийняли його і служили йому. Тим же всі разом шукаймо його. Стараймося позбутися всякого відріжнення сьогодні під Божим царством. Сполягаймо на імя Єгови з мовою любови, віри, надії й правди, як піддані його все-переможного царства. Ось так служім йому і інтересам його царства “рамя в рамя.”
54. Як ми мусимо переживати Армагедон, і як служити опісля?
54 Щоби бути захованим і милостиво схороненим в часі всесвітньої війни Армагедону, ми мусимо переходити ту війну зєднані в почитанню Бога Єгови. Після того ми почнемо жити в Новому Світі, всі зєднані у звершеній любові, під тріюмфальним царством Божим. Зєднані ми спрямуємо наші зусилля до зцілення землі, яка була зруйнована через самолюбних хижаків та крамарі війни. Зєдинені ми запряжемо наші зусилля для перетворення цієї землі в райський стан, як колись був сад Еденський. Зєдинені ми поробимо приготування для повернення померших із памятних гробів, що їх воскресить сила Божа. Зєдинені ми приготовимо себе для освітчення тих воскресших людей правдою про Божу одну чисту релігію і про закони його царства. Ось так їм поможиться дістати вічне життя з нами в тілесній і умовій досконалості в Божому праведному світі.
55. (а) Коли ми мусимо шукати єдности, і як це можливо для нас зробити? (б) Із вдячности, що ми будемо робити, і які наслідки ми покажемо?
55 Незважаючи на нашу расову й національну історію сьогодні в цім розділенім світі, звершений мир і єдність в любові буде вічно відзначати цей новий світ під Божим царством. Але тепер прийшов час почати шукати за тією єдністю. Ми мусимо це зробити. І Бог Єгова уможливив для нас це зробити тепер через свого Сина Ісуса Христа і через собор із свідків Єгови. Ми маємо нагоду сьогодні без ріжниці яка наша раса або народність тепер. З нашого оцінення цієї доброти Бога Єгови ми разом будемо почитати й служити й проголошувати вість, і силою його духа ми покажемо, що стається, коли всі народи зєднаються під Боже царство.