Серія часть 39. “Нехай буде воля Твоя на землі”
Тепер ми приступаємо до пятнадцятого й кінцевого розділу книжки “Нехай Буде Воля Твоя на Землі”, котру ми видавали частинами в цім журналі від нашого першого видання (у “Вачтовер”) з першого листопада, 1958 року. Ми застановлялись над питанням, Чия воля остаточно буде виконуватись на нашій земній кулі? Геть скрізь пророцтва написане Даниїлом, ми переглянули похід семи світових держав, що є записані в біблійній історії й пророцтвах; і ми слідили боротьбу яка провадилась через тисячі літ між царем північним а царем південним. Ми бачили як це довело до нинішньої “зимної війни” між комуністичним блоком народів а демократичним блоком народів. Тепер зустрічає кожного з нас важливе питання.
РОЗДІЛ 15
ДО ЧИЄЇ ВОЛІ ВИ ПРИХИЛЬНІ?
1. У виборі між волями, як Схід і Захід стараються накинути свою волю на всіх людей, і чому свідомі любимці Біблії не є непевні котру вибирати з між тих обидвох?
ВСЯКИЙ розумний, правильного серця чоловік бажає поставити себе по стороні волі того, що напевно побідить. Сьогодні політичні володарі й партії гірко борються, щоб накинути свою волю на людей, або щоб зробити свою волю верховною на землі. Котру ж волю чоловік повинен вибрати? В цій справі вибору чоловік здається зловлений немов між щоками кліщів комунізму на Півночі, а демократією на Півдню, котрі обхоплюють його. Підчас коли кожна сторона бореться, щоб її воля стала переможною, то несвідомі люди дивуються котра із тих сторін переможе якнебудь. Любимці Біблії, будучи поінформовані з пророцтва Бога Єгови знають, що жадна сторона не виграє. Комунізм не погребить західньої демократії, ані Західня демократія не викоренить комунізму. Обидві сторони упадуть. Отже чому прихилятись до котроїбудь із них?
2. Бути прихильним котрійбудь волі значить сприяти кому, і яким чином цей, що сприяє, зводить всю залюднену землю?
2 Сприяти комубудь із них значить сприяти їх невидимому володареві, богові цього світу, якого вони є частю. Біблія ясно говорить про цього володаря. Вона каже, що Сатана Диявол є “богом цього теперішнього ладу”. (2 Кор. 4:4) Це його волю накидається на всіх, що погоджуються із цим світом, то є, з цим ладом Сатани. Будь це зі Східнього або Західнього блоку або нейтрального блоку,— всі народи є зібрані разом демонами Сатани до “війни великого дня Бога Вседержителя.” (Одкр. 16:14, 16) Всі є зібрані на одну загальну сторону,— до всесвітньої війни. При помочі ідеологічних світопоглядів усіх спорючих сторін, той “первісний вуж званий Дияволом і Сатаною . . . зводить всю залюднену землю.” (Одкр. 12:9) Тепер це ясніше чим коли, що “увесь світ лежить у силі лукавого.” (1 Йоана 5:19) Божого слова не можна заперечувати в цих обсерваціях (дослідах).
3, 4. (а) Котра із тих воль є найважніща, і що значить для того, хто співдіє з Дияволом? (б) Що значить приладжуватись до волі цього світу, і що в листі до Римлян 12:2 радить нам робити?
3 Годі нам ховатися від факту. Ми не можемо виминути факту. Рішення, яке ми всі мусимо зробити, то не між спорючими волями людей, бож усі люди підлягають одній надлюдській волі противника Бога Єгови. Остаточне й найбільше важне рішення є між волею Сатани Диявола і волею Бога Єгови. Ми змушені сприяти або волі Сатани або волі Божій. Ми повинні запитати себе: Чи ми бажаємо співдіяти із Сатаною, що є богом цього світу? Ми можемо бути співпрацівниками з Єговою, що є Богом праведного нового світу, як це робив апостол Павло, котрий сказав: Помагаючи ж йому, благаємо вас, щоб марно благодать Божу не приймали.” (2 Кор. 6:1) Хто ж співпрацює із Сатаною Дияволом, то це значить, що він буде знищений разом із ним, коли воля Єгови стане побідоносною.
4 Сатанський світ уже наближився до свого “часу кінця”. Він уже забирається геть. Це є правда згідно з надмірними доказами під руками. Отже чому необачно приставати до цього світу або до якоїбудь частини його і бути опісля розчарованим і усуненим із ним на всі часи? Порада в слові Побідоносного Бога каже: “Не приладжуйтесь до віку цього, а переображуйтесь обновленням ума вашого, щоб довідуватись, що є воля Божа й угодна і звершена.”— Рим. 12:2.
5. Коли ми повторяємо Господню молитву, щоб царство Боже прийшло, то про що ми молимося, і як це наша воля, то яку дію взглядом цього треба нам узяти?
5 Чи ми беремо Господню молитву в наші уста й кажемо: “Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай діється воля твоя, як на небі так і на землі”? Якщо ми повторяємо цю молитву, тоді ми молимося, щоб Боже царство знищило всі царства й уряди цього світу. Чи в цім згляді його воля є нашою волею? Якщо ні, тоді нам треба залишити молитися Господньою молитвою. Інакше, ми повинні чесно прийняти Божу волю, як волю свого життя. Ми повинні посвятити себе цілковито, щоб виконувати його волю й жити в гармонії з його волею. Це ж не заскоро робити посвячення йому через Навчителя Господньої молитви. Час бо вже пізний.
6. Котрі світові держави мають незабаром повалитися, і, після історії, чому сподіватись клопоту, і хто спричинить це знищення?
6 Вся земля знайшлась у клопоті, якого ніколи перед тим не було іще від Потопу. Все це стається ради доброї причини. Знищення семої світової держави, тобто Англо - Американської подвійної світової сили, уже наближилося. Подумайте про це! Як було тієї самої ночі, коли Даниїл вияснював писання рукою на стіні - мурі в їдальні царя Велхасара, та світова держава, найпотужніща в людській історії, негайно упала! Цей кінець не буде так легкий й спокійний, як от коли Палата Лордів ухвалила Статуту Вестмінстер в 1931 р., і створила Британське Сполучення Держав, про що лондонський часопис Спектатор сказав: “Стара Британська Імперія проминула із війною, а її місце взяло Британське Сполучення Держав.” (26-го листопада, 1931 р.) Опріч того, прийшов кінець також і Англо-Американському пестунові, восьмій світовій державі,— а це Обєднані Народи. В минулих часах упадок світових сил, як от Египту, Вавилону, Медо-Персії, Риму та Ліги Народів, спілкував з великим клопотом. Тепер же послідні світові сили з цілої історії незабаром упадуть, а з ними й комунізм! Згідно із взірцем історії, цього клопоту можна було сподіватися. Та той клопіт уже з нами. Але щось гірше має прийти. Бо це знищення приходить, не із рук людських через розпочаття самогубної атомної війни, але рукою Всемогучого Бога, через його царство з Христом у силі. Тоді цілий світ скінчиться!
7. Якщо ми бажаємо повторяти цю Господню молитву нелицемірно, то що нам робити, і що це положить в наше життя?
7 Якщо ми бажаємо повторяти Господню молитву без лицемірства, то нам потрібно посвятити себе всеціло небесному Отцеві, бож ми молимося, щоб його воля діялась. Годі нам приближатись до Нього тільки нашими устами, а серця свої тримати геть далеко від нього і його волі. Посвяченняся йому запускає богодухновенну ціль в наше життя, щоб жити для Бога і його небесного царства в блаженному новому світі,— а це ціль вічна!
8. Посвятитися значить наслідувати кого? і який приклад він оставив нам для наслідування тепер, коли Боже царство царює й проповідується по всюди?
8 Це не значить прилучитися до так званої церкви або якоїсь сектанської релігії псевдо-Христіянства або Жидівства. Це значить наслідувати Єгови Доброго Пастиря, самого Ісуса Христа. Одного разу він був чоловіком, і як чоловік, він дав звершений приклад для людей наслідувати. Коли Йоан Хреститель проголошував царство Боже, як це роблять сьогодні Свідки Єгови кожного дня, Ісус офірував себе, щоб чинити волю Єгови відносно того Царства. Цим чином він поступив згідно з пророчим писанням: “Ось я приходжу: в змісті книги написано про мене: Чинити волю твою, мій Боже, моя радість.” (Жид. 10:5—7; Пс. 40:7, 8) Тоді перед Богом і його святими ангелами Ісус дав себе охрестити прилюдно в символ свого посвячення Богу. Вірне сповнення того посвячення допровадило, що він стався царюючим царем Єгови в тому небесному царстві. Його посвячення чинити волю Божу було в повній гармонії з молитвою якої він навчав: “Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя.” Також і ми чесно згармонізуймо наше життя з нашою молитвою. Боже царство вже володіє!
9. Щоб довідатися що є воля Божа, то що нам студіювати, і цим чином до кого ми будемо притягнені, щоб йому посвятитися?
9 Божу волю записано про нас у Святій Біблії. Опріч того, Ісус зобразив для нас виконування Божої волі. Щоб довідуватися яка є воля Божа, ми не сміємо занехувати студіювання Божого Слова. Релігійні книжки, що відвертають нас від Божого написаного Слова, не дадуть нам правди про Божу волю. Ми мусимо так робити, як робили віруючі в Македонії в місті Береї, коли апостол Павло був вигнаний з Солунії, де люди відкинули Біблію, і прийшов і промовив до них: “Ці ж були благородніші від тих, що в Солунії; вони прийняли слово з великою охотою, щодня розбираючи писання, чи так воно є.” (Діян. 17:11, 12) Кожний один, що старається пізнати Божу волю, щоб її чинити, повинен посідати своє власне Святе Письмо. Сказав був Ісус до тих, що посідали Боже написане Слово: “Прослідіть писання, бо ви думаєте в них життя вічне мати; і ті свідкують про мене.” Ось так при помочі написаного Слова, Єгова навчає нас і притягає нас до свойого Сина Ісуса Христа, нашого Провідника. (Йоана 5:39; 6:45) Аж тоді через Ісуса Христа ми можемо прийти вірою й посвятити себе Богу Єгові. Тепер ми стались послідовниками Ісуса.
10. Щоб розуміти Боже Слово, якої помочі нам потрібно, і через кого Бог постачає цю потрібну поміч у цім “призначенім часі кінця”?
10 Щоб можна зрозуміти Боже Слово й пізнати його волю, ми потребуємо помочі. Опріч молитви, ми потребуємо його святого духа. Нам також потрібно помочі від його посвячених, зорганізованих людей. Читач Біблії з Етіопії признав цей факт. Коли євангелист Филип запитав його: “Чи розумієш, що читаєш?” він відповів: “Як бо можу, коли ніхто не наведе мене?” Тоді він попросив Филипа, щоб цей провадив студію з ним. Діставши поміч, він зрозумів Божу волю, посвятивши себе негайно, коли Филип охрестив його у воді як в символ посвячення через Христа. (Діян. 8:28—39) Тай апостол Павло помагав Берійцям в їх досліджуванню Біблії, та що многі увірували. Тепер, в цім “призначенім часі кінця” від 1914 року, Єгова обявив “людей, що знають їх Бога”, то є, його святиню клясу. Із ними многі “інші вівці” співтоваришили в посвяченню до Бога, котрого вони пізнали, Єгову. Вони також сталися Свідками Єгови. У сповнення Даниїла 11:32, 33; 12:3, ці “розумні” між людьми “приведуть многих до знання”. Так, вони “сияти муть неначе світила на небі” і “приведуть многих до праведності”. (Ле) Оцим то свідкам, Єгова припоручив помагати всякому читачеві цієї книжки, і хто бажає й приймає поміч.
11. Всі, що стаються Ісусовими учениками через посвяченняся, мусять сповнити котру заповідь в гармонії із Маттея 28:19, 20?
11 Ісус Христос дав ось такий приказ їм: “Ідіть же й навчайте всі народи, хрестячи їх в імя Отця і Сина і святого духа, навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всі дні, до кінця цього ладу,” де ми тепер знаходимося. (Мат. 28:19, 20) Всі, що стануться учениками Ісуса через посвячення себе Богу Єгові, як це він сам зробив, мусять сповнити цей приказ і хреститися у воді. Вони також мусять прийняти науку яку Бог постачив через свою видиму організацію на землі.
12. Навіть після посвячення, то чому треба студіювати далі Біблію, і в гармонії із цим, де йому приказано учащати?
12 Навіть після посвячення, то треба далі студіювати Біблію, щоб рости в знанню про Божу волю і щоб статися овочним через навчання інших людей. Павло молився за святих христіян. Чому? “Щоб ви сповнились розумінням волі його у всякій премудрості й розумі духовному, щоб ходити вам достойно перед Єговою у всякому догоджуванню, і у всякому доброму ділі, приносячи овочі й ростучи в розумінню Бога.” (Кол. 1:9, 10) Із таким наміром посвячений христіянин мусить шукати Єгови собору з посвячених людей і вчащати на всі зібрання, як можливо, і сповняти приказ: “Держімо непохитне визнання надії, вірний бо той, хто обіцяв, і назираймо один одного, заохочуючи до любови й добрих діл, не покидаючи громади своєї, як у деяких звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближується день.” (Жид. 10:23—25) Ось такий є безпечний спосіб в який чоловік може почитати Бога Єгову в Його святині.— Пс. 150:1.
13. Щоб не бути відкинутим від спасення, то що конечно робити?
13 Ми не бажаємо бути робітниками беззаконня й бути відкинутими як негідні спасення. Щоб спастися, то ми мусимо виконувати волю Божу. Ісус сказав: “Не кожний, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той хто чинить волю Отця мого, що на небі.”— Мат. 7:21—23.
14. Яка є головно воля Єгови для нас сьогодні?
14 Яка ж є головна воля Єгови для нас в цім “часі кінця”? Ісус предсказав її оцими словами: “І проповідуватись ме ця добра новина про царство на свідкування всім народам, і тоді прийде кінець.” (Мат. 24:14) Ми мусимо дати це остаточне свідоцтво. Ми мусимо бути Свідками Єгови через проповідування цієї доброї новини аж до кінця.
15. Яка нагорода жде нас за чинення волі Єгови тепер на землі, і в гармонії з котрою молитвою нам би в послуху жити?
15 Вічну нагороду ми приймемо за виконання волі Єгови тепер на землі. Це значить життя вічне в його ласці. “І світ перейде й хотіння його, хто ж чинить волю Божу пробуває по віки.” (1 Йоана 2:17) З любовю й вірним послухом нашому Отцеві в небі, ми можемо безнастанно жити згідно з нашою молитвою: “Нехай діється воля твоя на землі як і в небі,”— по вічні віки!
(Далі буде)