Серія часть 35. “Нехай буде воля твоя на землі”

Голова 12 (вірші 1—4), в книзі Даниїла, є частю того самого пророцтва, що його ангел Єгови започаткував в одинадцятій голові. В Даниїла 12:1 той же ангел заявив Даниїлові, що протягом кількох послідних битв між “царем північним” та “царем південним” небесний князь на імя Михаїл, який обстоює за народом Даниїла, “устав” або перебрав власть уряду. Цей чин мав спілкувати з найгіршим часом горя в історії людства. Біблійні докази неомильно підтверджують, що цей небесний князь Михаїл є Божий Син, який зійшов був з неба і стався чоловіком Ісусом Христом на землі й котрий повернув на небо після свого воскресення з мертвих і сів по правиці небесного Отця. Отже це в 1914 році, при закінченню “призначених часів для народів”, він дістав власть як Цар, щоб володіти серед його ворогів.

18. Будучи Михаїлом в небі, яку знайомість з Писаннями Ісус показав, і серед якої боротьби він знав, що він прийняв власть царства?

¹⁸ Михаїл в небі співдіяв з ангелом, котрий приніс видіння Даниїлові. Цим чином він був познайомлений з пророцтвами книги Даниїла. Будучи на землі, як чоловік Ісус, помазаний духом Єгови, він показав ту знайомість з книжкою Даниїла. Він наперед знав, що великий Князь людей Єгови мусить устати в силі Царства серед запеклої битви між символічним царем північним та царем південним. Тим-то коли апостоли з кляси храму запитали Ісуса про видиму ознаку його присутности в Царстві при закінченню цього ладу, Ісус відповів в гармонії з книжкою пророцтва Даниїла. Він сказав: “Встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, і помір і землетруси по місцях. Все ж це почин горя. Тоді видавати муть вас на муки й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого. . . Хто ж видержить до останку, той спасеться. І проповідувати меться євангелия царства по всій вселенній на свідкування всім народам, і тоді прийде кінець. Оце ж як побачите гидоту спустіння, що сказав пророк Даниїл, стоячу на місці святому (хто читає нехай розуміє) . . .” (Мат. 24:7—15) По цих подіях, які почались в 1914 році з першою світовою війною між царем північним та царем південним, свідки Єгови мали знати, що Ісус їх Князь є присутний в небесному царстві, і що добра новина про це мала проповідуватися по всьому світу на свідоцтво всім народам перед їх кінцем.

19. Для христіян, що було дальшим доказом про установлення “гидоти спустіння” й переслідування їх?

¹⁹ В 1919 році установлено “гидоту спустіння” у формі Ліги Народів, яку почали обожати як політичний вираз царства Божого на землі. Через це христіяни мали дальший доказ, що Михаїл устав, і що ми знайшлися в “призначеному часі кінця.” Навіть переслідування, яке вони переносили в особливший спосіб за відмову обожати той “образ звіря”, і за їх вірність до установленого царства Божого, і за проповідування його повсюди — все це було дальшим доказом, що ми знаходилися в послідних днях цього ладу.

20. (а) Побільшення міжнародньої темряви й заколоту після “початку горя” як сповнило дальше пророцтво Ісуса? (б) Які є наслідки із падання зір з неба?

²⁰ Коли вони побачили темряву й заколот народів, що побільшався після “початку горя” між 1914 та 1918 роками, ті обачні одиниці почали оціняти, що це було сповнення Даниїлового пророцтва і Ісусового пророцтва: “І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме світла свого, і зорі попадають з неба, й сили небесні захитаються. І тоді явиться ознака Сина чоловічого на небі, й тоді заголосять усі народи землі, й побачать Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.” (Мат. 24:29, 30) Коли зорі попадають з неба, то де вони упадуть? Чи на цю землю? Ця земля не змогла б витримати цього; вона не могла б помістити їх усіх. Отже цього й не можна сподіватися. Однак, якщо вони спадуть з неба, тоді вони вже не дають світла з неба для людей, але всі щезають. Це добавило б ще більше темряви з причини затемнення сонця в день і місяця в ночі. Цей старий світ стався б цілком темним.

21. Які дальші подробиці Ісусового пророцтва записав євангелист Лука? і сповнення їх бачив хто?

²¹ Христіянський ученик Лука подає дальші подробиці Ісусового пророцтва відносно доказів його царства і “призначеного часу кінця” цього світу: “Устане нарід на нарід і царство на царство, й трус великий по місцях, і голоднеча й помір й страхи, й ознаки з неба великі будуть. . . . І будуть ознаки на сонці, й місяці, й зорях, а на землі переполох народів у заколоті, як зареве море та филі. І омертвіють люди від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили небесні захитаються. І тоді побачать Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою й славою великою.” (Луки 21:10, 11, 25—27) Новини з цілого світу від 1914 року свідкують про безперечне сповнення цього Ісусового пророцтва, доказуючи, що Михаїл, Син чоловічий, вже встав.

22. Щодо “переляку” і “великих” ознак, яких знаходів не треба вилишувати з уваги, і які лучі стаються чимраз більше інтересні?

²² Не треба відкинути увагу про ті великі “страхи” і “ознаки” з неба, які новочасна наука відкрила й звернула людей увагу на них, на свій власний зростаючий страх, і переляк умовий народів. Ті так звані космічні проміння заставляють більше й більше до наукового розсліду. Це сталося так пізно як в 1911 році, що наукові досліди про втягання проникаючих гамма-лучей від радію (що видає з себе сяючі лучі) у повітрю, заставили др. В.Ф. Гесса доміркуватись, що не вся іонізація (то є, перетворення електронів) у повітрю виконується в цей єдиний спосіб. Пізніше, досліди при помочі балонів довели до властивого заключення, що це ізвиш приходить дуже сильна радіяція (випромінювання), а це — космічні лучі. Швидкістю світла ті космічні лучі проникають в земну атмосферу й вдаряють об землю з такою силою, що вони проникають твердь землі до двісті стіп глибоко. Такі космічні лучі сягають енергії до міри многих біліонів елєктронічних вольтів.

23. Після дослідів, то сонце нашої соняшної системи видає космічні лучі з яким впливом?

²³ Спостережено було, що на сонцю бувають густі зливи космічних лучей, і вони здаються неначе плями на обличчю сонця. Що це є? Для нас вони здаються як плями темряви. Ми називаємо їх — плями на сонцю. В дійсності, це є великі пожежи енергії на обличчю сонця. В грудню, 1957 року, підчас Міжнароднього Геофізичного Року, повідомлення було, що кілька місяців тому сонце співдіяло із науковими дослідами. Як? “Через прояв найбільшого числа пожеж записаних в історії. . . . Кілька місяців тому сонце проявило найбільшу сонячну пляму в його одинадцяти-річному циклю. Це витворило незвичайне число пожеж. Як догадуються, то вони пульверезують, (кидають порохом) в земну атмосферу один або два дні пізніше й спричиняють магнетичні бурі та інші дивні явища.”a Як повідомляють, то ці сонячні плями “розривали хвилі радіо й телєвізії.” Досліди відкрили, що всуспіль із тією сонячною пожежою, прибуло нагле побільшення космічної радіяції й затемнення радіо. Десь доба пізніше після тієї бурі, ця магнетична пожежа далась відчути по цілому світу. Підчас найбільшої густоти космічних лучей, деякі області землі були майже цілком затемнені відносно комунікації по радіо. От кабелі із завитим дротом для звязку та передачі потужності були цілком спалені, а непроявлена рентгенівська плівка стала цілком безужиточна.

24. Що спостережено відносно джерела тих космічних лучей?

²⁴ Що ж є джерелом тих космічних лучей? Не зорі. Наука удовіднила, що вся енергія яку уміщають всі космічні лучі є куди більша ніж уся енергія, яку коли випускають зорі. Ті космічні лучі здається приходять від усіх сторін із такою великою енергією, що науковці не прийшлі іще до вдоволяючого заключення про їх джерело. Ті з найбільшою енергією очевидно приходять від космічних тіл поза Молочним Шляхом.

25. Як Бог Єгова може ужити ті космічні лучі проти царя північного й південного? і які інші природні сили можуть бути ужиті в його ділі?

²⁵ Пороблено досліди відносно впливу тих космічних лучей на живих клітинах в тілах звірят, а головно дотично умового безладдя. Який вплив вони мають або будуть мати на поведінку людей тут на землі? Певна річ, що Творець космічних лучей, Бог Єгова, може ужити їх, щоб вплинути на уми своїх ворогів, включаючи царя північного, і може загнати їх до спільної різні: “кожного меч обернеться проти брата свого.” (Езек. 38:21) У своїм пророцтві Бог застерігає, що він ужиє також інші природні сили, що в його розпорядку, як от дощ з антиречовини, що має суть нищити всяку матеріяльну річ у своїй зустрічи. Він перестерігає всіх ругателів, що він виконає “незвичайне діло.”— Іса. 28:21.

26, 27. Як місяць стався предметом переляку для чоловіка, і що чоловік відчуває більше й більше відносно простору й видимих небесних тіл?

²⁶ Місяць також стався предметом наукових дослідів. Знавці метальних стріл бажали б перетворити його як ніжне джерело світла в ночі на предмет жахливої можливости. І так підкорення місяця сталось поважним заміром, не тільки заслати “стерилізовані” ракети на місяць й супутники, для розслідження його з обидвох сторін, але щоб установити там з людьми базу, щоб з місяця слідити й опонавути всю землю! Один шведський вчений перестеріг своїх співнауковців про таку можливість, що експльозія водневої бомби на місяці може витворити небезпечні припливи океанів на землі. Така експльозія може витворити також радіоактивність на місяці й зробити будучі наукові досліди на місяці трудними. Що ж сказати про ті “літаючі таємничі миски”? Хоч ті чутки є головно безпідставні, то однак чоловік на землі від 1914 року відчуває всякі жахи від космічного простору й сонця, місяця й зір.

²⁷ Але чи “люди, що знають їх Бога”, повинні відчувати те страждання народів і переляки людей з огляду на те все, що приходить? Цілком ні! Вони знають, що Ісус предсказав теперішні обставини світу, і сказав до них: “Як же зачне це діятися, випростуйтесь і підіймайте голови ваші, бо наближилось визволення ваше. . . . коли побачите як це станеться, знайте, що царство Боже близько.” (Луки 21:28, 31) Сьогодні, коли цей засуджений світ знаходиться в судорожному страсі, то Ісусові послідовники, кляса святині й велика громада з “інших овець,” підносять свої голови з довірям і радістю. Вони розуміють славне значення тих річей, які вони бачать стаються. Вони знають, що Михаїл, їх великий Князь, устав у своїм царстві Божому, що вже тепер є установлене. Він устав, щоб визволити їх і оправдати всесвітню суверенність Єгови.

РОЗДІЛ 13

Теперішня радість у святині

1, 2. (а) Як це предсказав Ісус, який період смутку й поневолення взяв місце заки Михаїл дав визволення? (б) Чому Михаїл їх Князь дозволив на це, і хто був визволений?

ЗАКИ небесний Михаїл прийняв власть царства й визволив клясу святині Єгови, то настав був короткий період смутку й неволі. Михаїл, будучи чоловіком на землі як Ісус Христос, предсказав це в пророцтві про кінець цього лукавого світу й ладу. Він предсказав першу світову війну і сказав, що його вірні послідовники будуть переслідувані й будуть зненавиджені всіма народами задля імя Його. Деякі його послідовники навіть спотикнулися через те переслідування й відпали. (Мат. 24:7—12) Це взяло місце під час коли війна в небі почалася в котрій Михаїл і його ангели воювали проти Сатани Диявола і його демонів. Люди, котрих царюючий Михаїл був великим Князем, були змушені йти в неволю видимої організації Диявола на землі.

² Михаїл їх Князь дозволив на таке гонення й сумне поневолення, щоб випробувати їх і обявити дві кляси між тими, що називали себе послідовниками його. Що за радість настала, коли Михаїл, перемігши в побідоносній війні в небі, визволив своїх людей з неволі царя північного й царя південного! Він визволив клясу святині, тобто, останок, котрий тоді жив на землі, “всі, що будуть знайдені записаними в книзі.”— Дан. 12:1.

3. Ради чого імена їх були написані в книзі, і чому вони не були вичеркнені із тієї книги?

³ Одного разу Ісус сказав ученикам: “Втішайтеся ж більше, що імена ваші написані на небесах.” (Луки 10:20) Будучи помазані, як символічні “двадцять чотири старці” перед престолом Божим в небі, про них говориться як про “собор перворідних, що їх імена записані в небі.” (Одкр. 4:4, ПВ; Жид. 12:22, 23) Коли прийшло переслідування й поневолення, вони видержали його у вірний спосіб, так щоб їх імена не були витерті з Божої книжки. В блаженному часі, що був зазначений в пророцтвах Даниїла, вони отримали спромогу утекти.

4. В який спосіб многі спали “в поросі земному”, і коли й чому їм сказано пробудитись?

⁴ Ангел Єгови сказав про наслідки цього визволення Михаїлом, небесним Князем: “І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться, одні на вічне життя, другі на вічний сором і ганьбу.” (Дан. 12:2) З причини несправедливого гнету під час першої Світової Війни, кляса святині й її співтовариші були розбиті на порох земний, коли символічний “малий ріг”, “цар бутний”, кинув їх об землю й топтав їх, знісши щоденну жертву всепалення на хвалу Божу й спустошив місце святині його. (Дан. 8:9—11, 23, 24) В дійсності, вони не були мертві й похоронені, але Одкриття 11:1—12 представляє тих свідків Бога Єгови, що вони лежали мертві на вулиці цієї світської організації. Вони заснули неначе у смерті. Але ж там по війні було діло до виконання, як це самий Михаїл предсказав у єв. Маттея 24:14. Для тієї роботи треба було ужити останка з кляси святині. В призначеному часі в 1919 році Михаїл, царюючий Ісус Христос, визволив своїх людей, духового Ізраїля, бож він був їх великим Князем. Із голосом “архангела” він дав “приказ” їм, щоб вони пробудились зі сну в приниженому, поневоленому стані. (1 Сол. 4:16, 17) Який був наслідок?

5. Як декотрі люди пробудились до “вічного життя” і з якою втіхою?

⁵ У першім повоєннім періоді настало пробудження з неактивного, смертного стану. Вірний останок з кляси святині бажав жити й розширити свою силу, час і средства в дорученню свідоцтва по всьому світі про установлене Боже царство. Цей напрям активности провадив до життя вічного в небесному царстві в Божому новому світі. Пробудившися до роботи свідоцтва про Царство, вони були з тих “многих”, що пробудились до вічного життя. Тому що вони були охочі прийняти відповідальність на землі за інтереси Божого установленого Царства. Михаїл, як царюючий Цар, призначив їх бути “вірним і розумним слугою” і бути надзирателем “над усім його добром.” Справді щасливим був той кляс раба ізза такого почесного призначення в службі Царства.

6. Як знову інші пробудились на “зневагу і вічний сором” і як це вплинуло на їх імя?

⁶ Але між тими “многими” були й такі, що пробудились і поставили себе в повоєнну діяльність, але це “на вічний сором і ганьбу.” Оця кляса включала многі демократично-вибрані “старші” у соборах. Вони відмовились взяти на себе відповідальність про справи Царства, щоб доручувати по всьому світі свідоцтво про установлене Царство; і вони знущались над тими “вірними й розумними” слугами, що це виконували. Вони старались звести інших, щоб вони противились роботі свідоцтва від дому до дому, і прилюдно. (Діян. 20:20, 25) Імена всіх тих, що перейшли до такої опозиції, були витерті геть із книги. Вони стались винуватими за знущання, і самопоблажливість, і названі як “лукавий слуга” клясу, і за це вони були викинуті в темряву в цім засудженім світі, а долю їх призначено з релігійними лицемірами, де буде плач і скреготання зубів у гіркості. Вони заслужили на докір, а не на похвалу. Вони стались чимось огидним, чимось мерзенним для Бога.— Мат. 24:45—51.

7. Як “розумні” засияли, і як вони привели многих до праведности?

⁷ Пророкуючи про тих, що пробудились до життя вічного як свідки Царства, ангел Єгови далі говорив: “Розумні сияти муть неначе світила на небі, і навернувши многих до праведности — неначе зорі по віки, на завсіди.” (Дан. 12:3) Оці духово розумні одиниці почали сияти небесним світлом, тому що слава Єгови сияла на них і вони корились його приказові, щоб устати й засияти світлом. (Іса. 60:1, 2) Із радісною новиною про ново-народжене Царство вони засияли неначе сонце, котре не закриває нічого від свого сяєва навколо кулі земної. Серед нічної темряви цього світу, вони були схожі до сияючих зір, бо ж вони займалися просвітною роботою доручуючи Біблії й правди про Царство прямо в доми людські, і відвідуючи приватно загублених “інших овець”, навертаючи їх до праведности — до почитання й служення правдивому Богу, Єгові. Вони відвертали їх від почитання того огидного “образу звіра” або почитання само-обожаного царя північного й його Державу.

8. Бігаючи сюди-і-туди, як це предсказав пророк в Даниїла 12:4, як ми знайшлися в часі більше відповідному ніж Даниїл?

⁸ Ми, живучи в цім часі кінця відколи Михаїл великий Князь устав в небі, знаходимося в більше відповідному часі чим пророк Даниїл. Як же Даниїл наближався до кінця своєї пророчої книжки, ангел Єгови сказав йому: “А ти, Даниїле, заховай ці слова й запечатай цю книгу на останній час; багато прочитає її й побільшає знання.” (Дан. 12:4) Для нас в цім “часі кінця” Даниїлова книжка була відчинена й розпечатана. Це бо значення слів у ній, що було запечатане силою Божою. Це вияснення цієї книги, що було запечатане аж Бог дав великого Товмачителя своїх пророцтв. Щирі дослідники Божої волі, котрі шукають розуміння тут-і-там в словах книги Даниїла, можуть довідатися про Божу волю й отримати нагороду. Їх знання святих Писань побільшується, а з їх побільшенням знання приходить краще розуміння Божої волі й наміру його. Це помагає їм — передати розуміння многим іншим вівцям.

(Далі буде)

[Примітка]

[Вставка на сторінці 191]

Діти твої навчати ме сам Єгова, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми.— Іса. 54:13, АС.